Досліджено закономірності формування структури мідь-цинк-алюмінієвого каталізатора шляхом вивчення впливу умов осадження на властивості індивідуальних компонентів і каталізаторних систем. Вивчено динаміку змін фазового складу і кристалічної структури осадів під час осадження. Знайдено умови формування різних фазових попередників каталізатора. Встановлено вплив фазового складу попередників на активність каталізатора. Визначено, що найбільшу каталітичну активність мають каталізатори з попередниками у вигляді карбонатних структур з максиальними структурними пошкодженнями.

Показано можливість електрохімічного синтезу етанолу за методом відновлення оцтового ангідриду. Досліджено стадії електродного процесу, вивчено адсорбцію оцтового ангідриду на електроді, визначено вплив технологічних параметрів на кількісні характеристики кінцевого продукту. Оптимізовано умови електросинтезу, які дозволяють одержувати етиловий спирт з високим виходом за струмом.

Изложены результаты опытно-промышленных испытаний влияния состава исходного газа на производительность агрегата синтеза метанола. Приведены составы газовых потоков, входящих в состав исходного газа, а также результаты испытаний по смешению этих потоков. Проанализированы технологические показатели работы агрегата синтеза на различных газовых смесях и даны рекомендации по повышению эффективности работы агрегата.

Вивчено вплив протонного струму на перебіг реакції гідратації пропену. Розроблено мембранно-каталітичний реактор, в якому процес гідратації здійснюється в реакційному об'ємі, утвореному двома протонопровідними мембранами на основі перфторсульфованих катіонітів (МФ-4-СК, Nafion). Проведено дослідження за температури <$E160~ symbol Р roman C> і тиску 1,9 МПа, масової швидкості подачі пропену <$E2~ roman год sup -1> та різних мольних співвіношень вода/пропен. Показано, що шляхом зміни інтенсивності потоку протонів крізь мембранний каталізатор можна створювати та стабільно підтримувати певну гідратну структуру активних центрів. З'ясовано, що у разі оптимальних значень інтенсивності протонних струмів крізь плівки мембран питома каталітична активність останніх перевищувала відвідні дані для гранульованого каталізатора у проточному реакторі у 5 разів. З використанням одержаних експериментальних результатів і літературних відомостей щодо механізму протонного перенесення у твердих середовищах запропоновано модель транспорту протонів крізь мембрани та структуру бренседівського кислотного центру за умов перебігу реакції гідратації. Базуючись на запропонованих структурах, пояснено наявність високої протонної провідності мембран за присутності значної кількості води, дегідратуючої здатності протона та її зв'язок з каталітичною активністю мембран. Установлено ефект впливу протонного струму на підвищення активності каталізатора.

Рассмотрены вопросы диагностики параметров тепловой работы современных водоохлаждаемых реакторов синтеза метанола, основанной на анализе теплового баланса реакторов, составляемого с использованием сигналов стандартного набора датчиков.

Проведен анализ влияния кратности циркуляции процессного конденсата при сатурации им природного газа на рабочую высоту насадки колонны сатурации, количество вырабатываемого пара и объемный расход циркулирующего процессного конденсата. Показано, что величина кратности циркуляции ограничена допустимым количеством тепла циркуляционного газа. Предложены последовательность расчета и критерий выбора кратности циркуляции процессного конденсата.

Розглянуто процес ферментації у виробництві біоетанолу. Запропоновано алгоритм прогнозування тривалості процесу. Досліджено методи прогнозування. Наведено схеми системи автоматичного керування для припинення процесу без прогнозування та комп'ютерної системи керування з алгоритмом прогнозування.

Приведены результаты разработки компьютерной модели процесса синтеза метанола, которая позволяет находить оптимальные значения технологических параметров, отслеживать снижение активности катализатора и проводить расчетные исследования.

Розглянуто технології, сучасний стан та перспективи розвитку альтернативної вітчизняної енергетики на прикладі біоетанолу, біодизелю, біогазу та палива з вугілля, які на сьогодні є найбільш ефективними та перспективними для України.

Вивчено способи одержання гідроксильного радикалу та його взаємодії з пропаном і бутаном з утворенням метанолу, розроблено на їх основі нові технології конверсії пропан-бутанового газу (ПБГ) у метанол за "м'яких" умов на основі фоторозкладання парів нітратної кислоти (λ = 330 нм) і фотохімічної взаємодії діоксиду азоту з молекулою води (λ ~ 420 нм). Проведено квантово-хімічний розрахунок для реакції взаємодії метильного радикала з молекулою води (у присутності діоксиду азоту). Розроблено конструкції реакційних апаратів, технологічні схеми, які реалізують запропоновані технологічні процеси. Доведено, що в результаті прямої конверсії алканів у метанол за "м'яких" умов досягається ступінь конверсії ~ 10 % за один прохід. Техніко-економічними розрахунками показано, що запропоновані способи - фотокаталітичний і кавітаційний - для прямої конверсії ПБГ в метанол є економічно доцільними.