Вперше одержано комплексні дані про процеси окиснення та відновлення, які протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді проточного акумулятора в метансульфонатних електролітах. Визначено, що причиною зниження коефіцієнта використання активної маси є утворення твердофазних сполук змінного складу <$Eroman {PbO sub {1,49-1,15}}> за електровідновлення плюмбум(IV) оксиду у метансульфонатних електролітах. Встановлено, що іони <$Eroman {F sup -}> включаються до складу діоксидносвинцевих покриттів, що осаджуються з електролітів на основі метансульфонової кислоти, а їх кількість може змінюватися в межах від 1,1 до 4,3 ат.% залежно від умов осадження та складу електроліту. Одержано дані про процеси, що протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді за умов циклічної поляризації в метансульфонатних електроліках з домішками фторид-іонів.

На базі рівнянь гідродинаміки, конвективної теплопровідності, електродинаміки та хімічної кінетики побудовано математичну модель основних електрохімічних, тепло- та масообмінних процесів в об'ємі свинцево-кислотного акумулятора. Розроблено, реалізовано, верифіковано та протестовано методики, алгоритми та програми для розрахунку нестаціонарного масообміну в електролітичних рідинах. Розроблено систему спрощень загальної математичної моделі. Знайдено точні розв'язки задач, що описують складові фізичні процеси у електрохімічних рідинах.

Досліджено процеси електрохімічного синтезу диборидів перехідних металів з хлоридно-фторидних і кріолітно-глиноземних розплавів. Визначено термодинамічний критерій можливості високотемпературного електрохімічного синтезу. Розглянуто умови електрохімічного синтезу диборидів титану, цирконію, гафнію, ніобію і танталу з хлоридно-фторидних розплавів. На базі електролізу одержано покриття диборидів титану, цирконію, гафнію, ніобію і танталу на нікелі, молібдені, вольфрамі з хлоридно-фторидних розплавів. Описано хімічну та електрохімічну поведінку оксидів бору, титану та їх оксидних комплексів у розплавленому кріоліті та на межі з вуглецевими матеріалами. Доведено, що процес синтезу дибориду титану відбувається в одну стадію, одержано покриття на нікелі та вольфрамі. На вуглецевих матеріалах покриття дибориду титану одержано з розплаву Na3AlF6-Al4B2O9-CaTiO3 за температури 1300 К.

У розчинах AgNO3 з окисно-відновною системою Со(II)/Со(III) встановлено повномасштабний прояв ефекту гідродинамічного обмеження швидкості (ГДОШ-ефект) хімічного відновлення срібла (VAg = 0) на активованій поверхні діелектрика Д (скло). Ефект впливу дисперсної фази в реакторі на характер залежності <$E V sub roman Ag ~-~omega> (<$E omega> - швидкість обертання Д-зразка) промодельовано шляхом введення в систему наноструктурних високодисперсних оксидів Аl2О3 або Ta2О5. За присутності оксидів на залежності <$E V sub roman Ag ~-~omega> спочатку формується плато, яке тільки за більш високих значень <$E omega> призводить до ситуації повного прояву ефекту ГДОШ (<$E V sub roman Ag ~=~0>).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.32 + Г573.8

Рубрики:

Срібло

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Предложена методика потенциодинамического циклирования для выбора режимов активации электродов никельгидридного аккумулятора, содержащих циркониевый сплав. Изучены электрохимические характеристики электродов. Показано, что при режимах гидрирования - дегидрирования, не соответствующих поляризационным кривым, нельзя получить полной зарядной и разрядной емкости аккумулятора. Максимальная разрядная емкость при одинаковых условиях достигается в случае электрода массой 0,5 г, тогда как для образца массой 0,1 г наблюдается неполная разрядная емкость.

Установлено, что эффективность фотоэлектрохимической системы для аккумулирования водорода на основе CdSe-фотоэлектрода и сплава LaNi2,5Co2,4Al0,1 увеличивается после модифицирования поверхности CdSe цинком. Проанализированы причины увеличения эффективности фотопреобразования на модифицированном CdSe-электроде. Показано, что такая система является перспективной для преобразования солнечной энергии.

За допомогою неемпіричного квантово-хімічного методу функціонала густини DFT/B3LYP із використанням базису LANL2DZ показано можливість розрахунку окиснювально-відновних потенціалів електрохімічних систем <$E {roman Me} sup +(n+1) "/" {roman Me} sup +n> для перехідних металів - ванадію, хрому, мангану, феруму та кобальту. У розрахунку енергії Гіббса реакції <$E {roman Me} sup +n~-~e~symbol О~{roman Me} sup +(n+1)> використано модельну реакцію для аквакомплексів у газовій фазі: <$E roman {[Me(H sub 2 O) sub 6 ]} sup +n~+~roman {H sup +~symbol О~[Me(H sub 2 O) sub 6 ]} sup +(n+1)~+~1 "/" 2 roman H sub 2 symbol Н>. Розраховані значення потенціалів розглянутих окиснювально-відновних систем добре збігаються з експериментальними даними у водному розчині.

