Исследовано комплексообразование в системе Ce (III) - этилендиаминдиянтарная кислота при эквимолярном соотношении компонентов и <$E C sub roman Ce(III)~=~1~cdot~10 sup -3> М. В зависимости от pH раствора установлено образование разнопротонированных форм комплексов, рассчитаны их константы устойчивости и диаграммы распределения. Исследование комплекса <$E roman {K[Ceedds~cdot~3H sub 2 O]~cdot~H sub 2 O}> в твердом виде показало, что церий координирует аспарагиновый фрагмент edds и недиссоциированную NH-группу второй половины молекулы лиганда. Свободные координационные места Ce (III) заполняют 3 молекулы воды.

Описаны результаты исследования гетеролигандных комплексов ацетилацетоната тербия (III) и теноилтрифторацетилацетоната европия (III) с 1-ацил-3,5-диметилпиразолами. Обнаружено, что образование комплекса теноилтрифторацетоната европия с диацилпиразолом азелаиновой кислоты приводит к 20 - 30 кратному увеличению интенсивности люминесценции.

Синтезированы комплексы мезо-тетра-(H-алкил)-порфиринатов иттербия с длиной алифатического радикала от C1 до C10. Изучена зависимость интенсивности 4f-люминесценции иттербия от длины углеводородного радикала.

Впервые обнаружена 4f-люминесценция ионов неодима (<$E roman Nd sup 3+>) и иттербия (<$E roman Yb sup 3+>) в комплексах с водорастворимым n-сульфонатотиакаликс[4]ареном. Установлен состав комплексов, условия образования и проанализировано увеличение 4f-люминесцентного сигнала комплексов <$E roman Nd sup 3+> и <$E roman Yb sup 3+> от природы поверхностно-активных веществ.

Получены новые гетероядерные лантанид-германиевые комплексы на основе этилендиамин-N,N,N',N'-тетрауксусной и диэтилентриамин-N,N,N',N',<$E roman N symbol Т>-пентауксусной кислот. Обсуждено влияние ряда факторов на спектроскопические свойства гетероядерных комплексов, в частности, строения координационного узла, количества молекул воды во внутренней координационной сфере иона лантанида. Установлено, что наибольшая интенсивность 4f-поглощения и люминесценции реализуется в диэтилентриаминпентаацетатных комплексах. Сравнены спектрофотометрические и люминесцентные характеристики гомо- и гетероядерных комплексов.

Досліджено координаційно-хімічні властивості комплексних сполук лантаноїдів та ураніл-іону з карбациламідофосфатами та їх модифікованими аналогами, а також додатковими хелатуючими лігандами - 1,10-фенантроліном та 2,2-біпіримідином. Проаналізовано вплив природи фосфорильних лігандів та додаткових нейтральних хелатуючих лігандів на будову координаційних сполук, їх спектральні та магнетохімічні властивості. Синтезовано та виділено два нових ліганди та 38 координаційних сполук іонів лантаноїдів та ураніл-іону. Визначено способи координації фосфорильних лігандів на основі методу повного рентгеноструктурного аналізу, зокрема, монодентатного в нейтральній формі через атом оксигену фосфорильної групи та бідентатно-циклічного в депротонованій формі через атом оксигену фосфорильної та карбонільної груп. Доведено подібність будови найближчого оточення центрального атома для координаційних сполук в розчинах та кристалічному стані. На основі диметил(1,3-тіазол-2-іламіно)карбоніламідофосфату досліджено комплекс, у складі якого методом даного аналізу виявлено наявність некоординованої фосфорильної групи, що дозволяє прогнозувати його використання як структурного блоку для отримання бі- та поліядерних металокомплексів з рідкісноземельними та 3d-елементами. На основі дослідження люмінесцентних властивостей доведено придатність використання одержаних координаційних сполук європію як перспективних прекурсорів для створення люмінесцентних та електролюмінесцентних матеріалів.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г273.5 + Г276.5

Рубрики:

