Визначено наукову та освітню сутність заповідного правознавства, основні періоди історії садово-паркових об'єктів. Проаналізовано сучасні класифікації та стан мережі заповідних парків (ЗП), методи збереження їх біорізноманіття. Обгрунтовано фітоценологію як наукову основу територіальної організації рослинного покриву ЗП, розкрито структуру проектів організації їх територій. Наведено характеристики визначних закордонних ЗП та України.