Наведено методики дослідження комплексного відновлення залізорудної сировини та результати досліджень впливу факторів формування шихти на розподілення кількості газів за радіусом та висотою доменної печі, досліджено їх вплив на хід відновлювальних процесів. Запропоновано методи формування стовпа шихти у доменній печі з метою збільшення ефективності ходу відновлювальних процесів.

Проанализированы особенности кинетики реакций десульфурации чугуна магнием. Показано, что результаты экспериментов хорошо объяснены исходя из предположения, согласно которому эффективность десульфурации определяется условиями протекания гетерогенной реакции между парообразным магнием и серой чугуна.

Исследовано поведение ванадия при восстановительной плавке зольных отходов ТЭЦ в дуговой печи постоянного тока. Показано, что при двухстадийном процессе плавки и диффузионном раскислении шлака достигается полное восстановление ванадия из зольных отходов.

Приведены результаты исследования и моделирования восстановления рудо-угольных окатышей в камерной печи KS-400/10. Установлен оптимальный химический состав окатышей, время восстановления и слоевой режим. На основе полученных результатов определены основные технологические параметры сводовой камеры дуговой сталеплавильной печи интегрированного процесса.

Отмечено, что снижение степени прямого восстановления с 40 - 45 % до 20 - 25 % на первом этапе совершенствования доменной плавки при резком сокращении количества восстановительных газов объясняется незначительным торможением скорости газового восстановления величиной сокращающейся разности фактической (25 - 35 %) и предельной (55 - 57 %) степени использования восстановителей. Дальнейшее сокращение расхода кокса при увеличении степени использования восстановительных газов до 40 - 45 % приводит к увеличению степени прямого восстановления до 30 - 35 %. Для сокращения расхода кокса ниже 450 кг/т за счет уменьшения прямого восстановления необходимо решить задачу повышения расхода природного газа до 140 - 150 <$E roman { м sup 3 "/" т}>, а при вдувании угля (100 кг/т) - до 80 <$E roman { м sup 3 "/" т}>.

Розглянуто особливості механізму утворення азотвмісних сполук у доменній печі. На відміну від відомих досліджень показано, що азотвмісні сполуки (аміак, ціаніди, родоніди, ціаністий водень) утворюються під час подальшого піролізу коксу з виділенням аміаку та метану, а також формуванням ціанідів за рахунок вуглецю коксу та лужних металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано термодинамічні розрахунки утворення оксидів азоту в робочому просторі доменної печі. Експериментальні дослідження підтвердили результати розрахунків про відсутність умов утворення оксидів азоту на всій висоті доменної печі.

В дополнение к традиционному показателю степени восстановления железорудных материалов предложен новый показатель, представляющий собой отношение количества кислорода, отнятого газом-восстановителем от оксида железа FeO, к общему количеству кислорода в составе вюстита. Выполнен анализ изменения степени восстановления железорудных материалов в шахте доменной печи. Показано, что несмотря на более низкую восстановимость, агломерат в доменной печи до перехода в размягченное состояние восстанавливается газами в большей степени, чем окатыши, благодаря более высокой температуре начала размягчения. Этим обстоятельством обусловлено увеличение степени прямого восстановления железа по М. А. Павлову в доменных печах при увеличении доли окатышей в шихте.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено описание аппаратурно-технологической схемы комплексов внепечной десульфурации чугуна и скачивания шлака. Основные технологические показатели промышленной работы комплексов на ряде сталеплавильных заводов с мощностью от 1 до 3 млн. т/год и снижением серы в чугуне с 0,02 - 0,16 % до 0,002 - 0,010 %. Приведенные диаграммы характеризуют уровень усвоения реагентов и показателей десульфурации.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены границы областей изменения основных конструктивных параметров механизма фиксации фурм установок десульфурации чугуна, на основании которых сформулированы исходные требования, необходимые для его проектирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнен сравнительный статистический анализ показателей работы и параметров восстановительных процессов на доменных печах ОАО "МК "Азовсталь", оборудованных лотковыми бесконусными и конусными загрузочными устройствами (ЗУ). Установлено значительное влияние вида ЗУ на удельный расход кокса.

На підставі теорії фізико-хімічного моделювання металургійних розплавів, розробленої Приходько Е.В., удосконалено методику прогнозування парціальних термодинамічних властивостей бінарних, трикомпонентних і складних багатокомпонентних систем. Розкрито механізм розрахунку параметра зарядової щільності, наведено обгрунтування доцільності його використання як модельного параметра для опису термодинамічних властивостей елементів реальних металургійних багатокомпонентних систем. Описано, досліджено та доведено до комп'ютерної реалізації методики моделювання парціальних термодинамічних властивостей елементів багатокомпонентних систем: метод регуляризації параметрів Тихонова, методи розв'язання систем нелінійних рівнянь (метод базового рівняння та метод Ньютона), методи числового диференціювання. Розроблено моделі для прогнозування парціальних термодинамічних властивостей бінарних і потрійних систем. Вперше одержано задовільний результат перенесення моделі, побудованої на потрійних системах, на багатокомпонентні системи. Розроблено моделі визначення активності компонентів чавуну, здійснено їх реалізацію. На підставі удосконаленої методики розрахунку параметра зарядової щільності одержано моделі числового визначення межової розчинності сірки в шлаку, сіркопоглинальної властивості шлакових розплавів, рівноважного коефіцієнта розподілу сірки між чавуном і шлаком. На даних моделях базується автоматизована система "Шлак", що функціонує в АСУТП ДП комбінату "Криворіжсталь".

Приведены результаты исследования кинетики растворения брикетированных порошковых модификаторов различного состава, полученных при разных давлениях прессования. Показано, что повышение пористости брикета приводит к существенному уменьшению теплофизических характеристик материала, что замедляет его нагрев и растворение, и интегральной характеристики межчастичной контактной прочности материала модификатора, который приводит к ускорению процесса деструкции брикета в расплаве, а интенсивность растворения обусловливается доминирующим влиянием одного из этих факторов. Увеличение содержания легкоплавкой лигатуры приводит к повышению интенсивности растворения, тогда как дополнительное введение магния несколько замедляет растворение.

Дана оценка затрат энергии на восстановление магния, предназначенного для удаления серы из чугуна оригинальным способом - в глубине жидкого расплава.

Показано, что при деванадации чугуна в различных продувочных процессах установлению равновесия ванадия в системе шлак - металл препятствует гетерогенизация пентоксида ванадия, а распределение фосфора близко к равновесию.