Запропоновано новий підхід до опису кінетики затвердіння переохолодженої рідини, що базується на механізмі конкурентного утворення й росту кристалічної та некристалічної фаз. Виявлено, що полікластерна структура аморфних тіл, що спостерігається в експерименті, є результатом переваги об'ємної частки некристалічних зародків (кластерів) над часткою кристалічних. Якісно й кількісно описано процеси фазових перетворень метастабільної кристалічної фази високого тиску ряду сплавів - аморфізації та наступної кристалізації; одержано рівняння калориметричних кривих даних процесів. Проведено узагальнення імовірнісно-феноменологічної теорії фазових перетворень на випадок декількох фаз. Запропоновано геометрико-імовірнісний метод для обчислення об'ємних часток конкуруючих фаз; одержано аналітичне розв'язання задачі в просторах рівномірності <$Eroman D~>>~1>.

Досліджено вплив границь зерен і вільних поверхонь на доменну структуру та гістерезисні властивості м'яких магнітних матеріалів. Розроблено методику розрахунків самоузгодженого розподілу намагніченості в макроскопічних тілах з "перших принципів". Розраховано енергетичні та геометричні характеристики викривлених полосових доменів з урахуванням μ*-ефекту від меж зерен. Показано, що плавний вигин блохівських міждоменних стінок в пластинах Fe-3 %Si сплаву призводить до 2 - 3 кратного зниження магнітостатичної енергії. Встановлено, що зростання ступеня кривизни 180 °-них доменних меж в м'яких магнітних матеріалах призводить до збільшення їх поверхневої енергії й ефективної маси, зменшення товщини та швидкості руху у зовнішньому полі у порівнянні з плоскими границями. У межах модифікованої теорії мікромагнетизму розраховано профілі рівноважного розподілу намагніченості в пластинах кремнієвого заліза та встановлено критерії існування μ*-ефекту. Виявлено причини сильної магнітостатичної взаємодії між пластинами в шихтованих магнітопроводах, що призводять до зниження експлуатаційних характеристик. Запропоновано модель впорядкованого нанокомпозиту, яка враховує магнітостатичну взаємодію між гранулами довільної форми та непрямий обмін через матрицю. Розраховано коерцитивні властивості таких модельних систем залежно від щільності пакування однодоменних наночастинок, напряму зовнішнього поля та параметра обмінної жорсткості матриці.

Встановлено фазові рівноваги в системах Ga(In, Tl)-S(Se, Te)-O(N), досліджено механічні й електрохімічні властивості, дефектну структуру монокристалів A ^IIIB ^VI та їх залежність від тиску, температури та наводнювання. Методами комбінаційного розсіяння світла й аналізу констант рівноваги хімічних реакцій досліджено кінетику формування манодротин і нанотрубок окислів індію та галію. Одержано нанокристали моноселепіду галію методами колоїдної хімії з застосуванням традиційного модифікованого металоорганічного та безмегалоорганічного синтезу, описано їх оптичні та структурні особливості, запропоновано механізми утворення наночастинок, визначено їх морфологію та фізичні параметри. Кількісно і якісно проаналізовано адсорбційні процеси на сколах монокристалів А ^IIIВ ^VI, одержаних у надвисокому вакуумі і на повітрі, зокрема, показано існування на надвисоковакумних сколах монокристала In ₄Se ₃ надструктури кластерів з середнім діаметром 20 нм та їх впорядкування. Встановлено об'ємний та поверхневий фазовий склад телуридів галію і індію за термічного окиснення, а також температури їх існування. Показано, що за окиснення на поверхні GaTe утворюється мережа організованих нанодротів, а у випадку телуридів індію - масиви мікро- та нанокристалічних блоків. Показано, що пасивація молекулярним пучком селеніду галію надвисоковакуумного сколу In ₄Se ₃ супроводжується перебудовою поверхні кристалу, відпал приводить до протікання інтерфейсної реакції з утворенням Ga ₂Se ₃ та наноострівків металічного індію, що є актуальним з погляду інженерії металічних нанооб'єктів.

