Висвітлено історію розвитку гуманістичного виховання взагалі, за умов глобалізації сучасного світу зокрема. Розглянуто й охарактеризовано основні проблеми й завдання сучасного людинознавства. Обгрунтовано потребу інтеграції усіх людинознавчих дисциплін для якісного засвоєння знань, важливих для формування гуманістичного світогляду в учнів.

Обгрунтовано актуальність дослідження сутності людини та її внутрішніх сил як космічно обумовлених. Запропоновано ідею вивчення цієї проблеми в контексті синтезу людинознавчих знань, представлених у різних сферах пізнання - науки, релігії, морально-етичних вчень, філософії, мистецтва.

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості у різних формах індивідної буттєвості та соціально-комунікативних процесах. Розкрито основні причини та соціальні наслідки названого феномена, проаналізовано різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в сучасному українському суспільстві. Концепцію дослідження побудовано на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної та синергетичної парадигм.

Розглянуто ефективні шляхи підвищення якості сучасної освіти, актуалізовано необхідність синтезу природничих і гуманітарних наук, проаналізовано концептуальні підходи до формування системи знань про людину. На основі ретельного дослідження педагогічної літератури визначено мету розробки концепції гуманітарно-природничих знань.

Рассмотрены эффективные способы повышения качества современного образования, обоснована необходимость синтеза естественнонаучных и гуманитарных наук, проанализированы концептуальные подходы к формированию системы знаний о человеке. Основана на исследованиях педагогической литературы определена цель разработки концепции гуманитарно-естественных знаний.

The article reveals effective approaches to rise the quality of modern education. The necessity of synthesis of natural and humanitarian sciences is grounded, also the conceptual access to the formation of the system of knowledge about man is analyzed. On the basis of pedagogical literature the aim of natural and humanitarian knowledge development is defined.

Рассматриваются закономерности жизни вообще и жизни человека и общества в частности. Предлагается новая версия о возникновении и развитии жизни. Даны логически увязанные формулировки и характеристики различных философских и жизненных понятий и явлений. Исследуются некоторые закономерности общества, проблемы развития человечества, методы воспитания и др. Предлагаемая система взглядов излагается с позиции диалектического материализма с уклоном к пантеизму. Идеализм в ней воспринимается не как враждебное, а как попутное течение, рассматривающее жизнь с позиции чувственного восприятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: А8

Рубрики:

Комплексне вивчення людини (людинознавство)

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено феномен виникнення Всесвіту і людини, системні зміни її способу життя за умов нового глобалізованого стану сучасної техногенної цивілізації. Вивчено тенденції і закономірності розвитку способу життя людини. Визначено місце людини у цивілізаційних реаліях соціально-економічного і соціокультурного прогресу. Розкрито історико-філософські основи сучасної науки управління людьми. Висвітлено науково-прикладні засади управління соціально-політичними і економічними процесами. Визначено соціально-моральні критерії управлінської діяльності керівника. Викладено методологію теорії і прагматики управлінської діяльності людини.

Охарактеризовано вплив зарубіжних теорій на становлення фізичного виховання дошкільників в Україні у міжвоєнний період (1918 - 1939 рр.). Детально проаналізовано діяльність О.Духновича, Г.Костельника, Т.Шевченка та ін. Окремі статті присвячено питанню віртуальності мікрокосмосу в системі світоглядних основ і філософських знань країн Давнього Сходу, а також освітнім реформам у Франції у післявоєнний період.

Збірник містить наукові статті, які присвячені медицині, медичній генетиці, екології людини, фітоценології, фітодизайну та фітоергономіці в контексті українознавства та захисту української людини.

Комплексне вивчення людини передбачає синтез наукових знань щодо особливої істоти Всесвіту, виявлення методологічного стрижня інтертеорії та метатеорії в системі економічних, соціальних, політичних, правових, екологічних, історичних, філософських, релігійних, мовних та інших аспектів людинознавства.

Побудовано модель людини, яку представлено у вигляді трьох взаємопов'язаних і взаємодіючих складових: матеріальної, інформаційної й енергетичної. Вона систематизує погляди на те, що світ пронизує життєдійна субстанція неречового походження, яка є носієм енергії, і що людина знаходиться у стані постійного енергообміну з зовнішнім середовищем, в основі якого лежить ця субстанція. Запропоновано класифікацію основних різновидів енергообміну та побудовано модель механізмів, які їх реалізують. Висловлено принципіально нову ідею про те, що відчуття людини є відображенням його енергетичного стану, а почуття вказують на різновид застосованого енергообміну.

Рассмотрены основные этапы, закономерности и современные проблемы многовековой эволюции земного бытия человека и общества. Раскрыты общемировые тенденции совершенствования структуры межнациональных, межрелигиозных и межчеловеческих отношений. Обоснована историческая парадигма эволюционного перехода человечества к эпохе цивилизации в XXI в. Изложены методологические основы теории разумного мыслетворчества и формирования современного цивилизованного мировоззрения. Разработаны теоретические основы современной онтологии как перспективной отрасли научных знаний об эволюционном развитии материального и духовного бытия человека.

