Досліджено зміни структури у випадку дифузії галію в мідь. Вивчено кінетику процесів дифузійно-індукованої рекристалізації міді. Виявлено зміни фазового складу дифузійної зони в процесі реактивної дифузії. На початкових стадіях спостережено утворення острівців пересиченого твердого розчину галію в міді, які потім розпадаються евтектоїдно на суміш фаз theta - CuGa₂ + gamma - Cu₄Ga₉. Зазначено, що збільшення часу дифузійної взаємодії призводить до контактно-переривчастого огрублення структури і зникнення фази gamma - Cu₄Ga₉.

Исследованы процессы трансформации ультрамелкодисперсной структуры в меди, полученной равноканальным кручением под давлением, после отжига при температурах 100, 150, 170, 200 <$E symbol Р>C методами рентгеновского дифрактометрического анализа, оптической микроскопии, измерений твердости, микротвердости, плотности, электронно-микроскопического анализа реплик. Показано, что на каждом этапе деформации формируется структура, имеющая особенности, проявляющиеся в том числе и при отжиге. Оценена степень термической устойчивости формирующихся структур.

Досліджено вплив обробки атомарним воднем на кристали германію з плівками міді за температур 300 - 310 К і концентрацій атомарного водню <$E 5~cdot~10 sup 13~-~10 sup 15~roman см sup -3 >. Обробляли зразки розмірами <$E 5~times~4> мм протягом 150 - 7200 с. Проаналізовано вплив атомарного водню на вольт-амперні характеристики (ВАХ) зразків та інші електрофізичні параметри, зокрема, питомий опір, рухливість, час життя, коефіцієнт дифузії та довжину вільного пробігу носіїв заряду. За нахилом кривої температурної залежності провідності визначено положення енергетичних рівнів дефектів у зразках, що піддавалися обробці атомарним воднем різної тривалості. Виявлено, що ВАХ зразків під впливом короткочасної обробки набуває випрямного вигляду. Зазначено, що після обробки протягом 600 с за концентрації водню 10<^>14 см<^>-3 значно підвищується адгезія плівки. Наведено пояснення спостережені явища.

За допомогою високотемпературного аналізу та магніторезистивного методу встановлено аномалію поведінки кристалічних грат La0,6 Sr0,2 Mn1,2 O3 поблизу температури фазових перетворень <$E T sub c ,~T sub m > й <$E T sub p >. Припущено, що причиною цієї структурної аномалії є перетворення типу <$E roman {Mn sup 2+~+~Mn sup 4~symbol О~2 Mn sup 3+} > або перетворення Mn<^>3+ з низькоспінового у високоспіновий стан. Установлено однофазність зразків і показано, що структура вихідного La0,6 Sr0,2 Mn1,2 O3 має ромбоедричну структуру (<$E R 3 Bar c>) і містила плоскісні кластери типу <$E gamma - roman {Mn sub 2 O sub 3} > або Mn3O4. З підвищенням температури кластери розчиняються у матричній структурі, яка стає кубічною (Pm3m) за температури 1070 - 1100 К. Додаткова ізотермічна витримка у кисні спричиняє збільшення параметрів грат і температури Кюрі без помітних змін магніторезистивного ефекту.

Методом пакетной гидроэкструзии получены волокнистые материалы (ВМ): медь волокнистого строения и волокнистый композиционный материал (ВКМ) Cu-NbTi с наноразмерными волокнами. Установлены закономерности упрочнения ВМ и достигнуты сверхвысокие значения прочности. В области наноразмеров волокон после термических воздействий обнаружен нетривиальный характер процессов возврата свойств, рекристаллизации и диффузионного взаимодействия компонентов ВКМ.

Исследована зависимость микроскопического предела упругости двухфазного конденсата Cu - Fe, содержащего 68 % об. Fe, от температуры отжига. Экспериментально показано, что микроскопический предел упругости снижается более, чем в два раза в результате отжига при фиксированных температурах в интервале 600 - 650 <$E symbol Р>C.

За допомогою методів диференційного термічного, рентгенографічного, мікроструктурного та хімічного аналізу досліджено діаграму стану системи <$E roman {CuInP sub 2 S sub 6~-~CuCrP sub 2 S} sub 6>, яка характеризується евтектичним типом взаємодії (<$E Т sub roman евт~=~1~062~symbol С~5> K) з широкою ділянкою твердих розчинів. За температури відпалу та гартування (<$E 770~symbol С~5> K) <$E roman {CuCrP sub 2 S} sub 6> розчиняє <$E 80~symbol С~2>, а за евтектичної температури - <$E 82~symbol С~2> % (мол.) <$E roman {CuInP sub 2 S} sub 6>. За допомогою методу хімічних транспортних реакцій вирощено монокристали <$E roman {CuInP sub 2 S sub 6 ,~CuCrP sub 2 S} sub 6> і тверді розчини на їх базі.

