Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-1 + Е70*445.4

Рубрики:

Онкологія

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Злитий онкоген RET/PTC1 є найзагальнішою генетичною зміною, ідентифікованою на сьогодні у разі папілярних ракових захворювань щитоподібної залози (РТС); він являє собою гарну мішень для малих інтерферуючих РНК (міРНК). Мета роботи полягала у дії на онкоген RET/PTC1 за посередництвом siPHК; оцінюванні пошкоджуючого впливу на ріст клітин і регуляцію клітинного циклу; векторизації для захисту від деградації. Клітинні лінії людини, які експресують RET/PTC1, були трансфековані міРНК RET/PTC1, інгібування експресії даного онкогену аналізували qRT-PCR і вестерн блот. міРНК RET/PTC1 кон'югували зі скваленом. In vivo дослідження проведено на безтимусних мишах. Представлено основні опубліковані результати, одержані останніми роками.

Охарактеризовано пухлино-асоційований ген, що кодує хітиназа-3-подібний білок 2 (CHI3L2). За допомогою тестів на життєздатність і мітогенез встановлено й охарактеризовано проапоптотичний вплив білка CHI3L2 на клітини ліній 293 і U-251. Вперше показано активацію протеїнкіназ ERK1/2 сигнального каскаду МАРК в клітинах ліній 293 та U-251 після додавання білка CHI3L2 до поживного середовища. Після додавання до поживного середовища зазначених клітинних ліній білків CHI3L2 та CHI3L1 з використанням конфокальної імунофлуоресцентної мікроскопії вперше встановлено транслокацію фосфорильованих форм ERK1/2, що залежить від типу клітинної лінії. З використанням селективних інгібіторів процесів клатрин-опосередкованого ендоцитозу показано, що для CHI3L1-індукованого фосфорилювання ERK1/2 в клітинах лінії 293, критичним є формування сигнальних везикул, тоді як у випадку інкубації клітин з білком CH33L2 для активації MAPK/ERK1/2 достатньо лише проходження перших стадій цього процесу. Встановлено, що лентивірусна трансдукція кДНК CHI3L2 так само, як і кДНК онкогена CH13L1, в клітини лінії 293 призводить до набуття ними рис злоякісної трансформації (підвищена життєздатність та здатність до субстрат-незалежного росту) при культивуванні за присутності сироватки ембріонів великої рогатої худоби (FBS). Показано, що на відміну від онкогена CHI3L1, CH13L2 може мати як онкогенні, так і онкосупресорні властивості залежно від мікрооточення.

Хітиназа 3-подібний білок 2 (CHI3L2, YKL-39) людини секретується хондроцитами суглобового хряща, синовіоцитами, в легенях і серці. Продемонстровано підвищені рівні YKL-39 в синовіальній рідині пацієнтів з ревматоїдним артритом або остеоартритом, а також у разі деяких інших захворювань і злоякісних пухлин, зокрема гліобластом. Цей білок належить до родини глікогідролаз 18 і найбільш структурно схожий з хітиназа 3-подібним білком 1 (CHI3L1, НС gp-39 або YKL-40) та, як показано раніше, сприяє росту синовіальних клітин людини, а також фібробластів шкіри та ембріональних фібробластів легенів. Залежну від дози стимуляцію росту зафіксовано при дії YKL-40 на декілька ліній фібробластів в діапазоні концентрацій від 0,1 до 2 нМ. Ця концентрація схожа з ефективною дозою добре охарактеризованого мітогену - інсуліноподібного фактора росту I. Використання селективних інгібіторів сигнального шляху мітоген-активованої протеїнкінази (МАР кінази) вказує на залучення обох білків, YKL-40 і IGF-I, у фосфорилювання позаклітинних сигнал-регульованих кіназ 1 і 2 (ERK1/ERK2). Таким чином, YKL-40 ініціює сигнальний каскад, який посилює клітинну проліферацію, і це може свідчити про певну його роль в інгібуванні апоптозу. Зазначено, що YKL-39, як і YKL-40, має значно підвищену експресію в гліобластомах, а також активує сигнал-регульовані кінази ERK1/ERK2 в клітинах ембріональної нирки людини (НЕК-293) та гліобластоми людини (U87 MG).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4 + Р56-1

