Наведено останні роботи історика, археолога, культуролога та письменника Ю.О.Шилова, в яких розглянуто принципи вивчення курганів-могил, походження індоєвропейців і слов'ян у світлі найдавнішої писемності, розвиток цивілізації на Русі. Висвітлено проблему арійства уявного та реального, арійських пракоренів України та Індії, астральної символіки прабатьківщини аріїв. Вивчено відомості про козака Мамая, Семена Палія у Запорізьких легендах, Махна та Леніна, їх стратегію та тактику розбудови майбутнього, з'ясовано геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні.

Монография посвящена истории славянских народов за более чем тысячелетний период; анализу ее через призму взаимоотношений как с европейскими так и азиатскими странами, что позволяет выявить формирование ментальности, ключевых моментов развития славянства, обозначить параметры, в соответствии с которыми страны и народы, получившие суверенитет после распада советской империи, могут уйти от многовековых попыток построения некоего "антизападного контрмира" - тенденции, восходящей к византийско-имперским истокам и традициям. Материалы работы свидетельствуют: славянский мир является важнейшим социокультурным интеграционным фактором единения Запада и Востока. Данные показывают, что попытка того или иного народа достичь более высокого цивилизационного уровня таит в себе не только возможность взлета, но и вариант падения ниже исходного уровня развития в ходе конфликта существующей реальности с обретающей статус существования. Определяется вектор общецивилизационного развития человечества, следование которому позволяет достичь успеха и процветания, игнорирование - обрекает на стагнацию и социальные конфликты. Содержащиеся в работе выводы и обобщения призваны оказывать содействие в решении задач становления и развития украинского государства, позволяют осмыслить социально-экономические процессы, происходящие в обществе, определить пути их решения с целью исключения социальных потрясений и конфликтов.

Висвітлено еволюцію гуманістичних просвітницьких кирило-мефодіївських традицій, шляхи слов'янських міжцивілізаційних контактів, історичні та культурологічні аспекти розвитку української мови та літератури, інші проблеми словістики.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Охарактеризовано розвиток української правознавчої науки, демографічні процеси, які відбулися після 1939 р. у Західній Україні. Проаналізовано взаємини між державою та церквою у сучасному житті України. Визначено демографічні втрати в популяціях Західної України після вересня 1939 р. Висвітлено наукову і громадсько-політичну діяльність видатних українських та слов'янських діячів науки та культури. Відображено проблеми, які стосуються різних галузей мовознавства.

Охарактеризовано українську журналістику Волині та Полісся 1941 - 1944 рр. Основну увагу приділено мовноетикетному простору у творах М.Черемшини, аргументованим схемам у політичному дискурсі, а також питанням української історії та фольклористики. Подано матеріали наукової конференції "Іван Мазепа та його епоха", що відбулася у Будапешті. Детально проаналізовано міжнародну дипломатію козацької держави - Війська Запорозького та І.Мазепи у контексті складної політичної ситуації, яка склалася у Центрально-Східній Європі внаслідок політики Б.Хмельницького.

Наведено підсумки досліджень у галузі шашкевичезнавства, проведених за останні роки на підставі впровадження в науковий обіг нових джерел, недоступного раніше доробку української діаспори, досягнень світової науки. Розкрито невідомі, маловідомі або ж замовчувані за часів тоталітарного режиму сторінки подвижницької діяльності М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького та їх послідовників на ниві національного відродження, традиції "Руської Трійці" в духовному житті України. Опубліковано творчі здобутки визначних шашкевичезнавців минулого, літературну Шашкевичіану, рецензії на нові літературознавчі видання, хроніку Шашкевичіани.

Раскрываются идеи выдающихся мыслителей, философов и историков XIX-XX вв. о необходимости укрепления единства восточных славян, освещается большая роль "национальной идеи" как важнейшего фактора славянского единения. Критически осмысливается проблема формирования Российской империи, выделяются положительные стороны в деле сохранения единства ее многонациональных народов; раскрывается национализм, как проявление патриотических чувств каждого народа, но обоснованно осуждается крайний, нездоровый национализм и шовинизм, несущий раскол между народами.

Изложены факты относительно эпохи Великого переселения народов, касающиеся славян, поселившихся в Заэльбье. Приведена оригинальная интерпретация истории существования Лютицкого союза, возникшего в 983 г. Доказана важная роль полабов в политической истории средневековой Центральной Европы. Проанализирована дальнейшая ассимиляция западных славян на территории Гаволянского княжества, вошедшего в состав немецкого Бранденбургского маркграфства.

Рассматриваются актуальные проблемы истории славянских народов за более, чем тысячелетний период их развития. На основе анализа формирования ментальности, ключевых моментов развития славянства, обозначаются параметры, в соответствии с которыми страны и народы, получившие суверенитет после распада советской империи, могут уйти от многовековых попыток построения некоего "антизападного контрмира" - тенденции, восходящей к византийско-имперским истокам и традициям. Содержащиеся выводы и обобщения призваны оказать содействие в решении задач становления и развития украинского государства, позволяют осмыслить социально-экономические процессы, происходящие в обществе, определить пути их решения, варианты оптимизации, т.е. исключения социальных потрясений и конфликтов. На основе макроисторического анализа глобальных исторических процессов определяется "вектор роста" прогресса и мирового лидерства, позволяющие достичь процветания и динамического развития державы.