У легованих сплавах Cu - Sn спостережено ізотермічне мартенситне перетворення. Встановлено, що перетворення за постійної температури відбувається протягом 60 хв і швидкість його найбільша в перші хвилини витримки, а потім зменшується з часом. Ізотермічне мартенситне перетворення можливе за значень міцності 3 - 4 ГПа. У відпалених сплавах можна отримати різну послідовність ізотермічної та атермічної кінетик. Ізотермічне мартенситне перетворення супроводжується накопиченням повністю оборотної деформації в часі за постійної температури.

The <39>AB' and Be-<39>AB'-Y transition metal compound melt-spun ribbons have been produced both in IMPh, N.A.S.U., Kyyiv and CECM CNRS, Vitry, where <39>A' = (Ti, Zr, Nb, Hf) and <39>B' = (Ni, Cu, Co, Pd, Ag, Al). The simple crystallization step (SCS) in the continuous heating regime {<$E (-150~-~+50)~symbol Р roman C~symbol О~(570~-~600)~symbol Р roman C >, 1 min} has been used for transformation of the amorphous ribbon into the crystalline state and thermodynamic property measurement. Very often, the SCS is not enough for the restoration of the shape memory property of the multicomponent alloys in the initially bulk amorphous state and various heat treatment regimes should be used. The heat treatment regimes chosen for the crystallization and microstructure formation are discussed. Specific temperatures obtained from typical variation of the heat flow from amorphous ribbons during the first heating run in the DSC camera up to 6ОО <$E symbol Р >С were taken into account. The chemical composition of some developed multicomponent alloys varies around the <39>deep eutectic' composition range and, so, their melting temperature may be sharply decreased. This factor is also to be taken into account for defining of the upper temperature limit for the heat treatment regimes. The crystallization process during the isothermal pre-annealing at <$E T sub A~<<~T sub X > (<$E T sub A > - annealing temperature, <$E T sub X > - crystallization temperature) is not complete one:

usually the state after such treatment is the mixture of the fine nanocrystalline and retained amorphous structure. Similar to some observations made on other bulk amorphous alloy systems, the partial crystallization during preannealing at <$E T sub G~<<~T sub A~<<~T sub X > does not cause the slabilization of the retained amorphous structure component (<$E T sub G > - the glass transition temperature). Annealing at high temperatures, <$E T sub A~<<~T sub X >, is oriented on production of a pure beta phase (probably, with some amount of the Ti2Ni-type particles) with varied mean grain size by progressive tempering (0,5 hr, 3 hrs up to 20 hrs).

Розглянуто вплив концентраційних неоднорідностей у <$E beta sub 1 >-твердому розчині на мартенситне перетворення в сплавах систем Сu - Аl - Мn і Сu - Аl - Мn - Co. Установлено, що після охолодження з піччю від 600 <$E symbol Р >С до l50 <$E symbol Р >C зі швидкістю 0,02 <$E symbol Р > С/с тільки в сплавах, які містять від 3 ваг. % (Мn + Со), мартенситне перетворення може проходити в двох температурних інтервалах. Припущено, що цей ефект пов'язаний з утворенням двох типів областей: збіднілих на марганець і збагачених кобальтом та збагачених марганцем і збіднілих на кобальт. Таким чином, у сплавах Си - Аl - Мn - Со часткове заміщення атомів марганцю на кобальт не є перешкодою для ізоструктурного розпаду <$E beta sub 1 >-фази, що є причиною проходження мартенситного перетворення в двох температурних інтервалах після відповідного старіння.

Виконано огляд оригінальних досліджень українських і російських авторів, які відносяться до вивчення явища виділення та зміцнення у разі старіння Cu - Ti-сплавів. У цьому разі особливо підкреслено, що механізм початкових стадій розпаду не є спинодальним (точка зору американських авторів), а скоріше являє собою зародкування дисперсних частинок когерентної метастабільної <$E alpha prime>-фази (Cu4Ti). В огляді також розглянуто: закономірності кінетики і морфології неперервного та переривчастого (коміркового) розпаду, морфологію виділення метастабільної <$E alpha prime>- і стабільної <$E beta>-фаз; вплив зовнішніх чинників (пластичної та ультразвукової деформації, зовнішнього тиску, радіоактивного опромінювання) на ці процеси; можливі механізми надзвичайного зміцнення старіючих Cu - Ti-сплавів та явище звороту міцності. Зроблено висновок, що за своїми механічними властивостями ці сплави можуть з успіхом замінити берилійову бронзу.

Розглянуто впорядкування нерівноважних сплавів системи Au - Cu у стехіометрії AB3 для ГЦК-решітки з чотирма типами еквівалентних вузлів. З'ясовано можливі типи надструктур у сплаві за умов його швидкого загартування у різні температурні області та проаналізовано їх термодинамічну стійкість. Висвітлено можливі шляхи переходу нерівноважного сплаву з невпорядкованої фази у стан повної термодинамічної рівноваги.

