Виконано синтез та фізико-хімічне дослідження натрій п-амінобензолтіосульфонат гексаціаноферату (II) за допомогою ІЧ-спектроскопічного та термогравіметричного методів. Встановлено, що утворення комплексу відбувається за рахунок протонізації аміногруп. Запропоновано схему термічного розкладу комплексу.

З урахуванням рівноваг, які реалізуються у водних розчинах дихроматів і галогенохроматів лужних металів, розроблено підходи щодо синтезу кристалічних комплексів (більш як 40 сполук) аліфатичних, циклоаліфатичних, бензо- та дибензокраун-етерів (КЕ) з галогено-, галогенодипероксо-, ди- та трихроматами натрію, калію й амонію. На підставі даних рентгеноструктурного аналізу 18-ти комплексів виявлено особливості кристалічної й молекулярної структури, а також взаємозв'язки структурних параметрів у молекулах вивчених комплексів. Виявлено, що зміна довжини зв'язків Cr - O, та як наслідок, реакційна здатність комплексів в окисненні бензилового спирту (БС), відбувається під впливом декількох взаємодоповнюючих факторів (таких, як зсув катіону відносно середньої площини та центру порожнини КЕ, а також довжини зв'язку K - OCr та міжмолекулярними взаємодіями <$Eroman {Cr~=~O~ symbol Ь ~K sup + ~ cdot ~KE}> і <$Eroman {Cr~-~Hal~ symbol Ь ~K sup + ~ cdot ~KE}>. Показано, що за розроблених оптимальних умов окиснення спиртів комплексами KE зі сполуками Cr(VI) перебіг процесу відбувається селективно - з високими виходами утворюється відповідний альдегід (кетон). На базі рівняння Тафта здійснено кількісну оцінку реакційної здатності досліджуваних комплексів. Виявлено, що комплекси з галогенодипероксохроматами, як правило, менш активні, ніж комплекси відповідних галогенохроматів. Запропоновано схеми механізмів вивчених реакцій. Виявлено тісний зв'язок швидкості окиснення БС з такими параметрами структури комплексів, як середні довжини зв'язків CR-O (реакційний центр) та відхилення катіону від середньої площини атомів кисню КЕ.

Изучена кинетика реакций арилатов (4-метоксифенолята, 2,4-дибромфенолята, пентабромфенолята) натрия с эпихлоргидрином в протонных и апротонных растворителях и их смесях с водой. Показано, что реакцию следует проводить в изопропаноле.

Показана возможность образования молекулярных комплексов додецилсульфата натрия (ДСН) и додеканола с низшими спиртами (метиловый, этиловый и н-пропиловый). Полуэмпирическим квантово-химическим методом РМ3 рассчитаны энергетические характеристики и структура молекулярных комплексов. Средняя энергия водородных связей в комплексах ДСН <$E times> (RОН)5 (6,96 - 9,05 ккал/моль) относится к средней по прочности, а в комплексах додеканола с низшими спиртами (4,81 - 6,06 ккал/моль) - к слабой.

Розширено ряд натрієвих солей пара-арилтіосульфокислот. Вперше шляхом вимірювання питомого опору визначено залежності питомої та еквівалентної електропровідності розчинів досліджуваних натрієвих солей тіосульфокислот від розведення. Обчислено граничну еквівалентну електропровідність, граничну рухливість аніонів досліджуваних речовин у водних розчинах та умовну константу їх дисоціації.

За допомогою методу динамічного механічного аналізу вивчено в'язкопружну поведінку органо-неорганічних композитів на основі макродіізоціанату та силікату натрію з різним співвідношенням компонентів. Встановлено, що на температурних залежностях модуля пружності та коефіцієнта механічних втрат мають місце 2 релаксаційні переходи. Зроблено припущення, що перехід у області температур 150 - 220 градусів за Цельсієм пов'язаний із наявністю в структурі уретансечовинної сітки триізоціануратних циклів, утворення яких підтверджено результатами ІЧ спектроскопії з перетворенням Фур'є.