Широке розповсюдження немонетарного обміну в економіках колишнього Радянського Союзу викликає подальше занепокоєння економістів і політиків, оскільки дана проблема недостатньо розкрита в економічній літературі, значною мірою внаслідок ненадійності емпіричних даних і короткого періоду їх накопичення. Проаналізовано останні дослідження з даного питання, підбито підсумок існуючих пояснень немонетарного обміну з метою висвітлення певних аспектів проблеми. Розглянуто сутність бартеру як реакції раціональних економічних агентів на інституційне середовище, в якому вони працюють.

На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Рассмотрено формирование основных принципов рекреационного строительства в новых социально-экономических условиях Украины, которая обладает уникальными природно-климатическими и этно-историческими возможностями. Отмечено, что аграрно-рекреационная среда является высококачественным рекреационным ресурсом, до сих пор в полной мере не исследованным и не востребованным обществом. Предложена методика учета и использования рекреационных ресурсов, дано обоснование приращения их за счет аграрных территорий без ущерба для сельскохозяйственного производства, приводится теоретическое обоснование агропарка как нового ландшафтно-рекреационного объекта.

Наведено результати палеонтологічних та біостратиграфічних досліджень багатьох груп викопних організмів з осадових порід фанерозою України, розглянуто історичні аспекти становлення цих досліджень. Публікуються матеріали про деякі теоретичні положення палеонтології, зокрема про критичні рівні, явища акселерації та гігантизму; а крім того - про біостратиграфічне значення форамініфер, радіолярій, конодонтів, бівальвій, амонітів, брахіопод, гастропод, риб, фітофосилій тощо. Висловлюються нові погляди стосовно біостратиграфічного розчленування палеозойських, мезозойських, палеогенових та неогенових утворень різних регіонів України.

Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Приведены современные данные о геологии Криворожского бассейна. Дана характеристика основных процессов минералообразования, обусловивших формирование месторождений и проявлений металлических и неметаллических полезных ископаемых. Кратко охарактеризованы основные альтернативные виды минерального сырья, содержащиеся в пределах продуктивных и вмещающих толщ железорудных месторождений Кривбаса.

Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Представлена информация о закономерностях функционирования бактериального сообщества в гигантских равнинных водохранилищах днепровского каскада интенсивного комплексного использования. На основе полученных автором многолетних данных о структурно-функциональных характеристиках бактериопланктона установлены специфические стадии в его сукцессии, обусловленные воздействием конкретных природных и антропогенных факторов. С учетом различных этапов существования водохранилищ дана количественная оценка участия бактерий в трансформации органического вещества в продукционно-деструкционных процессах, трофических цепях и потоке энергии, осуществляемом планктонным сообществом. Установлены особенности функционирования бактериопланктона в условиях радиоактивного и токсического загрязнения водной среды. Приведена многолетняя оценка сапробности днепровских водохранилищ по микробиологическим показателям.

Систематизовані відомості про наявність і різноманітність бальнеологічних ресурсів Передкарпаття, розкриті закономірності їх географічного поширення. Оцінений сучасний стан і рівень використання, резерви подальшого освоєння ресурсів мінеральних вод і пелоїдів (лікувальних грязей). Особлива увага звернена на проблеми їх охорони та збереження, раціонального використання у майбутньому, вирішення яких рекомендується здійснювати в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д8р(45УКР)

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Містяться статті українських та закордонних дослідників, у яких на підставі нововиявлених архівних матеріалів, картографічних творів, аналізу літератури про Г.Боплана розкривається творча біографія відомого французького військового інженера та картографа, значення його творчості для вивчення історії України XVII ст., зокрема, історії картографії України. Вперше публікується документ про перебування Боплана в Галичині, факсиміле його праці "Принципи військової геометрії" з перекладом на українську мову, покажчик назв об'єктів, зафіксованих на Спеціальній карті України та ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти нашої держави, представлена бібліографічна Бопланіана.

Розглянуто петрографічні, мінералогічні та генетичні особливості вміщуючих порід і рудоносних метасоматитів Вербинського молібденового родовища. Особливості розвитку мінеральних парагенезисів свідчать, що формування рудних асоціацій пов'язано з розвитком кварц-польовошпатових метасоматитів (Sn, Nb, Ta, W), грейзенів (W, Mo), перекристалізацією та утворенням пізніх кварц-сульфідних жил (Mo, Bi, Cu, Zn, Pb).