Теоретично та експериментально досліджено поведінку електрона в магнітоперіодичній системі, що фокусується, (МПФС) з поздовжньою компонентою, що змінюється. Одержано аналітичні вирази для опису руху електрона в таких системах. Показано, що шляхом вибору початкових швидкостей електронів можна ефективно впливати на фокусування та проходження пучка на колектор

Теоретически и экспериментально исследовано поведение электрона в магнитопериодической фокусирующей системе (МПФС) с изменяющейся продольной компонентой. Получены аналитические выражения для описания движения электрона в таких системах. Показано, что выбором начальных скоростей электронов можно эффективно влиять на фокусировку и прохождение пучка на коллектор

The theoretical and experimental researches of electron behavior in MPFS with varying longitudinal component are given in this paper. We obtain the analytical expressions for description of electron motion in such systems. It is shown that we can effectively influence on beam focusing and beam passing to the collector by choosing the initial electron velocities

Уперше досліджено самоузгоджену математичну модель, за допомогою якої здійснено числові розрахунки явищ, що відбуваються у сильнострумових плазмових лінзах та лінзі з позитивним просторовим зарядом. Виявлено утворення в об'ємі сильнострумової плазмової лінзи шарової електронної структури, визначеної кінцевими розмірами циліндричних електродів-фіксаторів лінзи. Розвинуто уявлення стосовно фізичних механізмів формування фокусуючих електричних полів у таких системах. Показано, що в об'ємі сильнострумової плазмової лінзи виникає шарувата електронна структура, поява якої зумовлена різкими змінами потенціалу у проміжках між циліндричними електродами-фіксаторами лінзи. Виявлено ефект зміни розподілу електричного потенціалу та електронної структури у разі зростання струму пучка. Теоретично досліджено лінзу з позитивним просторовим зарядом та лінзу нової удосконаленої конструкції з додатковим джерелом емісії електронів для фокусування пучків негативних іонів. Вивчено поведінку різних компонент плазми, їх динаміку та структуру просторового заряду у системах такого класу. Показано вплив цих компонент на якість фокусування та властивості сфокусованих іонних пучків. Установлено, що у таких лінзах необхідний позитивний просторовий заряд створюється за рахунок інерції позитивних іонів та екстракції електронів повздовжнім електричним полем.

Рассмотрен квадруплет магнитных квадрупольных линз, в котором каждая линза запитывается от индивидуального источника питания. В этом случае питание последних двух линз (по ходу пучка) выбирается из условия обеспечения стигматической фокусировки, а величины питания двух первых линз являются свободными параметрами. Эти параметры формируют двухпараметрическое множество, на котором определяется функционал, характеризующий аксептанс зондоформирующей системы. Показано, что применение четырех индивидуальных источников питания линз в квадруплете позволяет увеличить аксептанс более чем в два раза.

Знайдено відмінності між традіційними рішеннями полів диполя Герца в області <$E r~>> >>~l sub 0~<< <<~lambda> та двох осцилюючих зв'язаних зарядів при <$E r~symbol Ы~l sub 0>. Показано складний часовий характер вектора Пойнтінга в цій області, що збільшує взаємодію диполів, що відрізняються. Розраховано ближньопольову резонансну взаємодію диполів, які складаються з двох зв'язаних зарядів, в сильноградієнтних полях. Зроблено висновок, що зовнішнє ближнє поле може бути каталізатором усіх процесів, що розглядаються.