Приведены результаты исследований учеными Одесского государственного экологического университета особенностей формирования современного гидрологического режима, определяющих его природных и антропогенных факторов, возможностей стабилизации и регулирования гидроэкологического состояния вод лиманов Одеского региона: Большого Аджалыкского (Дофиновского), Тилигульского, Куяльницкого, Тузловской группы лиманов. Разработана методика долгосрочного прогнозирования наполнения Хаджибейского лимана в период весеннего половодья и дождевых паводков для предотвращения угрозы разрушения дамбы и затопления части территории Одессы. Изложены научно-методические подходы к оценке составляющих водно-солевых балансов Причерноморских лиманов. Описана математическая структура численной трехмерной имитационной гидротермодинамической модели, каторая использовалась для расчета пространственно-временной изменчивости гидрологических и гидродинамических характеристик вод лиманов с учетом водообмена с морем через соединительные каналы.

Даны предварительные результаты обработки измерений параметров водной среды, полученных в районе Днепро-Бугского бассейна с помощью прибора ИСТ-1М в период с 18 по 19 сентября 2013 г. Проведен анализ карт построенных полей температуры, солености, плотности и течений. Всего выполнено 27 станций, для некоторых станций обсуждается вертикальная стратификация вод.

Досліджено природні ресурси Тилігульського лиману та проблеми їх збереження. наведено соціо-еколого-економічну характеристику природно-господарського комплексу цього лиману. Досліджено зміну кліматичних чинників формування стоку на водозборі Тилігульського лиману за останні десятиріччя. Обгрунтовано вибір регіональної кліматичної моделі для аналізу сучасного стану та прогнозу кліматичних змін у межах водозбору Тилігульського лиману. Приділено увагу гідрографії та морфометрії такого лиману. Проаналізовано водно-сольовий баланс лиману.

Розглянуто зміни кліматичних, гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних та гідроекологічних характеристик поверхневих вод в басейні Куяльницького лиману, які відбулися внаслідок змін клімату та водогосподарської діяльності на стан водних ресурсів. Оцінено вплив водогосподарської діяльності на стан водних ресурсів, а також водні ресурси річок, які живлять лиман у природних та порушених водогосподарською діяльністю умовах та за кліматичними сценаріями. Описано види та масштаби водогосподарських перетворень. Зазначено, що основним джерелом надходження води у Куяльницький лиман у найближчі роки можуть бути морські води Одеської затоки. Подано оцінку рівнів та мінералізації за різних варіантів подачі морської води. Наведено результати моделювання просторово-часової мінливості гідрологічних характеристик Куяльницького лиману, одержані із використанням числової гідротермодинамічної моделі.

Зазначено, що океанографічна зйомка Дністровського лиману на північному узбережжі Чорного моря виконувалася в другій половині червня 2007 р. Відпрацьовано 80 станцій, які майже рівномірно вкрили акваторію і дно. На кожній станції синхронно вимірювалася глибина дна, прозорість, температура і солоність води.

Наведено результати комплексних гідроекологічних досліджень Кардашинського лиману, розташованого на лівобережній заплаві дельти Дніпра. Висвітлено гідрологічні та гідрохімічні умови функціонування екосистем, основні закономірності формування гідрологічного та гідрохімічного режиму, складу і розподілу фіто-, зоо-, бактеріопланктону, вищої водної рослинності, макрозообентосу Кардашинського лиману з прилеглими водотоками, а також стану його екосистем за умов тривалого й інтенсивного природокористування.

Проведено оцінку припливу прісних вод до лиманів північно-західного Причорномор'я. Розглянуто сучасний гідроекологічний стан і рекомендації з управління водно-сольовим режимом водойм екосистеми Хаджибейського лиману. Розглянуто проблему посушливості клімату на території Тилігульського лиману за сучасних умов і за сценарієм глобальної зміни клімату. Розкрито роль атмосферного внеску в баланс азоту дельтової частини Дністра та Дністровського лиману. Досліджено довгострокове прогнозування надходження тало-дощових вод в придунайські озера.

Висвітлено актуальні завдання збереження природного потенціалу лиманів Одеської області. Наведено розрахункові характеристики припливу поверхневих вод до водойм закритого типу на території Причорноморської низовини. Досліджено зміни чинників формування водно-сольового балансу Тилігульського лиману в останні десятиліття. Надано оцінку технічних можливостей живлення Куяльницького лиману водами річки Дністер та питною водою, оцінку річкового стоку біогенних сполук по Дністровському лиману в 2010 - 2011 рр. Проаналізовано інженерно-геологічні процеси на узбережжі Сасикського водосховища. Простежено сучасні геологічні процеси на лимано-озерах в межах НПП "Тузловські лимани". Досліджено сучасний гідроекологічний стан лиману Шагани за показниками розвитку мікрофітобентосу.