Рубрики:

Біологія людини

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що гіпоксія та ішемія, як і стрес ендоплазматичного ретикулуму (ЕПР), що індукується цими чинниками, є необхідними факторами росту злоякісних пухлин та їх неоваскуляризації. Вивчено вплив блокади основного сигнального ензиму стресу ЕПР - ЕПР - ядро-1 на експресію декількох залежних від ретинобластоми генів, що відіграють суттєву роль у контролі клітинного циклу, проліферації та апоптозу, у клітинах гліоми лінії U87. Вивчено вплив гіпоксії та умов ішемії (відсутності у середовищі глюкози або глутаміну) на експресію цих генів у контрольних клітинах гліоми та сублінії цих клітин із пригніченою функцією сенсорно-сигнального ензиму ЕПР - ядро-1. Встановлено, що блокада сигнального ензиму ЕПР - ядро-1 призводить до збільшення рівня експресії декількох генів протеїнів, що зв'язуються з ретинобластомою: RBBP2H1 (RDM5B), RBBP4 і RBBP8. Більше того, рівні експресії більшості досліджуваних генів суттєво зменшуються за умов відсутності у середовищі глюкози або глутаміну як у контрольних, так і в дефіцитних за ензимом ЕПР - ядро-1 клітинах гліоми, але рівні експресії RBBP2H1 і RBBP2 (RDM5A) мРНК збільшуються за відсутності у середовищі глутаміну в обох досліджуваних типах клітин. Установлено, що за умов гіпоксії рівні експресії RBBP4, RBBP7 і RBBP8 зменшуються, а RBBP2 і RBBP2H1 збільшуються також в обох досліджуваних типах клітин. Отже, експресія генів ретинобластоми та більшості пов'язаних з нею генів залежить від функції сигнального ензиму ЕПР - ядро-1 як за нормальних умов, так і за умов гіпоксії та ішемії.

Зазначено, що основними молекулярними компонентами системи циркадіального годинника є протеїни, які відіграють суттєву роль у контролі як метаболізму, так і росту злоякісних пухлин. Стрес ендоплазматичного ретикулуму, як і гіпоксія та ішемія, є важливими факторами неоваскуляризації та росту пухлин. Вивчено експресію циркадіальних генів у клітинах гліоми лінії U87 за умов блокади сенсорного та сигнального ензиму ендоплазматичний ретикулум - ядро-1 (ERN1). Установлено, що блокада сигнального ензиму ERN1 призводить до збільшення рівнів експресії PER1, PER3 і CLOCK мРНК і зниження рівнів мРНК CRY1, PER2, BMAL1, BMAL2 і DEC2. Більше того, рівні експресії більшості з досліджуваних генів зростають за умов відсутності у середовищі глюкози або глютаміну як у контрольних, так і в дефіцитних за ензимом ERN1 клітинах гліоми, але пригнічення ERN1 модифікує ефект цих ішемічних умов. Гіпоксія має різні ефекти на рівні експресії циркадіальних генів, причому ці ефекти залежать від функції ERN1. Установлено, що гіпоксія посилює експресію мРНК PER1, BMAL1 і DEC2 і знижує - PER3, CLOCK, CRY1 і BMAL2 у контрольних клітинах гліоми, а в генетично модифікованих клітинах посилює експресію мРНК лише BMAL1. Таким чином, експресія циркадіальних генів залежить від функції сигнального ензиму ERN1 як за нормальних умов, так і за умов гіпоксії та ішемії.

