Для пошуку генів кристалічних інсектицидних білків Bacillus thuringiensis за допомогою полімеразної ланцюгової реакції було сконструйовано специфічні до Cry1, Cry3, Cry5 генів B. thuringiensis праймери, що містять інозин. Використання цих праймерів у полімеразній ланцюговій реакції(ПЛР) дозволило виявити Cry гени в ряді нових штамів B. thuringiensis, ізольованих на території України. В двох штамах ці гени було ідентифіковано та показано їх високу гомологію до генів Cry1Ba2 та Cry1Bc.

Розглянуто досягнення в галузі дослідження мікробного синтезу флавінів різними групами про- та еукаріотичних мікроорганізмів. Викладено питання генетичного контролю та молекулярних механізмів регуляції даного процесу, конструювання біотехнологічних продуцентів рибофлавіну методами класичної селекції, а також використання мікроорганізмів для промислового одержання вітаміну <$Eroman В sub 2>. Наведено результати досліджень синтезу флавінів у дріжджів, які протягом 40-а років проводив заслужений діяч науки УРСР, професор Г.М.Шавловський.

Рассмотрены результаты достижений в области исследования микробного синтеза флавинов разными группами про- и эукариотических микроорганизмов. Изложены вопросы генетического контроля и молекулярных механизмов ригуляции данного процесса, конструирования биотехнологических продуцентов рыбофлавина методами классической селекции, а также использования микроорганизмов для промышленного получения витамина <$Eroman В sub 2>. Приведены результаты исследований синтеза флавинов в дрожжах, проводимых на протяжении 40-а лет заслуженным деятелем науки УССР, профессором Г.М.Шавловским.

Наведено літературні та власні експериментальні дані щодо стану та перспектив розвитку промислового виробництва мікробних поверхнево-активних речовин (ПАР) у світі. Зазначено, що висока на теперішній час собівартість мікробних ПАР зумовлена великими витратами на біосинтез і виділення цільового продукту, а також невисокою продуктивністю штамів-продуцентів. Дослідження, спрямовані на вирішення цих проблем, є ключовими та пріоритетними у біотехнології мікробних ПАР.

Модифіковано метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Rhodococcus erythropolis ЕК-1 у процесі культивування на гексадекані та етанолі. Внесення 1 М HCl у класичну систему розчинників (хлороформ:метанол = 2:1) дає змогу вилучати як неполярні, так і полярні ПАР ліпідної природи. Спостережено значне підвищення ефективності екстракції (збільшення вмісту визначуваних метаболітів на 30 - 55 % в порівнянні з класичною методикою). Висунуто гіпотезу про механізм дії модифікованої системи розчинників, оптимізовано й обгрунтовано кількість стадій екстракції.

Охарактеризовано поверхнево-активні речовини (ПАР), синтезовані мікроорганізмами різних фізіологічних і таксономічних груп. Наведено класифікацію ПАР за хімічною природою (гліколіпіди, ліпопептиди, ліпополісахариди, жирні кислоти та їх похідні фосфоліпіди) і молекулярною масою (низько- та високомолекулярні), а також переваги мікробних ПАР перед синтетичними аналогами.

Показано можливість синтезу метаболітів із поверхнево-активними та емульгувальними властивостями під час культивування Nocardia vaccinii K-8 на дешевих мінеральних середовищах із гідрофільними субстратами (етанол, глюкоза). Встановлено, що синтез поверхнево-активних речовин (ПАР) підвищується за концентрації субстратів 1 %, тривалості культивування 120 - 168 год і наявності у середовищі іонів заліза та дріжджового автолізату. Одержані дані є вихідними для розробки технології синтезу ПАР Nocardia vaccinii K-8.