Визначено, що спектральні та магнітооптичні дослідження дали можливість однозначно визначити магнітну природу спін-переорієнтаційного фазового переходу по температурі та визнавальний внесок іону <$Eroman Er sup 3+> у формуванні цього переходу. Встановлено, що порядок величини магнітного моменту, явище спін-переорієнтаційного фазового переходу та наявність точки компенсації можна зрозуміти в межах одноіонної моделі з урахуванням впливу на енергетичний спектр іону <$Eroman Er sup 3+> кристалічного та молекулярного поля, створеного іонами залізної підсистеми. Досліджено та пояснено особливості перебудови проміжного стану в пластинах <$Eroman {ErFeO sub 3 }> з поверхневим магнітожорстким шаром. Встановлено особливості проміжного стану в інтервалі спін-переорієнтаційного фазового переходу. Викладено результати магнітооптичного дослідження проміжного стану за метамагнітного переходу 1-го роду в магнітному полі, паралельному осі c іонів <$Eroman Er sup 3+>. Визначено умови його візуалізації, область існування та параметри доменної структури. Проаналізовано можливі механізми термодинамічної стабілізації проміжного стану за даного фазового переходу за T = 1.6 Л. Зазначено, що термодинамічна стійкість проміжного стану в зразках ортофериту ербію зумовлена механічними напруженнями, що супроводжують метамагнітний фазовий перехід.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.1,022

Рубрики:

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Шифр НБУВ: РА366646 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше установлено вплив орієнтації поверхні монокристалічного кремнію (100), (111) на розвиток твердотільних реакцій у біметалічних системах Co (3000 нм)/Ni (300 нм) на монокристалах Si, що є аналогічним впливу орієнтації поверхні монокристалічного кремнію (100), (111) на розвиток твердотільних реакцій в системі Ni - Si, а саме: процеси силіцидоутворення на підкладці монокристалічного кремнію орієнтації (100) розпочинаються за температури 670 К, температура початку силіцидоутворення на кремнії з орієнтацією поверхні (111) становить 770 К. Виявлено, що у системі Co (300 нм)/Ni (300 нм) на монокристалічному кремнії з орієнтацією поверхні (100) та (111) перетворення силіциду нікелю NiSi у дисиліцид <$Eroman NiSi sub 2> відбувається за температури 870 К, що на 150 К нижче за температуру перетворення NiSi у дисиліцид <$Eroman NiSi sub 2> у системі Ni - Si. Визначено, що послідовність твердотільних реакцій та початок формування силіциду нікелю NiSi у системах Ti (200 нм)/Ni (200 нм) та Ni (200 нм)/Ti (200 нм) на Si (001) залежать від послідовності розташування шарів титану та нікелю (Ti/Ni/Si (001) або Ni/Ti/Si (001)): за умов позиції титану поверх нікелю NiSi - за температури 670 К. Якщо титан знаходиться поміж нікелем та кремнієм NiSi формується за температури 870 К. Показано, що незалежно від розташування шару титану у висхідній плівковій системі силіцид нікелю NiSi є термічно стійким щодо температури 1 170 К, що на 150 К вище за температуру термічної стійкості NiSi у системі Ni - Si. За результатами дослідження з використанням методу спектральної еліпсометрії багатошарових плівкових композицій Ni/Si/Ni/Si... на Si (001)

Запропоновано та реалізовано методику одержання високоякісних кристалів із використанням термоциклювання твердого розчину в області фазового розшарування. Виявлено немонотонну температурну залежність характеристичного часу фазового розшарування твердих розчинів ³He - ⁴He за низьких температур. Встановлено кореляцію між характеристичним часом фазового розшарування та дифузійними процесами у кристалі, одержано відомості про ефективну масову дифузію атомів ³He. Проаналізовано значну асиметрію процесів росту та розчинення включень нової фази для кристалів з різною густиною. Вивчено кінетику плавлення та кристалізації включень ³He. З'ясовано, що у процесі кристалізації включень частина ³He залишається у рідкій фазі.

