Проаналізовано особливості динаміки гідрологічних, гідрохімічних і гідроекологічних показників Молочного лиману Приазов'я за 2002 - 2006 рр.

Приведены результаты исследований учеными Одесского государственного экологического университета особенностей формирования современного гидрологического режима, определяющих его природных и антропогенных факторов, возможностей стабилизации и регулирования гидроэкологического состояния вод лиманов Одеского региона: Большого Аджалыкского (Дофиновского), Тилигульского, Куяльницкого, Тузловской группы лиманов. Разработана методика долгосрочного прогнозирования наполнения Хаджибейского лимана в период весеннего половодья и дождевых паводков для предотвращения угрозы разрушения дамбы и затопления части территории Одессы. Изложены научно-методические подходы к оценке составляющих водно-солевых балансов Причерноморских лиманов. Описана математическая структура численной трехмерной имитационной гидротермодинамической модели, каторая использовалась для расчета пространственно-временной изменчивости гидрологических и гидродинамических характеристик вод лиманов с учетом водообмена с морем через соединительные каналы.

Отмечено, что по сравнению с другими приморскими водоемами северо-западной части Черного моря лиман Солонец Тузлы находится в последней стадии деградации. Рассмотрены гидрологические, гидрографические характеристики и факторы, вызывающие деградационные процессы.

Отмечено, что воздействие природных и антропогенных факторов привело к значительным изменениям экосистемы Куяльницкого лимана, вызвавшим его кризисное состояние. Приведены ретроспективные данные и результаты гидролого-гидрохимических и биологических исследований, проведенных в лимане в течение последних двух лет.

Розглянуто зміни кліматичних, гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних та гідроекологічних характеристик поверхневих вод в басейні Куяльницького лиману, які відбулися внаслідок змін клімату та водогосподарської діяльності на стан водних ресурсів. Оцінено вплив водогосподарської діяльності на стан водних ресурсів, а також водні ресурси річок, які живлять лиман у природних та порушених водогосподарською діяльністю умовах та за кліматичними сценаріями. Описано види та масштаби водогосподарських перетворень. Зазначено, що основним джерелом надходження води у Куяльницький лиман у найближчі роки можуть бути морські води Одеської затоки. Подано оцінку рівнів та мінералізації за різних варіантів подачі морської води. Наведено результати моделювання просторово-часової мінливості гідрологічних характеристик Куяльницького лиману, одержані із використанням числової гідротермодинамічної моделі.

Вперше на підставі довготривалих інструментальних вимірювань на глинистих берегах усіх лиманів виявлено розвинений істотний абразійний процес. З'ясовано, що площа акваторій лиманів постійно зростає та навіть за низького положення рівня в лимані кліфи активно руйнуються. Це пов'язано з обводненням нижньої частини кліфу та порушенням міцнісних характеристик порід внаслідок підтягування вологи по порах з мулистої товщі лиману. Встановлено, що відбувається розвертання генерального простягання берегової лінії моря за рахунок відступання північно-східного флангу пересипу та висунення південно-західного. Встановлено, що не дивлячись на малі розміри лиманів у приурізовій зоні розвинені вздовжберегові потоки наносів, а це обумовлює переважання акумулятивних форм класу вільних (коси). На основі виконаної лімнологічної зйомки в масштабах 1:25000 та 1:50000 виявлено, що у водній товщі лиманів, незважаючи на відносно невеликі глибини (1 - 2 і до 3 м), загалом існує значна та стійка вертикальна і горизонтальна стратифікація температури, солоності, густини, мутності, прозорості води, а вирівнювання стратифікації - процес більш уповільнений. Виділено природно-територіальні комплекси в межах узбережжя класичного лиманного типу з урахуванням геоморфологічної будови на основі закономірностей розвитку берегової зони та відповідно до класифікації континентальних ландшафтів.

Приведены характеристики составляющих водного и солевого балансов группы Тузловских лиманов (Шаганы, Алибей и Бурнас) в условиях их рыбохозяйственного использования.

Приведены результаты сценарного моделирования водно-солевого режима Тузловских лиманов северо-западной части Черного моря, выполненного с целью разработки научно-обоснованных рекомендаций, направленных на рациональное и комплексное использование их природных ресурсов и повышение рыбопродуктивности.

Рассмотрена проблема стабилизации объема и солености вод Тузловской группы лиманов в маловодные годы. С помощью численной нестационарной гидродинамической модели определена оптимальная ширина двух каналов, соединяющих водоем с морем в северной (л. Бурнас) и южной (л. Шаганы) частях песчаной косы.

Даны предварительные результаты обработки измерений параметров водной среды, полученных в районе Днепро-Бугского бассейна с помощью прибора ИСТ-1М в период с 18 по 19 сентября 2013 г. Проведен анализ карт построенных полей температуры, солености, плотности и течений. Всего выполнено 27 станций, для некоторых станций обсуждается вертикальная стратификация вод.