Одержано моно- (МКА) та поліклональні (ПКА) антитіла у порівнянні з рекомбінантними GST-кон'югованими формами білків, що вміщують відповідні N- та C-кінцеву частини адаптерного білка Ruk/CIN85. Проаналізовано профілі експресії ізоформ (ПЕІ) Ruk/CIN85 та їх субклітинну локалізацію (СКЛ) у клітинних лініях різного тканинного походження та зразках меланоми людини. Методи: рекомбінантні GST-кон'юговані фрагменти Ruk/CIN85 (GST-3SH3/CIN85 і GST-Ruks) експресовано в бактеріальній системі з подальшим афінним очищенням на глутатіон-сефарозі. Для одержання МКА у порівнянні з 3SH3 фрагментом CIN85 використано гибрідомну технологію. ПКА у порівнянні з C-кінцевим суперспіралізованим доменом Ruk очищено з сироватки імунізованого кроля афінною хроматографією на Ruks-сефарозі. ПЕІ Ruk/CIN85, їх олігомеризацію та СКЛ вивчено за допомогою методів Вестерн-блот аналізу, імунопреципітації та імунофлуоресцентної мікроскопії. Висновки: профілі експресії множинних ендогенних варіантів Ruk/CIN85 і здатність до формування олігомерних комплексів між різними ізоформами є характерними для кожної дослідженої лінії клітин. Не виключено, що такі особливості можуть визначати специфічну біологічну значимість ізоформ Ruk/CIN85 у різних типах клітин залежно від клітинного контексту. Наслідком високого рівня експресії повнорозмірної форми RukI/CIN85 у зразках меланоми людини може бути порушення контролю процесів проліферації та апоптозу у трансформованих меланоцитах. Охарактеризовані антитіла можна використовувати для вивчення експресії та функцій Ruk/CIN85 у пухлинах людини.

Підвищений рівень експресії окремих членів родини інсуліноподібних факторів росту (IGF) - IGF1 та IGF2, IGF-рецепторів, IGF-зв'язувальних білків або їх комбінації знайдено у різних новоутвореннях, включаючи гліоми. Результати множинних досліджень свідчать про те, що IGF можуть стимулювати ріст пухлини in situ ауто- та/або паракринним способом, однак ця дія може варіювати залежно від тканинного походження пухлини. Посилення експресії гена IGF1 не знайдено в гліобластомах і передбачається, що участь IGF1 у розвитку гліальних пухлин може бути замінена білковими продуктами генів, що експресуються на високому рівні, які також беруть участь у сигнальних шляхах МАРК і РІ3К. Підвищений рівень експресії генів IGF-зв'язувальних білків у пухлинах головного мозку робить картину ще більш складною. Як і інші зв'язувальні білки, IGF-зв'язувальні білки регулюють активність своїх лігандів, продовжуючи час їх півжиття. Розглянуто суперечливі результати, описані різними лабораторіями для гліом. Одержані дані продемонстрували важливість розгляду білків родини IGF як складну мультифункціональну систему і показують, що зміни рівня експресії будь-якого компонента системи у даній пухлині повинні інтерпретуватися із пересторогою. В зв'язку з тим, що вибір членів IGF-сімейства як мішені для протипухлинної терапії швидко набуває клінічної реальності, розуміння цієї системи є вельми своєчасним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4 + Р56-1

Рубрики:

Біологія людини

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження сигнальних мереж, залучених до регулювання експресії PAI-1 (plasminogen activator inhibitior-1) за умов гіпоксії, гіперінсулінемії та оксидативного стресу, вперше виявлено, що транскрипційний фактор HIF-1α (hypoxia-inducible factors) та елемент відповіді на гіпоксію (HRE) в промоторі РАІ-1 опосередковують стимуляцію експресії цього гена при дії інсуліну. Ці результати вказують на те, що інсулін і гіпоксія мають адитивний ефект на HIF-1α-залежну експресію РАІ-1. Вперше встановлено, що посилення експресії РАІ-1 за умов оксидативного стресу, викликаного додаванням пероксиду водню, опосередковується активацією транскрипційного фактора FOXO4. Активація FOXO4, у свою чергу, призводить до зменшення вмісту транскрипційного фактору HIF-1α при одночасній індукції транскрипційного фактора CREB. Вперше показано, що адаптерний протеїн Ruk/CIN85 посилює експресію РАІ-1 шляхом модулювання вмісту HIF-1α, впливаючи на деградацію цього протеїна, пов'язану з гідроксилюванням специфічних залишків проліну в молекулі HIF-1α. Оскільки відомо, що РАІ-1 та HIF-1α є компонентами регуляторних мереж, залучених до розвитку онкологічних захворювань, висловлено припущення, що посилення експресії Ruk/CIN85 сприяє злоякісному трансформуванню клітин in vivo та in vitro. Встановлено підвищення вмісту Ruk/CIN85 у зразках аденокарцином грудної та щитовидної залоз. Вперше продемонстровано, що посилення експресії Ruk/CIN85 в низькоінвазивних клітинах аденокарциноми грудної залози людини лінії MCF-7 сприяє їх злоякісній трансформації. Одержано оригінальні дані про функціонування сигнальних мереж, залучених до регулювання експресії антиоксидантного ензима гемоксигенази-1, за умов стресу, викликаного дією ліпополісахариду, скипидару та арсеніту натрію.

