Автор розглядає історико-філософські підходи до тлумачення поняття "символ", який формує цілісне, багатомірне бачення людиною світу у єдності його чуттєвих та раціональних сторін. Оскільки символізм виявився найбільш авторитетним способом утвердження людського буття у європейській та українській культурі ХХ ст., акцентовано увагу на формо- і смислотворчій функції символу як культурологічної категорії.

Исследованы актуальные проблемы философии, истории культуры и религии, музыкознания, логики, психологии и психиатрии с точки зрения применения герменевтического подхода, связанного с анализом смысла текстов и способов его истолкования. В частности, рассмотрены социокультурная интерпретация и рефлексия знаний, пространство и время в ментальности восточных славян Х - ХІІ вв., жизнь культуры и проблема устойчивости символических форм. Проанализированы смыслообразующие функции интертекста в притчах, культура как духовный контекст эпохи в работах П.М.Бицилли, идея символизма у И.Канта и Ж.Лакана и др.

Розгляднуто основний парадокс епістемологічної картини світу в умовах культури постмодернізму: феноменологічна методологія дослідження форми свідомості трансформується у семіотичну, коли в межах цієї форми виявляються культурні структури. Культура проявляє себе як текст стосовно форми свідомості. Символи свідомості переходять при цьому у культурні утворення - знаки.

На основі методологічного аналізу узагальнень економіки, екології, культурології, етнології, історії та інших наук досліджено феномен еколого-економічних систем та їх соціокультурний статус. Запропоновано концепцію еколого-економічних систем як об'єктів, розроблено їх класифікацію. Укладено систему базових принципів і моделей їх використання, з'ясовано загальнонаукові та світоглядно-ціннісні підстави теорії та практики еколого-економічної діяльності, розкрито унікальність еколого-економічних систем. Проаналізовано традиційні еколого-економічні системи етнонаціонального та регіонального рівня в єдності їх соціокультурних та екологічних функцій.

Вивчено орнаменти однієї з найяскравіших культур енеоліту на територіях України, Молдови та Румунії. Запропоновано вивчення орнаменталістики у синхронії та діахронії з точки зору семіотики. Отримано нові результати щодо функціонування орнаментації мальованого посуду культури Трипілля-Кукутені.

У контексті концепції екзистенціальної семіотики, на підставі розгляду категорій межових підставин як універсалій культури в творчий розвиток теоретичних засад Київської школи філософії описано структуру культурних дискурсів - казки й обряду. На багатому фольклорному матеріалі доведено, що універсалії культури утворюють стійкий структурний інваріант казкових і обрядових текстів, детальний аналіз яких показав, що даний інваріант складає їх стійке смислове ядро. Доведено, що календарні обряди й обряди життєвого циклу структуровані за допомогою базисної світоглядної формули "ствердження життя - подолання смерті - прагнення до безсмертя". Наведено перспективи парадигмізації універсально-культурного аналізу структури текстів культури з метою їх несуперечливих класифікацій.

В контексте концепции экзистенциальной семиотики, на основе рассмотрения категорий граничных оснований как универсалий культуры в творческое развитие теоретических основ Киевской школы философии описана структура культурных дискурсов - сказки и обряда. На основе обобщения большого количества фольклорного материала доказано, что универсалии культуры создают устойчивый структурный инвариант сказочных и обрядовых текстов, детальный анализ которых показывает, что данный инвариант составляет их устойчивое смысловое ядро. Доказано, что календарные обряды и обряды жизненного цикла структурированы с помощью базисной мировоззренческой формулы "утверждение жизни - преодоление смерти - стремление к бессмертию". Приведены перспективы парадигмизации универсально-культурного анализа структуры текстов культуры с целью их непротиворечивых классификаций.

Проаналізовано зв'язок етики та семіотики. Встановлено, що етичні оцінки впливають на еволюцію знакових систем. Оскільки в етиці добро та зло не визначено остаточно, то запропоновано асоціювати добро з дозволом, а зло - із забороною. Використовуючи історичний підхід, доведено, що до Різдва Христового будь-яка семіотична система виконувала роль заборони, а після - дозволу, зберігаючи кумулятивний ефект попереднього періоду. Підкреслено зв'язок між забороною як етичною категорією та негативним характером фундаментальних тверджень природознавства.

