Обгрунтовано необхідність і можливість вирівнювання питомих навантажень і поверхневих температур у різних типах фрикційних вузлів стрічково-колодкових гальм бурових лебідок. Висвітлено динамічні процеси в багатопарних фрикційних вузлах гальма під час переходу від сил тертя спокою до сил тертя ковзання за умов взаємодії їх внутрішніх пар тертя. Встановлено закономірності зміни експлуатаційних параметрів залежно від динамічного коефіцієнта взаємного перекриття. Визначено коефіцієнти стабільності для динамічного коефіцієнта тертя та питомих навантажень у багатопарних вузлах тертя гальма. Запропоновано статичний і динамічний методи вирівнювання питомих навантажень у різних типах фрикційних вузлів стрічково-колодкових гальм бурових лебідок, а також конструктивні рішення щодо зниження навантаженості гальмівних шківів.

Предложена структура системы автоматического управления установившимся движением однозвенной подводной буксируемой системы с подъемным аппаратом. Синтезированы законы управления приводом кабельной лебедки и приводом угла поворота несущих поверхностей подводного аппарата.

The structure of automatic control system, that is installed movement single-mess underwater towed system with the elevating device is offered. The control rules of the drive cable of winch and the turn corner of a carrying surface of the underwater device are synthesized.

Представлено математичні моделі теплових процесів, що відбуваються в деталях механізмів, що працюють за умови підвищених робочих навантажень (шків стрічково-колодкового гальма бурової лебідки і барабан барабанно-колодкового гальма автомобіля), розроблені шляхом дискретизації параметрів рівняння теплового балансу. Створені моделі дозволяють комплексно дослідити вплив різноманітних чинників на тепловий стан механізмів.

Розглянуто конструкції пристроїв і систем для примусового охолоджування пар тертя барабанно- і стрічково-колодкових гальм, що працюють на ефекті теплової труби. Наведено принцип роботи гальмівних пристроїв. Використання двоступінчастого стрічково-колодкового гальма в буровій лебідці надає змогу істотно поліпшити не тільки динаміку гальмування, але й зносо-фрикційні характеристики зворотних пар тертя першого ступеня гальма за рахунок інтенсивного охолоджування. Розглянуто стадії гальмування двоступінчастим стрічково-колодковим гальмом. Розглянуто роботу двоступінчастих гальм в різних гальмівних режимах.

Уперше запропоновано методики розрахунку основних експлуатаційних параметрів (зусиль натягів і деформацій гальмівної стрічки, загальної деформації елементів гальмівної системи, відстані між накладками, охопленими і неохопленими гальмівною стрічкою під час завершення процесу гальмування) гальма з рухомими фрикційними накладками. Установлено закономірності зміни експлуатаційних параметрів гальма з рухомими фрикційними накладками залежно від їх ширини. Розвинуто елементи теорії перерозподілу питомих навантажень та вирівнювання теплонавантаженості в парах тертя набігаючої та збіжної гілки стрічки серійного гальма. Удосконалено та запропоновано пристрої для підвищення ефективності затягування гальмівної стрічки, а також збільшення коефіцієнта взаємного перекриття пар тертя та високоефективного їх охолодження.

Рассмотрены особенности взаимодействия пар трения фрикционных узлов ленточно-колодочных тормозов буровых лебедок в серийном и нетрадиционном вариантах их исполнения.

Наведено конструктивні принципи динамічного перерозподілу питомих навантажень в парах тертя стрічково-колодкового гальма під час компоновки секціями рухомих фрикційних накладок на дузі охоплення гальмівною стрічкою шківа.

Наведено визначення напружено-деформівного стану ділянок різних типів гальмівних стрічок, яке безпосередньо пов'язане з ефективністю та з закономірностями розподілу питомих навантажень в парах тертя стрічково-колодкового гальма бурової лебідки.

Наведено аналітичні дослідження визначення точки початкової взаємодії робочої поверхні фрикційної накладки гальмівної стрічки з робочою поверхнею гальмівного шківа, а також точки прикладання сумарного питомого навантаження на робочій поверхні накладки. Наведено особливості конструкції незалежного канатного кріплення фрикційних накладок до гальмівної стрічки.

