Рассмотрен фазовый модулятор отражательного типа со сдвигом фазы 180<$E symbol Р>, отличающийся простотой построения. Рабочий диапазон частот модулятора ограничивается свойствами примененных в нем Y-циркулятора или 3-децибельного направленного ответвителя. Работа в режиме фазовой модуляции осуществляется с помощью p - i - n-диода. Представлены результаты компьютерного моделирования.

Разработан 26-ГГц векторный анализатор цепей на основе электродинамической модели Е-плоскостного крестообразного делителя мощности. При известных расчетных параметрах крестообразного делителя калибровка прибора сводится к градуировке индикаторов мощности на одну согласованную нагрузку. При исследовании скользящих нагрузок с КСВ больше 7 погрешность измерения комплексного коэффициента отражения не более 10 %.

Розглянуто питання щодо синтезу антенних решіток (АР) на базі адамаровських різницевих множин. З використанням нових знайдених множин цього типу на решітці <$E 8~times~8> одержано 28- та 36-елементні АР з низьким рівнем бокових пелюстків. Числовий експеримент показав, що шляхом незначних змін у структурі таких множин можна домогтися подальшого зниження рівня бокового випромінювання.

Розглянуто задачу дифракції амплітудно-модульованих імпульсів з лінійною частотною модуляцією на стрічковій періодичній гратці, що складається з нескінченно тонких та ідеально провідних стрічок. Показано, що існує можливість створення групової затримки сигналів від зміни їх форми та тривалості. Наведено залежності групової затримки від параметрів гратки та швидкості качання частоти у довгохвильовій області.

Одержано емпіричну оцінку максимальної кількості елементів безнадлишкової конфігурації на квадратній антенній решітці, що грунтується на вивченні структури різниць між елементами її відображення на розгортці.

Предложен метод обработки сигналов в импульсной MIMO-системе, основанный на использовании пространства лучей в приемной цифровой антенной решетке, а также совместное решение задач связи и радиолокации на основе сочетания радиомпульсной передачи телекодовых данных и многочастотного OFDM-зондирования воздушного пространства.

Теоретично обгрунтовано новий підхід до вибору конструкції високоградієнтної феромагнітної насадки (ВГФН) магнітного фільтра, який складається з окремих елементів - феромагнітних кульок. Зроблено теоретичне порівняння ефективності захоплення домішок ВГФН за паралельного та перпендикулярного взаємного розташування зовнішнього магнітного поля та потоку рідини. Розраховано параметри ВГФН, з урахуванням заданої тонкості очищення слабкомагнітної фракції.

We study theoretically the propagation of a wave packet that is a superposition of three s-polarized guided waves with different frequencies in a planar waveguide consisting of a dielectric medium with a graded index of refraction, sandwiched between perfectly conducting walls. The electric field at each point within the waveguide is calculated, and it is shown that each of the constituent modes ceases to propagate at a specific distance along the waveguide that depends on its frequency and on the geometrical and material parameters defining the waveguide. This simple model displays the phenomenon of rainbow trapping of guided waves in an explicit fashion, without the use of a negative index metamaterial.

Індекс рубрикатора НБУВ: З845.47

Рубрики:

Антенні решітки

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проведен сравнительный анализ эффективности алгоритмов адаптивных антенных решеток при движущихся источниках сигналов, что характерно для систем WIMAX. Даны рекомендации по выбору алгоритма при нестационарной сигнально-помеховой обстановке и количеству антенных элементов.

Приведена классификация современных методов измерения характеристик ФАР, рассмотрены перспективы их развития и аппаратурной реализации. Основное внимание уделено диагностике технического состояния, определению амплитудно-фазового распределения на апертуре и процедурам настройки ФАР. Рассмотрены технические характеристики автоматизированных измерительных систем (АИС) и аппаратуры, входящей в их состав, приведены примеры применения АИС для определения параметров ФАР.

Рассмотрены принципы построения, структура и технические характеристики автоматизированного имитационно-измерительного комплекса, приведены варианты его аппаратурной и программной реализации для выбора амплитудно-фазового распределения, обоснования допусков, оценки влияния ошибок изготовления, дискретности управления и взаимного влияния излучающих элементов на параметры фазированных антенных решеток.

Вперше одержано аналітичну залежність помилок визначення кутових координат джерел радіовипромінювання власнеструктурним алгоритмом від статистичних характеристик флуктуацій амплітудно-фазового розподілу (АФР) у прийнятих радіохвилях у режимі надрозрізнення. Удосконалено алгоритми адаптації антенних решіток до спотворень АФР середовищем поширення радіохвиль (ПРХ). У процесі синтезу одержано рівняння адаптації, які дозволяють реалізувати розрахунки за час, істотно менший, ніж період кореляції флуктуацій параметрів середовища ПРХ. Вперше показано можливість та ефективність послідовного застосування запропонованого алгоритму адаптації до умов поширення радіохвиль та алгоритмів кутового надрозрізнення на відрізку часу, що обмежений періодом кореляції параметрів середовища ПРХ. Наведено оцінку похибок пеленгації джерел радіовипромінювання (ДРВ) спектральними методами за умов різних флуктуацій параметрів середовища ПРХ у напрямку кожного з джерел.

