Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177*333.8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою ЕПР спектрометра, що працює в трисантиметровому діапазоні довжин хвиль, вивчено аномальні резонансні сигнали в слабкомінералізованих біологічних тканинах. Досліджено тканини раковин молюсків, а також тканини мозку людини та тварин. Показано, що кутові залежності резонансних полів аномальних сигналів не можуть бути описані в наближенні звичайних слабков'язаних парамагнітних центрів. У тканинах мозку виявлено декілька резонансних сигналів з різною шириною ліній <$E DELTA В>. Ці сигнали розділено на дві групи: вузькі з <$E DELTA B~symbol Ы~5~-~8> і широкі з <$E DELTA B~symbol Ы~12~-~150 roman mT>. Динамічні характеристики вузьких сигналів у тканинах мозку й у раковинах молюсків є подібними. У разі високого рівня мікрохвильової потужності на контурі цих резонансних сигналів з'являються параболічні зони, пов'язані з проявом квантових осциляцій. На підставі цих експериментів зроблено висновок, що властивості магнітних областей, які продукують вузькі сигнали в тканинах мозку та в раковинах молюсків, є подібними. Проаналізовано різноманітні фізичні моделі, що можуть пояснити характеристики аномальних резонансних сигналів. Показано, що вузькі резонансні сигнали в тканинах мозку обумовлені обміннозв'язаними парамагнітними центрами, які локалізовані в нанорозмірних мінеральних частинках. Розщеплення вузьких сигналів мікрохвильовим полем викликано впливом цього поля на рух електронів між різними іонами, які пов'язані обмінною взаємодією. Припущено, що широкі сигнали в тканинах мозку обумовлено антиферомагнітними або феромагнітними частинками з розмірами порядку мікрометрів. Мінеральні частинки в тканинах мозку мають унікальні

магнітні властивості, що визначаються структурою органічної матриці. Це призводить до створення в біологічних тканинах особливих магнітних частинок, які названо біомагнетиками. Зроблено висновок, що в тканинах мозку мають місце процеси біомінералізації. У результаті біомінералізації в мозку формуються фізіогенні (нормальні) та патогенні мінеральні частинки. Припущено, що вузькі та широкі резонансні сигнали в тканинах мозку продукуються відповідно фізіогенними (нормальними) та патогенними мінеральними частинками; а також, що фізіогенні магнітні частинки грають важливу роль у функціонуванні мозку, а патогенні можуть бути причиною захворювань мозку.

Представлена гистоморфологическая характеристика трансплантата криоконсервированных эмбриональных нервных клеток (ЭНК) у крыс с экспериментальным паркинсонизмом, который получен двусторонним анодным электролизом черной субстанции. Показано, что пересаженные ЭНК пролиферируют в зоне введения и за пределом рубцового вала. Введенные нейробласты распространяются также за пределы зоны пролиферации.

Представлено динаміку морфологічних змін головного мозку щурів у випадку хронічного Т-2 токсикозу. На ранніх етапах Т-2 токсикозу переважали набубнявіння клітин та гідропічна дистрофія. На 20-ту добу, на тлі дистрофічних і деструктивних змін, у головному мозку посилювалися компенсаторно-адаптативні процеси. На 30-ту добу Т-2 токсикозу превалювали атрофічні, деструктивні процеси в нейронах і значне випадіння клітин, зумовлене їх відмиранням.

Вивчено мікроструктуру довгастого мозку корів чорно-рябої породи різного віку. У молодняку великої рогатої худоби встановлено збереженість структури нейроглії, чітко проглядаються нервові клітини, гліальні елементи, судини, капіляри. У нейронах розрізняється цитоплазма та ядро. Під час дослідження вікових змін у довгастому мозку дорослої великої рогатої худоби встановлено, що кількість нейронів зменшується за рахунок розростання нервових волокон, а величина їх збільшується завдяки зростанню об'єму цитоплазми. Виражені структурні зміни в нейроглії дорослої великої худоби не вплинули на зміни нейрогліального комплексу. Відмічено спад судин мозку як наслідок посмертних змін або незначних патологій та склеротичні зміни у судинах, що є наслідком фізіологічного старіння.

