Розглянуто проблеми розвитку складального виробництва, а саме підвищення якості й ефективності збірки з'єднань з натягом.

Рассмотрена практическая задача экономии энергии при нагреве ступенчатой осесимметрической детали. Выявлены закономерности влияния локального нагрева на возникающие при этом в материале напряжения.

Одержано рівняння для розрахунку термічної посадки в'язкопружних кільцевих дисків за мінімальних енергетичних витрат. З використанням методів малого параметра та відокремлення змінних одержано розв'язки рівнянь оптимізації посадки кільцевих дисків. Розроблено математичну модель їх термічної посадки за допомогою сталої потужності теплових джерел. Одержано математичну модель охолодження диска після його посадки на жорсткий круглий вал. Розроблено інженерні варіанти термічної посадки диска на даний вал за допомогою оптимальної та сталої потужності, а також процесу охолодження диска після посадки. Розроблено методику оцінки економії енергії, яка досягається внаслідок оптимального нагріву. За допомогою одержаних математичних моделей досліджено режими посадки кільцевих дисків, виготовлених зі сталі ЭИ481, титанового ВТ-6 й алюмінієвого АД-33 сплавів, поліаміду ПА-610.

Запропоновано класифікацію з'єднань з натягом та з її використанням розроблено складальні операції та типові цикли складання, з обмеженою різноманітністю та з використанням нагріву. Побудовано математичну модель нагріву деталей перед складанням, що дозволяє зменшити витрати теплової енергії з забезпеченням необхідної якості виробу на базі заданих значень нормативних параметрів технологічних процесів складання. Запропоновано методику неруйнівного контролю статичної міцності з'єднань з використанням інформативного параметра - власних частот коливань та теплового імпульсу.

З метою зниження енерговитрат та підвищення якості технологій складання та розбирання нероз'ємних з'єднань обгрунтовано доцільність використання індукційного нагрівання деталей складальних одиниць різного призначення. Визначено сферу застосування низькотемпературного нагрівання в технологіях складання та розбирання, систематизовано конструкції з'єднань за ознакою складності використання індукційного термовпливу. Наведено рекомендації щодо конструювання ступінчастих вісесиметричних деталей, які підлягають локальному нагріванню. Встановлено загальні принципи уніфікації технологій з операціями складання та розбирання дво- та багатоелементних складальних одиниць. На підставі дослідження з'єднання багатокомпонентної системи з нестаціонарним теплообміном між деталями встановлено закономірності дискретного індукційного нагрівання, які забезпечують якість виробу. Розроблено моделі оптимізації розподілу потужності джерела тепла на поверхнях деталей різних форм, які дозволяють мінімізувати енерговитрати за заданої межової температури й обмежень за напругою та деформаціями в матеріалі. Запропоновано принцип безрозмірної оцінки функціонування технологічних систем з побудовою часової моделі якості. Типізовано індукційні нагрівачі за функціональним призначенням та енергетичною ефективністю їх використання залежно від конструкції з'єднань та деталей, що нагріваються. Встановлено закономірності дії на індуктор руйнівних факторів та часу роботи, з урахуванням яких побудовано фізико-статистичну модель надійності, яка описує раптові та поступові відмови.

Проанализированы основные способы сборки - разборки соединений с гарантированным натягом. Дан анализ исторического пути развития индукционного нагрева в машиностроении. Показана роль основоположника применения индукционного нагрева Г. Я. Андреева в данных процессах.

Проведено аналіз основних способів складання - розбирання з'єднань з гарантованим натягом. Проаналізовано історичний шлях розвитку індукційного нагріву в машинобудуванні. Показано роль основоположника застосування індукційного нагріву Г. Я. Андрєєва в цих процесах.

Розглянуто питання локального індукційного нагріву під час збирання та розбирання з'єднань з урахуванням напружено-деформованого стану та енергозбереження.

Освещены вопросы состояния исследований технологии тепловой сборки соединений с натягом. Представлены результаты исследований по разработке нормативного обеспечения технологий тепловой сборки. Приведены данные о возможности применения методик для других способов сборки соединений с натягом методом термовоздействия. Дана методика проектирования унифицированных операций сборки.

Зроблено теоретичні дослідження процесів, що проходять під дією температури в зоні контакту посадкової поверхні деталей за скріплення багатоелементного з'єднання. Одержано модель розрахунку складальних розмірних ланцюгів для забезпечення якості складання з термовпливом на етапі технологічної підготовки виробництва з урахуванням температурних зазорів. На підставі запропонованої моделі розроблено класифікацію деталей типу "втулка" з визначенням осьових подовжень деталей. Запропоновано нормативні параметри та залежності температурних зазорів за різних температур нагріву, матеріалів складальних одиниць, розмірів посадкових поверхонь, що дозволяє використовувати їх для розрахунку складальних розмірних ланцюгів за умов термовпливу. Розроблено алгоритм розрахунку складальних розмірних ланцюгів, в якому описується послідовність виконання дій за визначення складових ланок і ланки, що замикає, з урахуванням величин температурних зазорів. Запропоновано трипараметричні статистичні моделі визначення точності замикаючої ланки, які можуть бути використані для комплексної оцінки процесу складання за різних умов.

A complete model of the induction shrink fit between a disk and shaft is presented. The model consists of a proposal of appropriate interference, checking the von Mises stress in the disk and shaft, mapping of the process of induction heating and determining the release revolutions. The methodology is illustrated by a typical example.