Висвітлено історію українського іконостасу, наведено зображення іконостасів, хрестів, потирів та інших предметів богослужіння православних храмів Слобідської України.

Висвітлено інкорпораційну та інтеграційну політику (ІП) Російської імперії щодо козацтва слобідських полків (СП) у другій половині XVII - XVIII ст. Описано процес здійснення царським урядом ІП щодо слобідського казацтва, визначено її головні етапи та напрямки. Проаналізовано особливості посилення інтеграційних процесів за доби правління Анни Іоанівни, реформи князя О.І. Шаховського в СП 1733 - 1735 рр., становище козацтва під час війни 1735 - 1739 рр, інтеграційні заходи та перетворення за доби Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ.

Освещены инкорпорационная и интеграционная политика (ИП) Российской империи относительно казачества слободских полков (СП) во второй половине XVII - XVIII ст. Описан процесс осуществления царским правительством ИП относительно слободского казачества, определены её главные этапы и направления. Проанализированы особенности усиления интеграционных процессов в период правления Анны Иоанновны, реформы князя А.И. Шаховского в СП 1733 - 1735 гг., положение казачества в период войны 1735 - 1739 гг., интеграционные мероприятия и преобразования в периоды правления Елизаветы Петровны и Екатерины ІІ.

Розкрито зв'язок іконопису Слобідської України із західноєвропейським мистецтвом доби бароко.

Раскрыта связь иконописи Слободской Украины с западноевропейским искусством эпохи барокко.

Доведено роль Харківської баянної школи у формуванні колективної традиції ансамблевого музикування як самобутнього явища регіональної культури. Вперше в вітчизняному музикознавстві охарактеризовано процеси становлення та розвитку народного ансамблево-інструментального музикування на Слобожанщині XX - XXI ст. Виявлено історико-соціокультурні передумови та шляхи формування професійних традицій народно-інструментального виконавства. Встановлено стильові особливості історико-виконавського досвіду народного ансамблево-інструментального музикування за участю баяна та акордеона на Слобожанщині. Визначено особистісний внесок провідних харківських ансамблістів-баяністів у розвиток українського народного ансамблевого-інструментального мистецтва досліджуваного періоду. Надано класифікацію типів і різновидів ансамблевого музикування за участю баяна й акордеона на підставі узагальнення творчого досвіду видатних представників харківської баянної школи. Обгрунтовано історичні та теоретичні засади наукового пізнання виконавської специфіки народного ансамблево-інструментального музикування. Набули подальшого розвитку ідеї І. Польської щодо загальних проблем теорії камерно-ансамблевого виконавства.

З'ясовано історичні передумови, що вплинули на процес становлення регіональної системи дитячої опіки, яка була складовою загальнодержавної. Висвітлено еволюцію благодійності у справі надання допомоги нужденним дітям, основні тенденції та динаміку її розвитку. Проаналізовано основні форми та напрямки надання допомоги різним категоріям нужденних дітей. Виявлено рівень взаємодії державної, громадської та приватної допомоги дітям, доведено важливість їх взаємодії. Проаналізовано діяльність земських і міських установ як органів громадської опіки дітей. Зроблено висновки щодо значної активності харківської громадськості у справі допомоги нужденним дітям у другій половині XIX - на початку XX століть. Визначено основні категорії дітей, які потребували допомоги, у тому числі і спеціальної. Висвітлено організацію трудової допомоги дітям та їх батькам, доведено важливість організації системи закладів трудової допомоги у процесі становлення системи соціальної опіки дітей.

На основі аналізу широкої джерельної бази проаналізовано соціально-педагогічні передумови розвитку проблеми національної освіти учнівської молоді. Визначено внесок прогресивної педагогічної громадськості ХІХ ст. у розробку теоретичних засад національної освіти. Обгрунтовано досвід діяльності передової інтелігенції Слобожанщини, яка значно вплинула на упровадження ідеї національної освіти у практику вітчизняного шкільництва у визначених хронологічних межах, виділено його основні форми та напрями.

Розглянуто гончарство як суттєвий компонент народної культури Слобідської України. Проаналізовано джерела та літературу з питань слобожанського гончарства, висвітлено економічні умови його соціального розвитку впродовж другої половини XIX - першої половини XX ст. З'ясовано причини занепаду гончарних осередків, відтворено послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Визначено традиційний асортимент гончарних виробів, виявлено ареал і форми їх збуту, а також роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Охарактеризовано специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарних господарств на різних етапах розвитку промислу на території етнографічної Слобожанщини.

