Зроблено огляд сучасних експериментальних методик, що використовують синхротронне випромінювання й електронний удар, обговорено їх вплив на формування широкої спектроскопічної бази даних.

Запропоновано процедуру розрахунку коефіцієнта поглинання далекого інфрачервоного випромінювання композитами з дрібними металевими частинками. Розраховані спектри поглинання композита типу Pd-KCl в далекому інфрачервоному діапазоні добре узгоджуються з експериментом.

Розвинуто новий підхід до розрахунку значень сил осциляторів, радіаційної та автоіонізаційної ширини складних атомів і багатозарядних іонів. Цей підхід грунтується на S-матричному формалізмі та не використовує емпіричної інформації про властивості досліджуваних систем. Використано фундаментальний принцип мінімізації калібровочно залежного внеску в радіаційну ширину для визначеного класу калібровок фотонних пропагаторів. Проведено розрахунок сил осциляторів для Na-подібних іонів та значень енергій і ширини автоіонізаційних станів для атома Yb.

Изложена микроскопическая теория комбинационного рассеяния (КР) света в молекулярных кристаллах. Методом вторичного квантования четко выделены гамильтониан нулевого приближения и возмущение, описывающее переходы, дающие вклад в вероятность эффекта - КР света. Получена формула для интенсивности рассеяния, учитывающая особенности рассеяния в анизотропных кристаллах, не отраженные в существующей литературе. Приведены ограничения, налагаемые на форму тензора рассеяния симметрией излучаемого объекта, в качестве которого рассмотрены изолированные молекулы и молекулярные кристаллы. Выдвинута гипотеза о возможности определения электрооптических постоянных с помощью КР света.

Збудження рідбергівського A²SIGMA⁺ стану оксиду азоту досліджено методом електронного удару в області енергії від порогу до 15 еВ. Виміряно абсолютні перерізи випромінювання й інтегральні перерізи збудження коливних рівнів стану A²SIGMA⁺ із nu = 0 та nu = 1. Отримано спектри випромінювання переходу A²SIGMA⁺ -> X²PI (gamma-система) оксиду азоту вибраного значення енергії електронів.

Методами комбінаційного розсіювання (КР) та магнітофононного резонансу досліджено електронну та фононну підсистеми четвертинних твердих розчинів Zn_xCd_yHg_{1 - x - y}Te. Спектри КР для кількох складів підтверджують тримодову поведінку фононного спектра. Чотири типи LO-фононів (HgTe-, CdTe- і ZnTe-підграток і кластерів ZnTe) беруть участь в електрон-фононній взаємодії. Спостережено чотири типи однофононних магнітофононних резонансів і два типи магнітофононних резонансів на різниці фононних частот.

Проведено розрахунки потенціальних кривих для основного та збуджених станів, спектроскопічних характеристик двохатомних лужних димерів A₂ (A = Li, Na, K, Cs, Fr) на базі формально точної теорії збурень Релея-Шредингера з двоцентровим наближенням із перших принципів. Внески вищих порядків (завдяки поляризаційній взаємодії валентних квазіелектронів крізь здатний поляризуватися остов та взаємному екрануванню надостовних валентних квазіелектронів) ефективно враховано з використанням нових функціоналів із перших принципів. Проведено розрахунок спектроскопічних сталих (T_e - енергія збудження; B_e, symbol v _e - обертальна та коливальна сталі) для рідбергових станів n¹SIGMA_g⁺, (n = 4 - 6) димера натрію.

Досліджено процес трифотонної іонізації атомів самарію в спектральній області від 17200 до 18400 см^-1. У залежності ефективності трифотонної іонізації від частоти лазерного випромінювання виявлено велику кількість резонансних максимумів, зумовлених двофотонним збудженням зв'язаних станів атома Sm, дані про які відсутні в літературі.

Вперше одержано повні поперечні перерізи електронного збудження (1s2s²)²S, (1s2s2p)⁴P_{1/2, 3/2}, 1s(2s2p³P)²P та 1s(2s2p¹P)²P автоіонізаційних станів атома літію шляхом нормування експериментальних відносних поперечних перерізів на ПХНБ розрахунки для енергії 600 еВ. Максимальні значення поперечних перерізів лежать в діапазоні від 0,3 до 1,0 x 10^-18 см². Проаналізовано внесок резонансів негативного іона і каскадних резонансів під час збудження автоіонізаційних станів.

Пусть F(T), E^-(T) и S(T) - соответственно свободная энергия, средняя энeргия и энтропия равновесной системы. При определенных условиях находится асимптотика этих величин, если T -> inf и T -> 0. Проведено сравнение полученных результатов в квантовом и классическом случаях.

Изложены основные положения микроскопической теории гиперкомбинационного рассеяния и рассеяния света на свете. Охарактеризованы различны нелинейные эффекты с участием бозе-эйнштейновского конденсата экситонов. Получены формулы для интенсивностей и соответствующие тензоры рассеяния, исследованы поляризационные и частотные характеристики эффектов. Показана возможность обнаружения бозе-эйнштейновского конденсата экситонов с помощью трех- и четырехчастичных эффектов и установлено влияние связанных состояний на нелинейное рассеяние света.

