Комплексне дослідження структури популяцій карасів Середнього Дніпра проведено за допомогою біохімічного генного маркування, цитометрії та біологічного аналізу. У результаті виявлено структуру, яку можна інтерпретувати як угруповання генетично пов'язаних один з одним видів та форм. Його основою є диплоїдний срібний карась C. auratus, який домінує у більшій частині популяцій; золотий карась C. carassius, виявлений лише в декількох водоймах північного сходу, та триплоїдний срібний карась C. gibelio, однорідні популяції якого знайдені лише на північному сході Лівобережжя, хоча окремі особини трапляються серед диплоїдних C. auratus. Крім того, виявлено три гібридні форми: диплоїдна C. auratus - C. carassius і, можливо, тетраплоїдні C. auratus - C. gibelio та C. gibelio - C. carassius, у спектрах яких, однак, відсутній ряд специфічних алелів, що маркують невідомий батьківський вид, який за гібридизації зі звичайним диплоїдним карасем дає триплоїдний вид C. gibelio. Передбачувані гібриди-тетраплоїди чітко діагностуються через великі еритроцити, які у гібридів C. auratus - C. gibelio на 40 % перевищують розміри еритроцитів диплоїдних особин, а у C. gibelio - C. carassius - на 100 %. Вони відрізняються від диплоїдних форм числом зябрових тичинок, хоча на рівні генних маркерів не відрізняються від відповідних диплоїдних форм, що можна пояснити функціональною диплоїдизацією геному.

Отмечено, что мониторинг гибридного сообщества щиповок, проведенный на протяжении шестилетнего периода, представляет собой описание уникального случая репродуктивного взаимодействия самок дунайской триплоидной формы C. 2 elongatoides - "tanaitica", стихийно интродуцированной в р. Ирпень (бассейн Среднего Днепра), с местными диплоидными самцами C. taenia. Из полученных результатов следует, что даже при подобного рода "скрещиваниях" имеет место ограниченная инкорпорация генетического материала C. taenia в гибридный геном C. 2 elongatoides - "tanaitica". В результате у потомков происходят модификации электрофоретического гибридного спектра локуса Aat-1, что может быть интерпретировано как проявление генетической нестабильности. Генетически модифицированное потомство за два года не просто полностью вытеснило из р. Ирпень нормальных дунайских триплоидов, но и резко увеличило представленность интрогрессантов в бассейне. В результате сообщество щиповок этой реки сейчас более чем на половину состоит из дунайских модифицированных триплоидов. При последующих гиногенетических "скрещиваниях" уже модифицированных триплоидных самок C. 2 elongatoides - "tanaitica" с самцами C. taenia в популяции появились тетраплоидные рекомбинанты и беккроссы, которые никогда не отмечались в днепровских популяциях щиповок. Факт направленных преобразований генома при гиногенетических скрещиваниях доказывает, что инициация дробления яйцеклетки сперматозоидом не является событием генетически нейтральным.

За допомогою біохімічного генного маркування та питометричного аналізу одержано дані з генетичної структури диплоїдно-поліплоїдного комплексу щипівок роду Cobitis (Cypriniformes, Cobitidae) Нижнього Дністра, Дніпра, Дунаю, басейнів Південного та Західного Бугу та Середнього Дніпра. Показано, що у вибірках переважають поліплоїди (75 %), які в основному є самками, а частка диплоїдів складає 25 % і вони представлені описаними видами - Cobitis elongotoides, Cobitis taenia, Cobitis tanaitica та одним неописаним C. supecies з озер Північно-Західної України, між якими відбувається гібридизація. Серед поліплоїдів виявлено сім типів алотриплоїдів і шість алотетраплоїдів. Визначено осередки утворення біотипів: південний (Нижній Дунай) і північний (Верхній Дунай, Одер, Рейн). Встановлено, що гіногенез у щипівок не є подією генетично нейтральною, про що свідчить наявність особин з рекомбінацією генетичного матеріалу та з аномальними спектрами. Показано, що в сумісних поселеннях розподіл диплоїдів і поліплоїдів має "відцентровий" характер.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*44