Органічні сполуки лантанідів

Шифр НБУВ: РА350720 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено фактори, що впливають на спектрально-люмінесцентні властивості вільних основ порфіринів і порфіразинів, а також їх комплексів з лантанідами. Встановлено, що на ці властивості впливає положення замісника відносно тетрапірального циклу, тип замісника та його природа. На прикладі одержаних комплексів з порфіринхалконами та порфірин-піразолами показано, що несиметричне <$Ebeta>-заміщення у порфіриновому макрокільці більшою мірою, ніж мезо-заміщення впливає на дані властивості. Показано, що 4f-люмінесценцію у комплексах з порфіризанами зумовлюють лише іони ербію <$Eroman Er sup 3+> й ітербію <$Eroman Yb sup 3+>. За цього іони ербію наявні у комплексах з усіма вивченими порфіразинами внаслідок низько-розташованого резонансного <$Enothing sup 4 roman I sub {13"/"12 }>-рівня. Встановлено, що інтенсивність 4f-люмінесценції у комплексах з порфіразинам зростає у ряді тетраазапорфірин-тетрафенілтетрааза-порфірин-октафенілтетраазапорфірин, тобто, зі зростанням кількості ароматичних замісників у тетрапірольному макрокільці. Встановлено, що у гетеробіядерних f-d-дитіолато-порфіразину та ди-<$Ebeta>-дикетонових похідних гематопорфірину інтенсивність 4f-люмінесценції визначається природою d-металу (зростає у Pd-вмісних і зменшується у Cu-, Ni, Zn-вмісних комплексах). Установлено коло сполук з числа лютецій-порфірин-халконів і лютецій-порфірин-піразолів, які можуть бути рекомендовані для їх поглибленого вивчення як перспективних фотосенсибілізаторів для фотодинамічної терапії пухлин.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г123.5 + Г273.5

Рубрики:

Органічні сполуки лантанідів

Шифр НБУВ: РА364437 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість утворення комплексів похідних ксохінолін-3-карбонової кислоти з іонами лантанідів як церієвої (<$Eroman {Eu sup 3+ ,~Sm sup 3+ }>) та ітрієвої ($Eroman {Tb sup 3+ ,~Dy sup 3+ }>) підгруп, які інтенсивно люмінують. Запропоновано новий проявляючий розчин для багаторазового мічення за умов імунофлуоресцентного аналізу. З'ясовано, що максимальні значення квантових виходів (<$EPHI>) та часу життя збудженого стану (<$Etau>) вивчених комплексів можуть бути одержані у водному середовищі без застосування органічних розчинників і поверхнево-активних речовин, що спрощує застосування цих аналітичних форм у біоаналізі. Установлено, що для люмінесцентного визначення компонентів, що не утворюють різнолігандні комплекси у системах іон Tb(Eu) - L - ДНК (фосфат-іони, Cu (II), <$Eroman {H sub 2 O sub 2 }>), але які спричиняють збільшення (ДНК) або гасіння (фосфат-іони, Cu (II), <$Eroman {H sub 2 O sub 2 }>) люмінесценції Ln (III), необхідно застосовувати співвідношення концентрації Ln (III) : сенсибілізатор (L) = 1 : 1 або 2 : 1. Для визначення гасіїв найбільш ефективні подвійні комплекси Ln(III) : (L) з високим квантовим виходом (<$EPHI ~>>~0,4> для іонів Tb та <$Ephi ~>>~0,1> для іонів Eu), а для визначення ДНК - слабо люмінесцентні комплекси. Запропоновано нові аналітичні форми на основі комплексів Tb (III) з діфлоксацином і нормфлоксацином для високочутливого люмінесцентного визначення ДНК, а також для вивчення інтеркаляційної взаємодії противірусних лікарських сполук з молекулами ДНК.

Одержано дані, які свідчать про те, що сенсибілізація 4f-люмінесценції хромофором порфірину має місце незважаючи на те, що іон лантаніду знаходиться на периферії порфірину. Встановлено, що природа амінополікарбонової кислоти впливає на інтенсивність 4f-люмінесценції за рахунок різної дентатності лігандів. Показано, що за збільшення кількості іонів лантанідів на периферії, квантовий вихід люмінесценції збільшується. Визначено, що іони d-металів по-різному впливають на емісію комплексів. Відзначено, що моно- та гетероядерні комплекси на основі порфіринів, модифікованих амінополікарбоновими кислотами, виявляють емісійні властивості в області, що є характерною для вільних основ, і в ближній ІЧ-області.