Висвітлено історію становлення ветеринарної освіти на Слобожанщині в період 1805 - 1905 рр. Наведено інформацію про заснування, діяльність, відомих педагогів, науковців і наукові школи Харківського ветеринарного інституту, зокрема українську школу ветеринарних морфологів.

Освещена история становления ветеринарного образования на Слобожанщине в период 1805 - 1905 гг. Дана информация об основании, деятельности, известных педагогах, ученых и научных школах Харьковского ветеринарного института, в частности украинской школе ветеринарных морфологов.

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін фонологічної, морфологічної та лексичної систем. На підставі різночасових свідчень про окремі явища мови встановлено типологію змін у говірках та індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів. Наведено характеристику омолексів та гетеролексів у системі українських східнослобожанських говірок, з'ясовано особливості виникнення паралексів у новоствореній говірці.

Воспроизведена динамика фонологической (фонетической), морфологической и лексической систем украинских восточнослобожанских говоров в различные промежутки времени - сто и пятьдесят лет. Определены факторы изменений фонологической, морфологической и лексической систем. На основании разновременных свидетльств о различных языковых явлениях установлена типология изменния в говорах и индекс динамики единиц различных языковых уровней. Приведена характеристика омолексов и гетеролексов в системе украинских восточнослобожанских говоров, установлены особенности возникновения паралексов в условиях новообразованного говора.

Розглянуто технологічні особливості гончарства у скіфську та сарматську добу на території сучасної Слобожанщини. Описано специфіку місцевого випалювання, технології виготовлення керамічного посуду. Зосереджено увагу на механічних обробках поверхні. Висвітлено роль гончарства у місцевому декоративно-прикладному мистецтві.

Рассмотрены технологические особенности гончарства в скифский и сарматский период на территории современной Слобожанщины. Описана специфика местного обжига, технологии изготовления керамической посуды. Акцентировано внимание на механичной обработке поверхности. Раскрыта роль гончарства в местном декоративно-прикладном искусстве.

There are considered the tech peculiarities of pottery at Sckif and Sarmat age at the territory of modern (contemporary) Slobozanshina in this research work. There given specific of local searing, the technologies of ceramic earthenware. The special attention is given to a mechanical treatment of the surface. The role of pottery in a local decorative - applied art is lighten up.

Досліджено композиційні прийоми формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початок XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Установлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів, простежено розвиток іконостасу як основного елементу інтер'єрного обладнання за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи щодо проектування й оздоблення інтер'єрів сучасних церков та їх іконостасів.

Висвітлено історію житла Слобожанщини, зокрема, старовинних хат Харкова, лебединського замку та лебединських хат, селянського житла південної Слобожанщини та житла південно-східного регіону, наведено їх зображення.

Рассмотрены основные типы иконографических программ храмовых стенописей Слободской Украины второй половины XIX - начала XX ст.

Розглянуто основні типи іконографічних програм храмових стінописів Слобідської України другої половини XIX - початку XX ст.

Изложены сведения о каменных храмах слобожанской архитектурной школы XVII - XVIII ст. , строительном деле на Слободской Украине в этот исторический период. Освещена история создания и описаны архитектурные особенности Николаевского храма Святогорского монастыря, Преображенского собора в Изюме, Успенского собора и Покровской церкви в Харькове, Воскресенской церкви в Сумах, Ахтырского Троицкого монастыря и Войскового собора в Черкасске. Изложены результаты исследований соборных храмов Ахтырки, Вознесенского храма Хорошевского монастыря, Змиевского Николаевского казацкого монастыря, церкви Рождества Богородицы в Острожске и церкви Рождества Христова в Харькове.

Проаналізовано основні компоненти традиційної календарної обрядовості жителів Слобожанщини - звичаї, обряди, пісні, танці, народні ігри, вивчено історіографію спеціальних літературних джерел. Досліджено еволюцію обрядової культури календарних українських свят даного регіону. Тенденції та закономірності їх формування визначено у тісному зв'язку з історичним розвитком основних атрибутивних елементів святково-обрядової слобожанської традиції. Висвітлено культурно-історичні аспекти трансформації традиційних календарних свят, розкрито роль фольклорно-етнографічних колективів Слобожанщини у їх збереженні та популяризації.

