Удосконалено методи проектування мікросмужкових фільтрів надвисокої частоти. Розроблено алгоритми проектування та призначення допусків залежно від технології виготовлення. Створено підсистему проектування мікросмужкових фільтрів, яка дозволяє здіснювати аналіз і синтез допусків на основних формоутворювальних етапах технології виготовлення мікросмужкової топології. Уточнено математичну модель мікросмужкового ФНЧ. Досліджено методи синтезу, а також методики визначення геометричних розмірів конструкції фільтрів. Запропоновано уточнені методи проектування даних фільтрів та способи оптимізації їх топології. Розроблено алгоритми синтезу допусків на геометричні розміри конструкції залежно від етапів технології виготовлення та методику визначення допустимих відхилень амплітудно- і фазочастотних характеристик фільтрів на підставі даних про конструкцію фільтра та технологію виготовлення. Одержані моделі використовуються у підсистемі проектування мікросмужкових фільтрів.

Досліджено вплив геометричних та електрофізичних параметрів складених діелектричних резонаторів (СДР) на його резонансну частоту, власну добротність і коефіцієнт зв'язку резонатора з прямокутним хвилеводом, а також розроблено принципи створення фільтрів НВЧ діапазону на їх основі. Вирішено електродинамічне завдання визначення резонансних частот СДР різної геометричної форми за допомогою методів скінченних елементів (МСЕ) і проведено верифікацію одержаних результатів з експериментальними даними та строгим аналітичним рішенням для сферичного діелектричного резонаторів (ДР). Запропоновано методику розрахунку значень коефіцієнта зв'язку СДР з прямокутним хвилеводом, особливістю якої є апроксимація матриці розсіяння, розрахованої МСЕ, що дозволяє визначити чисельні значення коефіцієнта зв'язку, необхідні для розрахунку амплітудно-частотним характеристикам (АЧХ) фільтра на етапі проектування селективних каскадів приймально-передавальних НВЧ ланцюгів. Наведено методики компенсації розстроювання АЧХ фільтра під час перелаштування центральної частоти СДР шляхом вибору параметрів резонатору, зміною взаємних відстаней між резонаторами та наближення вузької стінки хвилевода до СДР. Показано, що фільтри побудовані на основі СДР мають більш широку смугу пропускання, ніж фільтри на ДР, за однакової кількості резонаторів і використання СДР замість цілісних ДР дозволяє зменшити кількість необхідних резонаторів для створення багаторезонаторного фільтра із заданою робочою смугою частот.