Вивчено морфологічні особливості пазух і вен твердої оболонки головного мозку (ТОГМ) у собак різної маси, віку та статі. Виявлено шляхи та типи венозної крові на підставі вірогідних даних. У порівняльному аспекті вивчено морфо- та стереотопометричну характеристику пазушно-венозних утворень ТОГМ і визначено їх відмінності між людиною та собакою. Установлено онтогенетичні особливості топографії вен і пазух ТОГМ у різних ланках і басейнах судинного русла склепіння основи черепа. Венозну сітку ТОГМ собаки розглянуто як експериментальну модель для обгрунтування хірургічних доступів до вивчених венозних утворень.

Проведено комплексне морфофункціональне порівняльне дослідження вентромедіального ядра (ВМЯ) та латеральної області гіпоталамуса (ЛГО) у разі старіння та емоційно-больового стресу (ЕБС) та показано нерівномірність їх вікових і реактивних змін. Установлено, що деструктивно-дистрофічні процеси в нейронах, глії та капілярах, зниження активності лужної фосфатази в мікроциркуляторному руслі, накопичення у гліоцитах білка S100B, а також зменшення кількості нейронів раніше виявляються в ЛГО, ніж у ВМЯ. У старих щурів не відзначено суттєвого зниження кількості нейронів у ВМЯ, однак відбуваються виражені зміни якісного складу клітин: за рахунок зменшення кількості незмінних збільшується кількість деструктивно змінених нейронів. Установлено, що у ЛГО аналогічна зміна якісного складу нейронів відбувається на тлі загального зниження їх кількості. Виявлено органоспецифічну особливість ядер нейронів ВМЯ щурів - характерну складну багатолопатеву форму, яка зберігається в старих тварин. Показано, що у разі ЕБС знижуєтья чисельна щільність гліоцитів, а кількість нейронів не змінюється. Зміни якісного складу нейронів у дорослих стресованих щурів виявилися ідентичними розподілу цих клітин у старих інтактних тварин.

Вивчено роль макромолекул, що специфічно зв'язують гепарансульфат та гіалуронат на різних етапах морфогенезу мозку щурів за нормальних умов та у процесі моделювання гіперфенілаланінемії, <$Enothing sup 131 roman I>-індукованого материнського гіпотиреозу, опромінення низької інтенсивності, соматогенного післяопераційного гепарансульфат- та гіалуронат-зв'язувальної здатності білків in vitro та in situ. Запропоновано оригінальну концепцію залежності морфогенезних подій у мозку від загального рівня гепарансульфат- та гіалуронат-зв'язувальної активності водорозчинних, мембраноасоційованих, мембранних та екстрацелюлярних/цитоскелетних компонентів. Виявлено характерне співвідношення гепарансульфат-зв'язувальної та гіалуронат-зв'язувальної активності 1:10 на ранніх етапах розвитку мозку. Установлено ступінь залежності адгезивності нейронів гіпокампу від кількості гепарансульфату та гіалуронату в полілізиновому субстраті культури. Показано наявність мігруючих нервових клітин. Очищено мембраноасоційовані гепарансульфат-зв'язувальні білки з мозку новонароджених щурів (19 і 28 кДа) та мембранні гіалуронат-зв'язувальні білки з ембріонального мозку людини (250 і 20 кДа). Наведено докази збільшення загального рівня глікозамінглікан-зв'язувальної активності білків на етапі активної проліферації та міграції клітин за умов гіперфенілаланінемії. Доведено участь гепарансульфат-зв'язувальних і гіалуронат-зв'язувальних рецепторів в адаптаційних процесах за умов впливу <$Enothing sup 131 roman I>-індукованого материнського гіпотиреозу та опромінення низької інтенсивності (одноразового та фракціонованого в дозі 0,25 Гр). Визначено

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177 + В60*739.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Нерозпізнані літаючі об'єкти (НЛО)

Шифр НБУВ: РА338031 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено динаміку структурних і ультраструктурних змін ядер дорсомедіальної ділянки гіпоталамуса (пришлуночкова ділянка) у щурів під час моделювання хронічного емоційного стресу впродовж 10 міс. Встановлено, що з посиленням стресового навантаження збільшуються ознаки ураження нервової тканини: змінюється структурна організація синаптичних терміналей і синаптичних везикул, співвідношення типів синаптичних контактів. Порушення структури мітохондрій, поява мультивезикулярних тілець і інших осміофільних мембранних структур різної форми, явища набряку свідчили про прогресування деструктивних процесів у нервовій тканині. Структури досліджуваної ділянки зазнавали ушкоджень різного ступеня, що створювало мозаїчний характер змін. Поряд з адаптивними процесами спостерігалися грубі деструктивні пошкодження структур аж до загибелі дендритів і дегенерації аксонів, що свідчило про системний і незворотний характер змін у тканині мозку. Вони можуть відображати адаптаційно-дизадаптаційні зміни в дорсомедіальній ділянці гіпоталамуса у разі тривалого стресу і ознаки декомпенсації або передпатологічного стану перенапруження та бути морфофункціональною основою хронічного стомлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне морфологічне дослідження структурно-функціональних особливостей мозочка на висоті дії загальної глибокої гіпотермії та на третю добу постгіпотермічного періоду. Встановлено, що на висоті дії загальної глибокої гіпотермії у нейроцитах та клітинах глії прослідковуються ультраструктурні та функціональні зміни реактивного типу, які на третю добу після впливу загальної глибокої гіпотермії проявляються реактивно-деструктивними змінами.

