Проанализировано влияние способа дробления на качественные показатели аглоруды. В ходе проведенных теоретических и экспериментальных исследований установлено, что способ дробления сырой руды в значительной степени определяет содержание железа в получаемой аглоруде и ее выход (извлечение). Показано, что для дробления руды на завершающей стадии целесообразно использовать центробежно-роторные и специальные валковые дробилки вместо применяемых конусных.

Приведен анализ технологических процессов, влияющих на выход переизмельченных фракций. Установлена взаимосвязь между показателем выхода готовой продукции на дробильно-обогатительной фабрике и энергетичностью потребляемых взрывчатых веществ (ВВ). Предложен способ управления энергией ВВ.

На основании анализа рабочего процесса центробежно-ударной дробилки получена мтематическая модель для расчета кинематических параметров движения материала в зоне "распределения" разгонного ротора. Указанная модель позволяет получить все необходимые исходные данные для расчетов производительности и компонент потребляемой мощности, оценки износа разгонных элементов ротора.

Досліджено особливості окустичної взаємодії дробарки та її приводного двигуна. Визначено кількісні залежності рівнів звукового тиску над зоною дроблення й біля коміра дробарки від частоти звукових коливань і діаметра рухливого конуса дробарки, що дозволяють об'єктивно оцінити дробарку як джерело шуму та якість її виготовлення чи ремонту. Встановлено залежність для визначення частотної характеристики випромінювання ударного шуму сталевих пластин, що відрізняється додатковим обліком характеру ударної взаємодії сталевих куль з пластиною, товщини пластини та кута її установки, а також коефіцієнта випромінювання згинних коливань пластин. Ця залежність дозволяє прогнозувати рівні ударного шуму та визначити умови розташування засобів для ефективного зниження шуму дробарок.

Some ideas of the structures of electrocontacts pots on crushed thermoanthracite are presented.

Розв'язано завдання розробки принципів, моделі, структури та системи адаптивного керування дробильним комплексом гірничо-збагачувального комбінату на базі моделі з розподіленими параметрами процесу скорочення крупності руди. Це забезпечує з мінімальними енерговитратами формування та підтримку оптимальної продуктивності та гранулометричного складу вихідних продуктів взаємопов'язаних дробильних агрегатів за умов неповної інформації про характеристики об'єкта керування, що істотно змінюються в часі, за рахунок формування узгодженого керування багатостадійним процесом скорочення крупності руди дробильним комплексом, яке враховує швидкість формування певних фракцій крупності руди, продуктивність і питомі витрати на виробництво одиниці вихідного продукту кожної стадії. Представлення моделі дробильного комплексу гірничо-збагачувального комбінату у вигляді структури з розподіленими параметрами процесу скорочення крупності перероблюваної руди дозволяє покращити якість математичного опису об'єкта керування та за рахунок цього оптимізувати технологічний процес і зменшити питомі енерговитрати на виробництво кінцевого продукту.

Наведено результати дослідження умов ідентифікації співвідношення руда/вода в процесі подрібнення пісків класифікатора. Показано, що даний технологічний параметр можна ідентифікувати за рівнем пульпи та її тиском у донній частині приймального пристрою завиткового живильника.