При исследовании томографических свойств систем визуализации гамма-излучения с кодированными апертурами (эмиссионные гамма-томографы) возник вопрос о влиянии процессов взаимодействия гамма-излучения с веществом на качество восстанавливаемого изображения. Описаны принципы восстановления томографической информации в системах с кодированными апертурами, приведены результаты программно-имитационного моделирования по декодированию местоположения точечных источников ионизирующего излучения в поле зрения полного кодирования.

Запропоновано методику оцінки активності під час виявлення джерела гамма-випромінювання за польових умов з використанням гамма-сканера кругового огляду. Розроблено алгоритм точкової оцінки активності джерела по зареєстрованому спектру з напрямку, проведено дослідження теоретичних та методичних передумов до формування інтервальної оцінки.

Сконструирован и изготовлен пост безмасляной вакуумной откачки для генератора рентгеновского излучения NESTOR на основании турбомолекулярного TPS-bеnch и форвакуумного спирального SH-110 насосов, который позволит обеспечить необходимое давление запуска магниторазрядных насосов на каналах транспортировки и накопителя электронов.

Вирішено питання підвищення точності з одночасним розширенням енергетичного діапазону вимірювання рівнів гама-випромінювання, який складає від 0,01 МеВ до 10,0 МеВ у масштабі реального часу. Запропоновано застосування імовірнісної форми надання даних, що дозволяє значно зменшити апаратний розмір розроблюваних пристроїв і збільшити їх радіаційну стійкість за рахунок властивості інтегрування перешкоди. Реалізовано схемотехнічне рішення, а саме - амплітудний аналізатор широкодіапазонного гама-спектрометра підвищеної точності, який дозволяє вимірювати спектр, дозу і потужність дози гама-випромінювання у всьому енергетичному діапазоні від 0,01 МеВ до 10,0 МеВ з заданою точністю в масштабі реального часу. Проведено моделювання запропонованих схемотехнічних рішень. Розроблено програмний продукт для розрахунку коефіцієнтів корекції енергетичної залежності чутливості у вибраному енергетичному діапазоні, що дозволяє розширити енергетичний діапазон вимірювань для існуючих засобів вимірювальної техніки.

Освещены свойства рентгеновского излучения из пироэлектрического рентгеновского генератора (ПРГ) на основе ниобат-литиевого кристалла при разных давлениях остаточного газа (ОГ) в камере генератора в диапазоне от 0,5-ти до 30-ти мТорр. Изложена методика наполнения камеры ПРГ разными газами с давлением в диапазоне от 50-ти до 0,1-ти мТорр и определено влияние ОГ (ксенон, криптон, дейтерий, водород) и его давления на спектральные свойства и интенсивность излучения ПРГ. Проанализированы энергетические спектры электронов и ионов в пироэлектрическом ускорителе со спектральными пиками электронов с кратными энергиями и одиночными спектральными пиками ионов; токи, заряды и число частиц в пироэлектрическом ускорителе (диоде), а также в пироэлектрическом ускорителе с сеткой (триоде). Определены перспективные направления применения ПРГ в космосе в составе орбитальных и спускаемых аппаратов.

Розглянуто вплив швидкості руху фокальної точки самофокусування та фазової самомодуляції на частотно-кутові спектри випромінювання параметричної антистоксової компоненти вимушеного комбінаційного розсіяння. Враховано фазову самомодуляцію як збуджуючого, так і розсіяного антистоксового випромінювання. Пояснено утворення протяжних антистоксових частотно-кутових смуг (ЧКС). У випадку збігання швидкості фокальної точки самофокусування з фазовою швидкістю нелінійної поляризації на антистоксовій комбінаційній частоті та фазовою швидкістю розсіяного осьового випромінювання утворюються найінтенсивніші ЧКС, які описуються співвідношеннями, характерними для черенковського випромінювання. Зокрема, за збудження наносекундними лазерними імпульсами в толуолі такі смуги сягають довжини приблизно -200 см<^>-1 відносно комбінаційної антистоксової частоти.

Исследована зависимость эффективности сбора зарядов n в детекторах гамма-излучения на основе CdZnTe от примесного состава материала. Рассмотрены плоскопараллельные, цилиндрические и сферические электроды. Проведен сравнительный анализ n для детекторов с различной формой электродов и определен оптимальный состав материала <$Eroman Cd sub x Zn sub 1-x Te>, размещенного в межэлектродном промежутке.

Досліджено залежність ефективності збору зарядів n в детекторах гамма-випромінювання на основі CdZnTe від домішкового складу матеріалу. Розглянуто плоскопаралельні, циліндричні та сферичні електроди. Проведено порівняльний аналіз n для детекторів з різною формою електродів і визначено оптимальний склад матеріалу <$Eroman Cd sub x Zn sub 1-x Te>, розміщеного в міжелектродному проміжку.

The dependence of the charge collection efficiency n in gamma-ray detectors based on CdZnTe on the impurity composition of the material has been investigated. Plane-parallel, cylindrical and spherical electrodes have been considered. A comparative analysis of n for detectors with electrodes of different shape has been carried out and the optimum composition of the material <$Eroman Cd sub x Zn sub 1-x Te> placed in the electrode gap has been determined.