Одержано дані щодо особливостей морфології судинних сплетень шлуночків головного мозку у щурів контрольної серії дослідів у віковому аспекті. Вперше в експериментальній роботі на різних рівнях структурної організації проведено комплексне вивчення судинних сплетень шлуночків головного мозку під час введення ксеногенної спинномозкової рідини (КСМР). Пріоритетними є результати наукових досліджень про особливості структурних перетворень судинних сплетень шлуночків головного мозку щурів під час парентерального введення КСМР в різні вікові періоди, а також залежно від кратності її введення.

Проведены исследования активности глутатионредуктазы и глутатион-S-трансферазы в тканях неокортекса и ствола мозга кроликов через 12 мес. после легкой черепно-мозговой травмы. Обнаружено значительное повышение активности глутатионредуктазы в микросомальной фракции неокортекса и митохондриальной фракции ствола, а также повышение активности глутатион-S-трансферазы в митохондриальной фракции. Сделано предположение, что такая активация ферментов мозга в отдаленном посттравматическом периоде является признаком напряжения глутатионовой антиоксидантной системы при нарушениях митохондриальных процессов сопряжения дыхания и окислительного фосфорилирования в митохондриях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше досліджено порівняльну анатомію венозного русла твердої оболону головного мозку (ТОГМ) у людини, безпородних собак різної ваги, віку та статі, кролів та щурів. Виявлено особливості шляхів відтоку венозної крові, які грунтуються на детальному вивченні пазушно-венозних утворень ТОГМ людини та лабораторних тварин. Уперше проведений аналіз макро- та мікроскопічної будови пазух ТОГМ у порівняльному аспекті у людини, собаки, кролика та щура. Встановлено філо- та онтогенетичні особливості утворення та становлення пазух ТОГМ у різних ланках і басейнах судинного русла на рівні склепіння та основи черепа. Венозні сітки ТОГМ лабораторних тварин розглянуто як експериментальні моделі для подальшого вивчення та розробки нових оперативних втручань і нейрофізіологічних маніпуляцій.

Викладено сучасні уявлення будови твердої оболони головного мозку та її похідних. Подано хактеристику об'єктів і методів дослідження. Висвітлено морфологічні та краніометричні особливості будови пазух твердої оболони головного мозку людини. Надано морфологічну характеристику пазух твердої оболони головного мозку собаки. Розкрито морфологічні особливості будови пазух твердої оболони головного мозку кролика. Проведено порівняння анатомії макро- та мікроструктури стінок пазух твердої оболони головного мозку.

Уперше виконано комплексне порівняльне дослідження особливостей макро- та мікроскопічної будови мозочка свійських птахів (курей, качок, гусей, індиків) та ссавців (кролів, собак, свиней, овець і великої рогатої худоби), як представників хребетних тварин із застосуванням анатомічних, гістологічних, нейрогістологічних і морфометричних методів. З'ясовано форму, масові та лінійні параметри мозочка у свійських тварин. Доведено, що найменшу абсолютну масу мозочок має у птахів, а найбільшу - у ссавців. Встановлено, що відносна маса мозочка є найменшою у ссавців, а найбільшою - у птахів. Встановлено, що гістоархітектоніка мозочка у свійських тварин характеризується загальними біологічними закономірностями та визначається особливостями морфофункціональної спеціалізації та диференціації його гісто- та цитоструктур. Одержано нові дані стосовно морфометричних параметрів молекулярного, гангліонарного та зернистого шарів кори мозочка, його клітинного складу залежно від величини нервових клітин, що відрізняються величиною ядерно-цитоплазматичного відношення. Визначено, що найбільший показник ядерно-цитоплазматичного відношення мають малі нервові клітини, а найменший - великі.