Розглянуто мережі, в яких вузли зв'язку з'єднані між собою одно- або багатопрогінними радіорелейними цифровими лініями. Наведено спосіб модифікації відомих алгоритмів (методів) синтезу структури мережі, який дозволяє мінімізувати частотний ресурс. Оцінку ефективності наведеного способу проведено за допомогою тестових розрахунків із застосуванням цифрових карт.

Рассмотрено обобщение алгоритмических аспектов методов кодирования сигналов, используемых в системах MIMO, для решения проблем гарантоспособной радиорелейной связи. Предложено использование сигналов двойной поляризации и квартета ортогональных пакетов OFDM для реализации пространственно-поляризационно-частотного кодирования.

Розроблено можливий варіант побудови мережі та методику врахування впливу збільшення кількості прольотів радіорелейної лінії. Виконано розрахунок потужності міжканальної перехідної завади для різної кількості підканалів в структурі OFDM сигналу. Збільшено зону обслуговування базової станції WiMax без використання будь-яких проводових з'єднань, що значно знижує вартість і час розгортання мережі доступу. Запропоновано новий критерій наведення променя Smart-антен за допомогою детектора типу модуляції, що забезпечить спрощення апаратної частини базової станції, її вартість, а також збільшить швидкодію переміщення променя та покращить "безшовність" мережі й якість зв'язку під час руху користувача, особливо на великій відстані від базової станції.

Рассмотрена возможность использования действительной формы представления сигналов в каждой из ортогональных поляризаций для формирования комплексного сигнала в передающем и приемном устройствах, а также способы коррекции поляризационной неидентичности.

Проведено оцінку цільового діагностування радіорелейної станції цифрового зв'язку, розроблено методику контролю покращання сигналу й інформаційної надійності радіорелейних станцій.