Розроблено пробіотики нових поколінь з мультикомпонентним складом і високою ефективністю. Теоретично обгрунтовано принципово нові підходи до створення пробіотичних препаратів на основі фізіологічних цукролітичних представників нормомікробіоценозів людини. Одержано дані стосовно механізму первинного формування мікроекологічного гомеостазу людини в онтогенезі та фактори, що впливають на цей процес. З використанням ізольованих з різних біотопів людини та відібраних за пробіотичною активністю індигенних бактерій родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus і Propionibacterium сконструйовано мультикомпонентні пробіотики нового покоління з широким спектром видів пробіотичної активності. Установлено високу бактеріотерапевтичну ефективність розроблених мультипробіотиків.

Вивчено здатність Streptomyces globisporus 1912 та його мутантів до синтезу біологічно активних речовин - антибіотиків, каротиноїдів та ізофлавоноїдів. З застосуванням індукованого мутагенезу N-метил-<$EN prime>-нітро-N-нітрозогуанідом у штаму S. globisporus 1912 одержано нову групу ландоміцинеактивних мутантів, що продукують різні біологічно активні речовини. Визначено чутливість вихідного штаму й одержаних мутантів до дії антибіотиків. Певні мутанти набули резистентність 100 мкг/мл до антибіотиків - стрептоміцину (3-1 Smr, 3-1Б Smr, 27 Smr, RS1 Smr), канаміцину (RS2 Kmr), флориміцину (27 Flr, RS2 Flr) і доксорубіцину (RS1 Dxr, RS2 Dxr, 3-1 Dxr). На підставі позитивних результатів генетичної рекомбінації у разі злиття протопластів ландоміцин- і геністеїннедостатніх мутантів зроблено висновок про належність фенотипово подібних мутацій lndE і gsn до різних генів, що контролюють біосинтез антибіотика й ізофлавону відповідно. Ідентифіковано пігмент червоно-помаранчевого кольору, який Rf і максимумами поглинання є ідентичним стандартному лікопіну. Найбільш активні мутанти утворюють на соєвому та кукурудзяному середовищах до 2 мг лікопіну на грам сухої біомаси міцелію. Показано здатність екзогенного геністеїну відновлювати синтез ландоміцину E у ландоміциннедостатніх мутантів і підвищувати біосинтез полікетидних антибіотиків ландоміцинів A і E, тетраценоміцину та хлортетрацикліну у відповідних продуцентів на 1 - 42 %. Установлено, що метаболіт мутанта 2LV, екстрагований з мінімального агаризованого середовища, має молекулярну масу 384,9 г/Моль, якій

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*444 + Е40*725.3

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА361873 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено поглибленому вивченню позаклітинних лектинів сапрофітних бактерій. Розроблено новий напрямок в мікробіології, що грунтується на концепції пошуку і застосування в різних галузях біології та медицини принципово нових нешкідливих медикаментозних засобів природного походження. Проведено розширений скринінг продуцентів позаклітинних лектинів серед бактерій роду Bacillus і встановлена їхня здатність до синтезу лектинів з унікальною специфічністю до сіалових і уронових кислот. Виявлено фізіологічні особливості росту продуцентів і утворення ними позаклітинних лектинів; здійснено спрямований біосинтез цих метаболітів. Розроблено технологію одержання препаратів та ізоформ бактерійних сіалоспецифічних лектинів. Вивчено їх вуглеводзв'язуючі, гемаглютинуючі, фізико-хімічні та медико-біологічні властивості. Запропоновано можливі сфери застосування цих біополімерів як цінних хіміко-аналітичних та діагностичних реагентів, індукторів gamma-інтерфероногенезу, імунотропних та протипухлинних засобів. Створено наукові основи для конструювання на базі позаклітинних лектинів сапрофітних бактерій терапевтичних препаратів направленої дії.