В приближении Горского - Брэгга - Вильямса в рамках модели с четырьмя параметрами порядка теоретически исследовано гистерезисное поведение сплавов системы Cu - Au произвольной стехиометрии, полученных в результате быстрой закалки. Построена неравновесная фазовая диаграмма вышеуказанных сплавов. Показано, что возникновение промежуточной фазы L10 не является необходимым для образования устойчивой фазы L12, однако играет существенную роль при формировании антифазных доменных границ между доменами типа L12.

Досліджено сплави Cu - Al - Co, що містять 15 - 17,5 % ваг. Al та 5,5 - 8 % ваг. Co. Охолодження <$E beta>-фази загартованих сплавів призводить до мартенситного перетворення. Старіння сплавів призводить до зміни фазового складу сплавів, зменшення оберненої пластичної деформації при перетворенні та збільшення температури мартенситного перетворення.

Проаналізовано вплив наночастинок, сформованих в аустеніті, на структурні стани мартенситних фаз у сплавах заліза та міді. Показано, що кристалічні гратки частинок і мартенситу зберігають когерентний зв'язок у разі, коли розмір успадкованих мартенситом частинок не перевищує критичного значення. Запропоновано пояснення виникнення значної тетрагональності кристалічної гратки мартенситу, який успадкував наночастинки з аустеніту, у двох випадках: коли товщина мартенситних двійників (t) значно більша за діаметр наночастинок (d) та в разі, коли <$E t~<< <<~d>. Досліджено сплави Fe - Ni - Co - Ti, які містять наночастинки <$E gamma prime>-фази, з різним температурним гістерезисом <$E DELTA T> мартенситного перетворення та встановлено причину зменшення висоти поверхневого рельєфу мартенситних кристалів у сплавах з вузьким гістерезисом <$E DELTA T~<<~50~ roman K>. У зістарених сплавах Cu - Mn - Al виявлено немонотонну зміну ширини температурного гістерезису мартенситного перетворення залежно від часу старіння. У сплавах Cu - Mn - Al та Fe - Ni - Co - Ti вивчено вплив когерентних наночастинок на механічні властивості, пов'язані з утворенням кристалів мартенситу в полі механічних напружень.

Методами, основанными на применении радиоактивных индикаторов (<$E nothing sup 63 roman Ni>, <$E nothing sup 55 roman Fe>) и ионной масс-спектрометрии, изучены диффузионные процессы в меди и никеле, подвергнутых скоростному сжатию при повышенных температурах, осуществляемому путем наложения на квазистатически деформируемые металлы мощных импульсов электрического тока. Установлено влияние на подвижность атомов, глубину проникновения и форму концентрационного профиля скорости пластической деформации и дефектности структуры. Высказаны предположения о возможном механизме переноса вещества при действии импульсов электромагнитного поля или электрического тока.

В результаті досліджень Fe - Ni сплавів аустенітно-мартенситного класу, легованих Ti, Al, Nb, показано, що в сплавах Fe - Ni - Ti - Al старінням як <$E alpha>-, так і <$E gamma>-фаз та застосуванням фазового нагартування можна одержати структурні стани, які забезпечують оптимальний комплекс фізико-механічних та технологічних властивостей, що дозволяє використовувати їх для виготовлення виробів складного профілю методом холодного видавлювання.

Побудовано модель розчиноутворення в тришаровій тонкоплівковій системі за низьких температур. Утворення твердого розчину відбувається в результаті дифузійно-індукованої міграції межі. Невідомі параметри визначаються з розв'язку набору рівнянь для: зерномежової дифузії вздовж рухомої плоскої міжфазної межі; балансу ентропії в області фронту розчиноутворення, який рухається з постійною швидкістю; максимальности швидкості вивільнення вільної енергії. Розглянуто модель з повною розчинністю компонентів. Основні параметри самоузгоджено визначаються з використанням термодинамічного та кінетичного описів у межах моделі регулярних розчинів. Модель дає змогу визначити концентраційний розподіл вздовж рухомої плоскої міжфазної межі, швидкість її руху, потовщення плівки утворюваного твердого розчину та інтервал значень концентрації в цьому шарі.

Феноменологічний опис кінетики впорядкування та доменізації сплаву AuCu3 у моделі з двома нееквівалентними підгратницями узагальнено на модель сплаву з чотирма еквівалентними підгратницями. Показано, що ймовірність утворення полідоменного стану під час старіння загартованого сплаву визначається не лише мірою неоднорідности сплаву, але й типом його впорядкування.

Досліджено закономірності структурних змін сплаву Al - 4,5 Cu залежно від вихідної литої структури при наступній тепловій обробці в інтервалі температур твердо-рідкого стану. Показано можливості одержання природного композита і регулювання співвідношення структурних складових у ньому.