Зазначено, що координація іону лантаніду визначається як умовами синтезу, так і будовою калікс[4]арену. Встановлено, що перехід від фенольного до фосфоровмісного координаційного центру водорозчинних калікс[4]аренів (-PO)<$Eroman C sub 2 H sub 5>)OH і -PO(<$Eroman OH sub 2>) призводить до зростання 4f-люмінесцентних характеристик комплексів лантанідів (<$Eroman Tb sup 3+>, <$Eroman Dy sup 3+>, <$Eroman Yb sup 3+>, <$Eroman Nd sup 3+>) зі зростанням ковалентної складової зв'язку Ln-O. Найвищі значення відносного квантового виходу та часу життя 4f-люмінесцентнції встановлено для комплексів тербію з тіакалікс[4]аренами. Синтезовано гетероядерні f-d-комплекси (f- <$Eroman Tb sup 3+>, <$Eroman Yb sup 3+>, d- <$Eroman Ni sup 2+>, <$Eroman Pd sup 2+>, <$Eroman Zn sup 2+>, <$Eroman Cd sup 2+>) на основі 5, 11, 17, 23-тетракіс-(діетоксифосфінілметил)-25, 26, 27, 28-тетрагідрокситіа-калікс[4]арену. Визначено, що інтенсивність 4f-люмінесценції у f-d-комплексах є обумовленою взаємним розташуванням збуджених енергетичних рівнів іонів обох металів. Виявлено коло калікс[4]аренів і їх комплексів з лютецієм, які виявляють антимікробну активність.

Изучены условия образования и состав новых гетероядерных иттербийсодержащих ионных ассоциатов на основе кватернизированных мезо-пиридилпорфиринов, пара-тетрасульфонатотетрагидрокситиакаликс[4]арена и их металлокомплексов. Установлено влияние d-металлов на спектрально-люминесцентные свойства как самих ассоциатов, так и на 4f-люминесценцию иттербия в данных соединениях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г213.7 + Г273.5

Рубрики:

Органічні молекулярні (комплексні) сполуки

Органічні сполуки лантанідів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Получен сорбат комплексов Eu(III) и Tb(III) с производными бензойной кислоты на цеолите NaA и изучены их люминесцентные характеристики. Предложенные материалы могут быть применены в качестве светорегуляторов и светотрансформаторов, которые поглощают энергию в УФ области спектра и превращают ее в видимое излучение.

Изучены особенности реакции комплексообразования в окислительно-восстановительной системе церий (IV) - 4-сульфо-2(4'-сульфонафталин-1'-азо)нафтол-1 в водной и водно-органических средах. Доказано восстановление церия (IV) до церия (III) с последующим его участием в реакции комплексообразования с одним из продуктов окисления молекулы реагента. Установлено, что в присутствии ацетонитрила образуется разнолигандный комплекс. Предложены две возможные аналитические формы, характеризующиеся различным минимальными пределами определения церия (IV).

Получены лантанид-алюминийсодержащие соединения на основе диэтилентриамин-N,N,N',N',N''-пентауксусной кислоты, обсуждено строение координационного центра, а также исследованы спектрально-люминесцентные характеристики гетероядерных комплексов. Установлено, что в гетероядерных тербий- и диспрозийсодержащих комплексах реализуется более высокий квантовый выход 4f-люминесценции, чем в соответствующих моноядерных.

Изучены особенности формирования двухфазной системы при комплексообразовании церия(IV) с 4-сульфо-2(4'-сульфонафталин-1'-азо)нафтолом-1 (кармоазин) в водно-ацетонитрильной среде, сопровождающегося окислительно-восстановительным взаимодействием и являющегося следствием самоорганизации наноразмерных частиц.

