Изучен механизм электрохимической ионизации и пассивации латуни Л-62 в хлоридных растворах различного состава. Показано, что электрохимическое растворение сплава Л-62 в концентрированных хлоридных растворах контролируется ионизацией медной компоненты сплава. Определено, что первичным пассивным соединением на поверхности <$E alpha>-латуни является CuCl, который окисляется при росте анодной поляризации с образованием соединений Cu(II).

Досліджено фізико-хімічні закономірності розчинення алюмінію та його сплавів у водних і водно-спиртових розчинах гідроксидів натрію та літію. Показано, що реакція розчинення алюмінію та його сплавів у лужних водних розчинах проходить за електрохімічним механізмом з переважним катодним контролем. Встановлено, що під час переходу від розбавлених до концентрованих розчинів лугу відбувається зміна лімітуючої стадії анодної реакції. Запропоновано багатостадійний механізм анодної реакції розчинення алюмінію і його сплавів у розчинах NaOH. У водних розчинах LiOH кінетика реакції ускладнюється утворенням на поверхні електрода алюмінатів літію. З'ясовано, що інгібуюча дія спиртів обумовлена взаємодіями, що відбуваються в об'ємі розчину (утворенням водневого зв'язку, кислотно-основними перетвореннями, сольватацією). Виявлено, що вплив багатоатомних спиртів (етиленгліколю та гліцерину) на кінетику розчинення у багато разів сильніший у порівнянні з одноатомними, що пов'язано не з адсорбційними явищами, а з більшою гідрофільністю молекул багатоатомних спиртів. Визначено локальні температурні ефекти на межі поділу метал/розчин. Встановлено, що у всіх досліджених розчинах, на межі поділу фаз спостерігається значний екзотермічний ефект, зумовлений, головним чином, утворенням поверхневих оксидних сполук алюмінію. Для сплавів Д-16 і В-95 значення локального температурного ефекту більше, ніж для чистого алюмінію, що пов'язано з більшою швидкістю розчинення сплавів. На основі отриманих даних оптимізовано склад лужного травильного розчину, що застосовується для контурного травлення алюмінію та його сплавів.

Виявлено основні закономірності хімічного розчинення міді в мідноаміачних розчинах. Доведено автокаталітичну природу реакції іонізації міді. Визначено кореляції між природою аніона, видом комплексних іонів і швидкістю процесу. Виявлено комплексні частки, що проявляють каталітичні чи інгібуючі дії на розчинення міді. Запропоновано стадійний механізм іонізації міді з урахуванням комплексоутворення в розчині та пасивації поверхні металу. Показано роль деяких органічних амінів у створенні умов, що сприяють формуванню каталітичних комплексів. З'ясовано механізм електрохімічної іонізації міді в мідноаміачних розчинах. Виявлено проміжні реакційноздатні інтермедіати та визначено обмежні стадії. Проведено систематичне дослідження процесів пошарової пасивації міді у мідноаміачних травильних розчинах. Зіставлено хімічний і електрохімічний механізми пасивації міді. Виявлено механізм модифікації пасивувальних сполук, у часі та за дії анодної поляризації. Показано можливість електрохімічного синтезу тригідроксидхлориду диміді - сполуки, що має властивості фунгіциду.

Досліджено вплив способів фінішної хімічної обробки Si-поверхні на процес формування анодуванням поруватого кремнію та його властивості. Показано, що обробка в розчині <$Eroman {NH sub 4 OH ":" H sub 2 O sub 2 ":" H sub 2 O}> призводить до формування шару мікро- чи мезопоруватого кремнію, а в розчині <$Eroman {HNO sub 3 ":" H sub 2 O sub 2 ":" H sub 2 O}> чи <$Eroman {HCl ":" H sub 2 O sub 2 ":" H sub 2 O}> - макропоруватого кремнію. Виявлено можливість формування поруватого кремнію у паровій фазі <$Eroman {HF ":" C sub 2 H sub 5 OH ":" H sub 2 O}>, запропоновано спосіб формування поверхнево пасивованого поруватого кремнію шляхом зміни полярності Si-електроду в момент завершення анодування. Створено поруватий CdTe методом анодного розчинення кристалів CdTe в <$Eroman {HNO sub 3 ":" HF ":" H sub 2 O}> чи <$Eroman {HNO sub 3 ":" HCl}>. Досліджено деякі аспекти впливу фінішної хімічної обробки CdTe в <$Eroman {Br sub 2 ":" CH sub 3 OH}>, легуючих домішок Cl, As, Zn, дефектної підсистеми кристалу на цей процес та електронні й оптичні властивості сформованих поруватих шарів. Встановлено, що під час анодування кристалів CdTe процес пороутворення визначається конкуруючим впливом хімічного й електрохімічного розчинення напівпровідника та пояснюється моделями, характерними для поруватих напівпровідників групи <$Eroman A sup 3 B sup 5> та кремнію. З'ясовано, що поруватий <$Eroman CdTe ":" Cl>, сформований анодуванням, має фотолюмінесцентні властивості у видимій області спектра.

