Впервые предпринята попытка классифицировать и описать технические средства для проведения эксплуатационных и гидрогеологических откачек жидкости из стволов шахт и буровых скважин, в т.ч. те, которые можно использовать в скважинах с глубоким залеганием динамического уровня жидкости, а также для создания внутрискважинной циркуляции. Среди них - насосы, изменяющие энергию положения жидкости, кинетическую и энергию жидкости за счет изменения давления.

Проанализированы достижения в области насосостроения, полученные в результате сотрудничества Силезского технического университета с заводами "POWEN" и "ZKMPW". Отмечены основные направления совершенствования насосного оборудования, применяющегося в горнодобывающей промышленности.

Розроблено довговічні корпусно-секційні відцентрові насоси (КСВН) з проточною частиною, стійкою до контактно-вібраційного, гідроабразивного, кавітаційного і корозійного впливів, призначених для перекачування хімічно активного середовища з високим вмістом механічних домішок і часток мінерального походження. Запропоновано метод нормування показників віброактивності деталей проточної частини шахтних КСВН, що обумовлюють контактно-вібраційний знос і зміну функціональних характеристик, пов'язаних з неоднорідністю поля неврівноважених відцентрових сил. Розроблено та реалізовано метод синфазного складання КСВН на основі ймовірносно-статистичного аналізу інтегрального показника - балансової міри і розподілу залишкової неврівноваженості коліс по ротору насоса з пропонованої вибірки за детермінованим принципом ККД насосів з детермінованим розподілом залишкової неврівноваженості по ротору збільшується на 2 - 3 % відносно серійних за зниження віброактивності агрегату в 1,5 - 2,5 рази. Розглянуто результати тривалої експлуатації побудованих насосів на водовідливних комплексах шахт України. Для побудованих насосів одержано насосні агрегати з довговічністю більш, ніж 20 тис. год.

Дисертацію присвячено встановленню раціональних конструктивних параметрів роторів потужних шахтних насосів та питанням вдосконалення конструкцій навантажених деталей. Досліджено причини спрацювання та відказу базових деталей, умови та механізм змінювання динамічного прогину валопроводу під час експлуатації насоса. Розроблено методику розрахунку раціональних конструктивних параметрів роторів, а також технічні рішення щодо стабілізації динамічних характеристик потужних відцентрованих насосів. Методику використано у проектуванні нових і модернізації насосів шахтного водовідливу типу АВНС 550 та ВНС 300.

Увеличение потерь мощности на гидравлические и механические (дисковые) потери при работе центробежного насоса на загрязненной воде приводит к уменьшению коэффициента полезного действия (кпд) машины. При этом максимум кпд на гидросмеси смещается в сторону меньших подач по сравнению с максимумом при работе насоса на однородной жидкости.

Рассмотрены вопросы повышения энергетической эффективности главных водоотливных установок и дана оценка величины потерь электроэнергии при пуске насосов главного водоотлива.

Отмечено, что слой твердых включений перед входом во всасывающую трубу насоса и нарастающая угловая скорость рабочего колеса вносят возмущение в гидравлическую систему. Возникшие при этом переходные процессы могут привести к опасным колебаниям давления.

Разработана усовершенствованная конструкция импульсного насоса для водоснабжения из буровых скважин, а также математическая модель работы насоса и технология использования.

На основании использования энергетического уравнения водоструйного аппарата выполнен сравнительный анализ баланса энергии зумпфового аппарата при нулевом, скоростном и статическом подпоре на его входе. Установлено, что наиболее выгодным экономически является вариант со статическим подпором.