Мета дослідження - передбачення та вивчення умов для стабілізації харчових і косметичних емульсій ефектом Пікерінга, що забезпечує можливість математичного моделювання умов для найефективнішої стабілізації емульсій. Вивчено модельні емульсії з введеними твердими наночастинками на основі води і тригліцеридів карбонових кислот, таких як трибутират (C4), трикаприлат (C6) і триолеат гліцерину, льняної олії (суміш тригліцеридів кислот: 9 - 11 % пальмітинової та стеаринової, 13 - 29 % олеїнової, 15 - 30 % лінолевої, 44 - 61 % ліноленової кислот) та їх етилові естери з подібним складом, а також парфумерна олія. Обчислення поверхневого натягу та стабільності для модельних харчових і косметичних емульсій виконано за допомогою програмного забезпечення MathCAD-2000 за методом Бінкса. Розраховано значення вільної енергії сферичної наночастинки (в одиницях kBT, T = 298 K) на поверхні поділу фаз вода/олія (трибутирин, трикапроїн, триолеїн, льняна олія та їх етилові естери, парфумерна олія). Стабільність частинки характеризується енергетичним бар'єром з боку однієї з рідин. У зв'язку з тим, що енергетичні профілі є параболами, отримано інформацію про величину бар'єрів і положення мінімуму, коли частинка переміщується від мінімуму з координатою zm у воду (z = -1) і в олію (z = 1). Найкращі значення цієї енергії для твердого емульгатора складають приблизно 2830 (у льняній олії та в їх естерах), 4010 (парфумерна олія), 400 (триолеїн) і 150 kBT (трибутирин). Визначено, що наночастинка кремнезему, яка має 50 % гідрофільної поверхні, має кращі властивості стабілізації. Доведено можливість теоретичного передбачення умов для стабілізації харчових і косметичних емульсій ефектом Пікерінга. Оптимальний вибір матеріалу наночастинки для стабілізації відповідає кремнезему з 50-відсотковою гідрофільністю поверхні.

Компоненти олій вбудовуються в ліпідні структури рогового шару епідермісу, змінюючи властивості епідермального бар'єру. Найважливішою характеристикою жирних рослинних олій, що визначає їх властивості косметичного інгредієнта, є вміст складних ефірів жирних кислот (ЖК). Для створення композиції жирової фази косметичних засобів із використанням емпіричного методу складали суміші рослинних олій (кокосова, пальмова, мигдальна, виноградних кісточок, оливкова, кукурудзяна, кунжутна, зародків пшениці та інші), жирнокислотний склад (ЖКС) яких імітує склад клітинних мембран. Детекцію ЖК здійснено на газовому хроматографі виробництва Hewlett-Packard НР6890 за загальноприйнятою методикою. Можливий емпіричний підбір суміші олій, або розрахунок суміші за певним алгоритмом із наявного набору олій із відомим ЖКС. Результати скринінгу ЖКС традиційних косметичних олій показують, що ЖК містяться в усіх відомих жирах та оліях, однак їх вміст коливається у широких межах. Найбільш збалансованими за складом є арахісова, олія зародків пшениці, оливкова, кокосова, мигдальна, пальмова та ріпакова олії. Однак склад жодної з наведених індивідуальних олій не відповідає нормам косметології. Досліджено характерне співвідношення лінолевої і олеїнової кислот, що для нормальної здорової шкіри становить порядку 1:1,8, у той час як для сухої шкіри воно становить приблизно 1:4,7. Найбільш оптимальною з точки зору вмісту моно- та поліненасичених ЖК є композиція, що містить кокосову, кунжутну та пшеничну олії. Співвідношення лінолевої (С18:2) та олеїнової (С18:0) кислот у ній становить 1:8, що є адекватним для нормальної здорової шкіри, а співвідношення поліненасичених лінолевої (С18:2) та альфа-ліноленової (С18:3 omega-3) наближається до біологічно ефективного рівня і становить 1:11 проти ідеального 1:10. Така косметична база повністю складається з натуральних рослинних олій і призначена до застосування в рецептурах жирових та емульсійних косметичних засобів для догляду за сухою подразненою шкірою, її живлення та пом'якшення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л68-3