Оценена радиочувствительность здоровых лиц на уровне хромосом лимфоцитов и определены индивидуумы с повышенным риском радиоиндуцированных новообразований. Цитогенетическое исследование радиационно индуцированных поврежедений в лимфоцитах здоровых доноров (n = 103) проведено на основании G2-теста. Использована тест-система лимфоцитов периферической крови с последующим метафазным анализом. На основании построения калибровочных кривых "стадия - эффект", "доза - эффект" разработана схема цитогенетического обследования условно здоровых лиц. Анализ величин цитогенетических показателей, полученных при облучении в G2-периоде клеточного цикла в дозе 1,5 Гр, выявил их значительную вариабельность. Наибольшая вариабельность наблюдалась для аберраций хроматидного типа (CV = 42,1 %), в спектре которых преобладали одиночные хроматидные разрывы (CV = 37,5 %). Статистический анализ распределений индивидуальных значений полученных показателей позволил выявить 12 % лиц с повышенной радиационной чувствительностью хромосом. Сделан вывод, что цитогенетическая оценка индивидуальной радиочувствительности на хромосомном уровне, основанная на G2-тесте, имеет перспективы применения при формировании групп повышенного риска радиоиндуцированных злокачественных новообразований и их первичной профилактики среди населения.

Зазначено, що мікроРНК (miRNAs) - це малі некодуючі РНК, що негативно регулюють експресію генів на посттранскрипційному рівні та беруть участь у процесах розвитку, диференціювання й апоптозу клітин, а також виконують важливу роль у пухлинному процесі. В огляді обговорено біогенез miRNA, функції цих молекул у нормальних клітинах, зміни набору miRNA в пухлинних клітинах і роль протипухлинних та онкогенних miRNAs в пухлинній прогресії.

Натрій-фосфатний котранспортер IIb типу (NaPi2b) забезпечує поглинання фосфатів у клітинах деяких епітеліальних тканин, в остеобластах та одонтобластах. В окремих типах епітеліальних пухлин показано зміну експресії NaPi2, а також нещодавно виявлено порушення активності NaPi2b, зумовлені мутаціями в гені транспортера (SLC34A2), у пацієнтів з альвеолярним мікролітіазом легень - захворюванні з аутосомно-рецесивним типом успадкування, за якого накопичуються нерозчинні кальцій-фосфатні солі в легенях. Зібрано та узагальнено інформацію щодо всіх мутацій, знайдених у кодуючій ділянці гена SLC34A2 і його транскриптів, та обговорено дані стосовно їх впливу на функцію NaPi2b.

DNA microarray technology comprising NotI-linking clones was used in a large-scale study of genetic and epigenetic changes in colorectal cancer. Analysis of samples from 24 patients revealed methylation, deletions, and amplifications in 137 of 181 NotI clones. For 27 genes/loci, these changes occurred in more than 30 % of the tumor samples, suggesting that these genes are involved in the development of colorectal cancer. An analysis of the methylation status of CpG island of the ITGA9 gene/loci by bisulfite sequencing confirmed the NotI microarray data on the gene/loci methylation in colorectal cancer. Aberrations in 19 genes/loci were unknown previously. Their characterization may help ascertain the mechanisms responsible for colorectal cancer development and identify novel diagnostic and prognostic markers.

