Запропоновано нову конструкцію смугових фільтрів з безпосередніми зв'язками, що забезпечують внесення додаткових полюсів запирання. Внесення полюсів запирання здійснюється шляхом прорізання у ємнісних діафрагмах фільтра додаткових щілин, орієнтованих паралельно широким стінкам хвилевода. Такий засіб внесення додаткових полюсів не призведе до зростання розмірів фільтра. Модифікація діафрагм фільтра спричинює незначну зміну їх К-інверторів, останні легко підстроювати до необхідного значення. Розміри додаткових щілин, прорізаних у діафрагмах, визначають розташування та добротність додаткових полюсів затухання. Останні при цьому можуть бути розташовані як у паразитній смузі пропускання, так і в перехідній області основної смуги. Наведено числове моделювання смуго-пропускаючих фільтрів у хвилеводах перерізом <$E23~ times ~10~ roman мм sup 2> та <$E19,05~ times ~9,53~ roman мм sup 2>, що демонструє збільшення частотної селективності та поширення смуги запирання без будь-якого погіршення характеристики у смузі пропускання. Наведено також зразок синтезу фільтра нижніх частот з низьким рівнем втрат у смузі пропускання.

Предложена новая конструкция полосовых фильтров с непосредственными связями, обеспечивающих внесение дополнительных полюсов запирания. Полюса запирания вносятся прорезанием в емкостных диафрагмах фильтра дополнительных щелей, параллельных широким стенкам волновода. Такой способ внесения дополнительных полюсов не приводит к увеличению размеров фильтра. Модификация диафрагм фильтра приводит к незначительному изменению их К-инверторов, последние легко подстраиваются до требуемого значения. Размеры дополнительных щелей, прорезанных в диафрагмах, определяют положение и добротность дополнительных полюсов затухания, последние при этом могут быть расположены как в паразитной полосе пропускания, так и в переходной области основной полосы. Приведены численные примеры для полосно-пропускающих фильтров в волноводах сечением <$E23~ times ~10~ roman мм sup 2> и <$E19,05~ times ~9,53~ roman мм sup 2>, показывающие увеличение частотной избирательности и расширение полосы запирания, достигаемое без ухудшения потерь в полосе пропускания. Приведен также пример синтеза фильтра нижних частот с низким уровнем потерь в полосе пропускания.

A new design of directly coupled waveguide bandpass filter that provides extracted stopband poles is presented by the example of a capacitive iris filter. The attenuation poles are introduced by cutting in iris strips additional slots parallel to the wider waveguide wall. This way of extracted poles implementation does not require spatially developed elements (in particular overmoded ones). The K-inverter corresponding the modified iris changes slightly and may be easily fine-tuned. Additional slot dimensions determine the location and Q-factor of the attenuation poles, which may be placed in the parasitic passband or on a required skirt of the main one. Numerical examples for the three-section filter in WR90 waveguide demonstrate the possibility toincrease the skirt selectivity or to improve the stopband attenuation without any extension of the filter dimensions, keeping the same return loss within the passband

Розв'язано двовимірні задачі розсіяння електромагнітних хвиль на E- та H-площинних хвилеводних зламах з узгоджувальним елементом у вигляді ступінчатого зріза. Для аналізу використано модифікований метод часткових областей. Ефективний алгоритм дав змогу шляхом числової оптимізації знайти мінімальне число, розміри та розташування сходинок, за яких забезпечено найменший рівень коефіцієнта відбиття у потрібному діапазоні частот.

Решена задача высокоточного автоматизированного определения резонансных параметров полосовых СВЧ-фильтров - ширина полосы пропускания и добротности резонаторов.

Досліджено методи реалізації та можливості оптимізації конструкцій мікросмужкових фільтрів нижніх частот. Запропоновано метод підвищення точності моделі мікросмужкового фільтра нижніх частот і спосіб зменшення розмірів фільтра, який базується на оптимізації конструкції індуктивних елементів фільтра. Проаналізовано залежність вихідних параметрів фільтра від змін конструктивних розмірів фільтра в разі оптимізації. Надано результати оптимізації мікросмужкового фільтра нижніх частот.

Синтезирован малогабаритный четырехдетекторный СВЧ преобразователь с малозависимыми от частоты фазовыми сдвигами между всеми сигналами, поступающими на детекторы, позволивший создать высокоточный широкополосный измеритель коэффициента комплексного отражения.

Рассмотрена возможность создания планарного фильтра с кольцевым резонатором на основе волнового канала, основной модой которого является ТЕМ мода. Приведены результаты компьютерного моделирования электродинамических процессов, происходящих в структуре фильтра, проведенные с использованием Finite-Difference Time Domain метода.

