Досліджено змочування та контактну взаємодію твердого сплаву (TiC - Mo₂C) - (Ni - Mo) з міддю, нікелем, залізом і їх сплавами, а також мельхіором, чавуном і сталлю. Висока змочуваність твердого сплаву і помітна міжфазова взаємодія спостерігаються у системах із залізом і нікелем, їх сплавами з міддю, чавуном і сталлю. Ці матеріали можуть бути використані як зв'язка композиції на основі безвольфрамового твердого сплаву.

З метою розуміння співвідношення між барієвою і мідною стехіометрією, електронною структурою, об'ємним вмістом фаз і температурою переходу в надпровідний стан у системі 1 : 2 : 3, проведено легування для х = 0,05 за калієм і цинком, за результатами якого оцінено <$Eroman {T sub c }> у взаємозв'язку з електронною структурою. Установлено, що можливе значення <$Eroman {T sub c }> залежить від структури f-станів у зоні провідності. Виявлено вплив на температуру надпровідного переходу заміщення атомів у катіонній підрешітці, що зумовлено можливим впливом сегрегацій фаз окремих елементів на фазовий склад на межі зерна. З використанням теоретичних розрахунків проаналізовано особливості зонної структури та виявлено, що <$Eroman T sub c }> залежить від густини електронних станів поблизу рівня Фермі <$Eroman {N(E sub F )}>. На підставі зіставлення експериментальних і теоретичних результатів зроблено висновок, що для одержання повного енергетичного спектра зони провідності необхідно врахувати вплив дискретно-електронних ефектів на вузлі в атомі Ва.

With the purpose of understanding of a parity between baric and copper stehiometry, electronic structure, the volumetric maintenance of phases and temperature of transition in a superconductor condition in system 1:2:3, we have lead alloying for х = 25 on potassium and zinc. The results received by us, provide an estimation Tc and enable to connect its size with electronic structure. Our analysis testifies that possible value Tc depends from structure f-conditions in a zone of conductivity. Also influence on temperature of superconductor transition of replacement in cation to a sublattice is revealed which is caused by possible influence segregation phases of separate elements on phase structure on border of a grain is revealed. The analysis of features of zoned structure which is carried out by us on the basis of theoretical calculations, provides, that Tc depends on density of electronic conditions near to level Fermy N(EF). Comparing experimental and theoretical results, we came to a conclusion,that for reception of a full power spectrum of a zone of conductivity it is necessary to take into account influence of discrete - electronic effects on unit in atom of Ва

Исследованы особенности магнитосопротивления в керамиках Bi(Pb)-ВТСП с захваченными магнитными полями. Обнаружено, что при захвате магнитного потока магнитосопротивление в таких гранулированных ВТСП становится анизотропным. При этом для магнитных полей H, параллельных инициировавшему захват полю <$E {bold {roman H}} sub i>, и токов, перпендикулярных <$E {bold {roman H}} sub i>, полевая зависимость магнитосопротивления <$E DELTA R(H)> оказывается немонотонной, а магнитосопротивление в слабых магнитных полях <$E H~<<~ H sub inv> - отрицательным. Изучено влияние величин захваченного поля и транспортного тока, а также их ориентации на зависимость <$E DELTA R(H)>. Найдено, в частности, что поле инверсии знака магнитосопротивления <$E roman H sub inv> практически линейно возрастает с увеличением эффективных захваченных магнитных полей, уменьшается до нуля при увеличении угла между направлениями полей <$E bold roman H> и <$E до <$E pi "/"2> и слабо уменьшается при увеличении транспортного тока. Результаты объяснены в рамках модели захвата магнитного потока в сверхпроводящих гранулах или сверхпроводящих "кольцах", погруженных в матрицу слабых связей.

Досліджено анізотропію меж міцності в ході розтягування <$E sigma sub B> і диференціальної термо-ЕРС <$E roman E sub T> в площині листа багатошарових композиційних матеріалів Cd - Zn і Cu - Zn. Розглянуто кореляцію між кутовими залежностями <$E sigma sub roman B> та <$E roman E sub T>. Показано, що вона визначається не кристалічною текстурою, а перш за все, анізотропним розподілом далекодіючих полів напруг дислокацій.

Исследованы кристаллическая структура, намагниченность и магниторезистивный эффект в керамических образцах, <$E {roman {(La sub 0,8 Sr sub 0,2})} sub 1-x {roman Mn} sub 1+x roman O sub 3> отожженных при 1 150 и 1 500 <$E symbol Р >C. Показано, что дополнительный отжиг при температуре 1 500 <$E symbol Р >C приводит к значительным изменениям намагниченности и возрастанию магниторезистивного эффекта в 2-3 раза в зависимости от х. Обнаружен "аномальный" магнитный гистерезис на начальных участках кривых намагничивания в керамических и пленочных образцах, напыленных лазерным методом. Установлено, что величина "аномального" магнитного гистерезиса зависит от состава (x) образцов и температуры их отжига. Предложен механизм возникновения "аномального" гистерезиса, обусловленный наличием и взаимодействием ферромагнитной и антиферромагнитной фаз.

