Проаналізовано фазову діаграму системи In - Ga - Se - O. Розраховано стабільні лінії в лицьових перерізах тетраедра In - Ga - Se - O та квазіпотрійному перерізі Ga2Se3 - In2Se3O. Узагальнено наявні експериментальні дані про окиснення сполук системи In - Ga - Se. Встановлено взаємозв'язок фазової діаграми з експериментальними результатами.

Сіль біс(оксалатоборат) літію (LiBOB), синтезовану за допомогою мікрохвильового методу, досліджено в макеті літієвого акумулятора з електролітичними Me-сульфідними електродними матеріалами з метою підвищення ефективності розрядно-зарядного перетворення. Проведено порівняння розрядно-зарядних характеристик макетів з електролітами, що містять сіль LiBOB, та аналогів із сіллю LiClO4. Електроліт ЕК-ДМК із літієвою сіллю LiBOB можна рекомендувати для літій-іонних систем із електролітичними сульфідами перехідних металів як негативними електродами.

На базі рівнянь гідродинаміки, конвективної теплопровідності, електродинаміки та хімічної кінетики побудовано математичну модель основних електрохімічних, тепло- та масообмінних процесів в об'ємі свинцево-кислотного акумулятора. Розроблено, реалізовано, верифіковано та протестовано методики, алгоритми та програми для розрахунку нестаціонарного масообміну в електролітичних рідинах. Розроблено систему спрощень загальної математичної моделі. Знайдено точні розв'язки задач, що описують складові фізичні процеси у електрохімічних рідинах.

Проведено спектрофотометричні вимірювання в сульфід-полісульфідних розчинах. Показано, що розкид значень другої константи дисоціації сірководню Кa2, одержаних різними авторами (рКa2 = 12 - 17), залежить від концентрації лугу в розчинах, в яких проводились вимірювання. Збільшення рКa2, що спостережено з ростом концентрації лугу, пояснено утворенням іонних пар. З урахуванням процесів іонного спарювання обчислено константи рівноваги, а також розраховано розподіл іонних частинок в концентрованих сульфід-полісульфідних розчинах, які застосовуються як електроліти у фотоелектрохімічних перетворювачах (ФЕХП) сонячної енергії. Проаналізовано вплив процесів іонного спарювання на роботу ФЕХП.

Вперше одержано комплексні дані про процеси окиснення та відновлення, які протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді проточного акумулятора в метансульфонатних електролітах. Визначено, що причиною зниження коефіцієнта використання активної маси є утворення твердофазних сполук змінного складу <$Eroman {PbO sub {1,49-1,15}}> за електровідновлення плюмбум(IV) оксиду у метансульфонатних електролітах. Встановлено, що іони <$Eroman {F sup -}> включаються до складу діоксидносвинцевих покриттів, що осаджуються з електролітів на основі метансульфонової кислоти, а їх кількість може змінюватися в межах від 1,1 до 4,3 ат.% залежно від умов осадження та складу електроліту. Одержано дані про процеси, що протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді за умов циклічної поляризації в метансульфонатних електроліках з домішками фторид-іонів.

Досліджено процеси електрохімічного синтезу диборидів перехідних металів з хлоридно-фторидних і кріолітно-глиноземних розплавів. Визначено термодинамічний критерій можливості високотемпературного електрохімічного синтезу. Розглянуто умови електрохімічного синтезу диборидів титану, цирконію, гафнію, ніобію і танталу з хлоридно-фторидних розплавів. На базі електролізу одержано покриття диборидів титану, цирконію, гафнію, ніобію і танталу на нікелі, молібдені, вольфрамі з хлоридно-фторидних розплавів. Описано хімічну та електрохімічну поведінку оксидів бору, титану та їх оксидних комплексів у розплавленому кріоліті та на межі з вуглецевими матеріалами. Доведено, що процес синтезу дибориду титану відбувається в одну стадію, одержано покриття на нікелі та вольфрамі. На вуглецевих матеріалах покриття дибориду титану одержано з розплаву Na3AlF6-Al4B2O9-CaTiO3 за температури 1300 К.

Методом циклической вольтамперометрии изучено окислительно-восстановительное поведение комплекса Mn(III) с тетрафенилпорфирином в составе кислородного газодиффузионного электрода в щелочном растворе. Различные режимы электрохимических исследований позволили идентифицировать процессы, наблюдаемые на I - E-кривых.

За допомогою неемпіричного квантово-хімічного методу функціонала густини DFT/B3LYP із використанням базису LANL2DZ показано можливість розрахунку окиснювально-відновних потенціалів електрохімічних систем <$E {roman Me} sup +(n+1) "/" {roman Me} sup +n> для перехідних металів - ванадію, хрому, мангану, феруму та кобальту. У розрахунку енергії Гіббса реакції <$E {roman Me} sup +n~-~e~symbol О~{roman Me} sup +(n+1)> використано модельну реакцію для аквакомплексів у газовій фазі: <$E roman {[Me(H sub 2 O) sub 6 ]} sup +n~+~roman {H sup +~symbol О~[Me(H sub 2 O) sub 6 ]} sup +(n+1)~+~1 "/" 2 roman H sub 2 symbol Н>. Розраховані значення потенціалів розглянутих окиснювально-відновних систем добре збігаються з експериментальними даними у водному розчині.