Встановлено основні закономірності розчинення міді у водних і водно-органічних розчинах, доведено каталітичний механізм процесу, визначено форми каталітичних та інгібуючих процес комплексів. Розвинуто теорію пошарової анодної пасивації міді у хлоридних розчинах різної кислотності. Розкрито механізми модифікації поверхневих сполук на мідних зразках під дією різних факторів. Показано шляхи керування їх властивостями. Для мідних сплавів (Л-62, Fe-Cu, Cu-Ni) визначено селективність, основні стадії процесу, причини їх лімітування та впливу співвідношення компонентів у сплавах на кінетику та механізм активного розчинення та пасивації поверхні у разі корозії й анодного розчинення. Показано шляхи інтенсифікації розчинення латуні, пов'язані з варіюванням складу розчинів та зі зменшенням ступеня пасивації поверхні сплаву. Для Cu-Ni сплавів показано, що здатність до пасивування пов'язана зі збагаченням поверхні більш позитивним компонентом. Виявлено конкуренцію між хлорид-іонами та розчиненим киснем відносно процесів пасивації й активації поверхні. Доведено, що Fe-Cu сплави у лужних хлоридних розчинах пасивуються сумішшю гідроксидів Fe(II), (III) та Cu (II). Визначено умови електрохімічного отримання сировини як основи синтезу монофериту міді. Сформульовано принципи інтенсифікації процесів травлення міді, на основі яких розроблено нові склади аміачних і солянокислих розчинів CuCl2. Запропоновано кілька варіантів регенерації залізо-мідно-хлоридних відпрацьованих травильних розчинів. Розроблено взаємозалежні технології обробки мідноаміачних відпрацьованих травильних розчинів і промивних вод виробництва друкованих плат.

Досліджено механізм електродних процесів у розплавленому індивідуальному карбаміді на інертних електродах. Установлено механізм процесів у змішаному розплаві карбамід - <$Eroman {NH sub 4 Cl}>, досліджено склад та властивості сполуки, що утворюється під час анодного окиснення розплаву. Визначено електрохімічну поведінку таких тугоплавких металів, як платина, титан і тантал у низькотемпературних іон-органічних розплавах на основі карбаміду. Виявлено, що Pt інертна та не пасивується в карбамідвмісних розплавах, але у разі введення в розплав карбамід - <$Eroman {NH sub 4 Cl}> її комплексних солей анодно розчинюється з утворенням в розплаві аміачних комплексів Pt, що відновлюються на катоді до металу. Виявлено різний характер електрохімічної поведінки металів, що пасивуються (Ti та Ta). Визначено вплив ступеня пасивації металів та властивостей пасивної плівки на механізм анодних процесів, склад комплексів, що утворюються, та можливості катодного осадження металевого осаду. Встановлено, що за умови слабкої пасивації металу (титану) після його електрохімічного розчинення в розплаві карбамід <$Eroman {NH sub 4 Cl}> утворюються карбамідні комплекси іонів проміжного та вищого ступенів окиснення, що відновлюються ступінчасто до металу, але осад переважно складається з погано розчинних сполук нижчих ступенів окиснення титану. Виявлено, що у випадку сильної пасивації металу (танталу) в розплаві утворюються галогенідні комплекси іонів вищого ступеня окиснення Ta(V), відновлення яких не відбувається в межах потенціалів катодної поляризації.

Розвинуто перспективний науковий напрямок у галузі електрохімія міжфазної взаємодії багатокомпонентних металевих систем із водними розчинами електролітів. Визначено кінетику процесів анодного розчинення і пасивації скандію, хрому та молібдену в розчинах електролітів, а також розроблено їх механізми. Нестаціонарними електрохімічними методами встановлено селективне розчинення твердих розчинів системи хром - залізо за умов їх взаємодії з кислими розчинами в активному стані у початковий період та наведено його механізм. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено на модельних сплавах системи хром - залізо принципову можливість підвищення пасивування сплавів d-перехідних металів шляхом їх легування електрохімічно негативними металами. На основі теорії селективного розчинення запропоновано механізми підвищення пасивування сплавів негативними металами. Доведено, що позитивний вплив анодних додатків на корозійно-електрохімічні властивості сплавів на основі, яка має пасивуватися, підтверджено на модельних та виплавлених за промислових умов сплавах системи хром - залізо - алюміній, що містять 15 - 60 мас. % Cr, 2 - 5 % Al і високоміцнісні сплави алюмінію.