Розглянуто вплив параметрів генетичного алгоритму оптимізації характеристик напрямленості антенної гратки при відмовах її модулів на його ефективність. Порівняно процедури селекції, кросоверу та мутації. Досліджено роль параметрів генетичного алгоритму.

Предложен метод, позволяющий при отказе части излучателей фазированной антенной решетки (ФАР) восстановить некоторые параметры исходной (номинальной) диаграммы направленности (ДН) решетки в ограниченном секторе углов за счет определенного повышения уровня боковых лепестков в других секторах. Показано, что метод можно использовать и для решения задач помехозащиты поврежденных ФАР путем формирования ДН, уровень боковых лепестков (УБЛ) в которых в отдельных направлениях ниже УБЛ в исходной ДН. Приведены результаты имитационного моделирования, иллюстрирующие возможности метода на примере шестнадцатиэлементной эквидистантной решетки с двумя отказавшими каналами.

Удосконалено математичну модель плоскої електромагнітної хвилі (ЕМХ), згідно з якою просторово-поляризаційна селекція (ППС) корисних сигналів (КС) та активних шумових завад (АШЗ) мають вигляд сукупності просторових гармонік, що відрізняються своїм аргументом, яким може бути просторова частота (напрямок приходу ЕМХ), а це дозволяє здійснити подальший синтез АВ, модель адекватно описує реальну завадову ситуацію. Розроблено методику синтезу оптимальних систем ППС КС, яка передбачає розподіл матриці завади на блочні складові, що дозволяє підвищити швидкість обробки сигналів та здійснити подальший синтез АВ. Одержано нові математичні співвідношення для синтезу оптимальних автокомпенсаторів, відмінність яких полягає у використанні прямого добутку для подання кореляційної матриці АШЗ, які діють на адаптивні антенні решітки (ААР) з каналами, рознесеними за простором та поляризацією. Це дозволяє здійснити подальшу факторизацію адаптивного алгоритму ППС. Розроблено методику синтезу системи ППС, яка базується на виділенні регуляризуючої складової гармоніки у ППС, що дозволяє визначити умови оптимальної факторизації ППС та розробити структури, які можна фізично реалізувати. Удосконалено статистичну модель адаптивної обробки сигналів на фоні АШЗ, призначену для оцінювання ефективності адаптивних систем ППС. Створено методику розрахунку бістатичної індикатриси розсіювання двохелементної ААР, з урахуванням залежності між коефіцієнтом відбиття від апертури ААР і кутами падіння та спостережень КС. Це дозволяє обгрунтувати вимоги до ААР у разі її використання з метою протирадіолокаційного маскування.

Основные результаты теории адаптивной пространственной обработки сигналов с неточно известными параметрами распространены на случай широкополосных адаптивных антенных решеток. На основании имитационного моделирования получен вывод, что эффективность синтезированных алгоритмов достаточно близок к потенциально достигнутой величине.

Розглянуто можливість вирішення задачі адаптації ФАР до власного технічного стану за раніше отриманим результатом діагностики решітки. Запропоновано оптимальну процедуру організації адаптації антенної системи, на основі якої розроблено алгоритм, що дозволяє проводити адаптацію між окремими зондуваннями РЛС. Для аналізу технічного стану ФАР використовується модель антенної решітки, що знаходиться в пам'яті ЕОМ.

Рассмотрена возможность решения задачи адаптации ФАР к собственному техническому состоянию по ранее полученным результатам диагностики решетки. Предложена оптимальная процедура организации адаптации антенной системы, на основе которой разработан алгоритм, позволяющий проводить адаптацию между отдельными зондированиями РЛС. Для анализа технического состояния ФАР используется модель антенной решетки, находящейся в памяти ЭВМ.

The possibility to solve the phased array adaptation to a technical eigenstate using previonsly obtained results of the array diagnostics is considered. The optimum procedure for organizing the array diagnostics is offered; the algorithm permittiry tocarry out adaptation between separater radar probings is developed on this procedure basis. The antenna array model stored in the computer is applied to the phased antenna array technical state analysis.

З метою поліпшення завадозахищеності у системах радіозв'язку розглянуто застосування алгоритмів адаптивної просторової фільтрації, оптимальних за критерієм максимуму відношення сигнал/(завада+шум). На підставі імітаційного моделювання зроблено порівняльну характеристику ефективності алгоритмів.

Описано метод розв'язання системи інтегральних рівнянь відносно розподілу струмів на елементах нескінченної періодичної антенної решітки мікросмужкових випромінювачів, який дозволяє реалізувати високоефективні, з точки зору швидкодії, алгоритми розрахунку електродинамічних характеристик антенних решіток вказаного типу. Наведено співвідношення для визначення зовнішніх характеристик випромінювальної системи.

Рассмотрен новый многоканальный RLS-алгоритм адаптивной фильтрации со скользящим окном и линейными ограничениями. Алгоритм базируется на обратном QR-разложении матрицы значений входных сигналов адаптивного фильтра. Особенностью алгоритма является отсутствие в нем операций извлечения квадратного корня. Эффективность алгоритма демонстрируется моделированием. В моделировании рассматривается задача идентификации трехканального линейного адаптивного фильтра, входными сигналами которого являются сигналы речи. В этой задаче новый алгоритм демонстрирует в среднем на 20 дБ большее значение параметра ERLE по сравнению с линейно-ограниченным RLS-алгоритмом с бесконечным окном.