Рубрики:

Духмяні речовини і парфумерно-косметичні засоби

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена идентификация и определение количественного содержания компонентов эфирных масел в траве Inula britanica L. в вегетационный период методом хромато-масс-cпектрометрии. Установлено наличие до 60 основных компонентов, среди которых преобладали тимол, карвакрол, алантолактон, борнеол, цис-хризантенол, эвгенол.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л682-1 + П214.29

Рубрики:

Ефірні олії (природні духмяні речовини)

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Исследован качественный и количественный состав эфирных масел, полученных из плодов петрушки гладколистовой, кудрявой и корневой, культивируемых в южном регионе Украины. Показана перспективность использования плодов петрушки для получения биологически активных фенилпропаноидов.

Освещен опыт преподавания правовых аспектов профессиональной деятельности провизоров-косметологов студентам фармацевтического факультета по специальности "Технология парфюмерно-косметических средств" в Запорожском государственном медицинском университете.

Изучены реологические свойства и проведена сравнительная характеристика экспериментальных образцов на основе следующих гелеобразователей: ГЭЦ, натрия альгинат, пектин яблочный, пектин цитрусовый при различных температурных режимах. Полученные данные можно использовать для разработки лекарственных и косметических гелей.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты создания, изучения, производства и контроля качества косметических и парфюмерных средств, в частности, лосьонов, косметических средств пеномоющего назначения (шампуней, пенок для ванн, гелей для душа), косметического мыла, средств последующего ухода за волосами (бальзамов, ополаскивателей), кремов, масок и скрабов, дезодорирующих средств, средств по уходу за полостью рта и зубами, косметических средств декоративного назначения, в частности, по уходу за волосами, ногтями. Представлены методические рекомендации по их промышленному производству.

Рассмотрены основные этапы зарождения, развития и формирования косметологии и аромологии как области науки и искусства. Представлены исторические данные об обычаях и традициях древнейших цивилизаций. Исследован процесс становления современной прарфюмерно-косметической индустрии и проанализированы основные тенденции ее развития в XXI ст.

Исследованы условия экстракции фенольных соединений с антиоксидантными свойствами из корней и корневищ эхинацеи пурпурной с применением ультразвука (УЗ). Установлено, что более полное извлечение веществ наблюдается при экстракции 70 %-ным этанолом методом холодной мацерации в УЗ поле (частота УЗ колебаний 45,3 кГц, мощность излучателя 2 Вт/см<^>2) в течение 75 мин с размером частиц сырья равным 1 мм. Предложенный способ получения растительных экстрактов позволяет увеличить эффективность и скорость экстракции фенольных соединений, снизить температуру и время тепловой обработки экстракта. Полученный водно-этанольный экстракт корневищ эхинацеи пурпурной позволяет более чем вдвое увеличить стабильность подсолнечного масла к окислению при содержании в нем экстракта до 0,1 масс. %.

Methods of genetically modified soybean, rape seeds, sugar beet and potato detection have been developed. To test above-mentioned cultivars and their products with the help of polymerase chain reaction the sets of oligonucliotide primers have been designed and synthesized. The manual to detect genetically modified components in plant raw materials, feed and food has been developed.

Розглянуто антонімію у термінолексиці косметики та косметології як тип парадигматичних відношень, за допомогою якого найточніше можна визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та її асоціативні зв'язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних або полісемічних слів.

Проаналізовано періоди, які пройшла досліджувана фахова лексика косметики та косметології. Про появу фахової мови косметики та косметології можемо говорити лише з XVI ст., тому що в історичних словниках певні лексеми зафіксовані вже зі змінами в лексичному значенні, що свідчить про процес їх термінологізації.

