Індекс рубрикатора НБУВ: Г741

Рубрики:

Гомоцепні неорганічні полімери

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Деталізовано дизайн декаплетноатомних фулеренів. На основі викладених структурних і стереохімічних уявлень розвинено модель синтезу топомерів C₆₀, C₇₀ і C₈₀ з моно-, бі- та тригексациклічних сполук вуглеводню. Розглянуто автоадгезію в надмолекулярній структурі, кластерну макрорекомбінацію pi-радикалів, а також внесок ефектів спін-полімеризації в регулювання органічного синтезу фулеренів C_n.

Викладено загальні теоретичні відомості про наноматеріалознавство та розглянуто сучасні напрями розвитку нанотехнологій. Проаналізовано існуючі методи одежання та властивості алмазних та алмазоподібних плівок і споріднених з ними матеріалів, а також ультрадисперсних і наноалмазів. Наведено відомості про фулерени та матеріали на їх основі, нанотрубки, фотонні кристали, наномембрани та нанодроти. Охарактеризовано сучасні методи одержання даних наноструктурних матеріалів, їх фізико-хімічні властивості та сферу застосування.

Изложены общие теоретические основы наноматериаловедения и рассмотрены современные направления развития нанотехнологий. Проанализированы существующие методы получения и свойства алмазных и алмазоподобных пленок и родственных с ними материалов, а также ультрадисперсных и наноалмазов. Приведены сведения о фулеренах и материалах на их основе, нанотрубках, фотонных кристаллах, наномембранах и нанопроволках. Охарактеризованы современные методы получения данных наноструктурных материалов, их физико-химические свойства и область применения.

Досліджено вплив природи замісників на термодинамічну та кінетичну стабільність комплексів типу гість-хазяїн між фулереном С60 та деякими похідними каліксарену методом ММ+. Встановлено, що наявність розгалужених алкільних чи арильних груп у 4-положенні ядра каліксарену підвищує стійкість системи. Розглянуто вплив природи замісника в нижньому ободі каліксарену на його конформаційну стабільність та здатність до комплексоутворення.

Для концентрування та розділення вуглецевих наноструктур використано покриття з синтезованих композиційних матеріалів на основі пірогенного непористого кремнезему з етанолом як дисперсійне середовище та модифікатор полідиметилсилоксана. Виявлено, що в тонких шарах покриттів відбувається концентрування розчиненої речовини з розчину.

На прикладі складних двійникових утворень природного та синтетичного алмазу, самородних золота та міді описано їх псевдопентагональні форми. Показано, що їх загальний вигляд визначається габітусними простими формами (октаедр, куб) росту індивідів у разі їх циклічного двійникування за шпінелевим законом.

Запропоновано атомні моделі та проведено квантовохімічне моделювання гіпотетичних графіноподібних фулеренів нітриду бору. На прикладі молекул B16N16 та B48N48 обговорено особливості їх електронної будови та міжатомних взаємодій. Запропонований клас поліедричних бор-азотних молекул, які мають стійкі діелектричні характеристики та високопористу будову, може бути цікавим для створення на основі цих наночастинок сімейства нових інтеркальованих наноматеріалів.

Показано, що фуллерен C60 обриває ланцюги окиснення органічних сполук (первинного і вторинного спирту, стиролу, етилбензолу), взаємодіючи з алкільними та пероксильними радикалами (50 - 75 <$E symbol Р>C).

Вивчено ЯМР-спектри нових координаційних сполук цирконоцену з 5-норборнен-2-олом та 5-норборнен-2-метанолом. Поряд з традиційними використано нові методики ЯМР, такі як гомоядерна кореляція хімічного зсуву COSY, гетероядерна кореляція хімічного зсуву HMQC, спектроскопія ядерного ефекту Оверхаузера NOESY. Показано можливість одержання металополімерів шляхом фотоініційованої полімеризації нових цирконієвмісних мономерів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г741

Рубрики:

Гомоцепні неорганічні полімери

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично проаналізовано процеси, що супроводжують утворення фулеренів у холодній вуглець-гелієвій плазмі. Запропоновано теоретичну модель, що враховує більшість процесів, які впливають на утворення фулеренів.

