Вивчено асоціативний зв'язок імуногенетичних факторів крові та стрес-індукованих змін імунореактивності. Виявлено ізольовані антигени системи HLA та їх комбінації з іншими антигенами, що відіграють головну роль у формуванні ризику розвитку імунопатології за умов впливу стресових факторів.

Визначено ступінь значущості імуногенетичних факторів крові як чинників прогнозу формування імунологічних порушень за умов психоемоційного навантаження (екзаменаційна сесія у студентів ВНЗ). Визначено ступінь внеску імуногенетичної компоненти систем HLA, ABO, Rh та Hp у реалізації стрес-індукованих змін показників імунної системи у молодих практично здорових осіб. Виявлено комбінації генетичних маркерів крові, що впливають на підвищення чутливості показників імунної системи до психоемоційного навантаження, з урахуванням яких встановлено критерії ризику виникнення змін в імунному гомеостазі.

Показано зв'язок генної експресії зі стабільними порушеннями імунної системи у віддаленому періоді після зовнішнього опромінення у дозовому інтервалі понад 100 мЗв, які визначаються через 25 - 27 років на груповому рівні. Встановлено вікові та дозозалежні порушення регуляції апоптозу на транскрипційному та трансляційному рівнях у лейкоцитах периферичної крові (ПК) учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у віддаленому періоді після опромінення (ППО), що проявлялось блокуванням запрограмованої клітинної загибелі, дозозалежним включенням антиапоптотичних білків і TP53-опосередкованим модулюючим впливом генів-інгібіторів апоптозу. У ранньому ППО в межах професійних лімітів установлено підвищену інтенсивність апоптозу в комплексі з активаційними реакціями на рівні зрілих клітин. Охарактеризовано особливості регуляції теломеро-теломеразного комплексу генами TERT, TERF1, TERF2 у ранньому та віддаленому ППО та визначено скорочення теломер лімфоцитів ПК людини в залежності від вікових і дозових меж. У віддаленому ППО в дозовому інтервалі понад 500 мЗв показано зв'язок експресії гена TP53 з активацією патогенетичних шляхів радіаційного старіння та генною регуляцією теломеразної активності в імунокомпетентних клітинах ПК УЛНА на ЧАЕС. Визначено односпрямованість змін експресії генів-регуляторів циклін-кіназного комплексу в імунокомпетентних клітинах ПК УЛНА на ЧАЕС у віддаленому ППО та працівників об'єкта "Укриття" в ранньому ППО в межах професійних лімітів. Визначено особливості експресії генів-регуляторів апоптозу, клітинного циклу та старіння в ефекторних субпопуляціях лімфоцитів ПК УЛНА на ЧАЕС у залежності від субпопуляційної належності у віддаленому ППО. Запропоновано концепцію модифікуючого впливу іонізуючого випромінювання на генну регуляцію апоптозу, проліферації та старіння імунокомпетентних клітин ПК УЛНА на ЧАЕС і визначено її значимість у формуванні ранніх і віддалених радіогенних ефектів в імунній системі в залежності від віку та дози опромінення.