Представлено результати дослідження сезонних і вікових змін зараженості Sturnus vulgaris (Linnaeus, 1758) цестодами у весняно-осінній період 1999 р. на Чернігівщині. Знайдено 7 видів цестод, з яких найчастіше реєстрували Monopylidium musculosum (Fuhrmann, 1896) Fuhrmann, 1899 та Variolepis farciminosa (Goeze, 1782) Spassky et Spasskaja, 1954. Встановлено, що зараженість прилітних шпаків була максимальною, потім різко знижувалась у гніздовий період і поступово зростала до відльоту. Пташенята першої кладки вільні від цестод. Зараження відбувається тільки в повторній кладці безпосередньо перед вильотом. Зараженість молодих птахів цестодами поступово збільшується до відльоту на зимівлю.

Введено в номенклатуру 3 нових роди паразитів птахів - циклофілідних цестод родини Echinocotylidae Ariolа, 1899: 1 - Moroshandia Spassky, gen. n.; типовий вид - Moroshandia formosoides (Spasskaya et Spassky, 1961), comb, n.; syn. Microsomacanthus formosoides Spasskaya et Spassky, 1961. 2 - Vladilepis Spassky, gen. n.; типовий вид - Vladilepis cavoarmatus (Sudarikov, 1950). 3 - Mariicotyle Kornyushin, gen. n.; syn. Echinocotyle (Mariicotyle) Kornyushin, 1983; типовий вид - Mariicotyle brachycephala (Creplin, 1829), comb. n.; syn. Taenia brachycephala Creplin, 1829. Наведено родовий і диференціальний діагнози цих родів.

Розглянуто життєвий цикл та паразитарну систему паразита нанду (Rhea americana) нематоди Dicheilonema rheae (Filariata: Diplotriaenidae) за умов цілинного степу заповідника "Асканія-Нова". За результатами досліджень розкрито життєвий цикл нематоди D. rheae. Визначено коло проміжних та останніх хазяїв. Вперше для нематод підряду Filariata на прикладі досліджуваного виду доведено здатність до паратенічного паразитизму, окреслено коло потенційних паратенічних хазяїв. Подано морфологію статевозрілих D. rheae та личинок, розвиток яких триває у проміжному хазяїні - прямокрилих комахах. Досліджено структуру паразитарної системи D. rheae за умов цілинного степу "Асканія-Нова" та комплекс екологічних чинників, що зумовлюють усталеність даної системи. Узагальнено наявні в літературі відомості про гельмінтофауну страусоподібних птахів у їх природних місцеперебуваннях та проаналізовано зміни в її складі, пов'язані з акліматизацією хазяїв.

Вперше зроблено повний аналіз цестодофауни птахів Українського Полісся та фонових видів птахів Києва та його околиць. Наведено порівняльну характеристику видового складу цестод Лівобережного та Правобережного Полісся України, визначено внесок цестодофауни птахів даного регіону в цестодофауну птахів України в цілому. З 140-ка виявлених видів цестод 83 вперше зареєстровано у птахів Полісся, а 21 - новий для фауни України. Описано новий вид цестод Aploparaksis (Tanureria) vanelli Komyushin, Bondarenko, Greben, 2006 від чайки (Vanellus vanellus L.) та 4 види родини Dilepididae: Fuhrmanolepis sp. від звичайного баранця (Gallinago gallinago L.), Liga sp. 1 та Liga sp. 2 від звичайного дятла (Dendrocopus major L.), Spiniglans sp. від сороки (Pica pica L.) і 2 види родини Echinocotylidae: Echinocotyle sp. від звичайного баранця (G. gallinago) та Sobolevicantus sp. від крижня (Аnas platyrhynchos L.), що мають ознаки нових видів. Відновлено самостійність виду Diorchis tschanensis Krotov, 1949, який вважався синонімом Diorchis spinata Mayhew, 1929 або Diorchis formosensis Sugimoto, 1934. Суттєво доповнено відомості з морфології кількох раніше недостатньо вивчених видів цестод. Вперше за умов Лівобережного Полісся України вивчено локальну фауну цестод шпака та її сезонно-вікову динаміку. З'ясовано, що на даній території на відміну від інших регіонів домінують лише два види цестод.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.141.72*832 + Е0*836.6:Е623.35

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА357219 Пошук видання у каталогах НБУВ