Досліджено протимікробну активність 89 нових оригінальних гетероциклічних сполук - гідразонів солей хінолінію та споріднених їм гідразонів акридинію та фенантридинію. Вивчено вплив хінолінових похідних на синтез білка, нуклеїнових кислот і дегідрогеназну активність прокаріотів, що дозволило встановити основні сторони механізму протимікробної дії гідразонів хінолінію. Вперше визначено параметри токсичності у гострому та хронічному дослідах, ефекти кумуляції, подразнюючу й алергізуючу дію даних сполук. Проаналізовано залежності протимікробної дії сполук від їх структури, розглянуто структурно-функціональні зв'язки у рядах гідразонів солей хінолінію, а також спрогнозовано їх біологічну активність, яка залежить від наявності будь-яких фармакофорів. На моделях експериментальних стафілококової та синьогнійної інфекції доведено досить виражену захисну та терапевтичну дії похідних хінолінію у порівнянні з декаметоксином та антибіотиками. Охарактеризовано високу активність гідразонових похідних хінолінію, акридинію та декаметоксину щодо гноєтворних коків, токсигенних корінебактерій дифтериту, збудників лістеріозу та рахнельозу, неспорових анаеробів, що дає можливість з використанням нових сполук розробити засоби попередження та лікування обумовлених ними захворювань.

Виділено й очищено за допомогою тонкошарової хроматографії 13 антибіотиків червоного, рожевого, жовтого та фіолетового кольорів, які синтезуються грунтовими стрептоміцетами на повноцінному кукурудзяно-соєвому середовищі. Визначено антибіотичну активність одержаних сполук відносно ряду грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також дріжджів. Установлено максимуми поглинання антибіотиків у видимому та УФ-світлі. Одержано попередні дані про наявність у структурі молекул більшості антибіотиків вуглеводного компонента, а також про індикаторні властивості антибіотиків червоного кольору. Зроблено припущення про можливу спорідненість деяких антибіотиків з антрациклінами та ансаміцинами.

У Streptomyces globisporus 1912 одержано 8 УФ-індукованих мутантів з підвищеним біосинтезом ландоміцину E, частота виділення яких становила <$E 2~times~10 sup -3>. Вивчено динаміку біосинтезу антибіотика в межах 24 - 96 годин культивування. Максимум накопичення ландоміцину E на агаризованому середовищі досягався на 48 годину вирощування. Мутанти 1-1, 1-1ж, 1-2ж, 1-2 і 4-1 продукували ландоміцин E на рівні 175 - 187,5 мг/л, а 1-1к, 1-3 і 4-1-1 - від 80 до 100 мг/л.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*44 + Е40*725.313

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проведено пошук позитивних регуляторів біосинтезу ландоміцину E серед екзогенних метаболітів музейних і свіжовиділених штамів стрептоміцетів за допомогою тесту на косинтез із використанням мутантного штаму Streptomyces globisporus 1912-Б2. Показано здатність біля 10 % досліджених стрептоміцетів утворювати екзогенні метаболіти, які відновлюють біосинтез ландоміцину E штамом Б2. Регуляторні сполуки, очищені за допомогою методу тонкошарової хроматографії, відрізняються між собою хроматографічною рухливістю (Rf) і максимумами поглинання в УФ-світлі. На підставі попередніх досліджень вони віднесені до 4-х типів позаклітинних регуляторів біосинтезу ландоміцину E.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*72 + Е40*725.313

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено вплив цитотоксичного лектину на різні ланки імунної системи: клітинну та гуморальну. Виявлено активувальний вплив цитотоксичного лектину на функціональну активність перитонеальних макрофагів, цитотоксичних лімфоїдних клітин селезінки у тварин із пухлиною. Показано його здатність стимулювати утворення специфічних антитіл, значно підвищувати рівень інтерферону у сироватці крові у інтактних тварин і у разі пухлинного росту. Вивчено вплив лектину на лімфоїдні органи та гематологічні показники периферійної крові. Показано здатність цитотоксичного лектину, як самостійного засобу, пригнічувати ріст і метастазування пухлин та посилювати імунну відповідь у разі пухлинного росту. Виявлено протипухлинну ефективність різних схем застосування лектину. Досліджено його вплив на пухлинний процес і показники імунологічної реактивності за умов, наближених до клінічних: за хірургічного видалення первинної пухлини. Підібрано оптимальні дози та режими введення лектину Bacillus subtilis В-7025 для забезпечення максимально ефективної імуномодуляторної та протипухлинної дії.

