Розглянуто предмет філософської антропології, різновиди антропологічного пізнавання. Проаналізовано антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії, особистісні виміри людського, антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання. Охарактеризовано суспільно-комунікативну природу людського буття, екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення феномену людини.

Досліджено феномен виникнення Всесвіту і людини, системні зміни її способу життя за умов нового глобалізованого стану сучасної техногенної цивілізації. Вивчено тенденції і закономірності розвитку способу життя людини. Визначено місце людини у цивілізаційних реаліях соціально-економічного і соціокультурного прогресу. Розкрито історико-філософські основи сучасної науки управління людьми. Висвітлено науково-прикладні засади управління соціально-політичними і економічними процесами. Визначено соціально-моральні критерії управлінської діяльності керівника. Викладено методологію теорії і прагматики управлінської діяльності людини.

Осмислено основні причини кризи сучасного суспільства, яке стикається з втратою значення таких традиційних ключових понять політичних наук, як справедливість, поміркованість, відповідальність тощо. Грунтовно описано прірву між світоглядом сучасної доби та давньогрецьким полісом, коли діяльність людини відбувалась за умов природного притулку-захисту. Значну увагу приділено детальному аналізу триади "праця - творчість - дія", що посідає значне місце в контексті viva activa людського становища.

Рассмотрены основные этапы, закономерности и современные проблемы многовековой эволюции земного бытия человека и общества. Раскрыты общемировые тенденции совершенствования структуры межнациональных, межрелигиозных и межчеловеческих отношений. Обоснована историческая парадигма эволюционного перехода человечества к эпохе цивилизации в XXI в. Изложены методологические основы теории разумного мыслетворчества и формирования современного цивилизованного мировоззрения. Разработаны теоретические основы современной онтологии как перспективной отрасли научных знаний об эволюционном развитии материального и духовного бытия человека.

Побудовано модель людини, яку представлено у вигляді трьох взаємопов'язаних і взаємодіючих складових: матеріальної, інформаційної й енергетичної. Вона систематизує погляди на те, що світ пронизує життєдійна субстанція неречового походження, яка є носієм енергії, і що людина знаходиться у стані постійного енергообміну з зовнішнім середовищем, в основі якого лежить ця субстанція. Запропоновано класифікацію основних різновидів енергообміну та побудовано модель механізмів, які їх реалізують. Висловлено принципіально нову ідею про те, що відчуття людини є відображенням його енергетичного стану, а почуття вказують на різновид застосованого енергообміну.

В монографии освещается общественная жизнь как целостный процесс функционирования и развития разумного живого вещества, протекающий в форме социального организма. Обстоятельно анализируется мировоззренческий подход, идеология освоения и качество методологического инструментария, применяемого ныне для изучения общественной жизни, оригинально объясняются причины, вызвавшие патологию в семействе неолитических социальных организмов. В ходе философского анализа социальный организм раскрывается как диалектическое противоречие между личностью и обществом. Обстоятельно освещается механизм взаимодействия субъективного и объективного ингредиентов социальной целостности, излагаются подходы к изучению морфологии полевой формы жизни, функционирования, саморегуляции и развития социального организма, а также приводятся другие его характеристики.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума последовательно раскрываются атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. При этом показано, что последовательная смена форм природы есть не что иное как механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определяется как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассматриваются как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

На основе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления трех аспектов природы. Показано, что последовательная смена формы природы есть механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума использована ось эволюционного процесса. Определена генеральная функция индивида во Вселенной как реневация универсума, перевод его из фазы материализации в фазу дематериализации путем изучения ноумена человека. Рассмотрена жизнь и смерть человека как переход с одного уровня самодвижения универсума на другой.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. Показано, что последовательная смена форм природы является механизмом самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определена как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассмотрены как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Розкрито аспекти наукового знання про людину, зокрема, її сутність у контексті класичної та сучасної філософії. Розглянуто мову як засіб самовираження та спосіб інтеграції у сучасному світі. Визначено мету створення християнського подружжя, а також людський чинник у системі виробництва. Обгрунтовано екологічні можливості людського буття.

Раскрыты аспекты научного знания о человеке, в частности, его сущность в контексте классической и современной философии. Рассмотрен язык как средства самовыражения и интеграции в современном мире. Определены цель создания христианской семьи, а также человеческий фактор в системе производства. Обоснованы экологические возможности человеческого бытия.

Розглянуто ефективні шляхи підвищення якості сучасної освіти, актуалізовано необхідність синтезу природничих і гуманітарних наук, проаналізовано концептуальні підходи до формування системи знань про людину. На основі ретельного дослідження педагогічної літератури визначено мету розробки концепції гуманітарно-природничих знань.

Рассмотрены эффективные способы повышения качества современного образования, обоснована необходимость синтеза естественнонаучных и гуманитарных наук, проанализированы концептуальные подходы к формированию системы знаний о человеке. Основана на исследованиях педагогической литературы определена цель разработки концепции гуманитарно-естественных знаний.