Розглянуто результати експериментальних досліджень багаторядних (два бандажі з накладками на шківі і над ними - гальмівна стрічка) стрічково-колодкових гальм бурових лебідок.

Розглянуто багатокритеріальну задачу оптимального проектування фрикційних вузлів стрічково-колодкового гальма бурової лебідки повторно-короткочасного режиму роботи.

Розглянуто конструкції та режими роботи стрічково-колодкових гальм бурових лебідок, першою степінню яких є пари "внутрішня поверхня гальмівної стрічки - випуклі поверхні фрикційних елементів", а другою - "ввігнуті поверхні фрикційного елемента - металічний або фрикційний елемент, розміщений на поверхні пневмокамери".

Оцінено нормальну результуючу силу, яка виникає від натягів набігаючої і збігаючої гілок гальмівної стрічки, яка діє на підйомний вал бурової лебідки. Встановлено вплив реактивних сил рухомих фрикційних накладок, що знаходяться на гальмівному шківі, на величину нормальної результуючої сили.

Запропоновано метод визначення динамічних експлуатаційних параметрів стрічково-колодкових гальм. В основу методу покладено поліноміальний закон зниження швидкості обертання гальмівного шківа. Розглянуто триперіодну тахограму спуску бурильної колони на довжину однієї свічки. Експлуатаційні параметри гальма сформовано послідовно у групи. Розглянуто першу групу експлуатаційних параметрів - швидкісно-динамічних.

Рассмотрено стабилизационное тепловое состояние обода шкива ленточно-колодочного тормоза буровой лебедки в диапазоне температур выше допустимой для материала фрикционной накладки.

Працездатність комбінованої гальмівної стрічки в стрічково-колодковому гальмі бурової лебідки розглянуто з точки зору динаміки взаємодії поверхонь основної і додаткової стрічок. Взаємодія враховує сили контактного тертя та розтягу набігаючих гілок гальмівних стрічок (що не мають збігаючої гілки), які викликають змішане зміщення їх поверхонь, тобто зміщення першого та другого роду. Досягнуто підвищення ефективності гальма за рахунок цілеспрямованого використання основної і додаткової гальмівної стрічки під час розтягування, а також використання нових зон взаємодії "внутрішня поверхня додаткової гальмівної стрічки - зовнішня поверхня основної гальмівної стрічки", "внутрішня поверхня основної гальмівної стрічки - неробоча поверхня фрикційних накладок" для одержання багатопарних вузлів тертя в процесі гальмування. В цьому разі спостерігалося зменшення співвідношення натягів набігаючих гілок комбінованої гальмівної стрічки, що дозволило квазівирівняти питомі навантаження по її довжині.

Розглянуто вирівнювання динамічної навантаженості у серійних і багатопарних фрикційних вузлах стрічково-колодкових гальм бурових лебідок.

Наведено результати експериментальних досліджень ефективності електромагнітного індукторного гальма у разі сумісної роботи зі стрічково-колодковим гальмом за стендових умов.

Проведено теоретичні дослідження деформації гальмівної стрічки (на ділянці над фрикційною накладкою та між сусідніми накладками) і розподілу сил в контакті "стрічка - фрикційна накладка" у широкому діапазоні навантажень і параметрів конструкції стрічково-колодкового гальма бурових лебідок. Одержано поліноміальні моделі другого порядку, які пов'язують вказані параметри.

Для оцінювання темпів нагрівання й охолодження ободів металевих фрикційних елементів гальмівних пристроїв (МФЕГП) використано метод регулярного режиму. Проілюстровано особливості визначення теплових характеристик МФЕГП. Установлено дольову частка кожного з видів теплообміну. Наведено закономірності зміни температур по шарах обода гальмівного шківа в часі. Вказано на темпи нагрівання обода та бічної стінки задніх гальмівних барабанів автотранспортних засобів. Проілюстровано можливість потрапляння обода гальмівного барабана в термостабілізаційну зону на тривалий проміжок часу. Картину темпів нагрівання та охолодження ободів металевих фрикційних елементів важливо знати під час удосконалення існуючих та конструювання нових гальмівних пристроїв, а також дослідження режимів експлуатації їх пар тертя.