Описано решение проблемы оценки экологической безопасности морских водоемов в условиях техногенной нагрузки. На основе экспериментальных данных определены закономерности формирования пространственного распределения Zn, Pb, Cu, Cr, Fe, Mn, Ni, особенности формообразования, водной миграции и биологической доступности тяжелых металлов в донных отложениях, придонных и поверхностных слоях воды биогеосистемы Бугского лимана. Приведены карты загрязнения абиотических и биотических компонентов экосистемы, построенные с применением ГИС-технологий. Выявлены ареалы с повышенной техногенной нагрузкой, локализация которых приурочена к расположению промышленных предприятий. Изучено накопление тяжелых металлов в гидробионтах. Дана комплексная оценка экологического состояния лимана, отвечающая развитию катастрофической экологической ситуации.

Стан Куяльницького лиману - чи не найгостріша екологічна проблема Північного Причорноморія кінця ХХ - початку ХХI ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Однак, на жаль, реалізовувалися ці заходи лише частково, нерідко в "пожежному" порядку і загалом не вирішували проблему, а інколи навіть призводили до небезпечних локальних наслідків. Слід зазначити, що однією з причин цієї вже без перебільшення екологічної катастрофи є властиве людській діяльності бажання безкоштовно отримувати матеріальні цінності, нещадно експлуатуючи природні ресурси. Спираючись на понад 30-річні дослідження екосистем Північного Причорноморія, пропонують власне бачення відновлення екосистеми Куяльницького лиману та невиснажливого і диверсифікованого використання його ресурсів, зокрема рослинних.

Представлены результаты исследования динамики вод в Аджалыкском лимане и в прибрежном районе моря. Произведена оценка водообмена между лиманом и морем через пролив.

Проанализированы изменения и выделены основные факторы формирования качества воды Днестровского лимана в районе г. Белгород-Днестровский с 2002 по 2006 гг. Оценено качество воды на основании различных методических подходов (в т.ч. и предложенного автором). Обоснован выбор оптимального метода оценки качества воды с целью рекреационного использования данного участка лимана.

Проведено оцінку припливу прісних вод до лиманів північно-західного Причорномор'я. Розглянуто сучасний гідроекологічний стан і рекомендації з управління водно-сольовим режимом водойм екосистеми Хаджибейського лиману. Розглянуто проблему посушливості клімату на території Тилігульського лиману за сучасних умов і за сценарієм глобальної зміни клімату. Розкрито роль атмосферного внеску в баланс азоту дельтової частини Дністра та Дністровського лиману. Досліджено довгострокове прогнозування надходження тало-дощових вод в придунайські озера.

Висвітлено актуальні завдання збереження природного потенціалу лиманів Одеської області. Наведено розрахункові характеристики припливу поверхневих вод до водойм закритого типу на території Причорноморської низовини. Досліджено зміни чинників формування водно-сольового балансу Тилігульського лиману в останні десятиліття. Надано оцінку технічних можливостей живлення Куяльницького лиману водами річки Дністер та питною водою, оцінку річкового стоку біогенних сполук по Дністровському лиману в 2010 - 2011 рр. Проаналізовано інженерно-геологічні процеси на узбережжі Сасикського водосховища. Простежено сучасні геологічні процеси на лимано-озерах в межах НПП "Тузловські лимани". Досліджено сучасний гідроекологічний стан лиману Шагани за показниками розвитку мікрофітобентосу.

During many years the natural reservoir had the important fishing, medical and recreational value. However for last decade sharp deterioration of an ecological condition of estuary that was expressed in decrease of salinity of water, change of flora and fauna of a reservoir is marked. Obviously, in opinion of scientists, infringement of a water-salt exchange of water area have resulted in infringement of conditions of maturing of a medical dirty that influences development of medical factors of a resort, it is reflected in spheres of tourism and rest in region, damages to economic interests of the state. Fish efficiency of a reservoir has strongly decreased. The condition of Shabolatsky estuary excites all layers of a society: the population, institutions of local government, nature protection services, the public ecological organizations.

Наведено результати комплексних гідроекологічних досліджень Кардашинського лиману, розташованого на лівобережній заплаві дельти Дніпра. Висвітлено гідрологічні та гідрохімічні умови функціонування екосистем, основні закономірності формування гідрологічного та гідрохімічного режиму, складу і розподілу фіто-, зоо-, бактеріопланктону, вищої водної рослинності, макрозообентосу Кардашинського лиману з прилеглими водотоками, а також стану його екосистем за умов тривалого й інтенсивного природокористування.

По материалам работ 1991 - 1993 гг. и 2002 - 2003 гг. проведен сравнительный анализ состояния экосистемы Сухого лимана, аккумулирующего результаты мощной хозяйственной деятельности в регионе. Показано, что уровень антропогенной нагрузки на лиман в последние годы не снижается. По показателям загрязнения нефтепродуктами отмечено увеличение нагрузки на экосистему в сравнении с 90-ми гг.

На підставі натурних даних за 1996 - 2006 pp. розраховано асиміляційну місткість екосистеми Дніпровського лиману щодо нафтопродуктів, яка дозволяє здійснювати нормування скиду цього виду забруднення досліджуваної акваторії з метою підвищення здатності Дніпровського лиману до самоочищення. Для оцінки швидкості елімінації забруднення з екосистеми використовували спеціалізований статистичний алгоритм. Асиміляційна місткість екосистеми Дніпровського лиману стосовно нафтопродуктів оцінюється в <$E (8~symbol С~3)> тис. т у рік.