Синтезированы новые комплексы лантанидов (Pr, Nd, Gd, Ho, Er) с фосфонометиламиноянтарной кислотой (ФМАЯК). Физико-химическими методами исследования показано, что f-металлы координируют атом азота и 3 атома кислорода фосфоновой и alpha- и beta-карбоксильных групп молекулы phmas с образованием комплексов состава 1:1 для Pr(III) и Er(III) и димеров для Nd(III) и Gd(III). Установлено, что для ФМАЯК наблюдается молекулярная флуоресценция в широком диапазоне рН. Квантовые выходы 4f-люминесценции для комплексов Ndphmas в твердом виде и растворе составляют 0,0028 и 0,0011 соответственно. Экспериментально установлены условия получения наноразмерных частиц комплекса неодима с phmas. Показано, что наночастицы имеют размер 89 нм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г273.5

Рубрики:

Органічні сполуки лантанідів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Исследована фотолюминесценция европия(III) и самария(III) в гетеролигандных координационных соединениях состава <$E roman {Ln(dbm) sub 2 ~cdot~HL}> (Ln = Eu, Sm; H2L - спейсерированные 5-пиридин-2-ил-1,2,4-триазолы, Hdbm - дибензоилметан). В спектрах люминесценции комплексов Eu(III) регистрируются полосы, обусловленные переходами <$E nothing sup 5 D sub 0 ~symbol О~nothing sup 7 F sub J> (J = 0 - 3), а в спектре комплексов Sm(III) - полосы, соответствующие переходам <$E nothing sup 4 G sub {5 "/" 2} ~symbol О~nothing sup 6 H sub J> (J = 9/2, 11/2). Установлено, что интенсивность люминесценции комплексов возрастает при введении во внутреннюю координационную сферу дибензоилметанатов Sm(III) и Eu(III) спейсерированных 5-пиридин-2-ил-1,2,4-триазолов в качестве дополнительных лигандов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г273.5-24

Рубрики:

Органічні сполуки лантанідів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Одержано нові моно-, бі- та гетероядерні комплекси лантанідів із порфіринами, функціоналізованими замісниками на основі етилендіамінтетраоцтової та діетилентриамінпентаоцтової кислот. Вивчено спектрально-люмінесцентні властивості синтезованих сполук.

Синтезовано координаційні сполуки лантаноїдів - перспективні люмінесцентні матеріали - загальної формули <$E roman {Ln( bold L sup 1 ) sub 3 Phen}>, <$E roman {Ln( bold L sup 1 ) sub 3 Bipyr}>, <$E roman {Ln sub 2 ( bold L sup 2 ) sub 6 Bipyr}>, <$E roman {Ln(NO sub 3 ) sub 3 ( bold HL sup 1 ) sub 3}>, де <$E roman { bold HL sup 1~=~CCl sub 3 C(O)NHP(O)[N(CH sub 2 CH sub 2 ) sub 2 ] sub 2}> - <$E roman N,N prime>-дипіролідино-<$E roman N symbol Т>-трихлороацетилфосфортриамід, <$E roman { bold HL sup 2~=~CCl sub 3 C(O)NHP(O)(OCH sub 3 ) sub 2}> - диметил-N-трихлороацетиламідофосфат, Phen = 1,10-фенантролін, <$E roman Bipyr~=~2,2 prime>-біпіримідин. На підставі елементного аналізу та ІЧ-спектрів лігандів і комплексів запропоновано спосіб координації лігандів і будову координаційних сполук. Проведено люмінесцентні дослідження металокомплексів європію.

Впервые синтезирован комплекс неодима с 2-метил-5-фенилпентен-1-дионом-3,5. Путем радикальной полимеризации в присутствии в качестве инициатора азобисизобутиронитрила получен новый металлополимер на его основе. С использованием физико-химических методов анализа ИК спектроскопии, электронной спектроскопии поглощения, дифференциального термического анализа установлены состав, свойства и симметрия (C4v) синтезированного комплекса и металлополимера. Методом динамического рассеяния света определен размер частиц моно- (12 нм) и полимерного (72 нм) комплексов. В процессе осаждения из раствора получена пленка на основе металлополимера. Методом электронной микроскопии с использованием электронного микроскопа "Hitachi H-800" (ТЕМ) подтверждена однородность распределения металла в полимерной матрице синтезированного металлополимера.