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: РА361150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено пристосувальну мінливість морфологічних показників цьоголіток коропа та активності їх травних процесів під впливом нестабільних умов вирощування: низької температури, дефіциту розчиненого кисню, недостатності кормової бази та за дії важких металів міді та свинцю. Показано, що рівень розвитку кормових організмів обумовлює гетерогенність угруповань цьоголіток коропів. Визначено, що серед морфологічних чинників екстер'єру цьоголіток коропів найбільш чутливими до стресу, викликаного дефіцитом корму, є висота та товщина тіла в основі першого променя спинного й анального плавця. Вони відображають функціональний стан травної системи, яка зазнає ряду морфологічних змін. Відзначено, що структура популяції коропів залежить від породи риб, яка її формує. Між особинами рамчастої та лускатої порід виявлено ряд відмінностей фізіолого-біохімічного характеру, які обумовлюють характерні відповіді їх угруповань на мінливі чинники середовища. Серед рамчастих коропів мають вищу стійкість до зимівлі особини з високою масою, у лускатих - з високою та малою. За результатами досліджень активності травних ферментів (протеаз та карбогідеаз) установлено, що цьоголітки лускатих коропів швидше утворюють угруповання з переважанням малих за розмірами особин, і краще використовують кормові ресурси. Виявлено, що в рамчастих коропів існує потужна система заключного гідролізу білків і вуглеводів, яка ефективніше функціонує за умов доступної кількості білкових і вуглеводних продуктів. Цю властивість використовують у рибному господарстві для інтенсивного вирощування цієї породи риб. Характеристики травної системи лускатих коропів надають їм можливість

Встановлено, що поселення з диплоїдних і триплоїдних гібридів може існувати автономно без батьківських видів. Визначено, що наявність в природі фертильних тетраплоїдних гібридних самок C. carassius * C. gibelio доводить факт порушення гіногенезу у C. gibelio. Проаналізовано, що процес гібридизації в поєднанні з екологічними факторами стає однією з причин елімінації карася золотого в водоймах України.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.193-31 + Е623.334.252.53*446.26

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: РА371515 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гибридизация золотого карася Carassius carassius в поливидовых поселениях карасей водоемов Украины и генетическая структура его гибридов исследованы путем биохимического генного маркирования и цитометрии. Доказан факт широкой гибридизации между C. auratus и C. carassius, что подтверждается многочисленностью гибридов, которые могут даже временно образовывать автономные популяции, состоящие из гибридных особей. Гибриды C. auratus х C. carassius были аллодиплоидами, аллотриплоидами и в исключительных случаях аллотетраплоидами; самками и самцами почти в равном соотношении, которые, вероятнее всего, размножаются гибридогенезом. Обнаружены несколько клоновых гибридов C. carassius х C. gibelio-1, оказавшихся тетраплоидными самками, и одна триплоидная самка C. carassius х Tinca tinca. Приведены аргументы в пользу того, что гибридизация адвентивного C. auratus с аборигенным C. carassius стала одним из механизмов вытеснения и депрессий популяций последнего.

Proofs are given of the existence of a hybrid association of crucian carps that are presented by diploid C. carassius, C. auratus and triploid C. carassius, C. auratus species, and also triploid C. auratus-C. gibelio, di-, tri- and tetraploid C. auratus - carassius and triploid C. carassius - species hybrids. The key features of C. auratus - carassius hybrids are their bisexual structure, males and diploid females fertility, and the limited reproduction capacity of tri- and tetraploid females. The cyto- and morphometric descriptions of hybrid forms and paternal species are given, and the phenodeviations that are much more frequently discovered within hybrids are analyzed.

Вперше для України проведено системні цитогенетичні дослідження риб, зокрема, диплоїдно-поліплоїдних комплексів карасів і щипівок у поєднанні з алозимним аналізом. Надано описи каріотипів батьківських диплоїдних видів і найбільш масових поліплоїдних гібридних форм, які принципово відповідають даним, одержаним іншими дослідниками. Наведено першоописи каріотипів гібридних особин диплоїда С. auratus х С. carassius, триплоїда С. taenia - С. tanaitica - S. aurata та тетраплоїда С. carassius x С. gibelio-1. У басейні p. Тетерів встановлено міжродову гібридизацію між Cobitis taenia та Sabanejewia aurata, яка в кінцевому рахунку призводить до утворення раніше не описаного триплоїдного біотипу С. taenia - С. tanaitica - S. aurata. Вперше доведено, що різні біотипи карася сріблястого С. gibelio відрізняються за числом хромосом, що доводить їх походження від різних батьківських видів.