Наведено огляд історії виникнення та розвитку семіотики як галузі наукового пізнання, визначено перспективні напрямки семіотичних досліджень. Висвітлено основні положення наукової праці відомого американського ученого Д.Чандлера "Semiotics for Beginners" ("Семіотика для початківців"). Розглянуто фундаментальні принципи семіотичного аналізу, визначено сутність, структуру та функції знаків та знакових систем, за допомогою яких розкрито семіотичну основу символів, кодів і міфів. Визначено предметне та смислове навантаження знака, досліджено взаємозв'язки між компонентами знакового процесу (семіозису), охарактеризовано його рівні та синтаксичний, семантичний і прагматичний виміри. Показано теоретичне й практичне значення семіотичної концепції Д.Чандлера, що надає можливіть по-новому переосмислити соціокультурну реальність. Проаналізовано актуальні проблеми та перспективи подальшого розвитку теорії семіотики за сучасних умов.

Приведен обзор истории возникновения и развития семиотики в отрасли научного познания, определены перспективные направления семиотических исследований. Освещены основные положения научного исследования известного американского ученого Д.Чандлера "Semiotics for Beginners" ("Семіотика для початківців"). Рассмотрены фундаментальные принципы семиотического анализа, определены сущность, структура и функции знаков и знаковых систем, с помощью которых раскрыта семиотическая основа символов, кодов и мифов. Определены предметная и смысловая нагрузка знака, исследованы взаимосвязи между компонентами знакового процесса (семиозиса), охарактеризованы его уровни и измерения (синтаксическое, семантическое и прагматическое). Показано теоретическое и практическое значение семиотической концепции А.Чандлера, с помощью которой можно по-новому переосмыслить социокультурную реальность. Проанализированы актуальные проблемы и перспективы дальнейшего развития теории семиотики в современных условиях.

Висвітлено актуальні проблеми пошуку та формування перспективних напрямів досліджень прикладних і теоретичних питань збалансованого розвитку відкритих систем (ВС) довільної природи. Увагу приділено соціальним ВС, економіці перехідних періодів, культурологічним процесам, математичним проблемам моделювання ВС. Висвітлено питання інформаційного захисту економетричних даних і арифметики фракталів. Запропоновано методи розв'язку задач математичної фізики з нелокальними умовами. Вивчено потенціал і пріоритети розвитку регіонів України. Обгрунтовано необхідність реформування вітчизняної пенсійної системи. Показано роль символів культури в системі засобів масової комунікації.

Освещены актуальные проблемы поиска и формирования перспективных направлений исследований прикладных и теоретических вопросов сбалансированного развития открытых систем (ОС) произвольной природы. Уделено внимание открытым социальным системам, экономике переходных периодов, культурологическим процессам, математическим проблемам моделирования ОС. Освещены вопросы информационной защиты эконометрических данных и арифметики фракталов. Предложены методы решения задач математической физики с нелокальными условиями. Изучены потенциал и приоритеты развития регионов Украины. Обоснована необходимость реформирования отечественной пенсионной системы. Показана роль символов культуры в системе средств массовой коммуникации.

Висвітлено різнопланові дослідження з теорії смислу. Увагу приділено загальній теорії смислу як частині семіотики та логічної семантики, зокрема теорії смислових (інтенсіональних моделей) людського спілкування. Досліджено смислоутворення як предмет методологічного аналізу. Показано місце та роль істинних значень у логіці та філософії. Надано відомості про застосування теоретичного апарату логічної семантики в математичних та емпіричних дисциплінах. Проаналізовано семантичні проблеми референції, істинності та смислу. Розроблено логічні засоби репрезентації динамічного аспекту міркувань. Описано базові структури міфологічних когнітивних моделей. Увагу приділено пошуку узагальнених принципів структурного мистецтвознавства, структурних принципів образотворення в мистецтві.