Выполнена оценка характера взаимодействия компонентов в волокнистых композиционных материалах с учетом деформационно-термических условий получения и размерного фактора. Установлено, что увеличение дисперсности композита до наноразмеров оказывает существенное влияние на исследуемые процессы при деформационном упрочнении, рекристаллизации матрицы и взаимной диффузии матричного и армирующего материалов.

Досліджено вплив товщини магнітопроводу та кількості електроізолювальних прошарків на магнітні властивості порошкового магнітом'якого матеріалу на основі заліза у змінному магнітному полі. Встановлено погіршення магнітних властивостей зі збільшенням товщини магнітопроводу та частоти змінного струму. Зазначено, що створення шаруватої структури, в якій ферромагнітні шари чергуються з електроізолювальними прошарками, спричиняє зменшення питомих магнітних втрат.

Показано, що для високопористих матеріалів на основі вольфраму та нікелю, одержаних з використанням поростворювача, із ростом співвідношення між розмірами частинок металу та поростворювача питома електропровідність підвищується. Такий результат пояснено з точки зору уявлень про фрактальну розмірність та поріг протікання.

Рентгеностpуктуpным, магнитным и резистивным методами исследовано влияние напряженности магнитного поля (H = 0; 2; 4; 6; 8 кЭ), высоких гидростатических давлений (P = 0 - 1,8 ГПа) и темпеpатуpы (T = 77 - 300 К) на удельное сопротивление <$E rho>, магниторезистивный эффект (<$E DELTA R "/" R sub 0 >) и темпеpатуpы фазовых переходов в керамических и тонкопленочных манганит-лантановых образцах <$E roman {La sub 0,9 Mn sub 1,1 O sub {3 ~+-~ delta}} >. Установлено, что с увеличением H и P уменьшается сопротивление и увеличиваются темпеpатуpы фазового перехода металл-полупроводник (<$E T sub ms >) и пика магниторезистивного эффекта (<$E T sub p >). Различия в удельных сопротивлениях, магниторезистивных эффектах и темпеpатуpах фазовых переходов в керамике и пленке лазерного напыления объяснены различной нестехиометрией и дефектностью их стpуктуpы. Обнаруженные линейные зависимости <$E rho> и <$E T sub ms > от P позволяют использовать манганит-лантановую керамику и пленку в качестве датчиков давления и темпеpатуpы.

Методом интенсивной пластической деформации получен композит Ti - Al, состоящий из алюминиевой матрицы и титановых волокон. Показано, что под действием приложенных давлений в процессе деформации происходит взаимная диффузия компонентов. В результате проведения термической обработки получено упрочняющие фазы Ti3Al и TiAl3 на границе волокно - матрица.

Методом отражения изучена сжимаемость смесей порошков алмаза и твердых сплавов ВК6 и ВК20. Максимальное сжатие всех исследованных образцов происходит при ударно-волновом давлении, не превышающем <$E 20 ~symbol С~ 0,9> ГПа. Рассмотрена структура матрицы твердых сплавов, спеченных в ударных волнах и по традиционным технологиям. Отмечено, что спеканию композиционных алмазосодержащих материалов в ударных волнах способствует вызываемая ими пластическая деформация компонентов композитов.

Обгрунтовано критерій, величина якого дозволяє без експериментального дослідження оцінити роботу адгезії та змочуваність в системі нітридоалюмінієва кераміка - металевий розплав. Проаналізовано корелятивний зв'язок роботи адгезії з величинами даного та подібних критеріїв, запропоновані різними авторами. Наведено прогнозовані значення роботи адгезії та крайового кута для ряду недосліджених раніше металів. Виконано експериментальну перевірку прогнозованої адгезійної активності для деяких елементів.

Проанализированы диаграммы скоростей роста усталостных трещин для модификаций металлокерамического сплава системы Ti - Si в исходном состоянии (литой) и после термомеханической обработки, полученные на балочных образцах в условиях трехточечного изгиба. Установлено, что при различной асимметрии цикла нагружения параметр <$E K sub max > более инвариантно, чем <$E DELTA K >, описывает изменение скорости роста усталостной макротрещины в высокоамплитудной области диаграмм. Пороговая трещиностойкость композита Ti - Si при циклическом нагружении в 2 - 5 раз ниже, чем при длительном статическом. Наивысшую циклическую трещиностойкость при высокой <$E (R~=~0,6)> асимметрии цикла имеет модификация со структурой зерен псевдо-<$E alpha >-титановой матрицы размером <$E 20~-~40~mu roman m > и дисперсных выделений силицидов титана и интерметаллидов размером <$E 5~-~10~mu roman m > в количестве 15 - 30 wt %.