Изучены особенности реакции комплексообразования в окислительно-восстановительной системе хром (VI) - 4-сульфо-2(4'-сульфонафталин-1'-азо)нафтол-1; определены химико-аналитические характеристики, заряд и состав образующегося комплекса. Предположено о существовании одной из двух возможных структур образующегося комплексного соединения, а также предложено уравнение реакции с учетом электронно-ионного баланса, описывающее процессы в данной химической системе.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей біс(оксалато)борату літію (LiBOB), одержаного за допомогою методу твердофазного синтезу та електролітів на його основі. У ході експериментальних досліджень доведено, що електроліти на основі LiBOB мають високу електрохімічну стабільність та електропровідність у широкому діапазоні температур. Показано перспективність використання домішок LiBOB у літієвих і літій-іонних джерелах струму.

Сіль біс(оксалатоборат) літію (LiBOB), синтезовану за допомогою мікрохвильового методу, досліджено в макеті літієвого акумулятора з електролітичними Me-сульфідними електродними матеріалами з метою підвищення ефективності розрядно-зарядного перетворення. Проведено порівняння розрядно-зарядних характеристик макетів з електролітами, що містять сіль LiBOB, та аналогів із сіллю LiClO4. Електроліт ЕК-ДМК із літієвою сіллю LiBOB можна рекомендувати для літій-іонних систем із електролітичними сульфідами перехідних металів як негативними електродами.

Проаналізовано фазову діаграму системи In - Ga - Se - O. Розраховано стабільні лінії в лицьових перерізах тетраедра In - Ga - Se - O та квазіпотрійному перерізі Ga2Se3 - In2Se3O. Узагальнено наявні експериментальні дані про окиснення сполук системи In - Ga - Se. Встановлено взаємозв'язок фазової діаграми з експериментальними результатами.

Электрохимическими методами исследовано влияние газовых включений в воде и растворах электролитов на величину и стабильность окислительно-восстановительного (Eh) потенциала. Обнаружена зависимость этого потенциала от количества и состава газовых примесей. Предложена модель механохимической составляющей на границе платиновый электрод (Eh)/раствор.

Розглянуто електроосмотичний перенос у мембранних системах з пористими електрохімічно активними діафрагмами. Визначено умови, що дозволяють досягти максимальних електроосмотичних потоків. Показано, що застосування пористих електрохімічно активних діафрагм дозволяє збільшити електроосмотичний потік зі зволоженого грунту більш, ніж у 200 разів.

Проведено спектрофотометричні вимірювання в сульфід-полісульфідних розчинах. Показано, що розкид значень другої константи дисоціації сірководню Кa2, одержаних різними авторами (рКa2 = 12 - 17), залежить від концентрації лугу в розчинах, в яких проводились вимірювання. Збільшення рКa2, що спостережено з ростом концентрації лугу, пояснено утворенням іонних пар. З урахуванням процесів іонного спарювання обчислено константи рівноваги, а також розраховано розподіл іонних частинок в концентрованих сульфід-полісульфідних розчинах, які застосовуються як електроліти у фотоелектрохімічних перетворювачах (ФЕХП) сонячної енергії. Проаналізовано вплив процесів іонного спарювання на роботу ФЕХП.

Вивчено електрохімічний імпеданс систем вугілля - електроліт у розчинах з різним вмістом кисню. Запропоновано еквівалентну схему, що враховує як фарадеєвський окисно-відновний процес переносу заряду, так і утворення донорно-акцепторних комплексів вугілля - молекула кисню. Оцінено параметри еквівалентної схеми та змодельовано електрохімічний процес у системі AB - електроліт - кисень.

Вивчено динаміку локальних концентраційних змін у системі метал-покриття із застосуванням електрохімічного моніторингу вторинних процесів. Побудовано топологію іонних рівноваг та фізико-хімічних процесів, під впливом яких формується гетерорезистивність міжфазової межі та ініціюється деструкція адгезійного з'єднання і втрата системою функціональних властивостей.

Вивчено кінетику окиснення вуглецю в присутності оксидів перехідних металів IV періоду в температурному інтервалі 700 - 850 К. Запропоновано математичну модель процесу. Разраховано кінетичні параметри, встановлено наявність компенсаційного ефекту.

Запропоновано новий підхід до поділу інтегральних термодинамічних характеристик процесу іонної асоціації в індивідуальних розчинниках, розрахованих з політерм констант рівноваги, на складові, перші з яких характеризують безпосередньо процес (вант-гоффівські складові), а другі зумовлюються температурною залежністю діелектричної проникності розчинника (діелектричні складові). Показано, що тільки вант-гоффівські складові відповідають моделям процесу.

Досліджено закономірності утворення ультрадисперсних залізокисневих структур під час контакту гальванопари залізо - вуглець із водним дисперсійним середовищем. Показано механізм дії гальванопари залізо - вуглець, умови стаціонарного стану гальвано-коагуляційної системи, вплив хімічного складу та значення pH дисперсійного середовища на фазовий склад моногідратів і оксидів заліза. Розглянуто можливість одержання в системах на основі заліза та вуглецю залізокисневих структур із заданими кристалографічними модифікаціями.

Методом циклической вольтамперометрии изучено окислительно-восстановительное поведение комплекса Mn(III) с тетрафенилпорфирином в составе кислородного газодиффузионного электрода в щелочном растворе. Различные режимы электрохимических исследований позволили идентифицировать процессы, наблюдаемые на I - E-кривых.