Проаналізовано особливості вторинної номінації у фаховій мові косметики та косметології. Описано омасіологічний підхід у термінології косметики та косметології, основною метою якого є пошук мовного позначення для точного та чіткого відображення нової реалії вербальними засобами.

На основании результатов экспериментальных исследований разработана технологическая схема производства и обоснованы основные параметры технологического процесса нового средства для профилактики и терапии алопеции - геля-маски для волос "Капситрихол". Предложенная технология производства наружного фармакотерапевтического средства с густым экстрактом стручкового перца разработана с учетом промышленных возможностей, имеющихся на предприятиях химико-фармацевтического комплекса Украины, и не требует дополнительных затрат для практической реализации выпуска геля-маски для волос "Капситрихол". Освоение промышленного производства геля-маски для волос "Капситрихол" по разработанной технологии позволит расширить ассортимент эффективных отечественных средств для терапии и профилактики алопеции, создаст реальную альтернативу импортным трихологическим препаратам.

Визначено технологічні властивості біологічно активної речовини - густого екстракту листя горіха грецького (ГЕЛІТ) й обгрунтовано можливість його використання у складі лікувально-косметичних засобів. Вперше на підставі результатів фізико-хімічних, реологічних, мікробіологічних і біологічних досліджень теоретично й експериментально обгрунтовано оптимальний склад і технологію виготовлення лікувально-косметичного крему на емульсійній основі з ГЕЛІТ, призначеного для догляду за сухою змарнілою шкірою з метою запобігання та сповільнення її вікових змін. Запропоновано методику якісного та кількісного визначення ГЕЛІТ у новому лікувально-косметичному препараті, досліджено його стабільність та ефективність, створено й апробовано за промислових умов технологію виготовлення, обгрунтовано оптимальні умови зберігання та встановлено термін придатності. Еспериментально доведено, що за рівнем специфічної дії новий лікувально-косметичний засіб перевищує препарат порівняння, призначений для догляду за сухою шкірою.

Проведен анализ литературных данных по использованию сока лимона в косметологии. Проанализированы данные ГОСТа 18193-72 "Соки из цитрусовых плодов". Разработана экстемпоральная технология сока из плодов лимона. Установлены некоторые критерии его качества: описание, рН, идентификация с помощью абсорбционной спектрофотометрии в ультрафиолетовой области спектра. рН лимонного сока находится в пределах от 2,3 до 2,5. УФ-спектр поглощения имеет максимумы при длинах волн 262, 273 и 330 нм. Эти максимумы обусловлены присутствием в соке фенольных соединений, которые, вероятно, принадлежат к классам фенолкарбоновых кислот, флавоноидов и кумаринов.

На підставі аналізу та узагальнення даних літератури та результатів власних досліджень в галузі оцінки ризику косметичної сировини обгрунтовано концептуальні підходи до захисту популяційного здоров'я населення від шкідливої дії косметичної продукції та її окремих інгредієнтів, що базуються на принципі прогнозування ризику порушень стану здоров'я людини у разі надмірного навантаження організму косметичними засобами та косметичною сировиною перед введенням косметичної сировини та готової продукції у вільний обіг та принципі нормативного захисту контингентів суспільства, які можуть зазнавати шкідливого впливу косметичної продукції та її окремих інгредієнтів на етапах виробництва, транспортування, зберігання, реалізації та використання, включаючи професійне використання під час надання населенню косметолого-перукарських послуг.

Розглянуто існуючі методи та установки для нагрівання і плавлення основ з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Запропоновано метод та установки термоконтактного нагріву та плавлення речовин з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Метод та установки пройшли випробування за промислових умов.

Представлено метод аналітичної апроксимації кінетичних кривих регенерації органічних розчинників із рослинної сировини після завершення процесу екстрагування.