Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми визначення кількісних анатомічних і біомеханічних параметрів сечоводу людини, необхідних для удосконалення процедури балонної дилатації сечоводу і створення моделі пристрою, що імітує її проведення in vitro. Проведено морфометрію інтактних і дилатованих сегментів сечоводу, проаналізовано результати їх біомеханічних досліджень. На підставі одержаних даних визначено величини відносної деформації, модуля об'ємної пружності, тангенціальної напруги стінки сечоводу, проведено статистичний аналіз експериментальних даних. Одержані величини використано для математичного моделювання та комп'ютерного програмування процедури балонної дилатації сечоводу. Вперше одержано дані про кількісну анатомію сечоводу людини у різних віково-статевих групах. З використанням удосконаленої методики вивчено біомеханічні властивості сечоводу людини. Створено математичну модель, яка імітує процедуру балонної дилатації сечоводу людини, що базується на експериментально одержаних параметрах його біомеханічних властивостей і кількісної анатомії. Теоретично обгрунтовано технологію проведення керованої автоматизованої балонної дилатації сечоводу людини. Створено діючу модель апаратно-програмного комплексу "Visual-2", яка дозволяє проводити балонну дилатацію сечоводу в автоматизованому режимі за умови забезпечення об'єктивного контролю над цим процесом.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.455 + Е70*695.12

Рубрики:

Топографічна анатомія сечоводів

Біологія людини

Шифр НБУВ: РА362450 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено морфометричне дослідження сечового міхура на 25 препаратах 4 - 10-місячних плодів. У період сповільненого розвитку довжина і ширина сечового міхура та тім'яно-п'яткова довжина пов'язані між собою вірогідною багатофакторною регресійною залежністю, що відображає синергізм біосинтетичних процесів між цими параметрами.

За допомогою сучасних методів анатомічного дослідження визначено особливості макромікроскопічної анатомії, динаміку становлення топографії міхурово-сечівникового сегмента в ранньому періоді онтогенезу людини. Визначено особливості розвитку компонентів міхурово-сечівникового сегмента в плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних зв'язків між компонентами міхурово-сечівникового сегмента, як передумови виникнення природжених вад. Визначено типові анатомічні ознаки міхурово-сечівникового сегмента в перинатальному періоді, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами таза в динаміці перинатального періоду. Вперше встановлено залежність розмірів міхурово-сечівникового сегмента від віку та статі. Досліджено, що в динаміці перинатального періоду топографія міхурово-сечівникового сегмента, його форма залежать від становлення топографії суміжних органів і структур, зокрема, прямої кишки, передміхурової залози, сім'явипорскувальних проток, сім'яних міхурців та сім'явиносних проток - у плодів чоловічої статі, передньої стінки піхви - в плодів жіночої статі. На основі дослідження описано мінливість будови та форми внутрішнього м'яза-замикача сечівника та виділено його типи будови.