Приведены результаты исследования растворения меди и её сплавов в хлоридсодержащих растворах разного состава. Проанализированы основные закономерности растворения меди в водных и водно-органических растворах, описан каталитический механизм процесса. Определены селективность, основные стадии процесса, причины их лимитирования и влияния соотношения компонентов в сплавах на кинетику и механизм активного растворения и пассивации поверхности для ряда медных сплавов. Изложены основы интенсификации процессов травления меди, с помощью которых разработаны новые составы аммиачных и солянокислых растворов.

Досліджено анодну поведінку магнієвого сплаву з домішкою свинцю (МС), який завдяки унікальним електрохімічним властивостям дозволить суттєво удосконалити анодні характеристики існуючих електронних матеріалів. Визначено електрохімічні параметри електродів на основі запропонованого магнієвого сплаву, модифікованого свинцем, і встановлено можливість його використання як анодного матеріалу в хімічних джерелах струму та пристроях протикорозійного захисту. На підставі дослідження анодної поведінки магнієвих сплавів у розчинах хлориду та сульфату натрію та комплексного вивчення диференц-ефекту встановлено, що новий магнієвий сплав з свинцем більш рівномірно розчиняється, має меншу швидкість розчинення у порівнянні з існуючими магнієвими сплавами. Досліджено особливості анодної поведінки сплавів магнію в хлоридно-сульфатно-нітратних розчинах, вплив інгібіторів на анодне розчинення сплаву МС у хлоридному розчині та анодну поведінку сплавів магнію у хлоридамонійних розчинах. Запропоновано хімічне джерело струму мангано-магнієвої системи наливного типу для роботи за стаціонарних умов аналогічної існуючим мангано-цинковим елементам, електричні характеристики якого у 1,2 - 1,3 рази вищі за розрядною напругою і коефіцієнтом використання у порівнянні з елементами МЦ-системи. На підставі результатів випробувань властивостей магнієвих сплавів доведено безумовну перевагу сплаву МС у хлоридних, сульфатних розчинах і воді промислового та побутового призначення у порівнянні з магнієвими сплавами, які використовують.

Досліджено електрохімічну поведінку золота в низькотемпературній іон-органічній евтектичній розплавленій суміші карбамід - NH4Cl. У даному розплаві золото анодно розчинюється без пасиваційних обмежень, у цьому випадку відбувається утворення хлоридних комплексів Au(III), які є електроактивними та відновлюються на катоді у дві стадії до металу. З карбамід-хлоридного розплаву осаджено гальванічне покриття золотом, дрібнокристалічне, добре зчеплене з основою, товщиною 3 - 4 мкм, із розміром окремих часток 50 - 100 нм.

Исследованы физико-химические закономерности растворения алюминия в водных и водно-спиртовых растворах гидроксидов натрия и лития. Установлено, что при переходе от разбавленных к концентрированным растворам щелочи происходит смена лимитирующей стадии анодной реакции. В водных растворах LiOH растворение алюминия проходит через образование на поверхности электрода алюминатов лития. Показано, что алюминат-ионы являются ингибирующими агентами реакции ионизации алюминия в щелочных растворах. Выяснено, что ингибирующее действие спиртов состоит в "связывании" молекул катодного реагента - воды. Влияние многоатомных спиртов (этиленгликоля, глицерина) на кинетику растворения во много раз больше, по сравнению с одноатомными, что связано с большой гидрофильностью молекул многоатомных спиртов.

Исследовано электрохимическое поведение серебра в низкотемпературном ион-органическом карбамид-хлоридном расплаве. Показано, что серебряный электрод анодно растворяется в эвтектическом расплаве карбамид - NH4Cl без пассивационных затруднений. Установлены состав и структура образующихся комплексных соединений Ag (I). Доказано, что комплексные ионы Ag (I) восстанавливаются на катоде до металла, этот процесс является обратимым и имеет диффузионный характер.

