Показана перспективность использования различных приемов микроклонального размножения для сохранения генофонда редких и исчезающих видов флоры Крыма. Для ряда видов разработаны эффективные способы размножения в культуре in vitro и создана коллекция пересадочных культур.

Одержано та досліджено дві регуляторні послідовності, що забезпечують коренеспецифічну та світлозалежну експресію химерних генів у бактеріальних і рослинних клітинах. Промотор, що має коренеспецифічні властивості, одержано в результаті клонування фрагментів ядерної ДНК тютюну перед кодувальною послідовністю безпромоторного гена неоміцинфосфотрансферази -II (npt-II). Підібрано фрагменти, що ініціюють транскрипцію у бактеріальних клітинах. Промоторну послідовність гена малої субодиниці рибулозо-1,5-дифосфаткарбоксилази (rbcS-3A) одержано шляхом її ампліфікації за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Одержані послідовності проклоновано у плазмідних векторах. Рекомбінантні плазміди, що містять ці фрагменти перед репортерними генами, введені в клітини тютюну. Регуляторну активність й органоспецифічність доведено за допомогою генів npt-II хлорамфеніколацетилтрансферази (cat). У сконструйовані вектори введено ген металотіонеїна. Показано підвищену здатність трансгенних рослин до акумуляції іонів важких металів у клітинах органів з експресією гена металотіонеїну, що вибірково індукується досліджуваними промоторами.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.44

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА346320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати досліджень морфогенезу у культурі in vitro стеблових експлантатів Arnica chamissonis Less. ssp. foliosa (Nutt.) Maguire (A. foliosa). Розроблено спосіб клонального мікророзмноження цінних лікарських рослин виду-інтродуценту. Морфогенез експлантів in vitro відбувається за двома шляхами, а саме: активацією існуючих і формуванням de novo меристематичних зон у тканинах експлантів. Установлено, що регенераційна здатність стеблових експлантів залежить від їх місця розташування на пагоні та є найбільшою у сегментів базальної частини. Виявлено можливість збільшення регенераційного потенціалу експлантів шляхом попередньої активації меристем донорних рослин за їх вирощування з насіння на живильному середовищі МС з фітогормонами БАП чи ГК. За методом планування експерименту знайдено спрощений варіант живильного середовища МС, що є оптимальним для клонального мікророзмноження I>A. foliosa. Для оцінювання регенераційної здатності експлантів компонентами живильного середовища значущими є цитокінія БАП і сахароза. Плоїдність ренерантів є стабільною за чисельних циклів клонального мікророзмноження протягом двох років. Вміст арніфоліну в листях і суцвіттях рослин-ренегерантів достовірно не відрізняється від аналогічних показників у рослинах, розмножених традиційним вегетативним шляхом. Водний обмін рослин-регенерантів відновлювається за умов підвищеної вологості субстрату та повітря у теплиці.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.44 + П214.3-319

Рубрики:

Загальна ботаніка

Лікарські рослини

Шифр НБУВ: РА349550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено SSR-аналіз клонів підщепних, технічних та столових сортів винограду. Одержана алельна характеристика за мікросателітними локусами клонів сортів винограду може бути використана для ідентифікації та паспортизації генотипів клонів винограду. Виявлено високий рівень мутаційної мінливості у клонів підщепних та технічних сортів. Одержано ДНК-паспорти перспективних клонів. Результати генотипування можуть бути використані для реєстрації клонів і захисту прав селекціонерів.

Очищено ендогенний дефензин із проростків сосни звичайної, а також клоновано кДНК, яка кодує дефензин 1 (PsDef1, Pinus sylvestris дефензин 1). Фрагмент кДНК дефензину 1, який кодує зрілу форму цього білка, клоновано у вектор pET42a(+) та індуковано його експресію у бактеріальній системі Escherichia coli. Оптимізовано умови продукування рекомбінантного білка PsDef1, злитого з глутатіон-S-трансферазою, у розчинній формі. Після афінного очищення цього білка на глутатіон-сефарозі та протеолізу фактором Xa одержано біологічно активний препарат рекомбінантного PsDefl, антифунгальна активність якого є співмірною з такою ендогенного дефензину 1 сосни звичайної.

Ідентифіковано новий ген томата (BCAT7), що кодує нову ізоформу амінотрансфераз, задіяних у метаболізмі амінокислот із розгалуженим ланцюгом. Ген картовано в геномному регіоні між маркерами TG71 і TG528 на хромосомі 1. Шляхом RACE-PCR встановлено повнорозмірну кодуючу нуклеотидну послідовність цього гена. Вивчено його експресію в різних типах тканин томата та визначено субклітинну локалізацію протеїну, що ним кодується.

Проведено комплексне дослідження еколого-фізіологічних особливостей 11-ти видів дикорослих орхідних флори України з високим природоохоронним статусом. Вперше досліджено комплекс фітогормонів та особливості їх розподілу в онтогенезі орхідей. Встановлено співвідношення вільних і зв'язаних форм цитокінінів (ЦТК), індоліл-3-оцтової (ІОК) й абсцизової кислот (АБК). Показано, що високі рівні ІОК та ЦТК характерні для вегетативних і генеративних органів у період інтенсивного росту та розвитку орхідей. Для вегетативних органів характерним є поступове зниження рівня ІОК і ЦТК і збільшення вільних форм АБК у процесі онтогенезу. Вперше виявлено спряження між вмістом ендогенних фітогормонів інтактних органів орхідних на певних етапах онтогенезу й інтенсивністю калюсогенезу з експлантів даних органів. Вперше показано, що максимальна частота калюсогенезу за певних умов культивування є характерною для генеративних органів орхідей, які відрізняються підвищеним вмістом ендогенних цитокінінів та індолілоцтової кислоти та низьким рівнем абсцизової кислоти.