Інформаційно-телекомунікаційну систему розглянуто як дворівневу активну організаційну систему. Для вирішення задач керування захистом інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах запропоновано застосовувати методи теорії функціонування організаційних систем.

Розглянуто проблеми розподілу засобів інформаційної безпеки за елементами інформаційно-телекомунікаційних систем, сформульовано задачу оптимізації витрат на інформаційну безпеку.

Розглянуто вимоги щодо параметрів коду умовних лишків щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж.

Досліджено можливості застосування в задачах забезпечення цілісності інформаційних об'єктів в телекомунікаційних мережах узагальненого завадостійкого коду умовних лишків та здійснено аналіз його можливостей.

Одержано достатні умови оптимальності (за критерієм максимуму інформаційних відношень) протоколів множинного розподілу секрету з багатоадресним повідомленням, що реалізують певні ієрархії доступу. Наведено низку конструкцій зазначених протоколів, які задовольняють одержаним умовам оптимальності.

Рассмотрен способ уменьшения времени ремаршрутизации в мобильных сетях. Предложен алгоритм формирования канала передачи информации, позволяющий сократить время задержки передачи информации.

Проанализированы основные способы формирования структуры системы доменов с учетом чего реализован алгоритм распределенной маршрутизации, который используется в мобильных сетях без инфраструктуры и позволяет повысить эффективность процедуры маршрутизации.

Проаналізовано задачу оптимізації витрат на інформаційну безпеку системи документальних телекомунікацій, яка зводиться до задачі багатокритеріального вибору. Запропоновано інтерактивну процедуру раціонального вибору варіанта розподілу витрат.

Для анализа структурной скрытности систем передачи информации с хаотической несущей, формируемой одномерным отображением, предложен новый метод оценки его параметров с использованием непараметрической BDS-статистики. Показано, что опираясь на различие в топологических свойствах в фазовом пространстве хаотических, регулярных и случайных процессов с независимыми значениями можно решать задачу оценки параметров отображения по наблюдению хаотического временного ряда на фоне белого шума. Приведены результаты численного моделирования предложенного метода оценки параметров хаотических отображений для различного характера шума.

Изучены межпакетные временные интревалы НТТР-сеанса с целью определения наиболее подходящего распределения плотности вероятности. Выполнено статистическое исследование для протокольных данных НТТР, отделенных от служебных кадров/пакетов сеанса. Результаты работы могут быть использованы при моделировании процессов в компьютерных сетях.

Вивчено міжпакетні частотні інтервали НТТР-сеансу з метою визначення найбільш доцільного розподілу щільності ймовірності. Виконано статистичне дослідження для протокольних даних НТТР, відділених від службових кадрів/пакетів сеансу. Результати роботи можуть бути використані під час моделювання процесів у комп'ютерних мережах.

Проаналізовано розподіл послуг і механізмів інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування, який рекомендовано міжнародними стандартами МСЕ Х.800, Х.805. Розглянуто метод оцінки варіанта розподілу механізмів інформаційної безпеки.

Рассмотрены вопросы применения турбокодов в специальных телекоммуникационных системах. Указаны основные принципы построения турбокодов и их характеристики.

Рассмотрены вопросы построения модели угроз в информационно-телекоммуникационной системе (ИТКС). Предложены определение и классификация компонентов модели угроз, а также типовые алгоритмы реализации угроз. Приведен пример обобщенной модели угроз в ИТКС.

Розглянуто проблему контролю даних в комп'ютерних системах. Досліджено можливість застосування схем контролю на підставі кодів "M із N" з метою підвищення надійності даних. Запропоновано апаратну реалізацію пристрою додавання в парафазному коді.

Розглянуто моделі та задачі функціонально-вартісного аналізу системи забезпечення інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування з урахуванням положень міжнародних стандартів МСЕ-Т Х.800, Х.805. Запропоновано оцінки економічної ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки окремих об'єктів мережі.

З метою узгодження продуктивності інформаційних джерел із ресурсами каналів розподілених мереж розглянуто можливості збільшення пропускної спроможності каналів передачі даних.

Проведен анализ графокомбинаторных моделей и методов расчета множества путей передачи информации, используемых на практике для решения задачи маршрутизации. Проведено математическое моделирование процесса динамического управления маршрутизацией данных в телекоммуникационной сети. Предложен подход к решению задачи повышения оперативности передачи данных на основе динамического управления процессом маршрутизации в телекоммуникационной сети. Выявлены шесть основных этапов решения задачи повышения оперативности передачи данных на основе динамического управления процессом маршрутизации в телекоммуникационной сети.

Разработана модель процесса обмена данными в системах с обратной связью и адресным обнаружением ошибок. Адресное обнаружение ошибок предполагает применение метода кодирования полным и перфорированным помехоустойчивым кодом. Разработанная модель позволит определить и оценить вероятностно-временные характеристики протоколов информационного взаимодействия в системах с обратной связью.

Розглянуто низку алгоритмів (опитування вузлів, формування маршрутів тощо), які складають основу механізму керування розподіленими ресурсами в ситуативних мережах. Показано зв'язок запропонованих алгоритмів з існуючими протоколами мереж передавання даних. Наведено приклад роботи алгоритмів механізму на гіпотетичній ситуативній мережі. Показано, що розроблені алгоритми можна використовувати під час практичної реалізації механізму, вказано кроки щодо подальшої роботи над розглянутим механізмом керування розподіленими ресурсами.

Проанализировано функционирование протокола ТСР в транспортной сети NGN. Рассмотрены вопросы управления процессом повторных передач неподтвержденных сегментов данных в соединении ТСР и возможность модификации протокола ТСР.