Исследовано влияние условий культивирования штамма-продуцента бактериоцинов Pseudomonas aeruginosa УКМ В-333 на активность выделяемых киллерных частиц. Показано, что индукция бактериоцинов происходит с максимальной активностью на среде LB при <$E28~symbol Р roman C> и внесении в качестве индуктора 100 мкг/мл налидиксовой кислоты в позднюю логарифмическую фазу роста культуры. Использование предложенных методов оптимизации индукции позволяет повысить активность бактериоцинов P. aeruginosa УКМ В-333 в 256 раз и достичь при этом 6,5 млн ЕА/мл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*72 + Е40*725.313

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Зазначено, що пробіотики мають істотне значення для встановлення та підтримки оптимального імунного здоров'я. Пробіотична терапія здавна відома з народної медицини, проте демонстрація того, що мікрофлора кишечника індукує вроджений імунітет, представила науково обгрунтовану концепцію терапевтичного застосування потенційно корисних мікроорганізмів. Традиційно пробіотики пов'язані з молочними продуктами, тим не менш, для зміцнення здоров'я є потреба у нових препаратах, основу яких складають, перш за все, природні симбіотичні мікробні угруповання. Особливо безпечні та надійні пробіотики необхідні для тривалих експедицій, у тому числі позаземних, іншопланетних баз, де люди піддаються дії несприятливих чинників довкілля. Через це профілактика та коригування імунної системи за допомогою пробіотиків стають особливо важливими. Комбуча (чайний гриб) є симбіотичним угрупованням бактерій та дріжджів і відомий як напій, що зміцнює здоров'я. Сучасні методи дослідження перебувають на стадії відновлення популярності комбучі як пробіотика для лікування та профілактики багатьох захворювань. Препарати комбучі у недалекому майбутньому використовуватимуться як фармакологічні.

Streptomyces globisporus 1912, продуцент протипухлинного антибіотика ландоміцину Е, синтезує низькомолекулярну сигнальну молекулу N-метилфеніліланіл-дегідробутирін дікетопіперазін (BDD) і її комлексний і нестабільний побічний продукт, які відновлюють, подібно до А-фактора Streptomуces griseus 773, біосинтез ландоміцину E і стрептоміцину та споруляцію у дефектних мутантів S. globisporus 1912-Б2 і S. griseus 1439 відповідно. Очищено і з'ясовано структуру двох сполук з Rj 0,8 за допомогою ВЕРХ, РХ/МС і <^>1Н ЯМР аналізів. Ці сполуки мають m/z 338 і 383 відповідно і кожна із них представлена двома стереоізомерами, які включають BDD у свою структуру. Запропоновано гіпотезу для пояснення складу і регуляторних властивостей даних нестабільних сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313 + Е422.384.3*72

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Підібрано оптимальне середовище для синтезу протипухлинного антибіотика аранціаміцину штамом Streptomyces echinatus DSM40730. Досліджено вплив різних концентрацій глюкози на рівень біосинтезу цього антибіотика. Високі концентрації глюкози в ферментаційному середовищі приводять до незначного зростання рівня синтезу аранціаміцину. Наявність в середовищі джерел нітрогену та фосфору не суттєво впливає на рівень антибіотиків у S. echinatus. Найвищий синтез аранціаміцину спостережено на п'яту добу культивування S. echinatus у рідкому середовищі SG за температури вирощування 28 - 30 <$E symbol Р>С та нейтрального значення рН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82 + Е40*725.313

Рубрики:

Протипухлинні засоби

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Узагальнено дані про опрацювання методів клонування генів у актиноміцетах - продуцентах антибіотиків. Проаналізовано особливості найпоширеніших методів перенесення рекомбінантних молекул ДНК у клітини актиноміцетів та проведено порівняння їх ефективності для різних видів цих бактерій. Наведено матеріали власних досліджень авторів щодо створення ефективної системи перенесення екзогенних молекул ДНК у штами актиноміцетів.