Наведено результати експериментальних досліджень з визначення залежності параметрів комбінованого електровибуху від діаметра заряду та матеріалу його оболонки. Результати досліджень можна використовувати під час гладкого або контурного підривання на кар'єрах з видобутку блочного каменю, а також у разі формування укосів неробочих бортів кар'єрів у різних галузях промисловості.

Проанализированы существующие представления о влиянии диаметра скважинного заряда ВВ на интенсивность дробления пород с учетом технических требований к взорванной горной массе и экологических показателей взрывной отбойки.

Изложены результаты проведенных исследований взрывного дробления негабаритных блоков (НГБ) в условиях ОАО "Жежелевский карьер". Проанализирован паспорт взрывных работ, приведены статистические данные о размерах и форме НГБ, полученные по результатам измерений их параметров в карьерах Жежелевского месторождения. По результатам исследований сформулировано перспективное направление для усовершенствования взрывного метода разрушения НГБ.

Запропоновано способи підвищення інтенсивності та рівномірності вибухового дроблення масивів гірських порід шаруватої й блокової будови за рахунок проектування раціональних параметрів сітки свердловин і схем з'єднання зарядів. Теоретично й експериментально доведено, що руйнування шаруватих гірських порід перпендикулярно до нашарування підвищує інтенсивність і рівномірність їх вибухового дроблення. Виявлено, що поверхня руйнування шару формується перпендикулярно до його площини, якщо напрямок головних стискаючих напруг під час вибуху щодо нашарування становить кут, величина якого залежить від співвідношення меж міцності породи за одноосьових стиску та розтягу. Обгрунтовано методику оцінювання енергетичних параметрів механічного ефекту під час руйнування моделей зі скельних гірських порід. Показано, що експериментальне визначення енергії розміщення за даними дослідження залишкової міцності зразків не потребує складновизначених параметрів інших методів. Основні результати наукового дослідження впроваджено на кар'єрах Кременчуцького регіону.

Рассмотрены горнотехнические и гидрогеологические особенности горных пород, добываемых на карьерах Полтавского региона. Охарактеризованы факторы, влияющие на эффективность их разрушения с использованием энергии взрывного импульса.

Решена задача по определению доли распыленного вещества, наносимого взрывом на обрабатываемую поверхность. Дана последовательность решения прямой и обратной задач взрывного набрызгбетонирования. Приведены результаты промышленного испытания способа.

Описано методику розрахунку необхідних термодинамічних і детонаційних параметрів сумішевих вибухових речовин. Розроблено методику розрахунку результуючого тиску на поверхні контакту заряду з негабаритом з урахуванням впливу геометричних параметрів заряду циліндричної форми та деформовності гірської породи. Одержано аналітичні залежності для визначення розмірів камуфлетного заглиблення, зони інтенсивного дроблення та зони тріщиноутворення, для визначення товщини відкольного шару у негабариті та викладено результати розрахунків. Вперше одержано розрахункову формулу для визначення маси накладного заряду, що забезпечує руйнування негабариту до основи без переподрібнення породи і перевитрати вибухових речовин (BP). Розглянуто нову методику дослідження бризантності BP з використанням кількох крешерів різних розмірів.

Обгрунтовано геомеханічну модель, що враховує вплив напружено деформованого стану масиву порід на окремі шари навколо очисної камери. Встановлено степеневу залежність лінії найменшого опору (ЛНО) зарядів від діапазону розвитку очисних робіт, а також зв'язок відстані між експлуатаційними свердловинами у віялі й геометричними розмірами очисної камери, що дозволяє знизити витрати на буропідривні роботи (БПР). Визначено уточнювальний коефіцієнт для ЛНО, що корелюється в межах 30 % від базової ЛНО для конкретних горизонтів та окремих віял свердловин. Показано степеневу залежність, що описує зміну витрат на вторинне подрібнення в залежності від розмірів очисного простору камер.

Вивчено вплив питомої енергії, що передається за імпульсних завантажень через одиницю поверхні твердих тіл, на інтенсивність їх дроблення. Показано, що під час вибуху зарядів постійної маси та щільності заряджання в дисперсному та суцільному середовищах за умов дії заряду, однакових за всіма напрямами, за збільшення площі його контакту з середовищем або зменшення питомої енергії, яка передається середовищу через одиницю поверхні заряду, вихід дрібних фракцій, що утворилися в ближній зоні вибуху, знижується. Підтверджено, що регулювання питомої енергії вибуху на контакті "заряд ВР - порода" можливо за рахунок впровадження технології формування свердловинних зарядів BP у поліетиленові рукава зі змінним діаметром за висотою уступу (ступінчастої форми та завуженнями за довжиною). За змінної питомої енергії вибуху по висоті уступу зменшується вихід дрібних фракцій (0 - 200 мм) на 8,2 - 10,8 %, скорочується витрата BP на 4,0 - 7,0 %. Обгрунтовано засоби та технології формування свердловинних зарядів BP, що забезпечують регулювання питомої енергії, яка передається масиву гірських порід. Експериментально встановлено, що збільшення площі контакту BP зі стінками зарядної порожнини призводить до зростання частки пиловидних фракцій (0 - 100 мкм) у зруйнованому вибухом середовищі: за збільшення площі контакту в 3,4 раза вміст пиловидних фракцій зростає в 1,5 раза. Під час застосування свердловинних зарядів з енергією, що змінюється за їх висотою, об'єм пиловидних частинок зменшується в 1,6 раза, знижуються на 3 - 7 % витрати BP і викиди пилових частинок в атмосферу кар'єру.