The Vickers microhardness of Xe-intercalated-polycrystalline fullerite C60 (XexC60, <$E x~symbol @~0,35>) is measured in a moderately low temperature range of 77 to 300 K. A high increase in the microhardness of the material (by a factor of 2 to 3) as compared to that of pure C60 single crystals is observed. It is shown that the step-like anomaly in the temperature dependences of the microhardness of pure C60 single crystals recorded under the orientational fcc-sc phase transition (<$E T sub c~symbol @~260> K) is also qualitatively retained for XexC60, but its onset is shifted by 40 K towards lower temperatures and the step becomes less distinct and more smeared. This behavior of <$E H Bar sub V (T)> correlates with x-ray diffraction data, the analysis of which revealed a considerable influence of xenon interstitial atoms on the peculiar features of fullerite thermal expansion due to orientational phase transitions (see the paper by A. I. Prokhvatilov et al. in this issue).

Polycrystalline fullerite C60 intercalated with Xe atoms at 575 K and a pressure of 200 MPa was studied by powder x-ray diffraction. The integrated intensities of a few brighter reflections have been utilized to evaluate the occupancy of the octahedral interstitial sites in C60 crystals, which turned out to be (<$E 34~symbol С~4>) %, and in good agreement with another independent estimate. It is found that reflections of the (h00) type become observable in Xe-doped C60. The presence of xenon in the octahedral sites affects both the orientational phase transition as well as the glassification process, decreasing both characteristic temperatures as well as smearing the phase transition over a greater temperature range. Considerable hysteretic phenomena have been observed close to the phase transition and the glassification temperature. The signs of the two hysteresis loops are opposite. There is reliable evidence that at lowest temperatures studied the thermal expansion of the doped crystal is negative under cool-down.

Методами атомної силової та просвічувальної електронної мікроскопії досліджено стики меж зерен у полікремнієвих плівках, одержаних методом хімічного осадження з газової фази в реакторі зниженого тиску. Зроблено кристалографічну класифікацію потрійних і множинних спеціальних стиків. Проведено порівняльний аналіз типів стиків зерен і проаналізовано механізми їх формування в плівках з рівновісною, дендритною й волокнистою структурами.

Проведено квантовохімічне моделювання структури та електронних властивостей нового ендоедрального металофулерену Y2C2@C82 у порівнянні з ізомером Y2@C84. Взаємодії інкапсульованого кластера Y2C2 з оболонкою - фулереном C82 мають іонний характер. Електронний спектр Y2C2@C82 значно відрізняється від "вихідного" фулерену C82 і має "металоподібний" вигляд. Результати порівняно з наявними експериментальними даними.

Розроблено новий метод синтезу екзоедральных гетеробіметалевих комплексів фулерена з атомами заліза й нікелю. Одержано ряд комплексів різного складу, у тому числі поліметалеві сполуки C60Fe0,66Ni4,9 і C60Fe4,5Ni7,27. Атоми металів розміщуються в точках дотику фулеренових поліедрів й утворюють новий тип <$E pi>-комплексних сполук із замкнутою електронною оболонкою. Комплекси мають різний магнітний момент, що залежить від кількості неспарених електронів.

Наведено результати досліджень процесу співполімеризації сірки з дициклопентадієном. Обгрунтовано вибір реагента - співполімеризатора, встановлено його оптимальне відношення до сірки для одержання кондиційного продукту. Розроблено принципову технологічну схему процесу. На базі даних експериментальних досліджень встановлено оптимальні умови ведення процесу та розроблено технологічний регламент.

Проведена оценка эффективной свободной поверхностной энергии <$E gamma> углеродных материалов (алмаза, алмазных и алмазоподобных пленок) на основе измерения углов смачивания с учетом давления адсорбированных паров. Полученные значения <$E gamma> находятся в количественном согласии с имеющимися литературными данными, учитывающими реконструкцию поверхности, и уточняют их, показывая, что степень смачиваемости и величина <$E gamma> определяются также типом хемосорбирующихся адсорбатов.

Методами електронної трансмісійної мікроскопії, позитронної анігіляції (кутова кореляція анігіляційних фотонів) та комбінаційного розсіяння досліджено особливості кристалічної структури терморозширеного графіту (ТРГ). Показано, що в структурі ТРГ існують нанорозмірні протяжні формування з ефективними діаметрами 1 - 100 нм. Існування таких структур підтверджується розрахунками М. Ю. Корнілова із співавторами з оптимізації геометрії сполучених графенових шарів.

Рассмотрен ряд спорных и противоречивых представлений о строении кластера (частицы) детонационного наноалмаза. Сделана попытка обобщить эти представления и найти связь между ними, а также объяснить многообразие свойств детонационного наноалмаза, отличие наноалмазов от классических алмазов, связанное, в первую очередь, со свойствами и строением необычного периферийного промежуточного слоя.