Розглянуто формування регіональної світської еліти Слобідської України в другій половині XVII - першій третині XVIII ст. Висвітлено історіографію питання, проблеми заселення Слобідської України й утворення слобідських полків, джерела формування місцевої козацької старшини з російською військово-помісною системою, соціально-економічне виділення місцевих управлінців і перетворення їх на прошарок поміщиків.

Рассмотрено формирование региональной светской элиты Слободской Украины во второй половине XVII - первой трети XVIII ст. Отражены историография вопроса, проблемы заселения Слободской Украины и образования слободских полков, источники формирования местной козацкой старшины с русской военно-поместной системой, социально-экономическое выделение местных управленцев и превращение их в помещиков.

Розглянуто проблему іконографічної компіляції в іконопису Слобідської України.

Раскрыта проблема иконографической компиляции в иконописи Слободской Украины.

In this article the reveal problem of iconographic compile in icon painting of Slobodskaja Ukraine.

Досліджено процеси зближення та поєднання естетики бароко та рис візантійської культури в іконописі Слобожанщини. З'ясовано поширеність емблематичності та символічності в іконописних сюжетах. Показано, що новаторство української народної культури поєднувалося зі збереженням консервативних церкових традицій і набувало за цього своїх особливостей.

Исследованы процессы сближения и объединения эстетики барокко с элементами византийской культуры в иконописи Слобожанщины. Отмечены характерные иконописные особенности, распространение эмблематичности и символичности в иконописных сюжетах. Показано, что новаторство украинской народной культуры, соединившись с консервативными церковными традициями, приобрело свои оригинальные особенности.

Підкреслено значущість історичного досвіду у структуруванні освітнього й культурного простору. Проаналізовано культурно-історичні передумови становлення філософської освіти на Слобожанщині XIX ст., які сприяли розумінню сучасних освітніх процесів в Україні. Доведено, що становлення філософії в цьому регіоні має свою історію та свої традиції, "прочитання" яких дає ключ до розуміння регіонального виміру освітніх процесів у поєднанні з європейською перспективою. Підсумовано, що філософська комунікація в освітньому просторі Харківського університету сприяла поширенню ідеї свободи, впровадженню її у свідомість широких верств населення, впливаючи на педагогічну культуру свого часу та на становлення мультикультуралізму в XXI ст., що сприятиме освітній євроінтеграції України.

Отмечена значимость исторического опыта в структурировании образовательного и культурного пространства. Проанализированы культурно-исторические предпосылки становления философского образования на Слобожанщине XIX в., способствующие пониманию современных образовательных процессов на Украине. Доказано, что становление философии в данном регионе имеет свою историю и свои традиции, "прочтение" которых дает ключ к пониманию регионального измерения образовательных процессов в сочетании с европейской перспективой. Подытожено, что философская коммуникация в образовательном пространстве Харьковского университета способствовала распространению идеи свободы, внедрению ее в сознание широких слоев населения, влияя на педагогическую культуру своего времени и на становление мультикультурализма в XXI в., способствующего образовательной евроинтеграции Украины.

The historical experience is of great importance in structuring of educational and cultural space in the modern conditions, when the role of philosophy rises. The analysis of the cultural and historical preconditions of the becoming of philosophical education in Slobozhanschyna in the XIX century allows us to understand the modern educational processes in Ukraine. The author proves that the becoming of philosophy in this region has its own history and traditions the “reading” of which gives the key to the understanding of the regional dimension of educational processes in the European perspective.

Розглянуто деякі мистецтвознавчі та культурологічні аспекти традиції вшанування ікон, що були головними святинями монастирів Слобожанщини другої половини XVII - початку ХХ ст. і місцевошанованими образами всього регіону.

Рассмотрены некоторые искусствоведческие и культурологические аспекты традиции почитания чудотворных икон, представлявших собой главные святыни монастырей Слобожанщины второй половины XVII - начала ХХ ст. и местночтимые иконы всего региона.

In the article considered some art and kultural aspects to traditions of honouring the icons, presented itself both mains shrines of priories Slobozhanshchina second half XVII- a beginning ХХ centuries, and image of the whole region.