Проведено исследование величины вкладов и соотношения разных форм групповой изменчивости количественных признаков в общем морфологическом разнообразии M. socialis в фазе пика численности популяции. Показано, что изменчивость 4 экстерьерных и 11 интерьерных признаков определяется, прежде всего, возрастом животных и в меньшей степени полом и сезоном. С возрастом полевок выраженность половых различий и сезонной изменчивости увеличивается. Коррелированная изменчивость признаков практически одинакова (Rs = 0,820 - 0,98) у самцов и самок разных сезонов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.423.2 Cri

Рубрики:

Myomorpha Мишоподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Наведено основні біометричні показники сезонних змін ваги і довжини тіла полівки-економки. З'ясовано залежність швидкості відносного збільшеня ваги від довжини тіла.

Приведены основные биометрические показатели сезонных изменений веса и длины тела полевки-экономки. Определена зависимость скорости относительного увеличения веса от длины тела.

Встановлено, що здатність до дозрівання ооцита - формування першого полярного тільця - є кальцієзалежною та змінюється залежно від фази естрального цикла миші. За допомогою блокаторів кальцієвих каналів L- і T-типів (верапамілу та амілориду відповідно) показано, що у процесі формування першого полярного тільця на оолемі ооцита миші функціонують переважно канали T-типу, їх роль є більш вираженою на стадії еструсу. Встановлено роль кумулюсних клітин у дозріванні ооцита. Показано, що контакт ооцита з кумулюсними клітинами призводить до секреції останніми термостабільних, активуючих мейоз факторів, які паракринно ініціюють відновлення мейотичного дозрівання ооцитів мишей. Показано пригнічувальний вплив великих доз і стимулювальних малих доз антиоваріальних антитіл у разі застосування in vivo та in vitro на фолікуло- й ооцитогенез. Встановлено роль кумулюсних клітин у стимуляції відновлення мейозу ооцитами під впливом антитіл. Встановлено пригнічувальний ефект верапамілу на ооцитогенез, який дає підставу для ствердження, що цей препарат, який широко застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, може посилювати ризик розвитку безпліддя.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.423.2Миг*333.12*550.324

Шифр НБУВ: РА316998 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі проведених еколого-фауністичних досліджень лісових масивів південного сходу Білоруського Полісся представлено аналіз чисельності та репродуктивних особливостей фонового виду на території Білоруського Полісся - рудої нориці (Gletrionomys glareolus Shreb.). За період з 2004 по 2009 рр. відпрацьовано 26 275 пастко-діб і відловлено 1310 особин рудої нориці. Встановлено збільшення відносної чисельності, а також зростання інтенсивності розмноження в районах із слабким антропогенним навантаженням. Для лісових масивів з яскраво вираженими чинниками неспокою є характерним збільшення частки резорбіруючих ембріонів і різке зменшення частки вагітних і самок, які годують.

Досліджено особливості окремої та сумісної дії радіонуклідів <^>137Cs і рентгенівського випромінювання, іонів важких металів Ni<^>2+, Cu<^>2+, Ba<^>2+, Cr<^>6+, Pb<^>2+ у різних дозах і концентраціях на життєздатність клітин лінії L929 в культурі. Розроблено дозиметричну модель опромінення клітин у моношарі, що під час впливу радіонуклідів <^>137Cs дозволяє коректне визначення величини поглинутої дози радіації. Показано, що доза рентгенівського випромінювання 0,1 Гр не призводить до видимих змін показників життєздатності клітин; 0,5 - 1,0 Гр - обумовлює дозозалежне пригнічення проліферативної активності клітин і підвищення рівня полікаріоцитів, що вказує на характерні радіогенні порушення. Встановлено, що рентгенівські промені та радіонукліди <^>137Cs (у рівновеликих дозах 1,0 Гр) із важкими металами (Cr, Pb, Cu, Ni та Ba) у ЕС50 викликають антагоністичні ефекти за показниками загибелі клітин на 1 - 5 добу їх культивування. Доведено, що характер сумації ефектів за сумісної дії радіації та важких металів залежить від природи агента, величини дози (концентрації) та часу, який пройшов після експозиції.

Three levels of differentiation in a group of sibling-species are compared: cytogenetical, biogeographical, and craniometrical ones. Analysis of this problem was carried out on the East-European populations of superspecies Microtus "arvalis" which is represented by 3 species: M. arvalis, M. levis, and M. obscurus. On the base of all data, species M. levis demonstrates the features of the oldest species of this group with the most ancestral karyotype, widest zone of sympatry with two other species of this group, and most expressed morphological differences from other species. Totally, using all features, the most clear differences are in the pair levis - arvalis, what was expected for the phylogenetically most distant species of this superspecies group (oldest and youngest species). Thus, the correspondence between levels of cytogenetical, biogeographical, and craniometrical differentiation of the investigated species group is present.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.423.2Cri

Рубрики:

Cricetidae Хом'якові

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

На підставі літературних та усних джерел встановлено, що для території Поділля характерні всі чотири види вовчків України. Під час досліджень виявлено лише горішкового вовчка, який є типовим дендрофільним видом Поділля. Ефективним методом обліку вовчків виявилось розвішування штучних гніздівель.

All four species of Myoxidae were recorded on the territoru of Podillya according to the literature data and personal information. Only Muscardinus avellanarius was found in the cource of present study. It is typical arboreous species in Podillya. Using of artificial nests was found to be useful method of counting these animals.