Вивчено механізми взаємодії полярних молекул наповнювачів з активними центрами поверхні каналів неорганічних нанопористих матриць залежно від стану поверхні та зовнішніх чинників, особливостей впорядкування та динаміки даних молекул у каналах. Методами ІЧ - спектроскопії (10000 - 400 см^-1) досліджено низку гетерогенних систем на основі силікатних пористих стекол (діаметр пор 2 - 90 нм) та алюмосилікатних молекулярних сит типу МСМ-41 та Ме²⁺МСМ-41 (діаметр каналів 4 нм) з різним типом фізико-хімічного стану поверхні каналів, наповнених молекулами гомологічного ряду алкілціанобіфенілів (nЦБ) з різною довжиною алкільного ланцюга (n = 2 - 9). Для обох типів гетерогенних систем чітко виявлено відмінності в поведінці молекул nЦБ у каналах, зумовлені наявністю активної поверхні та впливом малого розміру обмежувального об'єму. Показано, що частина молекул в каналах перебуває у зв'язаному стані, взаємодіє з АЦ поверхні шляхом утворення водневих зв'язків або зв'язків координаційного типу з Me²⁺. Встановлено, що тип та енергія цієї взаємодії залежать від типу передобробки поверхні. Запропоновано модель механізмів взаємдії молекул nЦБ з АЦ поверхні, на базі якої розроблено метод оцінки співвідношення кількості об'ємних (вільних) і зв'язаних молекул nЦБ. За результатами калориметричних та ЯМР досліджень встановлено, що АЦ поверхні МСМ є дефектами структури, призводять до руйнування нематичного та кристалічного впорядкування молекул nЦБ

Розроблено феноменологічну модель термопружних фазових перетворень з багатокомпонентним параметром порядку, на базі якої розраховано температурні та польові залежності макроскопічних пружних характеристик кристалів, чутливих до доменної структури мартенситної фази. Обгрунтовано гіпотезу про існування в кристалах з ОЦК граткою в околі бездифузійного фазового перетворення нелінійних збуджень, пов'язаних зі зсувами щільнопакованих атомних площин та показано, що наявність таких збуджень пояснює узгодженість картини структурних рефлексів обох фаз з особливостями спектра фононів. Розроблено феноменологічну модель для опису спектра власних збуджень у багатошаровій (багатодоменній) структурі, на базі якої вперше надано інтерпретацію ефекту "осциляцій поглинання звуку" в періодичних структурах в околі фазового перетворення та розраховано температурні та польові залежності частоти магнітних і акустичних збуджень у плівках широкозонних напівпровідників, що складаються з шарів з різними магнітними властивостями, а також в антиферомагнетиках та мартенситах з урахуванням багатодоменності та багатофазності структури. Запропоновано та апробовано феноменологічну модель магнітних кристалів, що зазнають структурних (дифузійних і бездифузійних) фазових перетворень, на базі якої розраховано наведену структурним перетворенням магнітну анізотропію в феромагнетиках Co, CoPt, <$Eroman {Ni sub 2 GaMn}>, надано інтерпретацію ефекту гігантської стрикції феромагнітного мартенсита у зовнішньому магнітному полі та описано особливості температурної залежності магнітної сприйнятливості та магнітної післядії, що спостерігаються в монокристалі

Дисертацію присвячено питанням структурування рідин з анізотропними молекулами, початковим стадіям зародження нової фази та впливу на ці процеси зовнішніх факторів. Розроблено методику та виготовлено установку, які дозволили вимірювати на одній базі даних з одноточковою реєстрацією кореляційні функції (КФ) другого порядку і моменти третього порядку інтенсивності розсіяного світла. За допомогою кореляційної спектроскопії досліджено структурування в пересичених водних розчинах винної кислоти на початкових стадіях латентного періоду при перемішуванні. Встановлено характер зростання рівня флуктуацій та розмірів асоціатів в латентному періоді при різних пересиченнях та числах Re. За допомогою моментів КФ третього порядку виявлений різний негаусовий внесок в статистику різних мод молекулярних рухів у нематичному рідкому кристалі при наближенні до точки фазового перетворення нематик - ізотропна рідина. Виявлено динаміку сингулярних флуктуацій в нематичному рідкому кристалі при геометричних обмеженнях, на основі якої зроблено висновок про тип фазового перетворення нематик - ізотропна рідина.

