Встановлено, що в присутності міцелахцетилтриметиламоній броміду (ЦТАБ), як і у воді, дані сполуки є одними з найбільш ефективних реагентів у процесах розщеплення ацилвмісних субстратів, причому величина <$Ealpha>-ефекту під час переносу реакції у міцелярну псевдофазу практично не змінюється, а суттєве збільшення спостережуваної швидкості реакції забезпечується за рахунок ефекту концентрування реагентів. Показано, що нові джерела "активного" галогену - органокомплекси тригалогенід-аніона є унікальними та перспективними реагентами для розщеплення екотоксикантів різної природи. Синтезовано серію супернуклеофільних функціональних поверхнево-активованих речовин (ПАР) і їх метильних аналогів, вивчено реакційну здатність даних сполук у процесах розщеплення 4-нітрофенілових естерів діетилфосфонової (НФДЕФС), діетилфосфорної (НФДЕФ) і 4-толуолсульфонової (НФТС) кислот. Висвітлено, що основний внесок у збільшення швидкості розщеплення субстратів вносить ефект концентрування, а нуклеофільність функціональних детергентів, які містять оксиматний фргмент, що відповідає їх основності та може бути описана у межах співвідношення Бренстеда, яке є аналогічним співвідношенню для неміцелотворних оксимів.

Синтезированы 1-алкил-3-(2-оксиминопропил)имидазолий хлориды с различной длиной алкильной цепи (Alk = C12H25, C14H29), исследованы их физико-химические свойства и реакционная способность в процессах расщепления 4-нитрофениловых эфиров диэтилфосфоновой, диэтилфосфорной и толуолсульфоновой кислот. Показано, что времена полупревращения субстратов в продукты реакции уменьшаются в ряду C12H25 >> C14H29 >> C16H33. При выборе направления модификации супернуклеофильных функциональных ПАВ следует принимать во внимание не только их гидрофобные свойства, но и эффективность солюбилизации субстрата, а также реакционную способность оксиматной группы в мицеллах ПАВ.

Осуществлено исследование зависимости диуретической, гемостатической, депримирующей, анальгетической и противовоспалительной активности, а также токсичности 21 соединения - производных <$E epsilon>-карбоксипентиламидов R-бензолсульфонилоксаминовых кислот от квантово-химических параметров строения их молекул. Анализ полученных уравнений регрессии позволяет сделать выводы о существенном влиянии геометрической структуры и распределения электронной плотности в молекулах исследуемых соединений, а также влиянии энергий граничных орбиталей, полярности молекул и липофильных свойств соединений на все виды их биологической активности и токсичность.

Уперше синтезовано (1,1-діоксидо-3-оксоізотіазолідин-2-іл)бензенсульфохлориди, на основі яких одержано ряд нових 1,1-діоксидо-3-оксоізотіазолідин-2-іл)бензенсульфонамідів.