Досліджено розмноження вовчка горішкового за умов Кам'янецького Придністров'я. Визначено, що репродуктивний процес у популяції цього дендрофіла триває протягом усього його активного періоду - від квітня до жовтня. Відзначено два піки розмноження вовчка горішкового - у травні та серпні. Найхарактернішим для цього дендрофіла є виводок з чотирьох особин. Для розмноження вовчок горішковий найчастіше використовував гнізда шаруватого типу. Природні умови Кам'янецького Придністров'я сприятливі для успішного розмноження вовчка горішкового й повноцінного розвитку ювенільних особин усіх виводків, включно з осінніми.

Проведено комплексне анатомо-гістологічне дослідження судин хвоста напівводних гризунів та деяких видів наземних ссавців. Виявлено судини хвоста, раніше не описані в анатомічній літературі, а саме: глибокі та поверхневі гілки серединної та дорсальної хвостових артерій і вен, а також підшкірну хвостову артерію та вену. Виділено типи галуження судин хвоста. У результаті порівняльного аналізу виявлено характерні морфологічні особливості судин хвоста напівводних гризунів, за рахунок яких хвіст можна вважати органом терморегуляції. Установлено, що судинне русло хвоста досліджених видів побудоване за роздільним типом, що забезпечує зберігання тепла та його ефективне розсіювання.

Наведено результати дослідження впливу генетичної компоненти, сезону, віку, хронічного низькодозового іонізуючого опромінення на частоту зустрічальності різноманітних цитогенетичних аномалій у клітинах кісткового мозку мишей ліній CC57W/Mv, C57BI/6 та BALB/c. Показано, що різні цитогенетичні аномалії варіюють під впливом ряду досліджених екзо- та ендогенних факторів незалежно одно від одної. Отримано дані про низьку чутливість традиційного тесту за хромосомними абераціями до хронічного низькодозового іонізуючого опромінення. Підвищення числа окремих цитогенетичних параметрів має складну динаміку, специфічну для кожної конкретної ознаки. Виявлено, що поєднання збільшення числа дво- та одноядерних лімфоцитів із мікроядрами типове для відповіді на низькодозове хронічне іонізуюче опромінення та не має лінійної специфічності.

Уперше для степового Придніпров'я встановлено закономірності просторово-часової динаміки електропровідності грунту в межах порию. Оцінено педотурбаційну активність сліпака звичайного за даними твердості грунту. Вивчено просторову структуру системи пориїв S. \i microphthalmus \i0. Доведено вплив педотурбаційної активності сліпака на просторову неоднорідність грунтових властивостей за даними електропровідності грунту. Проведено візуалізацію тривимірної структури грунту в зоні впливу педотурбаційної активності. Використано аплікаційний метод для визначення целюлозолітичної активності грунту в межах пориїв сліпака. Використано екогеографічні змінні, визначені за даними дистанційного зондування Землі, для дослідження екологічної ніші сліпака звичайного. Проаналізовано взаємозв'язки середовищетвірної активності сліпака звичайного з мінливістю грунтових властивостей на різних масштабних рівнях (від одного порию до ландшафту в цілому).

Апробирован метод фармакологической оценки психотропных препаратов, основывающийся на измерении показателей реакции акустического вздрагивания (РАВ), в частности, пикового значения амплитуды РАВ и его латентности. Показана линейная зависимость между влиянием этанола на указанные показатели РАВ и его содержанием в головном мозгу на протяжении первых 8 часов после однократного введения ¹⁴C-этанола в дозе 4 г/кг. Полученные результаты свидетельствуют о том, что изменения показателей РАВ являются быстрообратимыми эффектами, зависящими от концентрации фармакологического соединения в биофазе действия. Следовательно, показатели РАВ могут быть успешно применены для эффекторного анализа фармакокинетики и первичного скрининга психотропных препаратов.

Висвітлено видоспецифічні особливості цитогенетичної відповіді на низькодозове іонізуюче опромінення у видів мишовидних гризунів, які широко використовуються для біоіндикації екологічного забруднення. Відзначено, що специфіка цитогенетичної відповіді на генотоксичний вплив пов'язана з каріотиповою стабільністю виду в ареалі його поширення, а також із видовими особливостями морфології хромосом. Підвищена частота міжхромосомних асоціацій за типом робертсонівських транслокацій є характерною для видів з переважно акроцентричними хромосомами. Виявлено, що єдиним загальним показником, зміни якого пов'язані зі змінами рівня радіонуклідного забруднення місць відловлювання тварин різних видів, є частота одноядерних лімфоцитів з мікроядрами. На основі аналізу каріограм представників різних видів отримано дані про те, що внутрішньопопуляційна гетерогенність відповіді на один і той же генотоксичний вплив може бути зумовлена відмінностями між тваринами за присутністі-відсутністі у їх каріотипах високомутабельних ("гарячих") хромосом, які частіше інших залучаються до цитогенетичних аномалій.

Розглянуто проблеми, які виникають у разі біоіндикації забруднених теритрій за допомогою мишоподібних гризунів. Наведено дані досліджень та відомості з літературних джерел про цитогенетичні параметри у трьох видів нориць (Clethrionomys glareolus, Microtus oeconomus, M. arvalis), що живуть на забруднених територіях та за умов контролю. Відповідь на генотоксичність середовища відбувається через чутливість організації каріотипу виду загалом і через участь окремих хромосом у загальній відповіді на генотоксичні впливи. Морфологія окремих хромосом, наявність хромосомних рас у виду і конститутивних хромосомних аномалій у популяції можуть відігравати суттєву роль для інтерпретації результатів.

The article deals with problems of bioindication on the pollution territory utilizing small rodents. It contains useful information about cytogenetic indexes of Clethrionomys glareolus, Microtus oeconomus, M. arvalis, that lived on the pollution territories and under control conditions. The answer for genotoxicity is specific for species and includes sensibility of whole karyotype and separate chromosomes. For interpretation of results, the major role may be playing the morphology of separate chromosome, presence of chromosome race and constitutive chromosome abnormality in populations.