Вперше показано, що амплітуда акустичного сигналу від ансамблю мікровипромінювачів, що виникають у разі взаємодії частинок випромінювання з речовиною є сумою двох компонентів, зв'язаних, відповідно, з тривалою та короткочасною зміною об'єму мікровипромінювача. Показано наявність нетеплового додатку в акустичному імпульсі, що збуджується під час імпульсного радіолізу з рекомбінацією його продуктів, що погоджується з даними експерименту. На прикладі гадолінієвої мішені описано й експериментально підтверджено трансформацію форми імпульсу, що збуджується пучком випромінювання, у разі зміни температури мішені поблизу нуля параметра Грюнайзена. Визначено закони просторового спадання амплітуди акустичного імпульсу від точкового та ниткоподібного теплових джерел для широкого класу функцій частотного згасання <$Ebeta (omega)>, що реалізуються в реальних середовищах. Описано ефект резонансного посилення імпульсу, що збуджується в одномірному звуководі скануючим з постійною швидкістю пучком випромінювання з урахуванням поглинання звуку. Показано, що акустичний імпульс, що збуджується в мішені пучком нерелятивістських іонів, є сумою внесків термопружного, динамічного та деформаційного механізмів генерації, відносні величини яких істотно залежать від сорту й енергії іона.

За допомогою методу високотемпературної in-situ дифрактометрії досліджено фазові перетворення за високих температур у моно- та полікристалічних зразках різних класів сполук. Вивчено звичайні нестехіометричні карбідні та оксидні фази втілення з вакансіями в металоїдній та металічній підгратці та нанокристалічні порошки; надтверді фази нітриду бору, спечені в ударних хвилях; гідридоутворюючі сплави; інтерметаліди з квазікристалічною складовою. Встановлено закономірне розміщення металевих вакансій у карбідах <$Eroman {Mo sub 2 C}> та <$Eroman {Nb sub 2 C}>, яке описується чергуванням комплектних і некомплектних (<$E~5-7~%> вакансій) площин щільного пакування атомів Mo(Nb). Показано, що зворотне фазове перетворення в спечених ударними хвилями полікристалах <$Eroman {BN sub оф }> здійснюється за більш високих температур (2 073 К) у порівнянні з полікристалами, які спечені за статичних умов. Прямим рентгенографічним експериментом встановлено відмінність фазового стану нанокристалічних порошків <$Eroman ZrO sub 2> за температур до 1 273 К у порівнянні з порошками мікронних розмірів частинок. У системі Al - Ti - Cr встановлено існування за підвищених температур широкої двофазної (<$Eroman LI sub 2 ~+~ beta>) області складів сплавів, де <$Eroman LI sub 2> - фаза з упорядкованою кубічною структурою <$Ebeta> - твердий розчин Al і Ti в об'ємноцентрованій кубічній гратці Cr, з якого в результаті фазових перетворень у твердому стані можуть виділятися інтерметаліди <$Eroman AlCr sub 2> та <<$Eroman {Ti(AlCr) sub 2 }> (структурний тип C14).

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + В375.1,022

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Шифр НБУВ: РА349955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено структури високотемпературної фази тетрафторметану CF ₄, низькотемпературної та високотемпературної фаз силану SiH ₄, середньої фази етану C ₂H ₆ та низькотемпературної фази гексафторетану C ₂H ₆. Для низькотемпературних фаз силану та гексафторетану запропоновано найбільш ймовірні просторові групи симетрії P2/m та P21/m. Визначено параметри й об'єми решіток досліджених речовин в широкому інтервалі температур і побудовано їх температурні залежності. Встановлено величини стрибків об'єму на фазових переходах. Вперше одержано температурні залежності лінійних та об'ємних коефіцієнтів теплового розширення для досліджених речовин. Для низькотемпературних моноклінних фаз виявлено істотну анізотропію лінійних коефіцієнтів розширення, що підсилюється під час підходу до фазових переходів. Одержано температурні залежності молярних об'ємів та коефіцієнтів теплового розширення, вперше дозволили визначити для всіх досліджених речовин значення теплоємності при постійному об'ємі СV. Проаналізовано вклади трансляційної й обертальної підсистем у теплоємність кристалів. Встановлено необхідність врахування вкладу внутрішньомолекулярних коливань під час аналізу теплоємності гексафторетану. Показано, що для силану теплове збудження обертального руху молекул стає помітним за температур вище 0,3 Тпл, тоді як для гексафторетану Crot має помітну величину вже при 0,1 Тпл. Визначено коефіцієнти Грюнайзена для досліджених речовин і встановлено якісну подібність їх температурних залежностей з аналогічними залежностями, що спостерігаються для простих молекулярних кріокристалів.