В 60 - 70-х гг. XX ст. был разработан проект ирригации засушливых южных степей Украины для усиления продуктивности сельскохозяйственных угодий. С этой целью планировалось использовать пресные воды Дуная, Днепра и Днестра, а лиманы превратить в хранилища пресной воды. Проект был поддержан всеми силами Академии наук Украины и рядом ВУЗов. Планировалось создание ирригационного канала, который должен был соединить все лиманы между собой и превратить их в хранилища пресной воды. Первым опытом стал лиман Сасык, природа которого была полностью трансформирована антропогенным фактором. Дан анализ нескольких последствий такой трансформации.

Проаналізовано особливості динаміки гідрологічних, гідрохімічних і гідроекологічних показників Молочного лиману Приазов'я за 2002 - 2006 рр.

На підставі натурних даних за 1996 - 2006 pp. розраховано асиміляційну місткість екосистеми Дніпровського лиману щодо нафтопродуктів, яка дозволяє здійснювати нормування скиду цього виду забруднення досліджуваної акваторії з метою підвищення здатності Дніпровського лиману до самоочищення. Для оцінки швидкості елімінації забруднення з екосистеми використовували спеціалізований статистичний алгоритм. Асиміляційна місткість екосистеми Дніпровського лиману стосовно нафтопродуктів оцінюється в <$E (8~symbol С~3)> тис. т у рік.

Проанализированы изменения и выделены основные факторы формирования качества воды Днестровского лимана в районе г. Белгород-Днестровский с 2002 по 2006 гг. Оценено качество воды на основании различных методических подходов (в т.ч. и предложенного автором). Обоснован выбор оптимального метода оценки качества воды с целью рекреационного использования данного участка лимана.

Проанализирована степень изученности лиманов на Северо-Западном побережье Черного моря. Впервые структура и свойства лиманов рассматриваются с позиций представлений о единстве естественной истории, во время которой синхронно сложилась лиманная депрессия, водная масса, заполнившая эту депрессию, лиманная пересыпь и прилегающая часть Черного моря. На основании кондиционной лимнологической съемки в каждом лимане исследована совокупность физико-географических характеристик (глубины, водообмен, прозрачность мутность, температура, соленость и др.). Современные изменения климата отпечатались на природе лиманов. Внимание уделено динамике лиманных вод, выполнен анализ антропогенного изменения лиманов.

Отмечено, что по сравнению с другими приморскими водоемами северо-западной части Черного моря лиман Солонец Тузлы находится в последней стадии деградации. Рассмотрены гидрологические, гидрографические характеристики и факторы, вызывающие деградационные процессы.

Наведено гідролого-хімічну, гідробіологічну та рибогосподарську характеристики причорноморських лиманів Одещини: Сасика, Тузловських, Шаболатського, Дністроського, Григор'ївського, Дофіновського та Тилігульського. Надано відомості про видовий склад і статистику уловів основних промислових об'єктів за останні 50 років. Проаналізовано динаміку та сучасний стан біоресурсів водоймищ. Висвітлено перспективи та визначено шляхи подальшого використання лиманів для рибогосподарчої мети.

Проведен анализ естественных и антропогенных факторов, которые формируют современный гидроэкологический режим лимана. Определены составляющие водно-солевого баланса водоема. Проанализирована изменчивость колебаний уровня воды в море и водоеме. Получены оценки влияния искусственно регулируемого водообмена с морем на соленость и температуру воды, колебания уровня воды в лимане. Разработаны рекомендации по регулированию искусственного водообмена лимана с морем, с учетом сезонной изменчивости гидроэкологических характеристик лимана и влияния на них внешних факторов.

Отмечено, что воздействие природных и антропогенных факторов привело к значительным изменениям экосистемы Куяльницкого лимана, вызвавшим его кризисное состояние. Приведены ретроспективные данные и результаты гидролого-гидрохимических и биологических исследований, проведенных в лимане в течение последних двух лет.

During many years the natural reservoir had the important fishing, medical and recreational value. However for last decade sharp deterioration of an ecological condition of estuary that was expressed in decrease of salinity of water, change of flora and fauna of a reservoir is marked. Obviously, in opinion of scientists, infringement of a water-salt exchange of water area have resulted in infringement of conditions of maturing of a medical dirty that influences development of medical factors of a resort, it is reflected in spheres of tourism and rest in region, damages to economic interests of the state. Fish efficiency of a reservoir has strongly decreased. The condition of Shabolatsky estuary excites all layers of a society: the population, institutions of local government, nature protection services, the public ecological organizations.

На основе анализа данных натурных наблюдений и результатов численного математического моделирования описан современный гидрологический режим и динамика вод Тилигульского лимана. Выполнена верификация трехмерной численной гидротермодинамической модели, которая позволяет рассчитывать водообмен лимана с морем через соединительный канал и его влияние на формирование гидроэкологического режима лимана.

Приведены характеристики составляющих водного и солевого балансов группы Тузловских лиманов (Шаганы, Алибей и Бурнас) в условиях их рыбохозяйственного использования.