Определены кинетические параметры: константы скорости, энергии активации коррозионного растворения алюминия, активированного висмутом в воде, в интервале температур 250 - 325 <$E symbol Р>C. Предложен механизм растворения активированного алюминия в воде с выделением водорода. Исследована микроструктура свежего излома алюминия, активированного висмутом, снятая с помощью электронно-сканирующего микроскопа марки ZEISS EVO 50XVP, установлено присутствие наноразмерных частиц висмута и глобул сплава висмут - алюминий в алюминий-висмутовой матрице.

The analysis of the dependence of anode dissolution of iron subgroup metals on pH in acidic solutions of electrolytes is conducted. It is shown that the positive orders of anode dissolution by hydroxide ions obtained in many works are apparent. It is stipulated by the fact that, for their calculation, the currents measured at a constant potential (rather that at overvoltage) were used. If one conducts measurements at the same deviation from a stationary potential, with other things being equal, the rate of anode metal dissolution appears a Uttle dependent on pH of a solution. It allows us to conclude that hydroxide ions do not participate immediately in anode metal dissolution in acidic media, and therefore the classical schemes of anode processes ("hydroxide theories") ratified in the literature should be revised.

A new alternate explanation of the nature of anomalous chemical metal dissolution is given. This anomalous phenomenon is exhibited as the independence of the rate of metal ionization on a potential. It is shown that the observable effects are stipulated by a modification of the structure of the metal-electrode interface during the cathodic hydrogen evolution. To interpret the experimental results, we use the refined ideas of the dependence of a position of the anode polarizing curve on the pH of solutions. The established dependence between the pH of the metal-electrode interface and the electrode potential is used as well.

У електрохімічній системі типу N - NDR досліджено нестійкість Хопфа. Розраховано біфуркаційні значення потенціалу електрода, густини фарадеєвського струму, ступені покриття електродної поверхні адсорбатом залежно від геометрії електрода та товщини дифузійного шару.

Вивчено кінетичні закономірності анодних процесів на нержавіючій сталі шляхом аналізу динамічних і статичних поляризаційних вимірювань. Установлено, що у розчині хлористоводородної кислоти порушується пасивний стан сталі, зумовлений наявністю на його поверхні щільної оксидної плівки. Поляризація сталі постійним струмом характеризується переходом в активний стан і дозволяє одержати активну поверхню. Гальваностатичний режим із підтримкою постійного малого анодного струму (до <$E 5~cdot~10 sup -3~roman {А "/" см sup 2>) сприяє селективному розчиненню сталі з витравлюванням хрому, як найбільш електронегативного компонента, у цьому випадку спостережено формування активної мікрошорсткої поверхні.

Установлено, що порядок реакції за аніонами у сульфатних і хлоридних електролітах становить 1,0 і 0,5 відповідно. З використанням нових уявлень про вплив комплексоутворення за анодного розчинення металів, про оборотність анодного процесу та з урахуванням сучасного визначення поняття "порядок реакції" показано, що для визначення та пояснення експериментально одержаних порядків реакції за аніонами немає потреби у складанні та аналізі складних багатоступінчастих схем анодного процесу.

Предложена динамическая модель процесса гомогенизации поверхностного слоя сплавов алюминия за счет растворения упрочняющих фаз интерметаллидов в парциальных анодных реакциях и установлены значения параметров аппроксимации. Показано, что уровень коррозионной стойкости сплавов может быть существенно повышен при микродуговом оксидировании в растворах, содержащих соединения кобальта и марганца, в присутствии которых происходит формирование покрытий сложными оксидами. Химическое сопротивление таких оксидов существенно выше вследствие более значительной толщины, меньшей пористости, повышенной стойкости в щелочных средах и более высокого удельного электрического сопротивления.

Методом спектроскопии электронного поглощения установлено, что при контакте цинка с расплавленным хлоридом цинка в смеси NaCl - NH4Cl образуются соединения низших степеней окисления Zn2Cl2 (ионы <$E roman Zn sub 2 sup 2+>) и ZnCl (ионы <$E roman Zn sup +>). Образование интермедиатов - ионов <$E roman Zn sub 2 sup 2+> и <$E roman Zn sup +> - характеризуется появлением полос на спектрах электронного поглощения <$E roman Zn sub 2 sup 2+> в области 263, <$E roman Zn sup +> - 310 нм. Изучена кинетика образования димонохлоридов Zn2Cl2 и монохлоридов ZnCl, а также зависимость анодных и катодных выходов цинка по току от плотности тока. Предложен механизм анодного растворения цинка в хлоридных расплавах с образованием моно- и димонохлоридов и катодного выделения цинка в зависимости от плотности тока и температуры.