Розглянуто вплив одновісного тиску у базисній площині на стан магнітної підсистеми для антиферомагнетиків двох типів: тетрагональних та ромбоедричних. Під час дослідження орієнтаційних фазових переходів в антиферомагнетиках вперше виявлено, що завдяки неінваріантості взаємодії Дзялошинського відносно обертання магнітної підсистеми у базисній площині існує критичне значення одновісного тиску, за якого змінюється характер спін-флоп переходу. Побудовано магнітну фазову діаграму для <$Eroman MnF sub 2> за умови одновісного тиску, поблизу трикритичної точки та лінії фазових переходів другого роду визначено особливості статичної та високочастотної магнітної сприйнятливості, що необхідно для однозначного експериментального доказу існування поля Дзялошинського у <$Eroman MnF sub 2> та визначення його величини за допомогою діелектричного та антиферомагнітного резонансів. З'ясовано, що існування на магнітній фазовій діаграмі областей, в яких відбувається різке зменшення ефективної магнітної анізотропії, свідчить про те, що одержана ситуація є керованою.

Вивчено закономірності та механізми селективного зародження та росту різних структурно-фазових форм вакуумних конденсатів за умов стаціонарного нерівноважного переходу речовини у конденсований стан на прикладі деяких металів та вуглецю. Досліджено роль фізичних властивостей осаджуваних матеріалів та ступеня нерівноважності конденсації щодо проявів польової, структурної та фазової селективностей під час осадження речовини зі слабкопересичених парів, а також з високопересичених парів за безпосередньої дії плазми на ростову поверхню. Вивчено формування високопористих шарів різної "архітектури" та деяких фазових модифікацій вуглецю залежно від ступеня прояву певного виду селективності.

Одержано дисперсійне рівняння зв'язаних магнітопружних (МП) хвиль магнітоупорядкованих систем. Вивчено поводження негейзенбергівського феромагнетика з довільною одноіонною анізотропією (ОА) у нульовому магнітному полі. Показано, що на лініях фазового переходу (ФП) ФМ-квадрупольної (КУ) фази розм'якшується квазімагнонна гілка спектра та ФП реалізується шляхом зменшення модуля намагніченості, на лінії ФП КУ-КУ фаза розм'якшується квазіфононна гілка збуджень, а у спектрі квазімагнонів з'являється МП щілина. Встановлено, що ФП здійснюється поворотом головних осей тензора квадрупольних моментів. Вивчено поводження двовісного негейзенбергівського феромагнетика у зовнішньому магнітному полі. Доведено, що ФП колінеарна - кутова - КУ фази є орієнтаційними ФП ІІ роду. Показано, що на лінії ФП розм'якшується спектр квазіфононів, а у спектрі квазімагнонів з'являється МП щілина. Встановлено, що у випадку переважної біквадратичної взаємодії ФП колінеарна - КУ фаза є ФП І роду. Досліджено вплив тиску на фазові стани гейзенбергівського феромагнетика зі складною ОА. Розглянуто поводження спектрів зв'язаних МП хвиль поблизу лінії ФП. Визначено, що ФП між розглянутими фазами може відбуватися шляхом зміни перемінних магнітної підсистеми та зовнішнього тиску. Наведено поправку до намагніченості, яку внесено зовнішнім тиском.

Для квазідвовимірних магнетиків і плівок мікроемульсій, термодинаміка яких адекватно описується моделлю Ізінга з конкуруючими взаємодіями, одержано теоретичні оцінки щодо температурної залежності внутрішньої енергії та теплоємності за різних значень параметрів цієї моделі та показано, що модель має два типи фазових переходів другого роду. Проведено аналітичне та числове дослідження енергетичного спектру анізотропної спінової гратки, яка складається з L спін-1/2 XY ланцюжків, пов'язаних внаслідок взаємодії ізінговського типу. Установлено, що для моделі Хаббарда з безмежним відштовхуванням на анізотропній трикутній гратці типу смуги з одним електроном на елементарну комірку гратки, збільшення взаємодії між сегментами викликає перехід зі стану з мінімальним значенням повного спіну до стану з максимальним його значенням.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.1,022 + В377.3,022

Рубрики:

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: РА328267 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено послідовний опис мікроструктурних перетворень у системах, що перебувають у сильно нерівноважних умовах, викликаних дією опромінення. Встановлено, що процеси мікроструктурних перетворень у однокомпонентних кристалічних і бінарних системах, підданих дії потоку опромінення (ПО), можуть бути контрольовані статистичними властивостями флуктуацій ПО, які призводять до стохастичної картини атомного перемішування вибитих атомів високоенергетичними частинками. Показано, що внаслідок конкуренції регулярної та стохастичної компонент ПО процеси атомного упорядкування можуть бути індуковані флуктуаціями довжин стрибків вибитих атомів. Визначено особливості процесів відбору просторових структур у випадку несумісних часових масштабів термічно стимульованого та балістичного дифузійних потоків. З'ясовано, що виникнення упорядкованої фази у разі фазового розшарування реалізується реверсивним чином - у фіксованому інтервалі інтенсивності шуму флуктуацій ПО. В області фазового розшарування виконується закон росту розмірів зерен Ліфшиця - Сльозова. Виявлено особливості зміни морфології поверхонь аморфних матеріалів за іонного розпилення з флуктуаціями кута розпилення. Встановлено критичний вплив другорядних характеристик іонного пучка: інтенсивності флуктуацій кута розпилення та радіусу їх кореляцій. З'ясовано зміну скейлінгової поведінки таких систем.

За допомогою строгого квантово-механічного методу теоретично визначено низькотемпературні термодинамічні характеристики (магнітну сприйнятливість, ентропію та теплоємність) квантового антиферомагнітного ланцюжка Гейзенберга спінів 1/2 з немагнітними домішками заміщення, допування якими призводить до розриву спінового ланцюжка. Для не-Фермі-рідинних корельованих електронних систем і для квантових спінових антиферомагнітних ланцюжків, які містять ансамблі невпорядкованих магнітних домішок, побудовано функції розподілу ефективних температур Кондо, що характеризують поведінку домішок і визначено магнітні термодинамічні характеристики таких систем. Показано, що в квазіодновимірних квантових спінових системах (за слабкої взаємодії між ланцюжками) і в не-Фермі-рідинних металах (за слабкої взаємодії між магнітними домішками) сильне безладдя у розподілі характеристик магнітних домішок призводить до магнітного впорядкування даних систем за ненульових температур. Побудовано теоретичну модель бездомішкової квазіодновимірної антиферомагнітної спінової системи, пов'язаної з пружною підсистемою речовини, в якій фаза з подвоєнням періоду спінових ланцюжків (спін-Пайєрле фаза) може співіснувати з антиферомагнітно впорядкованою фазою за ненульових температур. На підставі результатів розрахунків якісно пояснено дані магнітних експериментів в органічній квазіодновимірній сполуці p-CyDOV.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.1,022 + В377.3,022

Рубрики:

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: РА334713 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено закономірності функціонування спін-кросовер систем, що визначається їх взаємодією із зовнішнім середовищем. Розвинуто теоретичний підхід опису такої взаємодії за допомогою стохастичних диференціальних рівнянь, який дозволяє одержати діаграми стану спін-кросовер системи. У межах даного підходу стохастичні процеси відіграють роль шумів зовнішнього середовища. Встановлено величину часу життя метастабільного стану для системи з білим і кольоровим шумом, який характеризується гаусовим розподілом. Побудовано теорію динаміки ізінгоподібної системи кінцевих розмірів з безмежно далекою взаємодією в контакті з термостатом, за допомогою якої встановлено область існування бістабільності системи кінцевих розмірів та її залежність від параметрів середовища.

Проведено систематичні інфрачервоні спектроскопічні дослідження елементарних збуджень та їх комбінацій в усіх конденсованих фазах кисню за нормального тиску. Вперше виміряно інтенсивність магнонної води у <$Ealpha>-фазі кисню як функцію температури. Проведено спектроскопічні дослідження твердого кисню в області першого та другого вібраційних обертонів, в яких виявлено нові полоси поглинання та запропоновано їх інтерпретацію. На підставі результатів експериментів підтверджено, що <$Ealpha - beta> фазове перетворення є перетворенням першого роду. Експериментально доведено антиферомагнітне упорядкування у <$Edelta>-фазі та наведено оцінку обмінного інтегралу як функції тиску.