Розкрито значення соціальної філософії у процесі становлення та розвитку ювентології. Визначено завдання, функції, методи, вихідні елементарні абстракції ювентології, наведено характеристику основних вікових підгруп молоді. Викладено відомості про вікові стадії молодості, розглянуто емпіричний і теоретичний рівні ювентології, ідеали та норми дослідження. Описано процеси біореалізації й емоційно-психологічного становлення та розвитку молоді, а також її соціалізації, ейкуменізації, мезосоціалізації, економізації та політизації. Виявлено особливості сімейно-побутової й етнічно-культурної соціалізації молоді, розглянуто питання спадкоємності поколінь, досліджено загальні закономірності життєдіяльності молоді.

Раскрыто значение социальной философии в процессе становления и развития ювентологии. Определены задачи, функции, методы, исходные элементарные абстракции ювентологии, приведена характеристика основных возрастных подгрупп молодежи. Приведены сведения о возрастных стадиях молодости, рассмотрены эмпирический и теоретический уровни ювентологии, идеалы и нормы исследования. Описаны процессы биореализации, эмоционально-психологического становления и развития молодежи, а также ее социализации, эйкуменизации, мезосоциализации, экономизации и политизации. Показаны особенности семейно-бытовой и этнично-культурной социализации молодежи, рассмотрены вопросы наследственности поколений, исследованы общие закономерности жизнедеятельности молодежи.

Розглянуто питання ювентології - інтегральної науки про молодь. На підставі певного філософського, природознавчого, соціологічного, економічного, політологічного, психологічного знання висвітлено конкретно-історичні особливості життєдіяльності даної суспільної вікової групи. Проаналізовано досвід побудови теорії ювентології, її відносини з іншими дисциплінами. Розкрито суть понять науки.

Рассмотрены вопросы ювентологии - интегральной науки о молодежи. На основе достоверного философского, природоведческого, социологического, экономического, политологического, психологического знания освещены конкретно-исторические особенности жизнедеятельности данной общественной возрастной группы. Проанализированы опыт построения теории ювентологии, ее отношения с другими дисциплинами. Раскрыта сущность понятий науки.

На основе обобщения обширного материала, накопленного в разных областях науки - современном естествознании, истории, археологии, антропологии, этнографии, психологии, нейрофизиологии рассмотрены методологические возможности синергетического подхода к изучению вопросов эволюции природы, человека, сознания. Предложена синергетическая модель антропогенеза в контексте планетарного процесса, описаны синергетические механизмы антропогенеза. Рассмотрен современный человек как сложная открытая система, обладающая самосознанием, а значит способная выбирать варианты и направления собственного развития - эволюцию, адаптацию или самоуничтожение.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Рассматриваются дискуссионные вопросы философско-правовых новаций, изучается противоречивость конструкции права. Раскрывается сущность правовой охраны жизненной среды человека, в том числе акцентируется внимание на экологизации экономики или экономизации экологии,а также на природоресурсной отрасли в системе права. Одновременно исследуются причины консерватизма в отправных теоретических посылках экологического права, становление которого все еще не завершено. Подчеркивается необходимость переориентации его на цели охраны человека в окружающей среде.

В монографии освещается общественная жизнь как целостный процесс функционирования и развития разумного живого вещества, протекающий в форме социального организма. Обстоятельно анализируется мировоззренческий подход, идеология освоения и качество методологического инструментария, применяемого ныне для изучения общественной жизни, оригинально объясняются причины, вызвавшие патологию в семействе неолитических социальных организмов. В ходе философского анализа социальный организм раскрывается как диалектическое противоречие между личностью и обществом. Обстоятельно освещается механизм взаимодействия субъективного и объективного ингредиентов социальной целостности, излагаются подходы к изучению морфологии полевой формы жизни, функционирования, саморегуляции и развития социального организма, а также приводятся другие его характеристики.

Осмислено основні причини кризи сучасного суспільства, яке стикається з втратою значення таких традиційних ключових понять політичних наук, як справедливість, поміркованість, відповідальність тощо. Грунтовно описано прірву між світоглядом сучасної доби та давньогрецьким полісом, коли діяльність людини відбувалась за умов природного притулку-захисту. Значну увагу приділено детальному аналізу триади "праця - творчість - дія", що посідає значне місце в контексті viva activa людського становища.

Розглянуто феномен людини в контексті еволютивної моделі світу. Проаналізовано роль людської праці, особистої відповідальності, моральних чеснот у реалізації історичного призначення людини. Висвітлено концепцію часу видатного французького природодослідника, філософа і теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблему співвідношення науки та віри на засадах взаємодоповнення. Розкрито методологічні засади розуміння Тейяром сутності людської історії.

Рассмотрен феномен человека в контексте эволютивной модели мира. Проанализированы роль человеческого труда, личной ответственности, моральных достоинств в реализации исторического предназначения человека. Освещены концепция времени известного французского природоисследователя, философа и теолога ХХ ст. П.Тейяра де Шардена, проблема соотношения науки и веры на основах взаимодополнения. Раскрыта методология понимания Тейяром сущности человеческой истории.