Викладено сучасну методологію та основні етапи побудови комп'ютерних моделей функціональних підсистем, окремих органів і процесів в організмі людини. Описано основні типи математичних моделей біосистем, особливості синтезу та аналізу моделей. Увагу приділено питанням практичної сутності основних понять та проблем моделювання біосистем.

Изложены современная методология и основные этапы построения компьютерных моделей функциональных подсистем, отдельных органов и процессов в организме человека. Описаны основные типы математических моделей биосистем, особенности синтеза и анализа моделей. Внимание уделено вопросам практической сущности основных понятий и проблем моделирования биосистем.

Висвітлено можливості використання інформаційних технологій у біології, теоретичній і практичній медицині, охороні здоров'я. Викладено концептуальні засади та технологію моделювання біосистем різного рівня ієрархії, описано конкретні математичні моделі біосистем з використанням диференціальних і алгебричних рівнянь. Розглянуто проблеми синтезу біотехнічних систем керування рухами, можливості їх застосування в медичній практиці. Розкрито перспективи розвитку біоекомедицини як міждисциплінарного узагальнення інформаційних полів знань біології, екології та медицини. Описано архітектуру єдиного медико-інформаційного простору.

Освещены возможности использования информационных технологий в биологии, теоретической и практической медицине, охране здоровья. Изложены концепутальные основы и технология моделирования биосистем разного уровня иерархии, описаны конкретные математические модели биосистем с использованием дифференциальных и алгебраических уравнений. Рассмотены проблемы синтеза биотехнических систем управления движениями, возможности их применения в медицинской практике. Раскрыты перспективы развития биоэкомедицины как междисциплинарного обобщения информационных полей знаний биологии, экологии и медицины. Описана архитектура единого медико-информиционного пространства.

Окреслено наукову спрямованість інформаційних технологій у біології та медицині. Розглянуто сучасні досягнення та перспективи розвитку галузі.

Проведено исследование алгоритмов таксономии, основанных на гипотезе <$E lambda>-компактности с учетом ограничений, обусловленных зрительным аппаратом человека. Выработан критерий, позволяющий решать задачи таксономии с учетом этих ограничений. Предложено решение задачи таксономии для множества шкал с разным числом градаций. Введено понятие надежности распознавания и погрешности таксономии и предлагается методика их расчета.

Розглянуто різні типи сучасних електронних інформаційних систем в біології і медицині та наведено їх стислу характеристику на підставі власних досліджень та огляду даних літератури.

Розглянуто задачу розробки елементів теорії та інструментальних засобів віртуального проектування комп'ютерних пристроїв і систем автоматизації експериментальних досліджень біологічних об'єктів. Створено віртуальну лабораторію як інструмент міждисциплінарних досліджень, за допомогою якої здійснюються вибір типового функціонального рішення, розрахунки параметрів приладу, створення комплекту конструкторської документації, напрацювання промислових методик застосування нового приладу і, як результат, оцінка доцільності його впровадження. Відзначено, що програмні модулі, які входять до складу даної лабораторії допомагають розраховувати параметри надійності мікроелектронних компонентів, приладів і резервованих систем, обгрунтовувати вибір оптимальної структури приладу, обробляти масиви даних, одержаних за результатами експерименту.

Розглянуто особливості, структурні властивості та синдромальні характеристики біосигналів, які застосовуються у функціональній діагностиці. Висвітлено теоретичні засади спектрального аналізу аналогових і дискретизованих сигналів. Розглянуто алгоритми функціонування та синтезу цифрових фільтрів, а також імовірнісно-статистичні методи обробки медико-біологічної інформації. Запропоновано узагальнені алгоритми автоматизованої обробки й аналізу найбільш поширених у функціональній діагностиці медико-біологічних сигналів - елекрокардіограм, реограм, сфігмограм, електроенцефалограм і викликаних потенціалів мозку.

Рассмотрены особенности, структурные свойства и синдромальные характеристики биосигналов, используемых в функциональной диагностике. Освещены теоретические основы спектрального анализа аналоговых и дискретизированных сигналов. Рассмотрены алгоритмы функционирования и синтеза цифровых фильтров, а также вероятностно-статистические методы обработки медико-биологической информации. Приведены обобщенные алгоритмы автоматизированной обработки и анализа наиболее распространенных в функциональной диагностике медико-биологических сигналов - электрокардиограмм, реограмм, сфигмограмм, электроэнцефалограмм и вызванных потенциалов мозга.

Проаналізовано досвід створення електронного архіву (репозиторію) в Інституті біології південних морів НАН України на основі вільно поширюваного програмного забезпечення (ПЗ) з відкритим кодом (DSpase). Розкрито зміст поняття інститутського репозиторію - публічно доступного архіву наукової організації, призначеного для публікації результатів досліджень. Зазначено, що для створення наукових архівів необхідно використати ПЗ, що підтримує протокол обміну метаданими OAI - PMN (Open Archives Iniiative - Protocol for Metadata Harvesting) для забезпечення сумісності з іншими подібними архівами та спеціалізованими пошуковими системами. Увагу приділено необхідності реєстрування наукового архіву у максимально можливій кількості каталогів (ROAR, OpenDOAR, Avano, OAIster), що дозволяє скористатися всіма перевагами протоколу OAI - PMN і значно підвищити рейтинг публікацій з наукового архіву у пошукових системах.

Проанализирован опыт создания электронного архива (репозитария) в Институте биологии южных морей Национальной академии Наук Украины на основе свободно распространенного программного обеспечения (ПО) с открытым кодом (DSpase). Раскрыто содержание понятия институтского репозитория - публично доступного архива научной организации, предназначеного для публикации результатов исследований. Указано, что для создания научных архивов необходимо использовать ПО, поддерживающее протокол обмена метаданными OAI - PMN (Open Archives Iniiative - Protocol for Metadata Harvesting) с целью обеспечения совместимости с другими подобными архивами и специализированными поисковыми системами. Внимание уделено необходимости регистрации научного архива в максимально возможном количестве каталогов (ROAR, OpenDOAR, Avano, OAIster), что позволяет воспользоваться всеми преимуществами протокола OAI - PMN и значительно повысить рейтинг публикаций научного архива в поисковых системах.