Розглянуто властивості оксиетильованих амідів кислот ріпакової олії, можливості використання їх у рецептурах косметичних і мийних засобів, проведено порівняння з речовинами, які використовуються в косметиці зараз, і рекомендовано рецептури косметичних засобів.

Мета дослідження - передбачення та вивчення умов для стабілізації харчових і косметичних емульсій ефектом Пікерінга, що забезпечує можливість математичного моделювання умов для найефективнішої стабілізації емульсій. Вивчено модельні емульсії з введеними твердими наночастинками на основі води і тригліцеридів карбонових кислот, таких як трибутират (C4), трикаприлат (C6) і триолеат гліцерину, льняної олії (суміш тригліцеридів кислот: 9 - 11 % пальмітинової та стеаринової, 13 - 29 % олеїнової, 15 - 30 % лінолевої, 44 - 61 % ліноленової кислот) та їх етилові естери з подібним складом, а також парфумерна олія. Обчислення поверхневого натягу та стабільності для модельних харчових і косметичних емульсій виконано за допомогою програмного забезпечення MathCAD-2000 за методом Бінкса. Розраховано значення вільної енергії сферичної наночастинки (в одиницях kBT, T = 298 K) на поверхні поділу фаз вода/олія (трибутирин, трикапроїн, триолеїн, льняна олія та їх етилові естери, парфумерна олія). Стабільність частинки характеризується енергетичним бар'єром з боку однієї з рідин. У зв'язку з тим, що енергетичні профілі є параболами, отримано інформацію про величину бар'єрів і положення мінімуму, коли частинка переміщується від мінімуму з координатою zm у воду (z = -1) і в олію (z = 1). Найкращі значення цієї енергії для твердого емульгатора складають приблизно 2830 (у льняній олії та в їх естерах), 4010 (парфумерна олія), 400 (триолеїн) і 150 kBT (трибутирин). Визначено, що наночастинка кремнезему, яка має 50 % гідрофільної поверхні, має кращі властивості стабілізації. Доведено можливість теоретичного передбачення умов для стабілізації харчових і косметичних емульсій ефектом Пікерінга. Оптимальний вибір матеріалу наночастинки для стабілізації відповідає кремнезему з 50-відсотковою гідрофільністю поверхні.

Компоненти олій вбудовуються в ліпідні структури рогового шару епідермісу, змінюючи властивості епідермального бар'єру. Найважливішою характеристикою жирних рослинних олій, що визначає їх властивості косметичного інгредієнта, є вміст складних ефірів жирних кислот (ЖК). Для створення композиції жирової фази косметичних засобів із використанням емпіричного методу складали суміші рослинних олій (кокосова, пальмова, мигдальна, виноградних кісточок, оливкова, кукурудзяна, кунжутна, зародків пшениці та інші), жирнокислотний склад (ЖКС) яких імітує склад клітинних мембран. Детекцію ЖК здійснено на газовому хроматографі виробництва Hewlett-Packard НР6890 за загальноприйнятою методикою. Можливий емпіричний підбір суміші олій, або розрахунок суміші за певним алгоритмом із наявного набору олій із відомим ЖКС. Результати скринінгу ЖКС традиційних косметичних олій показують, що ЖК містяться в усіх відомих жирах та оліях, однак їх вміст коливається у широких межах. Найбільш збалансованими за складом є арахісова, олія зародків пшениці, оливкова, кокосова, мигдальна, пальмова та ріпакова олії. Однак склад жодної з наведених індивідуальних олій не відповідає нормам косметології. Досліджено характерне співвідношення лінолевої і олеїнової кислот, що для нормальної здорової шкіри становить порядку 1:1,8, у той час як для сухої шкіри воно становить приблизно 1:4,7. Найбільш оптимальною з точки зору вмісту моно- та поліненасичених ЖК є композиція, що містить кокосову, кунжутну та пшеничну олії. Співвідношення лінолевої (С18:2) та олеїнової (С18:0) кислот у ній становить 1:8, що є адекватним для нормальної здорової шкіри, а співвідношення поліненасичених лінолевої (С18:2) та альфа-ліноленової (С18:3 omega-3) наближається до біологічно ефективного рівня і становить 1:11 проти ідеального 1:10. Така косметична база повністю складається з натуральних рослинних олій і призначена до застосування в рецептурах жирових та емульсійних косметичних засобів для догляду за сухою подразненою шкірою, її живлення та пом'якшення.

Розглянуто умови розділення, уловлювання та концентрування окремих компонентів ефірних олій у режимі препаративної хроматографії. Молекулярну діагностику проведено на підставі вивчення спектрів поглинання в інфрачервоній області, де розміщена більшість коливальних обертальних спектрів молекул ароматичних речовин.

Проаналізовано періоди, які пройшла досліджувана фахова лексика косметики та косметології. Про появу фахової мови косметики та косметології можемо говорити лише з XVI ст., тому що в історичних словниках певні лексеми зафіксовані вже зі змінами в лексичному значенні, що свідчить про процес їх термінологізації.

Надано результати досліджень з екстрагування олії з насіння амаранту гібриду. Визначено, що вміст олії коливається в широких межах залежно від умов і місця вирощування амаранту. Досліджено механізм і кінетику процесу екстрагування олії з насіння амаранту гібриду розчинниками та їх сумішами. Показано, що ступінь подрібнення впливає на вихід і швидкість вилучення олії внаслідок руйнування бар'єрів на шляху вилучення цільових компонентів. Вияснено вплив природи розчинника на швидкість процесу екстрагування.