Мета: вивчення взаємозв'язку між передчасною конденсацією хромосом і схильністю клітин до злоякісної трансформації. Методи: стандартні методи цитогенетичного аналізу клітин кісткового мозку (ККМ) і культивованих нормальних і пухлинних клітин. Результати: проведено порівняльний аналіз відношення частоти виявлення клітин із передчасною конденсацією хромосом (РСС) (арешт клітин у G2/M фазі) до клітин, що діляться, в культурах іморталізованих клітин людини кровотворного походження та злоякісно трансформованих (ЗЯТ) клітин рака легені людини лінії A-549, а також у популяціях ККМ двох ліній миші: лінії BALB/c з високою схильністю до розвитку мієлом і C57BL/6, без такої схильності. Виявлено, що в популяціях ККМ мишей низькоракової лінії C57BL/6 відношення клітин із РСС до тих, що діляться, в 2 - 3 рази менше, ніж в інших досліджених клітинних популяціях. Іморталізовані та ЗЯТ клітинні лінії людини характеризувалися високою частотою присутності клітин із РСС. У клітинах сублінії A-549R, що характеризується пригніченням ознак злоякісності, цей показник є помітно нижчим, ніж у клітинах вихідної лінії A-549. Висновки: одержані дані дозволяють припустити наявність зв'язку між порушенням проходження клітинами точки перевірки під час переходу від G2 фази клітинного циклу до мітозу та підвищеною генетичною гетерогенністю їх нащадків, асоційованою зі схильністю клітин до іморталізації та злоякісної трансформації.

Дослідити поліморфізм гена GSTP1 A313G і визначити його вплив на виникнення лімфоми Ходжкіна, токсичність хіміотерапії, а також на перебіг захворювання. Поліморфні варіанти гена GSTP1 проаналізовано за допомогою методу алель-специфічної ПЛР з детекцією результатів у режимі реального часу. Встановлено, що гомозиготний тип успадкування алеля дикого типу - генотип А/А - пов'язаний з несприятливим прогнозом перебігу лімфоми Ходжкіна: гіршою відповіддю на терапію і вірогідністю появи рецидивів. Висновки: перспективним напрямком пошуку чинників впливу на перебіг хвороби є вивчення поліморфізму гена GSTP1, який у майбутньому може бути використаний як "фактор ризику" під час формування прогностичних груп хворих та вибору тактики лікування.

Установлено нові функціональні зв'язки між фосфатазою PTEN і білками-учасниками різних сигнальних шляхів за допомогою двогібридної дріжджової системи та підтвердити виявлену у дріжджах взаємодію з використанням молекулярно-біологічних методів за умов in vitro та у системах вищих еукаріотів. За допомогою двогібридного скринування кДНК-бібліотек з використанням мутантних форм фосфатази PTEN/S3 70D і <$EDELTA roman {N"/"PTEN}> як "байтів" ідентифіковано 9 PTEN-зв'язувальних білків, до яких належать переносник жирних кислот FABP4 репресор транскрипції гена aP2 білок AEBP1. Специфічність знайдених взаємодій підтверджено за допомогою аналізу статевого злиття дріжджів. Одержано моноклональні антитіла проти FABP4 та поліклональні антитіла проти фосфатази PTEN. Доведено утворення комплексу PTEN/FABP4 in vitro. Визначено <$Eroman {K sub D }> міжбілкового комплексу, що становить 2,78 мкМ. Установлено, що експресія PTEN у клітинах лінії NIH3T3L1 зростає за диференціації, що корелює з динамікою експресії FABP4. Показано можливість утворення комплексу PTEN/FAP4 в адипоцитах NIH3T3L1. Запропоновано модель функціонування фосфатази PTEN у клітинах жирової тканини.

Рак молочної залози (РМЗ) є найпоширенішою формою злоякісних новоутворень у жінок. Попри впровадження скринінгових програм з мамографії діагностування цієї патології залишається недостатньо ефективним, тому існує потреба в пошукові нових діагностичних біомаркерів РМЗ. Такими біомаркерами можуть слугувати пухлиноасоційовані антигени та автоантитіла до них, що мають низку переваг у порівнянні з іншими біологічними молекулами, і їх можна використовувати для діагностики та прогнозу ракових захворювань. Охарактеризовано в алогенному скринінгу за допомогою імуноензимного аналізу рекомбінантні аналоги пухлиноасоційованих SEREX (Serological identification of antigens by recombinant expression cloning)-антигенів із застосуванням сироваток пацієнтів з різними типами пухлин молочної залози та сироваток здорових донорів. Виявлено комбінацію антигенів, яка може бути використана для подальших досліджень в контексті створення тест-систем з метою ідентифікації профілів автоантитіл для діагностики РМЗ.