У розчинах AgNO3 з окисно-відновною системою Со(II)/Со(III) встановлено повномасштабний прояв ефекту гідродинамічного обмеження швидкості (ГДОШ-ефект) хімічного відновлення срібла (VAg = 0) на активованій поверхні діелектрика Д (скло). Ефект впливу дисперсної фази в реакторі на характер залежності <$E V sub roman Ag ~-~omega> (<$E omega> - швидкість обертання Д-зразка) промодельовано шляхом введення в систему наноструктурних високодисперсних оксидів Аl2О3 або Ta2О5. За присутності оксидів на залежності <$E V sub roman Ag ~-~omega> спочатку формується плато, яке тільки за більш високих значень <$E omega> призводить до ситуації повного прояву ефекту ГДОШ (<$E V sub roman Ag ~=~0>).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.32 + Г573.8

Рубрики:

Срібло

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено електрохімічний імпеданс систем вугілля - електроліт у розчинах з різним вмістом кисню. Запропоновано еквівалентну схему, що враховує як фарадеєвський окисно-відновний процес переносу заряду, так і утворення донорно-акцепторних комплексів вугілля - молекула кисню. Оцінено параметри еквівалентної схеми та змодельовано електрохімічний процес у системі AB - електроліт - кисень.

Вивчено особливості проходження процесів гальванокоагуляційного фазоутворення в системі гальваноконтакту залізо - вуглець у розчинах сульфатів дво- та тривалентного заліза. Показано, що за наявності катіону <$E roman Fe sub 2 sup +> у системі проходить повне зв'язування заліза в дисперсні фази моногідратів заліза (гетит <$E alpha>-FeOOH і лепідокрокіт <$E gamma>-FeOOH) і фазу магнетиту Fe3O4. У разі наявності в системі катіону <$E roman Fe sub 3 sup +> процес фазоутворення гальмується, що пов'язано з формуванням щільних малорозчинних сполук - основних сульфатів заліза змінного складу.

Досліджено закономірності утворення ультрадисперсних залізокисневих структур під час контакту гальванопари залізо - вуглець із водним дисперсійним середовищем. Показано механізм дії гальванопари залізо - вуглець, умови стаціонарного стану гальвано-коагуляційної системи, вплив хімічного складу та значення pH дисперсійного середовища на фазовий склад моногідратів і оксидів заліза. Розглянуто можливість одержання в системах на основі заліза та вуглецю залізокисневих структур із заданими кристалографічними модифікаціями.

Розглянуто електроосмотичний перенос у мембранних системах з пористими електрохімічно активними діафрагмами. Визначено умови, що дозволяють досягти максимальних електроосмотичних потоків. Показано, що застосування пористих електрохімічно активних діафрагм дозволяє збільшити електроосмотичний потік зі зволоженого грунту більш, ніж у 200 разів.

Наведено результати дослідження окисно-відновної системи <$E roman Fe ( CN ) sub 6 sup {3 - "/" 4 -}> на плівках аморфного вуглецю (a-C) у нейтральних водних розчинах. Визначено кінетичні параметри реакції та питомий опір електроду. Показано, що кінетика вивченої реакції наближається до відомої для електродів з "власного" напівпровідника.

Электрохимическими методами исследовано влияние газовых включений в воде и растворах электролитов на величину и стабильность окислительно-восстановительного (Eh) потенциала. Обнаружена зависимость этого потенциала от количества и состава газовых примесей. Предложена модель механохимической составляющей на границе платиновый электрод (Eh)/раствор.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей біс(оксалато)борату літію (LiBOB), одержаного за допомогою методу твердофазного синтезу та електролітів на його основі. У ході експериментальних досліджень доведено, що електроліти на основі LiBOB мають високу електрохімічну стабільність та електропровідність у широкому діапазоні температур. Показано перспективність використання домішок LiBOB у літієвих і літій-іонних джерелах струму.

Вивчено динаміку локальних концентраційних змін у системі метал-покриття із застосуванням електрохімічного моніторингу вторинних процесів. Побудовано топологію іонних рівноваг та фізико-хімічних процесів, під впливом яких формується гетерорезистивність міжфазової межі та ініціюється деструкція адгезійного з'єднання і втрата системою функціональних властивостей.

Установлено, что эффективность фотоэлектрохимической системы для аккумулирования водорода на основе CdSe-фотоэлектрода и сплава LaNi2,5Co2,4Al0,1 увеличивается после модифицирования поверхности CdSe цинком. Проанализированы причины увеличения эффективности фотопреобразования на модифицированном CdSe-электроде. Показано, что такая система является перспективной для преобразования солнечной энергии.

Предложена методика потенциодинамического циклирования для выбора режимов активации электродов никельгидридного аккумулятора, содержащих циркониевый сплав. Изучены электрохимические характеристики электродов. Показано, что при режимах гидрирования - дегидрирования, не соответствующих поляризационным кривым, нельзя получить полной зарядной и разрядной емкости аккумулятора. Максимальная разрядная емкость при одинаковых условиях достигается в случае электрода массой 0,5 г, тогда как для образца массой 0,1 г наблюдается неполная разрядная емкость.

Розглянуто способи розрахунку температурного коефіцієнта ЕРС в ізотермічних і неізотермічних режимах для електрохімічних ланцюгів, що містять дві окисно-відновні системи. Надано рівняння залежності різниці електричних потенціалів від температури для досліджуваних електрохімічних елементів.