Проведен анализ литературных данных по использованию сока лимона в косметологии. Проанализированы данные ГОСТа 18193-72 "Соки из цитрусовых плодов". Разработана экстемпоральная технология сока из плодов лимона. Установлены некоторые критерии его качества: описание, рН, идентификация с помощью абсорбционной спектрофотометрии в ультрафиолетовой области спектра. рН лимонного сока находится в пределах от 2,3 до 2,5. УФ-спектр поглощения имеет максимумы при длинах волн 262, 273 и 330 нм. Эти максимумы обусловлены присутствием в соке фенольных соединений, которые, вероятно, принадлежат к классам фенолкарбоновых кислот, флавоноидов и кумаринов.

Розглянуто антонімію у термінолексиці косметики та косметології як тип парадигматичних відношень, за допомогою якого найточніше можна визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та її асоціативні зв'язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних або полісемічних слів.

Виконано аналіз запропонованих математичних моделей для екстрагування олії з амарантової сировини.

Досліджено фізико-хімічні властивості Пелобішофіту. Обгрунтовано можливість застосування Пелобішофіту та продуктів на його основі у косметичній та харчовій промисловості.

Обобщены данные по эфиро-масличному сырью, полученному из растений, произрастающих в Украине. Проанализированы физико-химические показатели и физиобиологическая активность данных растений. Раскрыты основные направления применения эфирных масел в медицине, в частности для профилактики заболеваний на промышленных предприятиях. Особое внимание уделено антибактериальной и антимикробной активности масла монарды и перспективам применения препарата на его основе монарол.

Отримані, проаналізовані, вилучені та ідентифіковані 7 сполук: кемпферол, кверцетин, кверцетрин, гіперозид, авікулярин, кавова та елагова кислоти. Вперше вивчені амінокислотний та жирнокислотний склад листя горіху грецького. Розроблено раціональний склад та оптимальну технологію лосьйону з екстрактом листя горіху грецького. Досліджено фізико-хімічні властивості препарату, стабільність в процесі зберігання, його нешкідливість.

Наведено результати досліджень процесу мікрофільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено питомий масовий гідродинамічний опір динамічної мембрани у разі зміни тиску та концентрації розчину.

Наведено результати досліджень процесу мікрофільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено основні характеристики (проникність і селективність) мікрофільтраційних мембран і залежність цих характеристик від часу у процесі концентрування розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді.

Наведено результати досліджень процесу ультрафільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено основні характеристики (проникність і селективність) ультрафільтраційних мембран і залежність цих характеристик від часу у ході концентрування розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді.

Освещен опыт преподавания правовых аспектов профессиональной деятельности провизоров-косметологов студентам фармацевтического факультета по специальности "Технология парфюмерно-косметических средств" в Запорожском государственном медицинском университете.

Розроблено рецептуру дерматологічного захисного засобу для очистки шкіри та волосся від солей важких металів у формі гелю для душу та вивчено його здатність видаляти ці солі зі шкіри та шерсті морських свинок. Визначено комплексотвірну здатність амідованого пектину стосовно іонів важких металів. Вивчено динамічну та кінематичну в'язкості косметичних виробів і повноту видалення солей важких металів різними мийними засобами зі шкіри та шерсті морських свинок за допомогою методу in vivo на запропонованій моделі для оцінки здатності косметичних засобів видаляти ці солі. Досліджено вплив розроблених пектиновмісних гелей і косметичних кремів на функціональний стан епідермісу in vivo за показником трансепідермальної втрати води на моделі штучної шкіри.

Наведено опис хіміко-технологічної схеми виробництва амброксану, розробленої на підставі проведених досліджень та аналізу літературно-патентних джерел. Відзначено, що на базі сировини, виробленої в Україні, і з використанням розробленої хіміко-технологічної схеми з'явилась можливість створити промислове виробництво амброксану - запашної речовини, що дозволить збільшити асортимент високоякісної та конкурентоспроможної парфумерно-косметичної продукції, яка випускається вітчизняними виробниками.

Досліджено та проаналізовано механізм і кінетику екстракційного вилучення олії з насіння родини амарантових. Розроблено математичну модель екстрагування, яка адекватно описує процес за умов замкнутого періодичного процесу. Визначено кінетичні коефіцієнти, які необхідні для розрахунків процесу екстрагування за реальних умов.

Исследованы условия экстракции фенольных соединений с антиоксидантными свойствами из корней и корневищ эхинацеи пурпурной с применением ультразвука (УЗ). Установлено, что более полное извлечение веществ наблюдается при экстракции 70 %-ным этанолом методом холодной мацерации в УЗ поле (частота УЗ колебаний 45,3 кГц, мощность излучателя 2 Вт/см<^>2) в течение 75 мин с размером частиц сырья равным 1 мм. Предложенный способ получения растительных экстрактов позволяет увеличить эффективность и скорость экстракции фенольных соединений, снизить температуру и время тепловой обработки экстракта. Полученный водно-этанольный экстракт корневищ эхинацеи пурпурной позволяет более чем вдвое увеличить стабильность подсолнечного масла к окислению при содержании в нем экстракта до 0,1 масс. %.