Рассмотрены явная полезность и эффективность аппаратурного анализа активного спектра нестационарных процессов, необходимость иметь в качестве анализирующих фильтров автоматически следящие фильтры за частотой (АСФЧ) входного сигнала. Отмечены недостатки известных методов анализа подобных фильтров и необходимость утверждения возможности частотной автоподстройки фильтров (ЧАПФ) произвольного типа высокого порядка. На основании использования некоторых известных особенностей ручного электронного управления электрическими фильтрами доказана возможность ЧАПФ и, как следствие, АСФЧ. Путем компьютерного математического моделирования в системе VisSim/com подтверждена возможность АСФЧ. Отмечены возможности некоторого полезного использования их.

Рассмотрены возможности создания режекторного фильтра и усовершенствования фильтра с кольцевым резонатором на основе планарного волновода, основной модой которого является ТЕМ мода. Приведены экспериментальные результаты и результаты компьютерного моделирования данных структур.

На основании микрополосковых структур выполнен синтез полосовых фильтров на связанных линиях с отверстиями в экране. При синтезе топологии использованы квазистатический метод расчета и генетический алгоритм поиска оптимальных значений геометрических параметров. Проведено сравнение характеристик синтезированных фильтров с результатами электродинамического моделирования и с характеристиками фильтров без отверстий в экране.

Введена функция фильтрации для полосно-пропускающих фильтров с симметричной структурой, составленной из четвертьволновых отрезков линий и короткозамкнутых шлейфов. Разработан метод получения по функции фильтрации полиномиальных зависимостей для числителей и знаменателя параметров рассеяния фильтра. Предложен способ нахождения волновых сопротивлений звеньев фильтра по его параметрам рассеяния. Приведен пример расчета фильтра по методике, реализующей предложенные соотношения.

Исследованы возможности оптимальной оценки скалярных сигналов в скалярных фильтрах Винера.

Запропоновано новий спосіб управління резонансною частотою резонаторів і фільтрів НВЧ. Реалізованно ідею п'єзоелектричного управління ефективною діелектричною проникністю. Між підкладкою та земляним електродом передбачено тонкий повітряний зазор, величина якого контролюється за допомогою п'єзоелектричного актюатора.

Проведен анализ микрополосковых полосно-пропускающих фильтров (ППФ) на шпилечных резонаторах меандровой формы со щелью в экранирующем слое. Проведены расчеты геометрических параметров ППФ на шпилечных резонаторах на основе фильтров-прототипов нижних частот. Построена модель шпилечного ППФ с отверстиями в экранирующем слое и проведена ее оптимизация. В ходе исследования разработан упрощенный алгоритм проектирования конструкции данного типа фильтров.

Предложен компактный сверхширокополосный фильтр. Рабочая полоса фильтра обеспечивается комбинацией фильтра верхних частот и фильтра нижних частот. Фильтр нижних частот, используемый в данной комбинированной структуре, представляет собой треугольный согласующий резонатор, а фильтр верхних частот - структуру, использующую короткозамкнутые шлейфы. Конечная структура представляет собой компактную конфигурацию сверхширокополосного фильтра. Групповая задержка фильтра является практически неизменной во всей рабочей полосе фильтра. Результаты компьютерного моделирования хорошо согласуются с результатами измерений параметров рассеивания (S-параметров). Достигнута относительная ширина полосы частот 130 %.

Проанализиована зависимость коэффициента связи между четвертьволновыми резонаторами, работающими на основной резонансной частоте f₀, от различных параметров гребенчатых фильтров из отрезков симметричных полосковых линий. Установлено, что коэффициент связи увеличивается при увеличении относительной диэлектрической проницаемости полосковых линий, их толщины и резонансной частоты. Приведены измеренные характеристики полоскового 4-резонаторного гребенчатого фильтра с центральной частотой f₀ = 2,4 ГГц, который выполнен на диэлектрическом материале с epsilon_r = 9,7.

Вперше одержано еквівалентну схемну модель тонкоплівкового п'єзоелектричного резонатора (ТПР), що відрізняється від існуючих аналогів спрощеною структурою без частотозалежних елементів і дозволяє розраховувати в широкому діапазоні частот характеристики базових конструкцій ТПР і придатну для проектування у САПР активних п'єзоелектричних фільтрів високого порядку. Одержано еквівалентну схемну модель операційного підсилювача струму (ОПС), у якій застосовано модифіковані секції нелінійності та шумів активних елементів, що дозволяє з підвищеною точністю оцінювати динамічний діапазон активних фільтрів за умов електронного перелаштування коефіцієнта транспровідності. Запропоновано аналітичні співвідношення для моделювання режимів активного управління характеристиками ТПР, що дозволяє реалізувати фільтри з можливістю перелаштування та з розширеним частотним діапазоном. Запропоновано модифіковані ланки сходових і мостових фільтрів на основі ТПР, що відрізняються покращеними електричними й експлуатаційними характеристиками за рахунок використання активних елементів. Узагальнено методи створення та розрахунку активних п’єзоелектричних фільтрів, що базуються на використанні активних схем заміщення та мають переваги у вигляді розширеного частотного діапазону, зменшеної кількості резонаторів, можливості узгодження та перетворення імпедансів, створення схем без моточних елементів та управління параметрами резонаторів.