Досліджено корозійну стійкість композиційних матеріалів потрійної системи AlN - SiC - TiB2. Вони характеризуються високою корозійною стійкістю на повітрі до температур 1 500 <$E symbol Р>С завдяки тому, що в зовнішньому шарі окалини на поверхні зразків утворюються муліт та <$E beta>-тіаліт. За умов тривалої (до 200 год) витримки в газоподібних продуктах згоряння керосину та дизельного палива за присутності домішок морської солі за температур 900 і 1 000 <$E symbol Р>C жаростійкість цих матеріалів значно перевищує жаростійкість інших керамічних матеріалів, завдяки утворенню в окалині мулітної фази. До того ж кераміка AlN - SiC - TiB2 характеризується більш високою міцністю на вигин, ніж кераміка AlN - TiB2.

Получены выражения для определения логарифмических степеней деформации материалов волокон и различных участков матрицы композита. Неодинаковые степени деформации материала матрицы в различных участках поперечного сечения композита обусловлены особенностями технологии его получения методом пакетного гидропрессования.

Досліджено дифузійну взаємодію в системах Cr - ZrC, Cr - HfС за 1 200 - 1 400 <$E symbol Р>С. Показано, що на взаємодію впливають додаткові домішки, наявні в хромі чи карбідах. Взаємодію з карбідами ZrС, HfС під час 100-годинної витримки до 1 300 <$E symbol Р>С практично не спостережено. За більш високих температур за рахунок невеликої кількості кисню відбувається відновлення карбіду з утворенням оксидів ZrO2, HfO2 та карбіду Cr23C6. Досліджено взаємодію в системах SiC - ZrC, SiC - HfC, де перехідний прошарок утворювався вже на стадії приготування зразків під час дифузійного зварювання (1 300 <$E symbol Р>С, вакуум <$E 10 sup -3> Па, витримка під навантаженням 20 хв). У разі відпалювання (1 300 <$E symbol Р>С, 50 год) перехідна зона розшаровується з утворенням твердого розчину кремнію в Zr(Hf)C і включень SiC у твердому розчині Si - ZrC. Перехідна зона під час взаємодії SiC із карбідом Zr(Hf)C утворюється з боку карбіду цирконію. Таким чином, взаємодія SiC з Zr(Hf)C ставить під сумнів можливість використання їх як бар'єрів без протидифузійних прошарків.

Методами рентгенофазового аналізу досліджено взаємодію компонентів і побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану потрійних систем Dy - Al - B за 600 <$E symbol Р>C (область > 50 % (ат.) Al) та 800 <$E symbol Р>C (область < 50 % (ат.) Al) i Er - Al - B за 800 <$E symbol Р>C. Підтверджено існування тернарних боридів: <$E roman {DyAl sub 3 B} sub x> (структурний тип <$E roman BaPb sub 3>, просторова група <$E R 3 Bar m>, а = 0,6156(3) нм; с = 2,109(1) нм, <$E roman DyAlB sub 14> (тип <$E roman MgAlB sub 14>, Imma, a = 0,5819(2) нм, b = 1,0380(3) нм, c = 0,8176(5) нм), <$E roman ErAlB sub 4> (тип <$E roman YCrB sub 4>, Pbam, a = 0,59258(7) нм, b = 1,1515(2) нм, c = 0,35340(6) нм) та <$E roman ErAlB sub 14> (тип <$E roman MgAlB sub 14>, Imma, a = 0,5819(1) нм, b = 1,0401(2) нм, c = 0,8189(1) нм). У системах {Dy, Er} - Al - B відсутні значні тверді розчини на основі бінарних та тернарних сполук.

Описано діелектричні властивості кераміко-металічних композитів AlN - Mo та AlN - W, що мають високу густину й однорідну структуру залежно від вмісту тугоплавкого металу. Показано, що діелектрична проникність та діелектричні втрати залежать від концентрації металічної фази. Так, діелектрична проникність композитів у разі зміни вмісту металу зростає, і відповідно, ростуть діелектричні втрати. Діелектричні властивості композитів AlN - Mo та AlN - W слабо залежать від частоти електромагнітного поля в мікрохвильовій області. Обговорено зв'язок між структурою, фазовим складом і діелектричними властивостями одержаних композитів.

На базі запропонованої раніше математичної моделі визначено фазовий і напружений стан біметалевої пластини, в якій матеріалу одного з шарів притаманний ефект пам'яті форми, за умов термосилового навантаження та після припинення його дії. Встановлено, що в пластині виникає неоднорідний розподіл залишкових напружень, спричинених зміною фазового складу. На конкретному прикладі проаналізовано їх залежність від виду навантаження та ступеня нагріву.

Досліджено кінетику взаємодії між частинками вольфраму та кремнію у разі рідкофазного спікання псевдосплавів системи W - Si - Sn. Спостережено зростання зразків, обумовлене утворенням шару дисиліциду вольфраму, швидкість зростання якого в досліджених інтервалах часу та температури відповідає лінійному закону. Визначено сталі швидкості росту, а також енергію активації процесу, яка співпадає зі стандартною теплотою утворення WSi2.