Рассмотрена проблема создания систем управления комплексами средств технической защиты информации с целью поддержания заданного уровня защищенности информационных ресурсов цифровых коммутационных систем связи. Предложена адаптивная схема управления такими комплексами.

Проаналізовано ефективність використання технології сегментування у цифрових абонентських лініях (ЦАЛ). Запропоновано аналітичні моделі, які дозволяють оцінювати доцільність використання ортогональних сигналів в ЦАЛ залежно від параметрів і умов роботи системи.

Представлены результаты исследований граничных возможностей временного уплотнения линий связи в телекоммуникационных системах на основе сверхрелеевского разрешения импульсных сигналов по времени прихода при дополнительном стробировании отсчетов АЦП.

Розглянуто проблеми контролю та моніторингу цифрових телекомунікаційних мереж. Описано методики розрахунку ефективного навантаження та затримок сигналів у ланці сигналізації. Особливу увагу приділено розробці єдиної методології створення інформаційно-вимірювальних систем для контролю та моніторингу цифрових телекомунікаційних мереж зі спільноканальною сигналізацією N 7 з підвищеною надійністю. Наведено модель обробки даних первинного цифрового потоку та визначення часу подій в системі моніторингу.

Рассмотрены проблемы контроля и мониторинга цифровых телекоммуникационных сетей. Описаны методики расчета эффективной нагрузки и задержки сигналов на участке сигнализации. Особое внимание уделено разработке единой методологии создания информационно-измерительных систем для контроля и мониторинга цифровых телекоммуникационных сетей с общеканальной сигнализацией N 7 с повышенной надежностью. Приведена модель обработки данных первичного цифрового потока и определения времени событий в системе мониторинга.

З метою підвищення сталості мережі тактової синхронізації розроблено та впроваджено алгоритми управління та проектування, що запобігають виникненню петель синхронізації. Визначено причини виникнення петель синхронізації, здійснено їх класифікацію, зокрема, виділено топологічні та логічні функції елементів мережі (ЕМ СЦІ) та часові чинники. Показано можливість застосування методів теорії графів та комбінаторних методів для оцінки загальної кількості кореневих дерев в мережах з довільною структурою. Запропоновано новий метод оцінки потенційних топологічних загроз виникнення циклів (петель синхронізації) за кількістю надлишкових ребер та контурів за формулою Ейлера. Розроблено математичний апарат дослідження на базі матричних методів, які дозволяють формалізувати дане представлення мережі синхронізації та подій, що відбуваються в ній, у вигляді матриць та зміну їх стану. Удосконалено метод багатомірних матриць для аналізу розподільної мережі тактової синхронізації шляхом додавання ще одного простору до тривимірної матриці. Експериментально доведено недостатність застосування відомих методів запобігання петелям синхронізації (використання таблиць, пріоритетів та повідомлень SSM) для мереж з різним рівнем зв'язності та рангом вузлів. Розроблено програмну модель "зразкового" елемента мережі ЕМ СЦІ типів А та (з підтримкою повідомлень SSM) та Б (без підтримки повідомлень SSM), в якій реалізовано зразковий алгоритм обміну сигналами синхронізації. Запропоновано узагальнений алгоритм керування та проектування, спрямований на підвищення сталості розподільної мережі тактової синхронізації.

Розроблено методи підвищення енергетичної та спектральної ефективності цифрових систем передачі за допомогою застосування сигналів з компактним спектром і урахування сумісної дії джитера та адитивної завади на характеристики багаторівневих алгоритмів модуляції. Розглянуто нові види сигналів з компактним спектром, що задовільняють критерії Найквіста та підвищують ефективність цифрових систем передачі з обмеженою смугою. Викладено варіант побудови вузькосмугового алгоритму модуляції у цифрових мережах абонентського доступу, який використовує синтезовані функції. Досліджено вплив гаусівського джитера на основі адитивної завади на завадостійкість оптимального кореляційного приймача багаторівневих сигналів. Вирішено оптимізаційну задачу підвищення ефективності цифрових систем абонентського доступу за рахунок використання спеціальних сигналів та врахування сумісної дії джитера та адитивної завади.

