Дана характеристика ветрового режима по многолетним наблюдениям (по 2000 г.) береговой гидрометеорологической станции Херсонесский маяк, как наиболее репрезентативный для морской зоны Севастополя. Многолетняя изменчивость средней скорости ветра за полувековой период (1951 - 2000 гг.) характеризуется устойчивым отрицательным трендом, причем тенденция межгодовых изменений в холодный и теплый сезоны неоднозначна.

Досліджено формування складних метеорологічних явищ: засухи, суховію і пилової бурі. Визначено вплив цих явищ на посіви у період глобальних змін клімату. З'ясовано сучасний рівень пізнання природи засухи, суховію і пилової бурі. Проаналізовано особливості формування, поширення та впливу на урожайність сільськогосподарських культур у Новому і Старому світі. Показано інтенсивність розвитку та ймовірність вияву несприятливих явищ в Україні, наведено заходи боротьби з ними.

Досліджено процес розорювання степів, прерій, саван та розвиток систем землеробства в Новому і Старому світі для нарощування виробництва продовольства в період глобальних і локальних змін клімату. Охарактеризовано сучасні системи землеробства, які забезпечують підвищення родючості грунту та збереження вологи у процесі боротьби з несприятливими метеорологічними явищами. Проаналізовано вплив глобального потепління та вологозабезпечення на структуру посівів, виробництво продовольчих ресурсів і споживання білка. Розглянуто особливості поширення засухи, суховію, пилової (чорної) бурі та їх вплив на урожай в грунтово-кліматичних зонах України. Визначено збитки світової економіки від зазначених явищ, обгрунтовано основні заходи боротьби з ними за умов сучасного землеробства.

Для расчета рассеивающих свойств отдельных частиц песка/пыли, находящихся в воздухе во время песчаной бури, необходимо получить значение проницаемости одной частицы песка/пыли, покрытого слоем воды. В качестве первого шага использована формула Луйенга для определения проницаемости сухого песка/пыли, являющегося частью смеси, параметры которой измеряются. Результаты измерений могут использоваться для оценки особенности распространения электромагнитных волн, используемых коммуникационными системами.

Рассмотрены особенности подготовки, верификации и калибровки меридиональных и зональных компонент скорости ветра, получаемых в процессе прогностического расчета модели GFDL и ре-анализа JRA для последующих численных расчетов параметров волнения в Азово-Черноморском регионе.

Запропоновано електромагнітний механізм утворення смерчу. Смерч розглянуто як контрольований прилипанням газовий розряд, що створюється в атмосфері сильним хмарним зарядом за присутності геомагнітного поля. Обертання середовища в ньому здійснюється електромагнітною силою Лоренца. Розраховано електричні, магнітні та гідродинамічні поля дозвукового вихору. Одержані результати якісно та кількісно відповідають даним спостережень.

Предложен плазменно-капельный механизм образования смерча - интенсивного атмосферного вихря, вращающегося под грозовым облаком. Смерч рассматривается как контролируемый прилипанием газовый разряд, создаваемый в атмосфере сильным облачным зарядом в присутствии геомагнитного поля. Построена общая теория атмосферно-облачного разряда, дан расчет электрической и магнитной структуры плазмы вихря под круглым бесконечно тонким заряженным диском.

Рассмотрена электромагнитная теория смерча. Сформулирована и исследована гидродинамическая задача о движении плазменно-капельной среды, образующей вихрь. Получено выражение для вращающей силы. Она пропорциональна вертикальной компоненте геомагнитного поля и радиальному току в плазме и усилена радиальной компонентой силы Лоренца и центробежной силой. Проведен расчет поля скоростей, плотности и давления дозвукового вихря. Найденная картина движения качественно и количественно соответствует данным наблюдений.

Разработан метод объективной оценки повторяемости ветров с суточной периодичностью направления в горах, оценена роль макроциркуляционных и температурно-радиационных условий образования локальной циркуляции, приведены пространственно-временные характеристики потоков в различных формах рельефа, эмпирическая зависимость повторяемости горно-долинных ветров от высоты станции. Представлено географическое распределение мезомасштабной циркуляции в горах Украины, России, республик Закавказья и Средней Азии. Исследование термобарических условий развития местной циркуляции в горах позволяет считать, что возникновение и простанственно-временной режим горно-долинных ветров определяются режимом инсоляции, циркуляцией синоптического масштаба и морфометрическими особенностями рельефа. Взаимодействие первых, изменяющихся процессов и факторов, и вторых, постоянных во времени, обоюдно, причем крупные горные массивы существенно ослабляют процессы синоптического масштаба, создавая благоприятные условия для развития мезомасштабных циркуляций.

