Розглянуто процеси деградації грунтово-рослинного покриву та зменшення площі природно-просторових ресурсів внаслідок неврахування екологічних факторів розвитку міста, які вимагають послаблення антропогенного навантаження та оптимізації природної підсистеми.

Выполнена первичная биогеохимическая оценка аэропромышленного загрязнения тяжелыми металлами территории природного заповедника "Горганы" (Ивано-Франковская обл.). В качестве биоиндикаторов использованы споровые растения (мхи и лишайники), которые наиболее чувствительно реагируют на атмосферное загрязнение. В результате исследований определены сравнительные показатели биоаккумуляции антропогенных поллютантов видами Pleurozium schreberi и Hypogymnia physodes.

Визначено роль мікроорганізмів у забезпеченні гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся. Показано, що за умов масштабного поліелементного забруднення, типового для досліджених територій України й Угорщини, важкі метали інтенсивно мігрують в ланцюгу живлення, взаємозалежно нагромаджуються у тканинах вищих рослин і зумовлюють незворотні зміни мікробних угруповань грунту та води. Відзначено, що головною негативною відмінністю новосформованих ценозів є збільшений у них вміст умовно-патогенних бактерій. Для біоіндикації поліелементного забруднення грунту іонами важких металів запропоновано використовувати штам Acinetobacter spp., для деструкції тіоціанатів - сапрофітні бактерії роду Klebsiella, а для очистки промислових стічних вод від фенолів - штам AF01 (IMB B-7102) Aeromonas hydrophila разом з клиноптилолітовою матрицею. На клітинно-молекулярному рівні вивчено основні механізми взаємодії коменсальних бактерій з організмом господаря. Показано можливість специфічної активації B1 клітин через їх B клітинний рецептор (BCR) T-незалежним антигеном типу 1 - бактеріальним фосфорилхоліном H. influenzae - і залежність проникності слизових оболонок організму від структурних особливостей бактерій-коменсалів. Доведено участь секреторного IgAs, аутокринного фактора росту Reg III <$Ebeta "/" gama> та поверхневого білка SP-D у підтриманні гомеостазу слизових поверхонь організму. До клітинних факторів, які регулюють гомеостаз слизових оболонок організму господаря, належать інтраепітальні нормальні кілери кишечнику (особливо тонкого) та бронхолегеневі й альвеолярні макрофаги.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3*801.4

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА366607 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив виробництва продукції птахівництва на екологічний стан навколишнього середовища, а саме: на біорізноманіття ентомофауни, відсоток зрілості насіння робінії звичайної \i Robinia pseudoacacia \i0 L., стерильність пилку рослин-біоіндикаторів і на стан хвої сосни звичайної \i Pinus sylvestris \i0 L. Відзначено зменшення показників біологічного різноманіття та багатства угруповань комах. Одержано значення екологічних індексів, які свідчать про знижений рівень біологічного різноманіття на території санітарно-захисної зони птахофабрики. Проведено оцінювання таксономічного різноманіття та складності угруповань комах. Визначено конкурентну структуру досліджуваних угруповань, що дає підставу стверджувати, що показники біологічного різноманіття можуть використовуватися як додаткові критерії дослідження впливу діяльності птахівництва на навколишнє середовище. Відсоток зрілих насінин робінії звичайної \i Robinia pseudoacacia \i0 L. на території санітарно-захисної зони птахофабрики складає - 46,6 %, у той час на контрольній ділянці - 75,6 %, що свідчить про забруднення атмосферного повітря на території санітарно-захисної зони птахофабрики. Встановлено, що за рівнем токсичності повітря категорія екологічної безпеки санітарно-захисної зони птахофабрики відноситься до класу "небезпечна" з високим рівнем ушкодження біоіндикаторів та критичним станом біоіндикаторів. Простежено зниження абсолютних величин довжини хвої сосни звичайної в насадженнях з наближенням до птахофабрики та з підвищенням рівня забрудненості середовища. Наголошено, що реалізація екологічних вимог до тваринництва повинна базуватися на системному моніторингу території цих підприємств, де оцінюють стан природних комплексів, які є індикаторами антропогенних забруднень.

Висвітлено питання деградації гідроморфних біогеоценозів під впливом меліорації, перспективні шляхи їх раціонального використання і відновлення екологічних функцій.

Освещены вопросы деградации гидроморфных биогеоценозов под влиянием мелиорации, перспективные пути их рационального использования и восстановления экологических функций.

The article deals with degradation of hydromorphous biogeocenosa (wetlands) under the influence of amelioration, prospective ways of their rational use, and restoration of their ecological functions.