Індекс рубрикатора НБУВ: К3 р(4УКР)3-3 + К5 р(4УКР)3-3

Рубрики:

Металургія

Загальна технологія машинобудування. Обробка металів

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть конфлікту, його структуру та динаміку вирішення. Розкрито суть конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Структурними компонентами конфліктологічної культури є пізнавально-інтелектуальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний і практичний. Обгрунтовано, що процес формування даної культури забезпечуєтья шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на базі розвитку професійних мотивів фахового спілкування у сфері машинобудування; включення у ситуацію вибору з метою коригування прийняття рішень і організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища для успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). На підставі результатів проведених експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Розглянуто проблему опанування практичної роботи з сучасними системами керування технологічними процесами в машинобудуванні. Обгрунтовано необхідність використання комп'ютерних симуляторів CAD/CAM/CAE систем високого рівня складності та систем програмування різноманітних мікропроцесорів. Запропоновано варіанти використання потужних симуляторів СNС-програмування та мікропроцесорних систем. Окремо досліджено можливість симулювання роботи координатно-вимірювальної машини як системи об'єктивного контролю з особливо широкими можливостями.

Описано алгоритм наскрізного творчого підходу до засвоєння дисциплін машино-будівного спрямування шляхом інтегрального залучення у єдиний програмний продукт інформації, одержаної в процесі навчання.

На прикладі вивчення загальнотехнічної дисципліни "Технологічні основи машинобудування" розглянуто роль технологічної підготовки студентів інженерних спеціальностей. Визначено п'ять аспектів технологічної підготовки майбутніх інженерів: розкриття значущості та престижності технології, виховання поваги до вітчизняної фундаментальної науки усвідомлення місця технології в процесі створення машин, "запрошення до творчості", формування розуміння значущості соціальних результатів діяльності. Підкреслено значення спільної роботи конструкторів і технологів для оптимізації процесу створення машин.

На примере изучения общетехнической дисциплины "Основы технологии машиностроения" рассмотрено значение технологической подготовки студентов инженерных специальностей для его эффективной деятельности. Определены пять аспектов технологической подготовкибудущих инженеров: раскрытие значимости и престижности технологии, воспитание уважения к отечественной фундаментальной науки, осознания места технологии в процессе создания машин, "приглашение к творчеству", формирование понимания значимости социальных результатов их деятельности. Подчеркнуто значение совместной работы конструкторов и технологов для оптимизации процесса создания машин.

Considered the role of technical training of students of engineering at the example of discipline "Technological foundations of Engineering".

З'ясовано особливості порушеної проблеми та можливості вдосконалення процесу з урахуванням вимог Концепції розвитку освіти України. Обгрунтовано теоретичні засади формування екологічної культури майбутніх фахівців у процесі професійного становлення на підставі індивідуального підходу, подано структурно-функціональну модель даного процесу. Виокремлено та структуровано компонентно-критеріальні ознаки формуваня екологічної культури, а саме: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-діяльнісний, що виявляються на трьох рівнях: низькому (утилітарно-індиферентному), середньому (прагматично-зберігальному), високому (творчо-відтворювальному). Доведено доцільність екологізації професійно орієнтованих дисциплін і професійно орієнтованого спецкурсу "Основи екологічної культури". Розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості екологічної культури студентів технічних профілів та її компонентів.

Обгрунтовано поняття "творча самостійність" відносно технологів машинобудівного профілю та зміст її структурних компонентів. Запропоновано модель формування творчої самостійності студентів під час навчання технологічного оснащення, яка передбачає три основних етапи формування творчої самостійності - мотиваційно-цільовий, орієнтувально-виконавчий і контрольно-коригувальний. Розроблено методику формування творчої самостійності майбутніх технологів машинобудівного профілю, яка має інтегративні зв'язки та змістовне наповнення її структурних елементів - цілей, задач, принципів, змісту, методів, форм, засобів, критеріїв і рівнів оцінювання, що забезпечує формування творчої самостійності в процесі набуття досвіду й адаптації студента до самостійної творчої діяльності у ході навчання технологічного оснащення.

Розглянуто особливості запропонованого підходу до вивчення студентами теми "Сумарна похибка механічної обробки та її складові" дисципліни "Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин". Ці особливості полягають у тому, що спочатку студент має якісно проаналізувати ступінь впливу на сумарну похибку обробки всіх елементарних похибок і тільки після цього визначати їх кількісні значення і, відповідно, кількісне значення сумарної похибки обробки. Наведено приклади розв'язання таких задач.

Створено модель системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників та описано її структурні компоненти.

Уперше розроблено та експериментально перевірено цілісну структурно-функціональну модель формування екологічної культури майбутніх фахівців машинобудівного профілю, визначено її структуру та взаємоузгоджені складові. Виявлено компонентно-критеріальні ознаки екологічної культури з урахуванням професійного спрямування. Обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що уможливлюють впровадження моделі у навчально-виховний процес і безпосередньо впливають на ефективність формування досліджуваної якості. Удосконалено форми та методи екологічної підготовки майбутніх фахівців машинобудівного профілю на основі індивідуального, контекстного, особистісно-діяльнісного підходів, а також методи вимірювання й опрацювання результатів з формування екологічної культури. Подальшого розвитку набули теоретичні уявлення щодо сутності екологічної культури як складової професійної підготовки та майбутньої природоохоронної діяльності випускників технічного ВНЗ.

Уперше теоретично обгрунтовано та розроблено організаційно-педагогічні умови та структурно-функціональну модель формування та розвитку технічного мислення бакалаврів машинобудування спеціальності 131 "Прикладна механіка". Визначено поняття "технічне мислення бакалавра машинобудування", встановлено його структурні компоненти: володіння мовою техніки, понятійний, образний, практичний та оперативно-алгоритмічний. Удосконалено засоби та методи формування та розвитку технічного мислення студентів технічного ВНЗ за умов аудиторного навчання, самостійної роботи, курсового проектування, а також практики. Уточнено зміст оперативно-алгоритмічного компонента технічного мислення майбутніх бакалаврів машинобудування за спеціальністю 131 "Прикладна механіка", критерії та показники сформованості технічного мислення. Подальшого розвитку набули наукові положення системно-діяльнісного, компетентнісного та контекстного підходів у фаховій підготовці майбутніх бакалаврів машинобудування.