Виконано обробку результатів вимірювань параметрів швидкості вітру, одержаних у системі Держкомгідромету на 10 метеостанціях, розташованих поблизу місць спорудження нових вітрових електростанцій. 3 метою науково-технічного забезпечення виконання завдань програми будівництва вітрових електростанцій запропоновано створити в перспективних регіонах мережу автоматизованих пунктів вимірювання швидкості та напрямку дії вітру з обробкою інформації згідно з вимогами нормативно-технічної документації з вітроенергетики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д237.261с18

Шифр НБУВ: Ж23887 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнена классификация крупномасштабных синоптических процессов, приводящих к штормовым условиям в Азово-Черноморском бассейне, основанная на объективном методе кластерного анализа. Проведен анализ синоптических процессов штормов в Азово-Черноморском бассейне с использованием полученной классификации за период 1954 - 2008 гг.

Проведено класифікацію великомасштабних синоптичних процесів, якi призводять до штормових умов в Азово-Чорноморському регіоні, яка базується на об'єктивному методі кластерного аналізу. Проведено аналіз штормових синоптичних ситуацій в Азово-Чорноморському регіоні з використанням одержаної класифікації за період 1954 - 2008 рр.

The classification of large-scale synoptic processes leading to the storm conditions in the Azov-Black sea region based on objective method of cluster analysis has been made. Analysis of the storm synoptic situations in Azov-Black sea region has been carried out using the obtained classification during the period of 1954 - 2008.

Наведено методичні положення оцінки енергетичних характеристик параметрів вітру для автономних систем в аспекті визначення коефіцієнта використання технічно досяжного вітроенергопотенціалу.

Проанализированы дальние связи в полях среднемесячных значений зональной и меридиональной компонент скорости ветра в средней тропосфере на основании данных версии GEOS-1 Центра космических исследований им. Годдарда.

Получено приближенное описание процесса взаимодействия между двумя смерчеобразными потоками в достаточно разреженном газе из твердых сфер. Такие потоки вращаются и движутся поступательно, причем соответствующие им максвелловские распределения являются точными решениями уравнения Больцмана. Каждый из потоков обладает двумя различными осями - плотности и скоростей, взаимное расположение которых определенным образом связано со степенью точности приближенного бимодального решения.

Наведено результати дослідження двофазної іоносферної бурі 20 - 21 березня 2003 p., найсильнішу негативну фазу якої можна віднести до аномальної, оскільки вона протікала на фоні помірного збурення геомагнітного поля (<$E A sub p~=~29>, <$E K sub p~=~5>). Особливу увагу приділено діагностиці процесів, що супроводжували зміну фаз бурі, які відбулися в період заходу Сонця протягом 17:00 - 18:00 UT. Докладно розглянуто механізми формування глибокого негативного іоносферного збурення.

Наведено результати дослідження відгуку області F і зовнішньої іоносфери на надпотужну магнітну бурю 29 - 31 травня 2003 р. (максимальний індекс <$E K sub p~=~8>). Спостереження проведено за допомогою радара некогерентного розсіяння в Харкові. Зареєстровано глибоке падіння електронної концентрації, підйом висоти максимуму шару F2, незвичайно сильний нагрів плазми, зменшення відносної концентрації іонів водню в головну фазу бурі, зміна процесів іоносферно-магнітосферної взаємодії. Геокосмічна буря супроводжувалася також генерацією хвильових збурень в іоносфері. Розглянуто особливості реакції іоносфери на часткове (73 %) затемнення Сонця 31 травня 2003 p., що відбувалось після сходу Сонця на фоні відновлювальної фази магнітної бурі. Показано, що під час затемнення відбувалася короткочасна (2 - 3 г) перебудова іоносфери до нічних умов. Досліджено також ефекти магнітного збурення, сонячного спалаху й особливості поведінки іоносфери у період після сходу Сонця, що накладалися на реакцію іоносфери на затемнення Сонця.

Проведение тестовых фильтраций одно- и двумерных массивов зональной составляющей скорости ветра позволило исследовать влияние характеристик спектрального окна фильтра Ланцоша на параметры низко- и высокочастотных составляющих рассматриваемых пространственно-временных рядов.

Розглянуто особливості мезомасштабної структури поля вітру на стадії інтенсивного фронтогенезу. Обгрунтовано можливість та алгоритм моделювання цих особливостей за допомогою методів теорії функцій комплексного змінного. Наведено результати числових експериментів; обговорено переваги та недоліки запропонованого підходу.

Проведено дослідження вітрових ресурсів Аравійського півоострова з залученням полів вітру об'єктивного аналізу Британської метеослужби. На підставі вивчення одержаних середньомісячних полів характеристик вітру біля поверхні землі виявлено, що одержані розподіли добре відповідають фізико-географічним особливостям півострова та циркуляційним - сезонів. Наведено оцінку вітрових умов на рівні вітроколеса шляхом відновлення вертикального профілю вітру в приземному шарі до рівнів 50 та 100 м за допомогою теорії подібності Моніна - Обухова. На підставі статистичного аналізу показано, що найкраще узгодження повторюваності фактичних і розрахованих швидкостей вітру на рівні 50 м одержано у разі використання вітру на рівнях не менше 10 м і врахування температурної стратифікації - у приземному шарі 50 - 2 м. Одержано поля середніх значень та вірогідності швидкостей вітру на висоті 50 м та встановлено, що режимні характеристики вітру на даному рівні вже дозволяють використовувати його енергію.