The article reveals effective approaches to rise the quality of modern education. The necessity of synthesis of natural and humanitarian sciences is grounded, also the conceptual access to the formation of the system of knowledge about man is analyzed. On the basis of pedagogical literature the aim of natural and humanitarian knowledge development is defined.

Висвітлено сутність феномена людини як об'єкта теоретичних досліджень, розкрито теоретико-методологічні засади конструювання системи знань. Проаналізовано знання про людину як детермінанту розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників. Обгрунтовано концепцію та дидактико-методичні аспекти формування системи знань про людину в учнів старшої школи. Описано етапи та динаміку розвитку освітньої діагностики досліджуваної проблеми. Показано, що саме в учнів старшої школи доцільно формувати систему знань про людину як єдине ціле. Кожний старшокласник вже має чималий досвід зі спогадами, сумнівами, страхами, оцінками, висновками, удачами та поразками, вирішеними та невирішеними проблемами. В цей період у свідомості учнів набувають значного сенсу процеси морально-духовної автономізації особистості, фізичного та морального вдосконалення, входження у світ суспільства, життєвого самовизначення, а також розгортається механізм інтеграції знань у цілісну особистісну картину світу. Психологічними особливостями цього віку є цілеспрямованість, інтелектуальна зрілість, виражена потреба у самопізнанні, саморозвитку, що зумовлює готовність старшокласників усвідомлювати цілісну людську проблематику, інтеріоризувати ціннісні аспекти знань про людину.

Рассматриваются дискуссионные вопросы философско-правовых новаций, изучается противоречивость конструкции права. Раскрывается сущность правовой охраны жизненной среды человека, в том числе акцентируется внимание на экологизации экономики или экономизации экологии,а также на природоресурсной отрасли в системе права. Одновременно исследуются причины консерватизма в отправных теоретических посылках экологического права, становление которого все еще не завершено. Подчеркивается необходимость переориентации его на цели охраны человека в окружающей среде.

Рассмотрены проблемы организации высшей школы, пути их решения на общих основаниях, связанных с развитием культуры и сознания человека. Охарактеризованы экономика как основа существования человеческого общества, человек как производитель и потребитель духовных благ, а также модель социально-политических процессов, вызванных развитием научно-технического прогресса.

Рассматриваются закономерности жизни вообще и жизни человека и общества в частности. Предлагается новая версия о возникновении и развитии жизни. Даны логически увязанные формулировки и характеристики различных философских и жизненных понятий и явлений. Исследуются некоторые закономерности общества, проблемы развития человечества, методы воспитания и др. Предлагаемая система взглядов излагается с позиции диалектического материализма с уклоном к пантеизму. Идеализм в ней воспринимается не как враждебное, а как попутное течение, рассматривающее жизнь с позиции чувственного восприятия.

Охарактеризовано вплив зарубіжних теорій на становлення фізичного виховання дошкільників в Україні у міжвоєнний період (1918 - 1939 рр.). Детально проаналізовано діяльність О.Духновича, Г.Костельника, Т.Шевченка та ін. Окремі статті присвячено питанню віртуальності мікрокосмосу в системі світоглядних основ і філософських знань країн Давнього Сходу, а також освітнім реформам у Франції у післявоєнний період.

Розглянуто феномен людини в контексті еволютивної моделі світу. Проаналізовано роль людської праці, особистої відповідальності, моральних чеснот у реалізації історичного призначення людини. Висвітлено концепцію часу видатного французького природодослідника, філософа і теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблему співвідношення науки та віри на засадах взаємодоповнення. Розкрито методологічні засади розуміння Тейяром сутності людської історії.

Рассмотрен феномен человека в контексте эволютивной модели мира. Проанализированы роль человеческого труда, личной ответственности, моральных достоинств в реализации исторического предназначения человека. Освещены концепция времени известного французского природоисследователя, философа и теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблема соотношения науки и веры на основах взаимодополнения. Раскрыта методология понимания Тейяром сущности человеческой истории.

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості у різних формах індивідної буттєвості та соціально-комунікативних процесах. Розкрито основні причини та соціальні наслідки названого феномена, проаналізовано різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в сучасному українському суспільстві. Концепцію дослідження побудовано на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної та синергетичної парадигм.

Работа посвящена разработке нестандартного понимания философии как смыслотворчества жизни, осознания пути человечества в духе, судьбе и надежде. Впервые в цельном виде раскрыты основные принципы духовности, обобщенной рациональности, интерпретации и понимания. Исследование проведено под углом зрения фундаментальных изменений в бытии человека, его познании и культуре на переломе ІІ тысячелетия. В центре внимания - космическое единство материи и духа, трактование истории как того, что происходит и сохраняется (подобно сквозным для развития цивилизации моральным структурам, этническим ценностям, архетипам космоса и хаоса, атомизма и детерминизма). Проанализирована гносеология в контексте культуры, а также познание как драма идей и преобразование разума. Освещены мировоззренческие вопросы современной цивилизации, ситуации футурошока, катастрофического сознания и метаисторических далей в развитии человека.

Збірник містить наукові статті, які присвячені медицині, медичній генетиці, екології людини, фітоценології, фітодизайну та фітоергономіці в контексті українознавства та захисту української людини.