У збірнику подаються доповіді та повідомлення, які були представлені на V Міжнародному славістичному колоквіумі і присвячені питанням історії славістики, літературознавства, фольклористики і мистецтвознавства, мовознавства, міжслов'янським взаєминам, історії та історіографії.

Розглянуто історико-культурну спадщину слов'ян у формуванні гуманістичного суспільства. Детально проаналізовано проблеми формоутворення та драматургії у мистецьких творах українських і польських авторів 1970 - 90-х рр. Значну увагу приділено національним художнім традиціям, формам побутування слов'янської народної епіки у системі сучасної народної культури тощо.

Розкрито тісне єднання з природою через вірування та легенди, пов'язані з Сонцем: від праіндоєвропейців до стародавніх слов'ян. Особливу увагу приділено давнім слов'янським солярним божествам.

Досліджується одна з найбільш важливих і складних проблем етнології - проблема становлення слов'ян і зародження українського народу. Охоплюється рубіж 1-е тисячоліття н.е., коли на території України формувались слов'янські спільноти. Характеризуються ранньосередньовічні культури V-VII ст., слов'янська і племінна належність яких визначається писемними джерелами. Пропонується концепція виникнення українського народу і назви "Україна". Витоки слов'ян розглядаються на основі матеріалів більш ранніх культур римського і латенського часу. Важливе місце займають проблеми великого слов'янського розселення, яке започаткувало процеси формування слов'янських, в тому числі, східнослов'янських народів. Значне місце займають питання соціально-економічного розвитку слов'ян у переддержавний період.

Впервые в мировой практике дана системная характеристика жизни и деятельности творцов восточнославянской духовной культуры XI-ХХ вв. - Н.А.Бердяева, Д.С.Аничкова, М.А.Бакунина, Н.И.Бухарина, В.И.Вернадского, И.Вишенского, Ф.М.Достоевского, М.П.Драгоманова, И.Д.Якушкина и др. Восстановлены имена тех мыслителей, чьи труды и идеи игнорировались, а также представлен ряд новых персоналий. Приведено более 400 статей с указанием фамилии, имени, отчества, годов жизни, основных идей и сочинений представителей восточнославянской философской мысли.

Висвітлюється роль південних і західних слов'ян у формуванні духовної культури і сучасного геополітичного становища на континенті. При викладенні історії створення незалежних Чехословацької і Польської республік, а також єдиної Югославської держави подано об'єктивний аналіз факторів, які сприяли цьому, зокрема, боротьби зарубіжних представництв цих народів за визнання правомірності утворення самостійних держав, ролі Паризької мирної конференції у встановленні нових кордонів у Європі, впливу революційних подій в Росії та Німеччині на долі слов'янських народів. Показано причини і наслідки виникнення цих трьох держав, як унітарних, незважаючи на багатонаціональний склад населення, зроблено спробу розглянути долі окремих народів у нових державних утвореннях. Аналізуються історичні події першої половини XX століття, які раніше замовчувались або спотворювались: драматичні події в Болгарії 1923-1925 рр., болгарський національно-визвольний рух в Македонії, формування македонської нації в складі Югославії, міжнародні наслідки пакту Ріббентропа-Молотова, історія Словацької і Хорватської держав у роки другої світової війни, роль некомуністичних сил Опору німецьким окупантам у Польщі і Югославії, катинська трагедія, "операція Вісла" 1947 р. тощо. Викладено більш ніж сорокалітню історію Польщі, Чехословаччини і Болгарії в період запровадження радянської моделі соціалізму та їх інтеграції в світову соціалістичну систему. Детально аналізується і югославський варіант тоталітарної системи, створеної комуністами. Показано причини, хід і наслідки антитоталітарних революцій 1989-1991 рр., а також процес виникнення нових незалежних слов'янських держав

, подано характеристику їх внутрішньої і зовнішньої політики. Окремі розділи присвячено найважливішим фактам і подіям з історії українсько-слов'янських стосунків.

Висвітлюється багатовікова історія польського, чеського, словацького, болгарського, сербського, чорногорського, хорватського, словенського, боснійського, герцеговинського та македонського народів. Досліджуються проблеми становлення Польської Народної Республіки, Чехословацької соціалістичної республіки, Народної республіки Болгарії та Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Акцентується увага на ідеї єдності слов'янських народів на всіх етапах їх історичного розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(49=Сл)4

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми історії Другої світової війни. Зроблено аналіз історіографії даного важливого періоду в історії людства, міжнародного становища напередодні та в роки війни. Підкреслено внесок слов'янських народів у перемогу над фашизмом. На підставі використання нових джерел і наукових праць розглянуто малодосліджені питання міжнаціональних відносин, сутність окупаційного режиму, стан культури слов'янських народів, а також вплив війни на подальше суспільно-політичне та економічне життя Європи.