Проаналізовано показники якості роботи цифрової телефонної мережі. Розглянуто питання їх покращання за умов конвергенції телекомунікаційних мереж. Проаналізовано й узагальнено показники якості роботи цифрової телефонної мережі та фактори, які впливають на ці показники за взаємодії телефонної мережі з мобільною та пакетною мережами. Удосконалено методику визначення показників якості обслуговування спроб установлення з'єднань - коефіцієнтів ефективності таких спроб ASR і ефективності мережі NER. За результатами експериментальних досліджень підвищено точність розрахунку математичного сподівання, дисперсії та коефіцієнта варіації тривалості виклику для міжнародних, міжміських та місцевих з'єднань між абонентами стаціонарної телефонної мережі та під час взаємодії зазначених мереж. Показано, що ближчим до експериментального розподілу імовірності тривалості виклику у порівнянні з експоненційним законом для з'єднань між абонентами стаціонарної телефонної мережі та за умови взаємодії телефонної та пакетної мережі є теоретичний розподіл за законом Ципфа, у разі взаємодії телефонної та мобільної мережі - за законом Вейбула. Удосконалено методику розрахунку кількості з'єднувальних ліній у телефонній мережі за її взаємодії з мобільною та пакетною мережам з урахуванням уточнених значень середньоквадратичного відхилення інтенсивності навантаження.

Обгрунтовано способи створення сучасних мереж мультисервісного доступу до універсальних послуг. Розглянуто шляхи вирішення проблеми впровадження в Україні цифрового мовлення з урахуванням аналізу зарубіжного досвіду, особливостей проблем перехідного періоду та використання мікрохвильових, наземних, супутникових і кабельних мереж. Наведено результати успішної роботи дослідної зони цифрового мовлення DVBT у смугах частот 470 - 862 МГц в містах Київ і Одеса. Обговорено особливості та перспективи впровадження технологій широкосмугового безпроводового зв'язку на базі розроблених вітчизняних систем МІТРІС, UMDS і UWDS в смугах частот 10 150 - 10 300, 10 500 - 10 600 і 11 700 - 12 500 МГц. Наведено результати реалізації проекту мікрохвильового цифрового телевізійного мовлення і передачі даних у межах системного проекту UWDS в Криму на базі технологій МІТРІС із зворотним радіоканалом.

Рассмотрена помехозащищенность системы цифровой связи, основанной на применении в качестве носителя информации случайного процесса (сигнала), который генерируется стохастической дифференциальной системой. Получено, что детектирование информации из случайного сигнала может быть осуществлено до значений отношения энергии информационного сигнала к энергии шума, равных -1,6 дБ.

Проанализированы основные требования к качеству обслуживания в телекоммуникационных сетях при передаче цифровой информации о воздушной обстановке. Предложены пути расчета требуемого времени передачи цифровой информации о воздушной обстановке.

Розроблено метод завадостійкого оцінювання амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) каналів зв'язку на підставі спектрального оцінювання за допомогою узагальненої моделі авторегресії третього рангу, що дозволило суттєво підвищити точність ідентифікації АЧХ каналів зв'язку у разі високого рівня гауссівської вузькосмугової завади. Розвинуто метод оцінювання імпульсної характеристики каналів зв'язку за кумулянтними функціями вищих порядків, що забезпечило підвищення точності ідентифікації імпульсної характеристики каналів зв'язку за присутності завад. Із використанням кумулянтних функцій третього порядку удосконалено метод синтезу коректора міжсимвольної інтерфеенції на базі розв'язку Вінера, що дозволило одержати ефективний коректор міжсимвольної інтерференції (МСІ) за присутності гауссової вузькосмугової завади та високого рівня МСІ до вирівнювання каналу зв'язку. Розроблено градієнтний метод третього рангу адаптації коректора МСІ до каналів зв'язків, застосування якого в системі передачі даних SDSL забезпечує збільшення дальності дії системи.