Подано інформацію про структуру та властивості атомних систем, які знаходяться у метастабільних станах, перерізи їх збудження та методи визначення. Наведено основні відомості про властивості та параметри метастабільних станів атомних частинок: енергії збудження, ефективні перерізи, часи життя. Висвітлено роль і значення метастабільних частинок для вирішення прикладних проблем сучасної науки і техніки. Проаналізовано процеси збудження метастабільних станів у зіткненнях з електронами. Особливу увагу приділено збудженню станів в іон-атомних зіткненнях, а також процесам взаємодії метастабільних частинок з електронними й атомними системами.

З використанням мікроскопічної схеми, що базується на представленні оператора поляризованості через неусереднену функцію Гріна, побудовану на операторах дипольного моменту системи, розраховано диференціальний переріз комбінаційного розсіяння світла. Для випадку наближення сильного зв'язку встановлено співвідношення зі стандартними підходами. Досліджено частотну залежність інтенсивності комбінаційного розсіяння світла для псевдоспін-електронної моделі за різних значень параметрів моделі та різних співвідношень між поляризацією падаючого та розсіяного світла з урахуванням псевдоспінових і електронних внесків у розсіяння.

С использованием микроскопической схемы, которая базируется на представлении оператора поляризованности неусредненной функцией Грина, построенную на операторах дипольного момента системы, расчитано дифференциальное сечение комбинационного рассеяния света. Для случая приближения сильной связи установлено взаимосоотношение со стандартными подходами. Исследована частотная зависимость интенсивности комбинационного рассеяния света для псевдоспин-электронной модели при разных значениях параметров модели и различных соотношениях между поляризацией падающего и рассеянного света с учетом псевдоспиновых и электронных влияний на рассеяние.

Изложен новый, высокоточный ab initio подход к расчету параметров сверхтонкой структуры спектров тяжелых атомов и многозарядных ионов с корректным учетом релятивистских, корреляционных, ядерных, радиационных эффектов на основе калибровочно-инвариантной квантовоэлекродинамической теории возмущений. Выполнен расчет характеристик сверхтонкой структуры, энергий, констант, ядерных электрических квадрупольных моментов (плюс производных от вкладов в энергию по ядерному радиусу) для атомов Cs, <$Eroman Ba sup +>, Hg, Ra, Mn, H, H-подобного иона с зарядом ядра Z = 20 - 100. Отмечено, что значительная часть данных получена с высокой точностью впервые и может быть использована в целом ряде приложений, включая теорию ядра, нелинейную оптику, лазерную спектроскопию, астрофизику.

Исследовано воздействие жидкой пробы на процесс изменения массы и геометрических размеров графитовой трубчатой печи атомизатора спектрометра С-600 вследствие износа. Проведено сравнение печей изношенных при различных режимах работы прибора.

Для розрахунку диференціального перерізу комбінаційного розсіяння світла використано мікроскопічну схему, що базується на представленні оператора поляризованості через неусереднену функцію Гріна, побудовану на операторах дипольного моменту системи. Для випадку наближення сильного зв'язку встановлено співвідношення з стандартними підходами. Досліджено частотну залежність інтенсивності комбінаційного розсіяння світла для псевдоспін-електронної моделі за різних значень параметрів моделі та за різних співвідношень між поляризацією падаючого та розсіяного світла. Враховано псевдоспінові й електронні внески в розсіяння.

За допомогою методу умовної мінімізації вивчено періодичні коливання нескінченного ланцюга нелінійних осциляторів.

Побудовано некласичні "стиснуті стани" моделі Джейнса - Каммінгса (ДК) і розглянуто питання про їх збудження в параметричних процесах. Вивчено статистичні властивості осцилятора поля в таких станах. Наявність взаємодії між осцилятором поля й атомом призводить до появи повільних часових змін в середніх значеннях динамічних величин. Тут суттєво розрізняються два випадки. В одному з них, коли збудженою є тільки одна з двох мод моделі ДК, зміни з часом, зокрема, середнього значення координати, визначаються ангармонізмом моди. У випадку, коли збуджено обидві моди моделі ДК з близькими частотами, часові зміни являють собою биття з частотою <$E 2k~sqrt {n~+~1}>, де <$E k> - константа взаємодії між атомом та осцилятором поля, <$E n> - число фотонів. Побудовані вакуумні "стиснуті стани" не є двофотонними, оскільки ймовірність виявити непарне число фотонів не дорівнює нулю та змінюється з часом.

У діапазоні частот <$E 226,5~symbol Ш~349,6> ГГц ідентифіковано переходи та виміряно частоти 168-и ліній резонансного поглинання молекул <$E roman {C sup 35 Cl sub 3 F}> у двічі виродженому коливальному стані <$E nu sub 6> з квантовим числом <$E v~=~1> в діапазоні квантових чисел <$E J~=~45~symbol Ш~70> і <$E Kl~-~1~=~0,...,~symbol С~63>. Знайдено набори молекулярних констант для опису обертального спектра цих молекул у вказаному діапазоні частот з точністю <$E symbol С~40> кГц.

Розглянуто еволюційні процеси, обумовлені параметричним і непараметричним керуючим резонансним впливом на систему лінійних осциляторів. На підставі методу усереднення Боголюбова побудовано векторне диференціальне рівняння з постійними матричними коефіцієнтами, що описує залежність амплітуд коливань від "повільного" часу. За умови, що прямі параметричні резонанси відсутні у першому порядку за малим параметром, наведено широкі можливості для синтезу структури сил еволюційної динаміки.