Наведено основні результати фізичних експериментів прототипу системи цифрового гідроакустичного зв'язку, яка реалізує метод монотонного розширення спектру сигналу. Система показала здатність забезпечувати якісний прийом цифрової інформації в складних динамічних багатопроменевих каналах. У порівнянні з традиційними системами, застосування несучої з монотонним розширенням спектра дало змогу більш ніж вдвічі збільшити коефіцієнт частотної ефективності, забезпечуючи суттєве підвищення досяжної швидкості передавання даних.

Запропоновано методику вибору методів цифрової модуляції для забезпечення основних системних вимог до безпровідних систем передачі даних: заданої ймовірності появи бітових помилок і заданої швидкості передачі даних. Показниками ефективності системи є використання її енергетичних і частотних ресурсів.

Предложен способ повышения помехоустойчивости цифровой системы связи, основанный на биспектрально-организованной модуляции и процедуре демодуляции с использованием новой тестовой статистики обнаружения сигнала в виде пикового значения оценки амплитудного биспектра наблюдения. Представлены результаты расчетов вероятности появления ошибочного бита в широких диапазонах изменений отношения энергии бита к спектральной плотности аддитивного гауссова шума и вероятности импульсного шума, демонстрирующие улучшение показателей помехоустойчивости предложенного способа по сравнению с классической частотной модуляцией и тестовой статистикой обнаружения сигнала в виде максимума корреляционного интеграла.

Запропоновано математичні моделі керування трафіком у цифрових каналах зв'язку.

Запропоновано провести порівняльний аналіз стандартів цифрового транкінгового радіозв'язку за певним набором критеріїв для того, щоб вибір стандарту, що будуть проводити технічні фахівці, оператори транкінгових систем, потенційні споживачі, був би усвідомленим і обгрунтованим.

Проведено порівняльний аналіз імітаційного моделювання ймовірності помилки під час передачі інформації у системах цифрового зв'язку (СЦЗ) за методами статистичних випробовувань та методом гаусової апроксимації. Одержано регіональні інформаційні карти для тестових конфігурацій СЦЗ із джерелами корисних та завадових BPSK-, QPSK-, 8-PSK- та 16-PSK-сигналів. Показано вплив параметра M (кількості дискретних значень) фазової маніпуляції на відносну помилку обчислень за методом гаусової апроксимації відносно методу статистичних випробовувань.

Розвинуто метод розрахунку показників часової прозорості, що враховує необхідну якість обслуговування трафіку, та дозволяє прогнозувати середнє значення і джитгер часу доставки, а також значення вірогідності втрати комірок. Вперше розроблено та досліджено буферний алгоритм, що адаптується до умов затримки мережі на підставі запропонованого методу визначення джиттеру та дозволяє одержати максимальне значення середнього суб'єктивного оцінювання (MOS) головного трафіку. Удосконалено математичну модель для оцінювання часової прозорості асинхронного режиму передачі (АТМ)-мережі для різних класів трафіку з використанням теорії масового обслуговування (СМО типу M/D/1/X), що надала можливість визначити час очікування обслуговування, розмір буфера та час обслуговування під час заданої вірогідності втрати комірок. Одержані результати можуть бути використані для підвищення якості послуг в телекомунікаційній мережі на базі АТМ.

Наведено методику вибору надійної структури пристрою управління (ПУ) цифрових телекомунікаційних систем (ЦТС) на базі пріоритетних рядів з урахуванням багатоверсійності програмного забезпечення, яка дозволить обирати найбільш надійнішу структуру двоканальних або триканальних одно- і двохверсійних ПУ ЦТС, і дозволяє визначити, наскільки оправдано введення багатоверсійності.

Запропоновано підхід об'єднання оптико-електронних технологій спектральної трасформації довжин хвиль сонячного випромінювання та волоконно-оптичних інформаційно-енергетичних каналів у геоінформаційно-енергетичних мережах з метою розширення функціональних можливостей останніх і забезпечення функцій енергозбереження та оптимального розподілу енергетичних потоків.